11.3 Видатки на національну оборону

Фінансування оборони залежить від прийнятої воєнної доктрини. Існують три основні її типи:

1 Повна відмова від військових видатків.

2 Створення могутньої воєнної супердержави.

3 Фінансування оборони за принципом мінімальної достатності.

Фінансування видатків на національну оборону в Україні здійснюється на основі третього принципу. Переважна частина видатків фінансується з Державного бюджету, в тому числі утримання військових комісаріатів.

Оборонні видатки поділяються на три групи: прямі, побічні та приховані.

Прямі оборонні видатки охоплюють витрати оборонних міністерств та відомств і становлять основну частку оборонних видатків. До них належать: витрати на утримання та навчання особового складу Збройних сил, придбання, утримання та експлуатацію озброєння, військової техніки та майна, військові науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, видатки на цивільну оборону, воєнну допомогу іноземним державам та деякі інші. Прямі оборонні видатки поділяються на поточні та капітальні.

До поточних відносяться витрати, пов’язані в основному з підтримкою бойової могутності Збройних сил на досягнутому рівні (грошове утримання військовослужбовців та заробітна плата цивільного вільнонайманого персоналу, витрати на медичне обслуговування, транспортування та інші види забезпечення діяльності особового складу, витрати, пов’язані з експлуатацією та ремонтом військової техніки).

До капітальних належать видатки, які відображають процес матеріально-технічного переоснащення Збройних сил та розвиток оборонної інфраструктури (витрати на воєнні НД І ДКР, купівля озброєння та військової техніки, військове будівництво).

Побічні оборонні видатки – це витрати, пов’язані з утриманням Збройних сил, гонкою озброєнь, ліквідацією наслідків війн (відсотки на погашення державного боргу, пенсії та допомога ветеранам війни, інвалідам, сім’ям загиблих, витрати щодо відбудови руйнувань, спричинених війною, виплати репарацій тощо).

Приховані оборонні видатки за своїм характером та значущістю належать до оборонних видатків, але проходять за кошторисами цивільних міністерств та відомств.

Згідно з функціональною класифікацією видатків бюджету склад видатків на оборону такий:

• утримання Збройних сил України;

• закупівля озброєння та військової техніки;

• капітальне будівництво: капітальне будівництво та придбання обладнання в системі Міністерства оборони України, будівництво житла для військовослужбовців;

• фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;

• інші видатки в галузі оборони (забезпечення участі у міжнародних миротворчих заходах, утримання науково-координаційного центру адаптації військовослужбовців, звільнених у запас, утримання Головної військової інспекції, фінансування заходів щодо ліквідації стратегічних озброєнь, фінансування підготовки призовників для Збройних сил України та інших військових формувань у навчальних організаціях Товариства сприяння обороні України, забезпечення оборонних видатків за рахунок надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, майна, передачі в оренду основних фондів Збройних сил України та інших військових формувань, а також за виконані ними роботи та надані послуги).

Фінансування видатків на оборону здійснюється виключно за рахунок коштів державного бюджету України в обсягах, розмір яких визначається щорічно ЗУ «Про державний бюджет України на хххх рік».

Утримання армійських частин здійснюється на основі кошторису. Основні статті видатків — грошове утримання військовослужбовців та заробітна плата вільнонайманих. Планування цих видатків здійснюється за загальноприйнятою методикою: кількість посад множиться на середній розмір грошового утримання чи ставку. Кількість посад визначається кількістю військових підрозділів (взводів, рот, батальйонів і т. д.). Розмір грошового утриман­ня залежить від двох основних чинників — посади та військового звання. Також установлюється надбавка за вислугу років. Важливе місце в кошторисі займають видатки на утримання військовослу­жбовців — харчування, обмундирування, витрати на проведення бойової підготовки (навчання, стрільби, польоти).

Фінансування придбання озброєння та військової техніки визначається потребами, пов'язаними з постійною заміною техніки та озброєння у зв'язку із закінченням термінів експлуатації та мораль­ним старінням.