Безпека життєдіяльності - Купчик
.pdfскладається з гумової напівмаски, що має три отвори. У двох бокових отворах розміщено поліетиленові манжети з клапанами для вдихання, в які вставляють змінні фільтрувальні патрони різних марок. В нижньому отворі є сідловина з клапаном для видихання. Залежно від марок патронів респіратор РПГ-67
захищає від таких шкідливих речовин:
АОрганічні пари (бензину, гасу, ацетону, бензолу та його гомологів, спиртів, ефірів тощо), пари хлору і фосфорорганічних речовин
В Кислі гази (сірчистий газ, сірководень тощо), пари хлору і фосфорорганічних речовин
КД Аміак і сірководень
ГПари ртуті
Фільтрувальні пилозахисні респіратори призначені для захисту людини одночасно від аерозолів та газів, оскільки фільтрувальні елементи їх здатні вбирати гази та аеродисперсні домішки. В газопилозахисних респіраторах до складу фільтрувального елемента, крім активного вугілля, входить ще протиаерозольний ФП. До газопилозахисного належить респіратор РУ-60М
(рис. 6.21). Він універсальний і призначений для захисту органів дихання від шкідливих речовин, що наявні в повітрі одночасно у вигляді пари, газів,
аерозолів, диму і туманів при вмісті парогазових речовин 10-15 ГДК. Респіратор РУ-60М за конструкцією подібний до респіратора РПГ-67 (має змінні патрони тих самих марок), але патрони останнього мають протиаерозольні фільтри із матеріалу ФП для захисту від аерозолів. У зв'язку з цим тривалість захисної дії респіратора РУ-60М дещо менший, ніж РПГ-67. Залежно від марок патронів респіратор РУ-60М захищає від аерозолів та від таких шкідливих речовин:
А Органічні пари
ВКислі гази
КД Аміак, сірководень
ГПари ртуті
290
Рис. 6.20. Фільтрувальний |
Рис. 6.21. Фільтрувальний пило- |
протигазний респіратор РПГ-67 |
захисний респіратор РУ-60М |
Захисні можливості патронів респіраторів РПГ-67 і РУ-60М наведено в
табл. 6.7.
Таблиця 6.7. Захисні властивості протигазів РПГ-67 і РУ-60М
Марка |
Шкідлива |
Концентрація |
Кратність |
Тривалість захисної дії, |
||
|
|
шкідливої |
перевищення |
|
хв |
|
патрона |
речовина |
речовини, мг/л |
ГДК |
|
|
|
РПГ-67 |
|
РУ-60М |
||||
|
|
|
|
|
|
|
А |
Бензол |
10 |
2000 |
60 |
|
30 |
В |
Сірчистий газ |
2 |
200 |
50 |
|
30 |
КД |
Аміак |
2 |
100 |
30 |
|
20 |
|
Сірководень |
2 |
200 |
50 |
|
20 |
Г |
Пари ртуті |
0,01 |
1000 |
1200 |
|
900 |
|
|
|
|
|
|
|
Забороняється застосовувати респіратори проти високотоксичних речовин типу синильної кислоти, арсенистого, фосфористого, ціанистого водню,
тетраетилсвинцю, низькомолекулярних вуглеводів (метан, етан), а також проти речовин, які в пароподібному стані можуть проникати в організм крізь пошкоджену шкіру.
Протигазові та газопилозахисні респіратори надійно захищають органи дихання, якщо вони правильно дібрані та зручно надіті.
Найпростіші засоби захисту органів дихання виготовляє само населення.
До них належать (рис. 6.22) протипилова тканина, маска ПТМ-1 і ватно-марлева пов'язка ВМП. Вони можуть
291
а |
б |
Рис. 6.22. Найпростіші ЗІЗ:
а — ватно-марлева пов'язка ВМП; б — протипилова тканинна маска ПТМ-1
захищати органи дихання від радіоактивних речовин і бактеріальних засобів, а
також від промислового пилу (цукрового, борошняного, вапняного, сажового).
Засоби захисту шкіри. За призначенням їх поділяють на спеціальні
(табельні) й підручні.
Спеціальні засоби є ізолювальними і фільтрувальними.
Ізолювальні засоби захисту виготовляють з прогумованої тканини і застосовують у разі тривалого перебування людей на зараженій або забрудненій місцевості, щоб захиститися від радіоактивних речовин, отруйних і сильнодіючих отруйних речовин та бактеріальних засобів. Вони призначені для формувань ЦО. До ізолювальних засобів захисту шкіри належать захисний комбінезон, костюм, легкий захисний костюм Л-1 (рис. 6.23) і
загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК) (рис. 6.24).
