1.3 Можливості застосування лікарської рослинної сировини при захворюваннях пародонту

Одним з найбільш перспективних напрямків сучасної профілактичної медицини є створення оздоровчих комплексів, поліпшують адаптацію організму і підсилюють його неспецифічну резистентність. До даних комплексів пред'являється ряд вимог: широкий спектр лікувальної та профілактичної дії, здатність швидко усувати симптоми загострення, надавати кровоспинний, регенеруючу і загальнозміцнюючу дію на весь організм в цілому [35] .

Застосування лікарських засобів рослинного походження має ряд переваг, обумовлених тим, що рослини містять різні групи біологічно активних речовин, що надають комплексну дію на організм, що володіють низькою токсичністю, м'якістю дії і рідкісним виникненням алергічних реакцій, зниженням відсотка виникнення хронічних захворювань [57].

Вивчення хімічного складу рослин, виділення з них окремих біологічно активних речовин, дослідження їх фармакодинаміки надали можливість науково обгрунтованого використання лікарських рослин в медицині і зокрема в стоматології. Накопичені клінічні та експериментальні дані про лікувальні властивості рослин дають нам можливість використовувати їх в якості протизапальних, антимікробних, кератопластіческіх, седативних, імуностимулюючих препаратів. Екстракти з лікарських рослин включають до складу зубних паст, еліксирів, ополіскувачів [43].

Широке застосування знаходять як окремі види лікарської рослинної сировини, так і їх різні поєднання. Це пов'язано з тим, що ефективність комплексу рослинних засобів значно вище, ніж одного лікарської рослини і галенових препаратів (збори, чаї, настоянки, екстракти) .

Фітопрепарати, що застосовуються для лікування хвороб пародонта, повинні надавати знеболюючу, протинабрякову, протівозапальну, антисептичну та бактеріцидну дії [69].

Характеристика рослинної лікарської сировини, найбільш часто вживаного в стоматологічній практиці роблять різний Фармакотерапевтична дія, наведена в табл. 1.

Табл.1

Фармакотерапевтична характеристика рослинної сировини, ща застосовуються в стоматології

Лікарська рослинна сировина	Дія
шишки хмелю звичайного, хвоя сосни	знеболююча
плоди обліпихи крушевидної, трава горця зміїного	кератопластична
квітки ромашки аптечної, листя берези	протинабрякова
трава звіробою звичайного, трава полину гіркого, листя евкаліпта широколистого, квітки календули, кора дуба черешчатого, листя кропиви дводомної	протизапальна
листя шавлії лікарської, листя м'яти перцевої	антисептична, протимікробна

1.4 Лікарська форма - олівці

 Порівняльний аналіз асортименту лікарських засобів за основними фармакотерапевтичними групами показує, що ліки вітчизняного виробництва на фармацевтичному ринку в даний час складають близько 31 %.

Актуальною проблемою сучасної медицини є лікування запальних процесів, що відбуваються в порожнині рота, з використанням нових технологічних форм.

Незалежно від етіопатогенезу ЗЗП характеризуються наявністю больового синдрому, патогенної мікрофлори, ексудату, надлишкової гідратації і т.д. Створення лікарських форм для зовнішнього застосування, що поєднують у своєму складі активні субстанції та допоміжні речовини, направлено діють на кожен фактор раневого процесу, є актуальним завданням фармакотерапії, у вирішенні якої одне з головних місць займає лікування з використанням мазей, плівкових покриттів, аерозолів і лікарських форм.

Не дивлячись на ряд переваг фітоолівців, ця лікарська форма займає низьку позицію в номенклатурі ЛС, що застосовуються для лікування ЗЗП.

Рис. 1. Частка лікарської форми стоматологічні олівці в номенклатурі ЛС, що застосовуються для лікування ЗЗП

У публікаціях є відомості про неефективність застосування полоскання з додаванням антибактеріальних речовин, це пояснюється швидким вимиванням розчину з бороздкової рідини. Таке явище відноситься до апліціруємих гелів, час дії яких 12,5 хв. Після закінчення цього терміну в пародонтальні кишені залишається лише половина діючої речовини.

Застосування вже існуючого спектру лікарських засобів та лікарських форм у ряді випадків пов'язана з труднощами об'єктивного і суб'єктивного характеру, що знижують ефективність лікування. Ін'єкції, аплікації, накладення паст, мазей, в тому числі використання пародонтальних пов'язок, введення лікарських засобів у пародонтальні кишені можуть бути здійснені тільки лікарем в умовах стоматологічних поліклінік. Проблема адгезії до тканин пародонта і збільшення часу місцевого лікувального впливу препарату, обумовлюють пошук нових шляхів її вирішення.

Останнім часом велика увага приділяється не тільки розробці нових препаратів використовуються для лікування ЗЗП, а й ведеться пошук нових лікарських форм, які відповідають наступним вимогам:

-Дозована мінімальна необхідна концентрація лікарських речовин, пролонгована дія;

- Захист та ізоляція осередку ураження;

- Хороша адгезія до слизової оболонки порожнини рота;

- Відсутність подразнюючої дії і дискомфорту для пацієнта;

- Простота використання;

- Висока біологічна доступність [20] .

До лікарській формі , що відповідає всім вищевикладеним вимогам, можна віднести лікувальні стоматологічні олівці.

Стоматологічні олівці - це м'яка лікарська форма для зовнішнього застосування, що має вигляд циліндричних паличок або сферичних конусів довжиною до 10 см, округло загострених з одного кінця, масою від 0,5 г до 10 г. При використанні поверхня олівців повинна розчинитися або поступово стиратися без пошкодження та травмування ураженої ділянки шкіри. При цьому самі олівці не повинні ламатися, кришитися, а їх робоча поверхня повинна бути гладкою, без "раковин" [4].

Стоматологічні олівці знаходять застосування при необхідності надавати дію медикаменту на відносно невеликий уражену ділянку. При нанесенні олівця на шкірі або слизовій оболонці утворюється плівка, яка довго утримується у вигляді тонкого шару основи з лікарською речовиною.