Хід проведення заняття:

Вступ до заняття полягає в перевірці присутності курсантів, оголошенні теми, мети та контрольних питань заняття.

На практичному заняттірозглядаються контрольні питання, обговорюються та роз’яснюються положення, що викликали труднощі в їх розумінні. Передусім потрібно засвоїти поняття та основні положення криміналістичного документознавства. Слід приділити значну увагу поняттям документ, письмо, письмова мова та почерк. При цьому курсанти повинні уяснити різницю між “документом-речовим доказом” (ст. 98 КПК) та “документами” (ст.99 КПК). Документи-речові докази містять на собі сліди злочину, були предметом посягання або використовувались як знаряддя злочину, а інші документи містять в собі інформацію про обставини, які мають значення для розслідування злочину, але безпосередньо не використовувалися при його вчиненні. Окрім того, потрібно розглянути класифікацію документів за різними критеріями.

Вивченню підлягають способи повної та часткової підробки документів. Ознайомившись з довідковою літературою, треба засвоїти ознаки підробки документів і порядок їхнього опису в протоколах слідчих (розшукових) дій.

Уясненню підлягає те, що письмо характеризує змістовну та графічну сторони тексту. Цим обумовлюється існування двох напрямів дослідження письмових документів – криміналістичне дослідження письмової мови (авторознавство) та криміналістичне дослідження почерку (почеркознавство). Необхідно розглянути основні ознаки письмової мови та почерку, уяснити їх сутність.

Курсанти повинні зрозуміти, що техніко-криміналістичним дослідженням документів вирішується ряд діагностичних та ідентифікаційних задач, пов'язаних з виготовленням документів, їх видозміною чи знищенням. Діагностичні дослідження спрямовані на встановлення способів виготовлення документів, виду використаного устаткування, пристроїв; наявності та способів матеріальної підробки документів; виявленням невидимих і слабовидимих записів та ін. Ідентифікаційні дослідження пов'язані з ототожненням об'єктів, на яких були виготовлені документи чи їхні реквізити.

Обов’язковим є засвоєння підготовчих заходів при призначенні експертного дослідження. Зокрема, потрібно вивчити особливості пакування та транспортування документів, відбору вільних та експериментальних зразків для порівняльного дослідження. Слід уяснити поняття зразків для порівняльного дослідження, їх види та вимоги, що до них висуваються.

Курсантам слід засвоїти завдання та особливості призначення авторознавчої та почеркознавчої експертиз. Необхідно уяснити які діагностичні та ідентифікаційні питання вони вирішують. Зокрема, діагностичні задачі вказаних видів експертиз полягають відповідно у встановленні соціально-біографічних рис автора чи виконавця документа. Ідентифікаційні дослідження спрямовані на встановлення конкретної особи, що виконала документ. Заняття проводиться у формі учбового огляду документів, під час якого курсанти відпрацьовують правила поводження з документами – речовими доказами, особливості складання протоколу огляду, призначення техніко-криміналістичної експертизи документів.

Після контрольного опитування студенти одержують зразки письмових документів і проводять їх огляд з метою встановлення ознак технічної підробки. По результатах огляду встановлюється спосіб часткової або повної підробки. Результати огляду оформлюються у вигляді контрольної роботи № 5 (фрагмент протоколу огляду документа). Виконані завдання обговорюються під керівництвом викладача. Обговорення поєднується з подальшим контрольним опитуванням.

Заключна частина заняття полягає у підведенні викладачем підсумків, оголошенні завдання для самостійної роботи.