- •Міністерство охорони здоров'я україни національний фармацевтичний університет
- •Огляд літератури
- •1.3 Можливості застосування лікарської рослинної сировини при захворюваннях пародонту
- •Фармакотерапевтична характеристика рослинної сировини, ща застосовуються в стоматології
- •1.4 Лікарська форма - олівці
- •Експериментальна частина розділ 2. Об'єкти і методи дослідження
- •2.1 Об'єкти досліджень
- •Лікарська рослинна сировина, що входить до складу збору
- •2.2 Методи досліджень
- •Розділ 3
- •3.1 Розробка складу основи стоматологічних речовин.
- •Оцінка якості отриманих модельних зразків стоматологічних фітоолівців
- •Значення температур плавлення досліджуваних зразків
- •3.2 Підбір оптимального вмісту рослинного масляного екстракту в стоматологічних фітолівцях.
- •Вивчення ранозагоювальної активності фітоолівців з різною концентрацією рослинного масляного екстракту
- •3.3 Визначення впливу масляного екстракту на легкість нанесення і твердість стоматологічних фітоолівців.
- •Порівняльні значення твердості основ
- •3.4 Вивчення біодоступності отриманих складів фітоолівців.
- •Ступінь вивільнення модельного препарату з фітоолівців
- •3.5 Введення Kollidon cl –м з метою коригування смаку фітоолівців.
- •Вплив Kollidon cl -м на смакові якості фітоолівців
- •3. 6 Вплив введення Kollidon cl -м на вивільнення каротиноїдів.
- •Динаміка вивільнення каротиноїдів зі стоматологічних фітоолівців що не містять Kollidon cl –м.
- •3.7 Вивчення структурно-механічних властивостей отриманих складів фітоолівців.
- •3.8 Нормування якості стоматологічних фітоолівців з рослинним масляним екстрактом.
- •3.9 Розробка технологічної блок-схеми виробництва стоматологічних олівців.
- •Технологічна блок-схема виробництва стоматологічних олівців.
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Експериментальна частина розділ 2. Об'єкти і методи дослідження
2.1 Об'єкти досліджень
При виконанні експериментальної частини роботи використовували наступні допоміжні речовини:
Поліетиленоксид -400
Поліетиленоксид -1500
Парафін твердий
Пентол
Спирт етиловий
Гліцерин
Емульгатор № 1
Емульсійний віск
Вазелін
Вазелінове масло
Вода очищена
Масло какао
Емульгатор Т2
Полівенілпірролідон (Kollidon CL-M) - дрібнокристалічний білий гігроскопічний порошок, розчинний у воді, гліцерині, спирті етиловому. Застосовується в якості пролонгуючої і плівкоутворювальної речовини (виробництво німецькою фірмою BASF).
Рослинний масляний екстракт з рослинного збору «Екзофіт» (Патент № 1752395) являє собою маслянисту рідину зеленувато-жовтого кольору своєрідного запаху і гіркого смаку, отриманий екстракцією збору соняшниковою олією. Для отримання екстракту використовують збір, що складається з чотирьох видів лікарської рослинної сировини:
Таблиця 2
Лікарська рослинна сировина, що входить до складу збору
Найменування сировини |
Виробляє рослина |
Квітки календули Flores Calendulae |
Calendula officinalis, Asteraceae |
Трава полину гіркого Herba Artemisiae absinihii |
Artemisia absintium, Asteraceae |
Трава зверобою Herba Hyperici |
Hypericum perforatum, Hypericaceae |
Плоди хмелю Fruclus Humuli |
Humulus lupulus, Cannabinaceae |
2.2 Методи досліджень
Визначення щільності основ і стоматологічних олівців. Визначення щільності основ і стоматологічних олівців проводять за методикою, описаною в ДФ XI вид., вип. 1 . Загальні методи аналізу лікарської рослинної сировини . - М: Медицина, 1990, С. 24.
Визначення температури плавлення основ і стоматологічних фітоолівців. Визначення температури плавлення основи і стоматологічних олівців проводять згідно з методикою, описаною в ДФ XI вид., Вип.1 . Загальні методи аналізу. Лікарська рослинна сировина. - М: Медицина, 1990, С. 16 .
Визначення середньої маси стоматологічних фітоолівців. Визначення середньої маси стоматологічних олівців проводять згідно з методикою, описаною в ДФ XI вид., Вип.1. Загальні методи аналізу . Лікарська рослинна сировина. - М: Медицина, 1990, С. 152.
