Тема №17 Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку (2частина)

1. Кваліфікація адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку (ст. 177-2 – 184)

Виготовлення, придбання, зберігання або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів (стаття 177-2)

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони здоров'я громадян та встановлений порядок виготовлення і реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у виготовленні, придбанні, зберіганні або реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів.

Згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XIІ, фальсифікована продукція – це продукція, виготовлена з порушенням технології або неправомірним використанням знака для товарів та послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само неправомірним відтворенням товару іншої особи.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб'єктом правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.

Адміністративна відповідальність за розпиття пива, алкогольних і слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях і поява в громадських місцях у п'яному вигляді передбачена ст. 178 КУпАП.

Суспільна небезпека появи в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, полягає насамперед у його поширеності. Серед всіх адміністративно караних порушень громадського порядку понад 50% складає цей вид протиправних проявів.

Об’єктом складу розпиття спиртних напоїв у заборонених законом місцях і появи в громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, є одночасно і людська гідність, і громадська мораль.

Уже фактом появи в громадських місцях у стані сп’яніння порушник антиалкогольного законодавства принижує свою людську гідність, викликає негативну реакцію з боку оточуючих, унаслідок чого і настає правовий наслідок такої поведінки – притягнення відповідної особи до адміністративної відповідальності. Взяті у сукупності людська гідність і громадська мораль є складовими громадського порядку, тому розпиття спиртних напоїв у заборонених законом місцях і поява в громадських місцях у стані сп'яніння належать до розряду найбільше поширених порушень громадського порядку, переслідуваних адміністративним законом.

Об’єктивна сторона складу розпиття пива, алкогольних і слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у п’яному вигляді в громадському місці виявляється у вчиненні зазначених дій (формальний склад).

Суб’єктами адміністративно караного діяння, за ст. 178 КУпАП, є осудні фізичні особи, які досягли 16-річного віку. До осіб у віці від 16 до 18 років, які вчинили зазначене адміністративне правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП.

Суб’єктивна сторона визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. При цьому для притягнення до адміністративної відповідальності форма провини не має істотного значення. І при навмисній, і при необережній провині порушник має достатньо чітке уявлення про антигромадський, аморальний характер своєї поведінки, про можливі для нього негативні наслідки, що можуть настати у зв'язку з учиненим.

Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на виробництві (стаття 179) передбачає відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на виробництві (на робочих місцях, у приміщеннях і на території підприємств, установ, організацій) або перебування на роботі в нетверезому стані.

Об’єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Об’єктивна сторона правопорушення виражається у таких діях:

1. розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на виробництві (на робочих місцях, у приміщеннях і на території підприємств, установ, організацій) або перебування на роботі в нетверезому стані;

2. участь майстрів, начальників дільниць, змін, цехів та інших керівників у розпиванні з підлеглими їм працівниками пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на виробництві або невжиття ними заходів до відсторонення від роботи осіб, які перебувають у нетверезому стані, або приховування ними випадків розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв чи появи на роботі в нетверезому стані підлеглих їм працівників.

Обидва склади – формальні.

Суб’єкт адміністративного проступку – як громадяни, так і посадові особи підприємств, установ, організацій.

Суб’єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Доведення неповнолітнього до стану сп'яніння (ст. 180 КУпАП)

Об’єктом цього адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони здоров’я і громадського порядку.

Об’єктивна сторона проступку виражається у доведенні неповнолітнього до стану сп’яніння (формальний склад).

Доведення до стану сп’яніння означає спонукання (шляхом особистого прикладу) або психічного чи фізичного примусу неповнолітнього, якому не виповнилося 18 років, до вживання спиртних напоїв, у результаті чого він перебуває в стані сп'яніння. Варто звернути увагу на те, що адміністративна відповідальність за такі дії настає за наявності будь-якого, навіть легкого ступеня сп'яніння неповнолітнього. Проте, якщо неповнолітній систематично (2 і більше разів) втягувався в пияцтво, то винна в цьому доросла особа підлягає кримінальній відповідальності. Якщо неповнолітній перебуває в службовій залежності від особи, яка довела його до стану сп'яніння, то остання також несе кримінальну відповідальність.

Суб’єкт адміністративного проступку – батьки неповнолітнього, особи, що їх замінюють, будь-які інші фізичні осудні особи, які досягли 18-річного віку (спеціальний суб’єкт).

Суб’єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Порушення порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування (стаття 180-1)

Відповідно до ст.180-1 КУпАП відповідальність настає за перебування дітей у розважальних закладах та закладах громадського харчування у період з двадцять другої до шостої години без супроводу принаймні одного з батьків чи іншого законного представника дитини або особи, яка її супроводжує і несе за неї персональну відповідальність. Відповідальності підлягають посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадяни – власники підприємств чи уповноважені ними особи, громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності.

