- •Тема 1 сутність і роль бюджету
- •1.1 Основні терміни з курсу «Бюджетна система»
- •1.2 Бюджет як економічна категорія
- •1.3 Бюджет як основний фінансовий план держави
- •1.4 Бюджетний період в Україні
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2 бюджетний устрій і бюджетна система україни
- •2.2 Склад і структура бюджетної системи України
- •2.3. Взаємовідносини між ланками бюджетної системи
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3 бюджетний процес та його учасники
- •3.2 Головні розпорядники бюджетних коштів. Їх права та обов’язки
- •3.3 Бюджетні призначення
- •3.4 Застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі
- •3.5 Складання прогнозу Державного бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди
- •3.6 Резервний фонд бюджету
- •3.7 Інформація про бюджет
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4 Доходи бюджету
- •4.2 Принципи формування доходів бюджету. Еластичність доходів бюджету
- •4.3 Доходи бюджету відповідно до бюджетної класифікації. Джерела формування доходів бюджету
- •4.4 Фінансування бюджету
- •4.5 Доходи бюджету України останніми десятиріччями
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5 видатки бюджету та форми бюджетного фінансування
- •5.2 Форми бюджетного фінансування
- •5.3 Склад і структура видатків бюджету України
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6 Основи кошторисного планування
- •Кошторис
- •1) З ________________________________________________ бюджету
- •План асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету
- •6.2 Засади кошторисних розрахунків
- •6.3 Складання проектів, розгляд, затвердження та внесення змін до кошторисів
- •Штатний розпис на ________ рік
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 7 Планування видатків за окремими статтями (підстаттями, елементами видатків) кошторису
- •7.1 Планування видатків на оплату комунальних послуг
- •7.2 Видатки на господарські потреби та інші поточні видатки
- •7.3 Видатки на відрядження (код 1140)
- •7.4 Асигнування на капітальний ремонт будівель і споруд
- •7.5 Загальні засади формування витрат на оплату праці у бюджетних установах
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 8 Кошторисне планування видатків на освіту
- •8.1 Загальна характеристика видатків на освіту
- •8.2 Особливості кошторисного планування у середніх загальноосвітніх школах
- •1. Ставки заробітної плати у розрахунку на місяць, виходячи з граничного тижневого навантаження:
- •2. Надбавки до заробітної плати вчителів:
- •3. Доплати до заробітної плати вчителів:
- •8.3 Особливості кошторисного планування у вищих закладах освіти
- •8.4 Особливості кошторисного планування у дошкільних установах
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 9 Особливості кошторисного планування в установах охорони здоров'я
- •9.2 Особливості планування видатків на оплату праці в установах охорони здоров’я
- •9.3 Планування інших видатків медичних установ
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 10 Видатки бюджету на соціальний захист населення і соціальну сферу
- •10.2 Фінансування культурно-освітніх закладів
- •10.3 Фінансування закладів соціального забезпечення.
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 11 Інші види видатків бюджету
- •11.3 Видатки на національну оборону
- •11.4 Видатки на управління
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Додаток а Бюджетна класифікація доходів бюджету
- •Додаток б Бюджетна класифікація фінансування бюджету
- •Додаток в Бюджетна класифікація видатків та кредитування бюджету
4.2 Принципи формування доходів бюджету. Еластичність доходів бюджету
Вихідними принципами формування доходів бюджету є фіскальна й економічна ефективність та соціальна справедливість.
Принцип фіскальної ефективності передбачає достатність доходів, мінімізацію витрат на збирання доходів і запобігання ухиленню від сплати платежів до бюджету, еластичність (або гнучкість) системи доходів бюджету, рівномірний розподіл доходів між адміністративно-територіальними одиницями.
Оскільки доходи потрібні державі для виконання відповідних функцій, то система доходів бюджету має забезпечувати відповідний обсяг надходжень. Звідси обсяг доходів, що потрібний державі, визначається на основі обсягу її видатків.
Мінімізація витрат на мобілізацію доходів зумовлена тим, що податки стягуються зовсім не для того, щоб їх повністю використати на відшкодування витрат, пов'язаних зі справлянням цих податків. Отже, максимальне зменшення витрат на систему, яка забезпечує своєчасне і повне надходження доходів, є одним із необхідних елементів фіскальної ефективності системи доходів бюджету. Саме з цієї причини більшість країн звільняє від оподаткування чимало невеликих платників податку, оскільки надходження від цих груп платників можуть іноді бути меншими, ніж витрати держави на збирання з них податків.
