Експериментальна частина розділ 2. Об'єкти і методи дослідження

2.1 Об'єкти досліджень

При виконанні експериментальної частини роботи використовували наступні допоміжні речовини:

• Поліетиленоксид -400

• Поліетиленоксид -1500

• Парафін твердий

• Пентол

• Спирт етиловий

• Гліцерин

• Емульгатор № 1

• Емульсійний віск

• Вазелін

• Вазелінове масло

• Вода очищена

• Масло какао

• Емульгатор Т₂

Полівенілпірролідон (Kollidon CL-M) - дрібнокристалічний білий гігроскопічний порошок, розчинний у воді, гліцерині, спирті етиловому. Застосовується в якості пролонгуючої і плівкоутворювальної речовини (виробництво німецькою фірмою BASF).

Рослинний масляний екстракт з рослинного збору «Екзофіт» (Патент № 1752395) являє собою маслянисту рідину зеленувато-жовтого кольору своєрідного запаху і гіркого смаку, отриманий екстракцією збору соняшниковою олією. Для отримання екстракту використовують збір, що складається з чотирьох видів лікарської рослинної сировини:

Таблиця 2

Лікарська рослинна сировина, що входить до складу збору

Найменування сировини	Виробляє рослина
Квітки календули Flores Calendulae	Calendula officinalis, Asteraceae
Трава полину гіркого Herba Artemisiae absinihii	Artemisia absintium, Asteraceae
Трава зверобою Herba Hyperici	Hypericum perforatum, Hypericaceae
Плоди хмелю Fruclus Humuli	Humulus lupulus, Cannabinaceae

2.2 Методи досліджень

Визначення щільності основ і стоматологічних олівців. Визначення щільності основ і стоматологічних олівців проводять за методикою, описаною в ДФ XI вид., вип. 1 . Загальні методи аналізу лікарської рослинної сировини . - М: Медицина, 1990, С. 24.

Визначення температури плавлення основ і стоматологічних фітоолівців. Визначення температури плавлення основи і стоматологічних олівців проводять згідно з методикою, описаною в ДФ XI вид., Вип.1 . Загальні методи аналізу. Лікарська рослинна сировина. - М: Медицина, 1990, С. 16 .

Визначення середньої маси стоматологічних фітоолівців. Визначення середньої маси стоматологічних олівців проводять згідно з методикою, описаною в ДФ XI вид., Вип.1. Загальні методи аналізу . Лікарська рослинна сировина. - М: Медицина, 1990, С. 152.

Визначення рН основи і стоматологічних фітоолівців. Визначення рН основи і стоматологічних олівців проводять згідно з методикою, описаною в ДФ XI вид., Вип.1 . Загальні методи аналізу . Лікарська рослинна сировина . - М: Медицина, 1990, С. 113 .

Визначення намащуванності основ. Здатність матеріалу намазуватися визначають за методикою, запропонованою - Jonescus S. в 1974 році. Пробу основи масою 5 г поміщають в центрі нижньої скляної пластини, зверху обережно накладають верхню пластину, на яку поміщають вантаж масою 1 кг. Під впливом вантажу пляма основи рівномірно збільшується. Через 15 хвилин вимірюють діаметр плями, що дає характеристику намащуванності. Вимірювання проводять 3 рази і обчислюють середнє значення.

Визначення біодоступності методом дифузії в агарових гель. Для визначення біодоступності методом дифузії, готується 2 % агарових гель з додавання індикатора хлориду заліза (III), в процесі приготування гелю додається 4 - 5 крапель на 200 мл води. Приготований розчин агарового гелю розливають в чашки Петрі в кількості 15 -20 мл. Через 24 години у сформованому гелі металевим циліндром діаметром близько 10 мм вирізають диски. У утворилися лунки вносять випробовувані зразки лікарської форми. Ступінь вивільнення модельного препарату (саліцілату натрію) із зразків олівців фіксується по радіусу забарвленої зони , яка утворюється при взаємодії препарату з індикатором. Радіус забарвлених зон фіксується візуально через 15, 30, 45 і 60 хвилин.

Методика визначення фізичної сумісності рідких і плавких компонентів. Змішуваність рідких і плавких компонентів визначають шляхом змішування їх у співвідношеннях 1:10, 1:1, 10:1 після попереднього розплавлення на водяній бані плавких компонентів при температурі на 2 - 3° С більше температури плавлення плавкого компонента. Отримані рідкі суміші візуально досліджують протягом місяця. Вважають сумісними, якщо вони повністю змішувалися (залишалися гомогенними в рідкому стані і не виділяли рідкої фази після охолодження сплаву), або несумісними, якщо вони частково або повністю не змішалися (не давали гомогенних сумішей в рідкому стані або виділяли рідку частину сплаву після охолодження). Реологічні дослідження основ і стоматологічних фітоолівців вивчали за допомогою ротаційного віскозиметра «Реотест - 2» (Німеччина) з циліндровим пристроєм згідно додається інструкції з експлуатації приладу .

З цією метою аналізований зразок олівцевій композиції (17,0 г) поміщали в вимірювальний пристрій приладу на 30 хвилин при температурі 20° С. Потім циліндр обертали в вимірювальному пристрої при дванадцяти послідовно збільшуються швидкостях зсуву, реєструючи показання індикаторного приладу на кожного ступеня. Руйнування структури досліджуваної системи проводили шляхом обертання циліндра в вимірювальному пристрої на максимальній швидкості протягом 10 хвилин, після чого, зупинивши обертання приладу на 10 хвилин, реєстрували показання індикатора на кожній з дванадцяти швидкостях зрушення при їх зменшенні .

На підставі отриманих результатів розраховували за формулою (1) величину граничної напруги зсуву:

t₀= Кa ×Р/ h²

де- t₀ гранична напруга зсуву незруйнованої структури, Па;

К_a- константа конуса, яка залежить від кута a при вершині;

Р- зусилля пенетрації, Н;

h - глибина занурення конуса, м; a кут при вершині конуса

Кa= (1 / p) соs2(a/ 2) sin(a/ 2) = 9,4

Визначення твердості пластичних мас основи стоматологічних олівців

Відважують 10,0 г досліджуваної речовини у разі багатокомпонентних систем таким чином, щоб їх загальна маса становила 10,0 м. Розплавлену масу виливають в планшети так, щоб висота заливки була 10 ± 2мм.

Зразки поміщають в умови холодильної камери на 24 години. Перед визначеним твердості зразків планшети витримують при кімнатній температурі (18-20° С) протягом 1 години.

Визначення твердості пластичних мас проводять шляхом скидання металевої кульки, закріпленого на штативі, з висоти 200 мм. Діаметр отриманого відбитка вимірюють штангенциркулем. Вимірювання проводять 3 рази при однакових умовах. Обчислюють середнє арифметичне значення з триразового вимірювання. Це значення підставляють у формулу для обчислення площі відбитка. Площа поверхні відбитка обчислюють за формулою (3):

Де : = 3,14;

C - діаметр металевої кульки;

d - діаметр відбитка.