Варіант 3

1. Захист прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей при вчиненні правочину їх батьками (усиновлювачами). Презумпція правомірності правочину.

2. Дмитров у вересні 2005р. зробив обмін з Олійником неізольованої кімнати площею 14 кв. м на його ізольовану однокімнатну квартиру меншої площі. У зв’язку з тим, що нова кімната виявилася сирою, про що Дмитров дізнався лише осели­вшись у ній, він звернувся до суду з позовом про визнання правочину недій­сним. В судовому засіданні Олійник, заперечуючи проти позову, пояснив, що Ди­митров неодноразово оглядав кімнату і мав повне уявлення про її стан. Дмитров підтвердив, що він дійсно двічі (у червні та серпні) оглядав квартиру і залишився задоволений нею, але це було влітку, за сухої погоди, коли неможливо було передбачити, що взимку кімната відсиріє і саме через це виявиться непридатною для проживання.

На яке коло питань розраховане це завдання? Як слід вирішити справу?

3. Непідприємницьке товариство Харківська членська благодійна організа­ція «Милосердя» (далі - організація), виходячи з того, що законодавством їй до­зволяється здійснювати підприємницьку діяльність, прийняло рішення про ство­рення товариства однієї особи «Сприяння» (далі - товариство), діяльність якого передбачає, зокрема торгівлю товарами широкого вжитку. Організація, керуючись ст. 86 ЦК, прийняла рішення про розширення кола своєї діяльності і уклала декі­лька договорів купівлі-продажу галантерейних товарів, чоловічого і жіночого одягу.

Державна податкова інспекція (далі – ДПІ), здійснюючи пе­ревірку діяльності організації, поставила питання про незаконність вказаних дій, зазначивши, що організація не може займатися будь-яким видом підприємницької діяльності, включаючи торгівлю, доки не буде внесено змін до її статуту.

Голова правління, заперечуючи проти висновків ДПІ, вказав, що організація займається підприємницькою діяльністю виключно з метою отримання додаткових коштів, які планується розподіляти між інвалідами - засно­вниками цієї організації. Між тим у подальшому організація згодна внести зміни до свого статуту і вказати певні види підприємницької діяльності як види своєї без­посередньої діяльності.

Голова правління хоче також з’ясувати, чи можуть засновники - інваліди у випадку припинення діяльності організації розподілити між собою залишки гро­шових сум і майна організації.

На яке коло питань розраховане це завдання? Поясніть доводи сторін і ви­рішить справу.

Варіант 4

1. Поняття, ознаки та підстави представництва. Обсяг та види представництва. Передоручення. Вчинення правочину з перевищенням повноважень

2. 16-річний Гриценко працював реалізатором у приватного підпри­ємця на підставі трудового договору. Бажаючи придбати комп’ютер, він уклав до­говір позики на суму, еквівалентну 1 тис. доларів США. Довідавшись про це, ба­тьки Гриценка заявили вимогу про розірвання договору, укладеного без їх згоди. Позикодавець Ковальчук відмовився розірвати договір, посилаючись на те, що Гриценко працює за трудовим договором, має самостійний заробіток і тому пови­нен вважатися повністю дієздатним. Орган опіки і піклування, до якого зверну­лися батьки за роз’ясненням, згоден за своїм рішенням надати неповнолітньому Гриценко повної цивільної дієздатності, але тільки за згодою батьків. При цьому батьки були попереджені, якщо вони не погодяться, Коваль­чук зможе звернутися з позовом до суду про визнання Гриценка повністю дієзда­тним. Сторони не дійшли згоди і звернулись за роз’ясненням до юриста.

На яке коло питань розраховане це завдання? Яке роз’яснення їм належить дати? Які підстави та порядок набуття фізичною осо­бою повної цивільної дієздатності до досягнення нею повноліття?

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Явір» (далі – ТОВ), яке було створено в м. Харкові (Київський р-н) у 2004 році і займалося виробництвом меблів, вирішило створити в м. Люботині, де в нього були контрагенти, відокрем­лений підрозділ, який би представляв і захищав його інтереси та здійснював би всі або певну частину його функцій. На загальних зборах учасників ТОВ рішення стосовно того, що це буде – філія чи представництво, прийнято не було і вирішення цього питання передали генеральному директору ТОВ. Останній розробив Поло­ження про представництво ТОВ, вказавши в ньому, що останнє є відокремленим структурним підрозділом ТОВ, не є юридичною особою і має право виступати в інтересах і від імені ТОВ, здійснюючи правочини та інші юридичні акти на під­ставі цього Положення. Крім того в Положенні було зазначено, що представниц­тво перед контрагентами несе самостійну відповідальність, бо ТОВ передає йому у власність частину свого майна. Юрисконсульт ТОВ, отримавши Положення, зробив зауваження, з якими генеральний директор не погодився і звернувся за роз’ясненням до незалежного фахівця.

Яке роз’яснення треба дати? Чи поширюються на представництво юридичної особи правила ст. 243 ЦК «Комерційне представництво»?