Також, в Законі України «Про охорону дитинства» йдеться мова про те, що діти віком до 16 років з двадцять другої до шостої години можуть перебувати у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування лише в присутності принаймні одного з батьків чи іншого законного представника дитини або особи, яка її супроводжує і несе за неї персональну відповідальність.

Власники закладів, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладів громадського харчування та уповноважені ними особи зобов’язані вживати заходів щодо недопущення у такі заклади з двадцять другої до шостої години дітей до 16 років без супроводження осіб, зазначених у частині першій цієї статті.

Власники закладів, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладів громадського харчування та уповноважені ними особи мають право у період з двадцять другої до шостої години вимагати у відвідувачів таких закладів документи, що підтверджують досягнення ними 16-річного віку.

З метою контролю за дотриманням норм зазначеного закону працівниками ОВС у взаємодії з органами виконавчої влади, представниками державних податкових інспекцій, громадськими організаціями можуть проводитись рейди з відпрацювання розважальних закладів та закладів громадського харчування.

Азартні ігри, ворожіння в громадських місцях (стаття 181)

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у:

• прийнятті участі в організованих без дозволу азартних іграх;

• прийнятті ставок приватними особами на спортивних та інших змаганнях;

• організації азартних ігор на гроші, речі та інші цінності;

• ворожінні в громадських місцях.

Термін «азартна гра» означає гру, участь в якій дозволяє набувати грошей, іншого майна або майнових прав, результат якої визначається діями, цілком або частково заснованими на випадку, однак за відсутністю відповідного дозволу на провадження таких дій. Азартною грою не вважається гра на технічному пристрої (гральний автомат, комп'ютер чи інше), якщо єдиною можливістю одержання виграшу є безкоштовна гра на даному пристрої.

Прийняття ставок приватними особами на спортивних та інших змаганнях (тоталізатори) - це різновид азартних ігор, результат яких визначається заснованими частково або повністю на випадку діями, коли гравець робить ставку на результат спортивного змагання й організатор гри зобов'язаний виплатити гравцям, що виграли, суму виграшу, розмір якої залежить від загальної суми внесених ставок за відсутністю відповідного дозволу на провадження таких дій.

Організація азартних ігор – це сукупність заходів (інформаційних, фінансових, матеріальних, «кадрових» тощо), які дозволяють отримувати гроші, інше майно або майнові права за відсутністю відповідного дозволу на провадження таких дій.

Згідно з п. 29 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуск та проведення лотерей, організація діяльності з проведення азартних ігор. Діяльність без відповідних ліцензій утворюють об'єктивну сторону цього правопорушення.

Ворожіння - це діяльність яка полягає в угадуванні майбутнього чи минулого за якимись прикметами на картах, кавовій гущі, зірках, фотографії тощо за певну винагороду.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб'єктом правопорушення може бути особа, якій виповнилося 16 років.

Заняття проституцією (стаття 181-1)

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадської моралі

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у здійсненні статевих контактів за матеріальну винагороду. Проституція – це рід занять, що виражається у систематичному вступі жінок і чоловіків у безладні статеві стосунки за винагороду або будь-яку іншу форму відшкодування. Винагорода є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення, якщо її немає, то і немає складу цього правопорушення. Сексуальні послуги можуть оплачуватися найрізноманітнішим чином: гривнями, іноземною валютою, речами, продуктами харчування, різного роду послугами соціально-побутового або соціально-культурного призначення тощо. Характерною ознакою дій, що утворюють об'єктивну сторону адміністративного правопорушення заняття проституцією є їхня добровільність. У випадках, коли особа чинить такі дії під впливом якогось примусу з боку інших осіб - складу цього правопорушення немає.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Суб'єктом правопорушення може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, якій виповнилося 16 років.

Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях (стаття 182 КУпАП)

Об’єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Об’єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях (формальний склад).

У нічний час, із двадцять другої до восьмої години, забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.

Проведення на захищених об'єктах ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, забороняється у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні – цілодобово.

Власник або орендар приміщень, у яких передбачається проведення ремонтних робіт, зобов'язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм цілодобово.

Суб’єкт адміністративного проступку - громадяни, які досягли 16-річного віку, громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності.

Суб’єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб (стаття 183 КУпАП)

Об’єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Об’єктивна сторона правопорушення виражається у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, патрульної служби, швидкої медичної допомоги або аварійних служб (матеріальний склад).

Суб’єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).

Суб’єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей (стаття 184 КУпАП)

Об’єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.

Об’єктивна сторона правопорушення виражається у таких діях:

1. ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (ч. 1) (формальний склад);

2. вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом (ч. 2) (матеріальний склад);

3. вчиненні неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність (ч. 3) (матеріальний склад).

Суб’єкт адміністративного проступку – фізичні осудні особи – батьки, або особи, що їх замінюють.

Суб’єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності (ч. 1 цієї статті).