Легкий захисний костюм Л-1 складається із сорочки з капюшоном,
штанів, зшитих разом з панчохами, рукавиць і підшоломника.
Загальновійськовий захисний комплект складається із захисного плаща ОП-1, захисних панчіх, рукавиць. Захисні рукавиці зимові — двопалі, літні — п'ятипалі (гумові). Захисний плащ має рукава і капюшон. Плащ випускається п'яти розмірів: 1-й — для людей зросту до 165 см; 2-й — 165...170; 3-й —
171...175; 4-й — 175... 180; 5-й — понад 180 см. Підошва захисних панчіх має гумову
292
Рис. 6.23. Легкий захисний |
Рис. 6.24. Загальновійськовий |
|
|
костюм Л-1: |
захисний комплект ЗЗК: |
1 |
— сорочка з капюшоном; 2 — |
1 — захисний плащ ОП-1; 2 — за- |
штани з панчохами; 3 — сумка; |
хисні панчохи; 3 — п'ятипалі ру- |
|
4 |
— рукавиці; 5 — підшоломник |
кавиці; 4 — двопалі рукавиці |
основу. Панчохи надягають поверх звичайного взуття і кріплять до ніг та до поясного ременя. Панчохи випускають трьох розмірів: 1-й — для взуття № 3740, 2-й — 41-42; 3-й — № 43 і більше. Рукавиці випускають двох розмірів.
Загальновійськовий захисний комплект залежно від того, для яких цілей його використовують, може бути використаний як накидка (при захисті від РР, ОР, БР), надітим у рукава (при діях на місцевості, зараженій РР і БР, а також при виконанні робіт із знезараження техніки і транспорту) та у вигляді комбінезона (при діях в осередках зараження, проведенні рятувально-евакуаційних робіт).
Фільтрувальні засоби захисту шкіри являють собою бавовняний комбінезон (одяг), що просочений спеціальними хімічними
293
речовинами. При цьому зберігається повітропроникність матеріалу, а пари ОР при проходженні крізь тканину вбираються спеціальним просоченням.
Комплект захисного фільтрувального одягу
(ЗФО) складається з комбінезона особливого покрою (рис. 6.25), онуч, чоловічої натільної білизни і підшоломника. Цей одяг використовують у комплекті з протигазом, гумовими чобітьми і рукавицями. Комбінезони випускають трьох розмірів: 1-й — для людей зросту до 160 см, 2-й —
161...170, 3-й — понад 170 см.
Підручні засоби захисту шкіри в комплекті із засобами захисту органів дихання рекомендується використовувати для тимчасового захисту шкіри від радіоактивних речовин, хімічних речовин і бактеріальних засобів тоді, коли немає табельних ЗІЗ. Це звичайні непромокальні накидки і плащі, а
також пальто зі щільного і товстого матеріалу, ватні куртки тощо. Для захисту ніг можна використати гумові чоботи, боти, калоші. Якщо їх немає, то взуття слід обернути щільним папером, а зверху
обмотати тканиною. Для захисту рук можна використати будь-які гумові або шкіряні рукавиці. Трикотажні, шерстяні та бавовняні рукавички можуть захищати від радіоактивного пилу і бактеріальних засобів.
Медичні засоби індивідуального захисту. До них належать аптечка індивідуальна АІ-2, аптечка індивідуальна медичного захисту АІМЗ,
індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8 та індивідуальний перев'язувальний пакет.
Аптечка індивідуальна АІ-2 (рис. 6.26) призначена для надання самодопомоги при пораненнях, опіках (знеболювання), профілактики чи послаблення ураження РР, БР, ОР нервово-паралітичної дії.
Протибольовий засіб розміщено в шприц-тюбику (гніздо 1). Його використовують при великих ранах, опіках, переломах.
Засіб, який використовують у разі отруєння або загрози отруєння фосфорорганічними отруйними речовинами (ФОР), розміщено
294
в гнізді 2. Його вживають: одну таблетку в разі небезпеки хімічного ураження (одночасно надівають протигаз) і ще одну таблетку при появі ознак ураження.
Протибактеріальний засіб № 2 розміщено в гнізді 3. Його вживають після ураження в разі виникнення шлунково-кишечних розладів по сім таблеток за один прийом у першу добу і по чотири таблетки в наступні дві доби.
