- •Глава 1. Основні положення
- •Глава 2. Нормативно-правові та інші акти, що регулюють трудові відносини
- •Глава 3. Суб'єкти трудових відносин
- •Глава 4. Працевлаштування
- •Глава 1. Трудові відносини і трудовий договір
- •§1. Трудові відносини і трудовий договір
- •§ 2. Прийняття на роботу
- •Глава 2. Трудові відносини на визначений строк
- •Глава 3. Атестація працівників
- •Глава 4. Зміна умов трудового договору
- •Глава 5. Відсторонення від роботи
- •Глава 6. Припинення трудових відносин
- •§1. Загальні положення про припинення трудових відносин
- •§ 2. Припинення трудових відносин у зв'язку із закінченням строку трудового договору та за згодою сторін
- •§3. Припинення трудових відносин у зв'язку з розірванням трудового договору за ініціативою працівника
- •§4. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця у зв'язку зі скороченням
- •§5. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця з інших підстав
- •§6. Припинення трудових відносин з незалежних від волі сторін підстав
- •Глава 7. Порядок звільнення працівників
- •Глава 1. Робочий час
- •§1. Тривалість робочого часу
- •§2. Режим робочого часу
- •§3. Робота понад норму робочого часу
- •Глава 2. Час відпочинку
- •Глава 3. Відпустки
- •§1. Загальні положення про відпустку
- •§2. Щорічна основна трудова відпустка
- •§3. Щорічні додаткові трудові відпустки
- •§4. Надання та використання щорічної трудової відпустки
- •§5. Інші види відпусток
- •Глава 4. Нормування праці
- •Глава 5. Заробітна плата
- •§1. Організація заробітної плати
- •§2. Відносини між роботодавцем і працівником щодо оплати праці
- •§3. Особливості оплати праці в разі відхилення від звичайних умов
- •§4. Здійснення роботодавцем виплат працівникам
- •Глава 6. Гарантійні та компенсаційні виплати
- •Глава 7. Забезпечення інтересів працівників при здійсненні роботодавцем виплат
- •Глава 8. Внутрішній трудовий розпорядок
- •Глава 9. Охорона праці
- •Глава 10. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування
- •Глава 1. Особливості праці працівників із сімейними обов'язками
- •Глава 2. Особливості праці неповнолітніх осіб
- •Глава 3. Особливості регулювання трудових відносин за участю юридичної особи - суб'єкта малого підприємництва, фізичної особи - підприємця
- •Глава 4. Особливості праці працівників за трудовим договором з роботодавцем - фізичною особою
- •Глава 5. Особливості трудових відносин членів виробничих кооперативів
- •Глава 1. Соціальний діалог
- •Глава 2. Колективні переговори та укладення колективних договорів та угод
- •Глава 3. Колективні трудові спори, конфлікти
- •Глава 1. Загальні положення
- •Глава 2. Державний нагляд за дотриманням трудового законодавства
- •Глава 1. Відповідальність працівників
- •§1. Дисциплінарна відповідальність
- •§2. Матеріальна відповідальність працівників
- •Глава 2. Відповідальність роботодавця
- •Глава 1. Загальні положення
- •Глава 2. Примирні процедури з розгляду індивідуальних трудових спорів
- •Глава 3. Розгляд індивідуальних трудових спорів у судах
Глава 2. Відповідальність роботодавця
Стаття 414. Підстава та умова відповідальності роботодавця
1. Підставою настання відповідальності роботодавця є порушення ним прав працівника, внаслідок якого працівникові заподіяно матеріальну або моральну шкоду.
2. Роботодавець несе відповідальність перед працівником за умови, якщо він не доведе, що шкоду заподіяно внаслідок дії непереборної сили.
Стаття 415. Матеріальна відповідальність роботодавця за шкоду, що заподіяна майну працівника
1. Роботодавець зобов'язаний забезпечити збереження майна працівника, якщо такий обов'язок покладено на роботодавця трудовим законодавством, колективним або трудовим договором, а також у випадках, коли знаходження майна працівника на території, в приміщеннях роботодавця або на місці виконання робіт є звичайним, а працівник не має можливості здійснювати його зберігання, хоча б він був позбавлений такої можливості тимчасово.
2. Незабезпечення роботодавцем збереження майна працівника у випадках, зазначених у частині першій цієї статті, а також пошкодження майна працівника внаслідок неналежних умов праці покладає на роботодавця обов'язок відшкодувати в повному обсязі вартість майна або оплатити суму, на яку його вартість зменшилась. Розмір шкоди визначається відповідно до роздрібних цін, що склалися в даній місцевості на день відшкодування шкоди. За наявності згоди працівника шкода може бути відшкодована в натурі.
Стаття 416. Матеріальна відповідальність роботодавця за невиконання обов'язків щодо надання працівникові матеріальних благ і послуг
1. Невиконання роботодавцем передбачених колективним або трудовим договором обов'язків щодо надання працівникові або членам його сім'ї матеріальних благ і послуг дає працівникові право на стягнення з роботодавця вартості зазначених благ і послуг відповідно до роздрібних цін, що склалися в даній місцевості, незалежно від того, чи здійснював працівник витрати в порядку оплати цих благ і послуг.
Стаття 417. Матеріальна відповідальність роботодавця в інших випадках
1. Роботодавець несе матеріальну відповідальність перед працівником в інших випадках, встановлених цим Кодексом, законом або трудовим договором.
Стаття 418. Відповідальність роботодавця за заподіяння моральної шкоди
1. Роботодавець зобов'язаний відшкодувати моральну шкоду, заподіяну працівникові власними діями або бездіяльністю, які порушують права працівника, відповідно до цивільного законодавства. Роботодавець зобов'язаний відшкодувати моральну шкоду в разі невиконання свого обов'язку шанувати честь, гідність та інші особисті права працівника.
2. Моральна шкода визначається відповідно до цивільного законодавства. Обов'язок доказування факту наявності моральної шкоди покладається на працівника.
КНИГА ДЕВ'ЯТА. Індивідуальні трудові спори
Глава 1. Загальні положення
Стаття 419 Поняття та предмет індивідуального трудового спору
1. Індивідуальні трудові спори - це розбіжності між працівником і роботодавцем щодо укладення, виконання, зміни, розірвання трудового договору, дотримання норм трудового законодавства.
2. Предметом індивідуального трудового спору можуть бути розбіжності щодо встановлення або зміни умов праці, виконання вимог трудового законодавства, колективних угод, колективного чи трудового договору, інших угод між працівником і роботодавцем, укладених відповідно до цього Кодексу.
Стаття 420. Сторони індивідуального трудового спору
1. Сторонами індивідуального трудового спору є працівник і роботодавець. Стороною індивідуального трудового спору може бути також особа, яка раніше перебувала у трудових відносинах з роботодавцем, а також особа, якій відмовили у прийнятті на роботу. Інтереси працівника і роботодавця під час розгляду спору чи виконання рішення щодо нього можуть представляти адвокати, представники профспілкової організації, членом якої є працівник, або інші особи.
Стаття 421. Органи, що розглядають індивідуальні трудові спори
1. Індивідуальні трудові спори розглядаються судами, рішення яких є обов'язковими.
Кожному гарантується право на захист у суді своїх прав і свобод, на оскарження неправомірних дій чи бездіяльності роботодавців, інших посадових осіб.
2. За бажанням працівника він може звернутися за захистом своїх прав до комісії з трудових спорів, у разі її утворення в юридичних особах за місцем роботи працівника.