- •2. Методика вивчення чисел першого десятка. Особливості ознайомлення учнів із числом і цифрою 0.
- •3. Методика вивчення нумерації чисел у концентрі «сотня»
- •4. Методика вивчення нумерації чисел у концентрі «тисяча»
- •1 Етап. Підготовчий.
- •3 Етап. Письмова нумерації числа у межах 1000.
- •5. Методика ознайомлення учнів із поняттям задача. Загальний порядок роботи над задачею
- •6. Методика розв задач на рух
- •7. Методика ознайомлення учнів із прикладами залежностей між величинами
- •8. Методика вивчення елементів алгебри (числових виразів і виразів із змінною, числових рівностей, нерівностей, рівнянь).
- •9. Методика ознайомлення з діями додавання і віднімання. Прийоми усного додавання і віднімання в межах 10.
- •10. Методика вивчення табличного множення та ділення
- •11. Методика вивчення табличного додавання і віднімання
- •12. Письмове додавання і віднімання в початковому курсі математики
- •Конкретний зміст дії ділення на рівні частини
- •10 Ґудзиків пришили у два ряди, порівну у кожному. Скільки ґудзиків в одному ряду?
- •14. Прийоми позатабличного додавання і віднімання чисел в межах 100. Їх теоретична основа.
- •15. Усні прийоми додавання і віднімання трицифрових чисел
- •16. Навчання ділення з остачею
- •17. Прості текстові задачі на додавання і віднімання і методика навчання їх розв
- •18. Методика навчання письмового множення
- •19. Прості текстові задачі на множенні і ділення, методика навчання їх розв
- •20. Методика вивчення довжини і формування навичок вимірювання . Ознайомлення з одиницями довжини та їх співвідношення
- •21. Перше ознайомлення зі складеною задачею, навчання розв задач на дві дії
- •22. Методика навчання письмового множення і ділення
- •24. Методика вивчення площі геометричних фігур і формування навичок вимірювати площу. Ознайомлення з одиницями площі та їх співвідношеннями
- •25. Методика формування уявлень про масу і місткість. Вивчення одиниць маси та їх співвідношення
- •26. Методика ознайомлення з дробами і частинами. Задачі на знаходження частини числа і числа за його частиною. Знаходження дробу числа.
- •28. Усні прийоми множення і ділення у межах 1000
- •30. Ознайомлення учнів з одиницямим часу та їх співвіднесення. Навчання розв задач на обчислення проміжків часу
6. Методика розв задач на рух
Під час роботи над задачами на рух можна виділити такі основні поняття, без усвідомлення яких неможливе їх правильне розв'язування.
1. Зустрічний рух:
– швидкість зближення;
– час руху до зустрічі (час зближення), якщо два тіла одночасно (неодночасно) почали рухатися назустріч одне одному з однаковими (неоднаковими) швидкостями.
2. Рух у протилежних напрямках:
– швидкість віддалення;
– час віддалення, якщо два тіла почали одночасно (неодночасно) рухатися з одного пункту у протилежних напрямках з однаковими (різними) швидкостями.
3. Рух в одному напрямі:
– швидкість зближення (віддалення);
– час зближення (віддалення).
4. Рух за течією чи проти течії:
– власна швидкість катера (моторного човна, тощо);
– швидкість катера за течією;
– швидкість катера проти течії;
– швидкість зближення і час зближення, коли катер наздоганяє пліт;
– швидкість зближення і час зближення, коли катер рухається назустріч плоту;
– швидкість віддалення і час віддалення, коли катер і пліт рухаються з одного пункту у протилежних напрямках.
5. Середня швидкість руху:
– середня арифметична величина;
– середня швидкість як середня арифметична величина
Підготовча робота даного змісту готувала молодших школярів до розв’язування складених задач на рух. Розглянемо методику роботи над задачами на рух у зустрічному напрямку.
Задача 1. З пристані Київ до пристані Кременчук вийшов теплохід, і одночасно йому назустріч з пристані Кременчук вийшов катер. Теплохід ішов зі швидкістю 30 км/год, а катер – 24 км/год. Через 5 год вони зустрілися. Яка відстань між пристанями? Під час повторення змісту задачі вчитель креслить на дошці ілюстрацію:
Бесіда. Що означає: «Через 5 год вони зустрілися»? (Теплохід і катер з моменту виходу до моменту зустрічі були в дорозі 5 год.) Яку відстань пройшов за 5 год теплохід? («Від пристані Київ до прапорця», – показує один учень біля дошки.) Яку відстань пройшов катер за 5 год? (Другий учень показує на кресленні.) То з яких двох частин складається шукана відстань між пристанями? (З відстаней, які пройшов кожен теплохід за 5 год.) Чи можемо ми взнати відстань, яку пройшов теплохід до зустрічі? (Можемо, бо відомо його швидкість і час руху до зустрічі.) Чи можемо взнати відстань, яку пройшов до зустрічі катер? (Можемо.)
А коли обидві відстані будуть відомі, про що зможемо дізнатися? (Про відстань між пристанями.) Давайте запишемо розв'язання виразом. Що знайдемо в першій дії? Якою дією? (Вчитель пише на дошці, а учні в зошитах: 30 • 5.) Про що дізнаємося в другій дії? Якою дією? Поруч з'являється другий запис: 30 • 5; 24 • 5. Про що дізнаємося в третій дії? Чого бракує, щоб скласти остаточний вираз? (Вписують знак «+»: 30 • 5 + 24 • 5.) Чи потрібні дужки? Учні усно обчислюють проміжні результати. Записи мають вигляд: 30 • 5 + 24 • 5 = 150 + 120 = 270 (км).
Рух у протилежних напрямках
Два літаки одночасно вилетіли з аеродрому в протилежних напрямках. Через півгодини після вильоту відстань між ними була 720 км. Перший літак летів зі швидкістю 15 км/хв. З якою швидкістю летів другий літак? Графічна схема до цієї задачі:
Запитання до учнів під час аналізу задачі:
– Що відомо про рух першого літака і про що можна дізнатися?
– Яка відстань між літаками була через півгодини після вильоту?
– Чи можна знайти відстань, яку пролетів другий літак?
– Про що запитується в задачі?
– Які дії треб виконати, щоб відповісти на запитання задачі?
Розв'язання:
1) 15 • 30 = 450 (км) – пролетів перший літак;
2) 720 – 450 = 270 (км) – пролетів другий літак;
3) 270: 30=9 (км/хв) – швидкість другого літака.
Відповідь. 9 км/хв.