Визначення рН основи і стоматологічних фітоолівців. Визначення рН основи і стоматологічних олівців проводять згідно з методикою, описаною в ДФ XI вид., Вип.1 . Загальні методи аналізу . Лікарська рослинна сировина . - М: Медицина, 1990, С. 113 .
Визначення намащуванності основ. Здатність матеріалу намазуватися визначають за методикою, запропонованою - Jonescus S. в 1974 році. Пробу основи масою 5 г поміщають в центрі нижньої скляної пластини, зверху обережно накладають верхню пластину, на яку поміщають вантаж масою 1 кг. Під впливом вантажу пляма основи рівномірно збільшується. Через 15 хвилин вимірюють діаметр плями, що дає характеристику намащуванності. Вимірювання проводять 3 рази і обчислюють середнє значення.
Визначення біодоступності методом дифузії в агарових гель. Для визначення біодоступності методом дифузії, готується 2 % агарових гель з додавання індикатора хлориду заліза (III), в процесі приготування гелю додається 4 - 5 крапель на 200 мл води. Приготований розчин агарового гелю розливають в чашки Петрі в кількості 15 -20 мл. Через 24 години у сформованому гелі металевим циліндром діаметром близько 10 мм вирізають диски. У утворилися лунки вносять випробовувані зразки лікарської форми. Ступінь вивільнення модельного препарату (саліцілату натрію) із зразків олівців фіксується по радіусу забарвленої зони , яка утворюється при взаємодії препарату з індикатором. Радіус забарвлених зон фіксується візуально через 15, 30, 45 і 60 хвилин.
Методика визначення фізичної сумісності рідких і плавких компонентів. Змішуваність рідких і плавких компонентів визначають шляхом змішування їх у співвідношеннях 1:10, 1:1, 10:1 після попереднього розплавлення на водяній бані плавких компонентів при температурі на 2 - 3° С більше температури плавлення плавкого компонента. Отримані рідкі суміші візуально досліджують протягом місяця. Вважають сумісними, якщо вони повністю змішувалися (залишалися гомогенними в рідкому стані і не виділяли рідкої фази після охолодження сплаву), або несумісними, якщо вони частково або повністю не змішалися (не давали гомогенних сумішей в рідкому стані або виділяли рідку частину сплаву після охолодження). Реологічні дослідження основ і стоматологічних фітоолівців вивчали за допомогою ротаційного віскозиметра «Реотест - 2» (Німеччина) з циліндровим пристроєм згідно додається інструкції з експлуатації приладу .
З цією метою аналізований зразок олівцевій композиції (17,0 г) поміщали в вимірювальний пристрій приладу на 30 хвилин при температурі 20° С. Потім циліндр обертали в вимірювальному пристрої при дванадцяти послідовно збільшуються швидкостях зсуву, реєструючи показання індикаторного приладу на кожного ступеня. Руйнування структури досліджуваної системи проводили шляхом обертання циліндра в вимірювальному пристрої на максимальній швидкості протягом 10 хвилин, після чого, зупинивши обертання приладу на 10 хвилин, реєстрували показання індикатора на кожній з дванадцяти швидкостях зрушення при їх зменшенні .
На підставі отриманих результатів розраховували за формулою (1) величину граничної напруги зсуву:
t0= Кa ×Р/ h2
де- t0 гранична напруга зсуву незруйнованої структури, Па;
Кa- константа конуса, яка залежить від кута a при вершині;
Р- зусилля пенетрації, Н;
h - глибина занурення конуса, м; a кут при вершині конуса
Кa= (1 / p) соs2(a/ 2) sin(a/ 2) = 9,4
Визначення твердості пластичних мас основи стоматологічних олівців
Відважують 10,0 г досліджуваної речовини у разі багатокомпонентних систем таким чином, щоб їх загальна маса становила 10,0 м. Розплавлену масу виливають в планшети так, щоб висота заливки була 10 ± 2мм.
Зразки поміщають в умови холодильної камери на 24 години. Перед визначеним твердості зразків планшети витримують при кімнатній температурі (18-20° С) протягом 1 години.
Визначення твердості пластичних мас проводять шляхом скидання металевої кульки, закріпленого на штативі, з висоти 200 мм. Діаметр отриманого відбитка вимірюють штангенциркулем. Вимірювання проводять 3 рази при однакових умовах. Обчислюють середнє арифметичне значення з триразового вимірювання. Це значення підставляють у формулу для обчислення площі відбитка. Площа поверхні відбитка обчислюють за формулою (3):
Де : = 3,14;
C - діаметр металевої кульки;
d - діаметр відбитка.