- •Міністерство охорони здоров'я україни національний фармацевтичний університет
- •Огляд літератури
- •1.3 Можливості застосування лікарської рослинної сировини при захворюваннях пародонту
- •Фармакотерапевтична характеристика рослинної сировини, ща застосовуються в стоматології
- •1.4 Лікарська форма - олівці
- •Експериментальна частина розділ 2. Об'єкти і методи дослідження
- •2.1 Об'єкти досліджень
- •Лікарська рослинна сировина, що входить до складу збору
- •2.2 Методи досліджень
- •Розділ 3
- •3.1 Розробка складу основи стоматологічних речовин.
- •Оцінка якості отриманих модельних зразків стоматологічних фітоолівців
- •Значення температур плавлення досліджуваних зразків
- •3.2 Підбір оптимального вмісту рослинного масляного екстракту в стоматологічних фітолівцях.
- •Вивчення ранозагоювальної активності фітоолівців з різною концентрацією рослинного масляного екстракту
- •3.3 Визначення впливу масляного екстракту на легкість нанесення і твердість стоматологічних фітоолівців.
- •Порівняльні значення твердості основ
- •3.4 Вивчення біодоступності отриманих складів фітоолівців.
- •Ступінь вивільнення модельного препарату з фітоолівців
- •3.5 Введення Kollidon cl –м з метою коригування смаку фітоолівців.
- •Вплив Kollidon cl -м на смакові якості фітоолівців
- •3. 6 Вплив введення Kollidon cl -м на вивільнення каротиноїдів.
- •Динаміка вивільнення каротиноїдів зі стоматологічних фітоолівців що не містять Kollidon cl –м.
- •3.7 Вивчення структурно-механічних властивостей отриманих складів фітоолівців.
- •3.8 Нормування якості стоматологічних фітоолівців з рослинним масляним екстрактом.
- •3.9 Розробка технологічної блок-схеми виробництва стоматологічних олівців.
- •Технологічна блок-схема виробництва стоматологічних олівців.
- •Висновки
- •Список використаної літератури
3.7 Вивчення структурно-механічних властивостей отриманих складів фітоолівців.
Структурно - механічні властивості можна описати комплексом реологічних параметрів. Показником будь-якої структурованої системи є міцність структури, що оцінюється по величині граничного напруження зсуву, що і характеризує консистенцію. Консистентні властивості основотвірних композицій м'яких лікарських форм крім цього визначаються комплексом реологічних параметрів (еластичністю, пластичністю, структурною в'язкістю, ступенем тиксотропності).
Проблема структурування є актуальною у фізико -механічній механіці. Тверді тіла різного ступеня міцності з різними механічними властивостями виникають в рідкому середовищі двома принципово різними шляхами:
1. Шляхом кристалізаційного або конденсаційного структурування: утворення просторових структур зрощенням безлічі дрібних кристалів, що виникають з рідкого середовища шляхом розвитку систем хімічних зв'язків. Такі кристалізаційні - конденсаційні структури можуть бути вельми міцні і самі собою не відновлюватися після механічного руйнування .
2. Шляхом утворення коагуляційних структур, що виникають під дією молекулярних (вандервальсових) сил зчеплення частинок, що беруть участь в інтенсивному броунівському русі, і більш великих часток, зважених в рідкому середовищі. Такі структури в порівнянні з кристалізаційними володіють малою міцністю, зниженою залишковими прошарками рідкого середовища в місцях контакту між зчіпними твердими частинками. Разом з тим коагуляційні структури володіють тиксотропними властивостями, тобто здатністю до оборотного відновленню після механічного руйнування.
Нами вивчені структурно - механічні властивості отриманих складів стоматологічних фітоолівців, вплив допоміжних речовин і рослинного масляного екстракту на такі параметри, як в'язкість, межа плинності і граничне напруження зсуву дисперсних систем.
Вивчення властивостей композицій здійснювали методом динамічної реології на модифікованому Реотест- 2 (Німеччина) з вимірювальним модулем «циліндр-циліндр» (відношення між радіусами 1.02) в режимі контрольованої швидкості зсуву. Швидкість зсуву змінювали в межах 0,1 -800 с-1. Температура досліджень варіювалася від 20 до 40 ° С.
Рис 4. Залежність динамічної в'язкості складу 10 від швидкості зсуву (37° С)
Рис. 5. Залежність динамічної в'язкості складу 11 від швидкості зсуву (37°С)
Рис. 6. Залежність динамічної в'язкості складу 12 від швидкості зсуву (37°С)
Рис. 7. Залежність напруги зсуву від швидкості зсуву складу 10
Рис. 8. Залежність напруги зсуву від швидкості зсуву складу 11
Рис. 9. Залежність напруги зсуву від швидкості зсуву складу 12
Результати проведених досліджень показали:
- Підвищення температури експозиції до температури використання 37°С призводить до істотного зниження значень динамічної в'язкості і межі текучості складів, що є результатом зміни їх агрегатного стану. Композиції набувають псевдопластичний характер перебігу, при якому значення межі текучості близькі до нуля, забезпечуючи тим самим легке всмоктування препаратів слизової поверхнею;
- Розроблені склади стоматологічних фітоолівців здатні відновлюватися після багаторазового впливу в режимі нагрівання - охолодження, що важливо з практичної точки зору;
- При перебігу композицій в режимі збільшення - зменшення швидкості деформації виявлені гістерезисні явища, що вказують на тиксотропні властивості досліджених складів фітоолівців.