Запобігти ухиленню від сплати податків можна в такий спосіб:
через створення такої податкової системи, яка б надто високим рівнем оподаткування не заінтересовувала в несплаті податків;
через налагодження ефективної системи контролю за правильністю та своєчасністю сплати податків платниками.
Для мінімізації ухилень від сплати податків необхідно поєднувати обидва названі методи, оскільки за високого рівня оподаткування навіть значне збільшення адміністративної системи контролю за сплатою податків не забезпечує їх задовільного стягнення, тоді як видатки на утримання цієї системи відчутно зростають.
Коефіцієнт еластичності системи доходів бюджету показує, як змінюється обсяг надходжень до бюджету залежно від зміни обсягу валового внутрішнього продукту (або якогось іншого макроекономічного показника).
Якщо коефіцієнт еластичності вищий за одиницю, то система доходів є еластичною, тобто зміни в обсязі надходжень до бюджету відбуваються вищими темпами, ніж зміни в обсязі валового внутрішнього продукту.
За нееластичної системи доходів (коефіцієнт нижчий за одиницю) зміна в обсязі валового внутрішнього продукту не впливає на зміну в обсязі доходів держави або це відбувається набагато повільніше.
Еластичність доходів бюджету залежить від двох чинників:
1) еластичності кожного податку, який входить до системи оподаткування,
2) питомої ваги цього податку в загальному обсязі надходжень.
Форма залежності є прямою: у разі збільшення першого і другого чинників збільшується й еластичність системи в цілому. У свою чергу, еластичність кожного податку залежить від еластичності об'єкта оподаткування відносно ВВП і методу визначення податкових ставок. Так, ставки, які визначаються в абсолютному виразі, призводять до зменшення показника еластичності відповідного податку, пропорційні ставки збільшують еластичність, а максимальний вплив на збільшення показника еластичності справляють ставки з високим рівнем прогресії.
Система доходів з показником еластичності, близьким до одиниці, відповідає як інтересам бюджету (оскільки забезпечує автоматичне збільшення доходів в умовах економічного піднесення), так й інтересам платників (оскільки в період кризи з падінням промислового виробництва автоматично зменшуються й вимоги щодо сплати податків, що не призводить до збільшення податкового тягаря в не найкращий для виробників період).
Рівномірність розподілу доходів між адміністративно-територіальними одиницями є важливою для забезпечення автономності кожного бюджету, який входить до бюджетної системи. Адже якщо та чи інша адміністративно-територіальна одиниця не матиме достатнього обсягу доходів від власних джерел, то збільшується її залежність від інших суб'єктів бюджетної системи, оскільки постає необхідність отримання додаткових доходів у вигляді дотацій або субвенцій з бюджетів іншого рівня.
Принцип економічної ефективності в процесі формування доходів бюджету трактується неоднозначно. Податкові відносини виникають на стадії перерозподілу національного доходу, і через податкову політику держава втручається у розподільні відносини. Отже, податкова політика так чи інакше впливає на економічні процеси незалежно від волі держави. Цей вплив можна назвати пасивним. Оскільки головним завданням політики державних доходів є забезпечення достатнього обсягу надходжень до бюджету, вплив податкової політики на процеси відтворення має другорядне значення. Доти, поки доходи, які акумулювала держава, не мали значної питомої ваги в обсязі валового внутрішнього продукту, вплив податкової політики на відтворювальний процес був незначним і не привертав уваги політиків та економістів. Але при подальшому зростанні частки податків в обсязі ВВП виникає потреба стягувати необхідні кошти найбільш раціональним способом, тобто мінімізуючи негативні наслідки для розвитку економіки. Надалі дискусії щодо мінімізації негативних наслідків оподаткування переросли в дискусії про те, чи повинна держава використовувати податкову політику як активний регулятор відтворювальних процесів (тобто для досягнення інших цілей, крім фіскальних).
З погляду проблем соціальної справедливості платниками податків мають бути всі члени суспільства, які отримують доходи.