Радіозахисний засіб № 1 (гніздо 4) вживають у разі загрози опромінення по шість таблеток за один прийом, у разі повної загрози опромінення через 4-5 год вживають ще шість таблеток.
Протибактеріальний засіб № 1 (гніздо 5) використовують, щоб запобігти інфекції при ураженнях і опіках: спочатку вживають п'ять таблеток, через 6 год — ще шість таблеток.
У гнізді 6 розміщено радіозахисний засіб № 2: його вживають після випадання радіоактивних опадів по одній таблетці щоденно протягом 10 днів.
Протиблювотний засіб (гніздо 7) використовують по одній таблетці на прийом у разі появи первинної реакції на опромінення, а також коли з'являється нудота після удару по голові. Дітям до 8 років препарати індивідуальної аптечки слід давати по 0,25 таблетки, крім радіозахисного препарату № 2; дітям від 8 до 15 років — по 0,5 таблетки, а протибольовий і радіозахисний препарат № 2 — у повному об'ємі.
Аптечка індивідуальна медичного захисту (АІМЗ) розроблена спеціалістами МОЗ і МНС України з урахуванням сучасних вимог і затверджена в установленому порядку (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1997 року № 1379 "Про затвердження заходів щодо розвитку Державної служби медицини катастроф на 1998-2001 роки"). Вона призначена для формувань цивільної оборони України, формувань інших органів виконавчої влади, які залучаються до участі у ліквідації надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру,
295
а також для населення, що може підпасти під вплив негативних чинників надзвичайних ситуацій. До переліку препаратів входять такі, що використовуються для знезараження індивідуальних запасів питної води.
До АІМЗ входять:
бутарфанолу тартрат 0,2 %, шприц-тюбик — ефективний знеболювальний засіб, що використовується в разі травматичних ушкоджень та проведення протишокової терапії.
доксіцикліну гідрохлорид, у капсулах — антибіотик широкого спектра дії,
використовується для проведення екстреної неспецифічної профілактики широкого кола інфекційних захворювань, у тому числі й особливо небезпечних.
калію йодид, у таблетках — для проведення профілактики уражень щитовидної залози радіоактивним йодом під час аварій на АЕС та інших радіаційно небезпечних об'єктах.
біо-Стар, у таблетках — препарат, що застосовується для зниження негативного впливу радіонуклідів на організм людини та прискорення процесів виведення радіонуклідів і сполук важких металів з організму, підвищення імунного стану.
валідол, у таблетках — щоб запобігти нападу стенокардії та як легкий седативний засіб.
вугілля активне, у таблетках — препарат, що використовується як ентеросорбент для зв'язування і виведення з організму токсинів і хімічних отруйних речовин.
пластир бактерицидний — для накладання антисептичних пов'язок при незначних поверхневих травмах.
бинт стерильний.
акватабс, у таблетках — для знезаражування індивідуальних запасів питної води, а також приготування розчинів для миття овочів і фруктів.
Індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8 (рис. 6.27) призначений для знезараження скраплених і рідинних ОР, що потрапили на відкриті ділянки шкіри й одягу. До комплекту ІПП входять плоский скляний флакон місткістю
125...135 мл з дегазувальним розчином і ватно-марлеві тампони. Флакон і тампони містяться в запасному герметичному пакеті з поліетилену. При використанні ІПП-8 тампони змочують дегазувальним розчином з флакона,
протирають ним заражені ділянки шкіри та одягу.
296
Рис. 6.27. Індивідуальний
протихімічний
пакет ІПП-8:
а— загальний вигляд;
б— флакон з рідиною;
в — ватно-марлеві тампони
Рідина в ІПП-8 отруйна і небезпечна в разі потрапляння в очі. Тому шкіру навколо очей після обробки
слід промити чистою водою і витерти сухим тампоном.
Індивідуальний перев'язувальний пакет призначений для надання допомоги при пораненнях і опіках. Він складається з бинта, двох ватно-
марлевих подушечок, булавки і чохла. В разі потреби пакет розкривають,
виймають бинт і стерильні подушечки, не доторкаючись руками до їхньої внутрішньої поверхні. На поранену поверхню (якщо поранення наскрізне, то на вхідний і вихідний отвори) подушечки накладають внутрішнім боком.
Скінчивши бинтування, кінець бинта закріплюють булавкою.
Організація забезпечення населення засобами індивідуального захисту промислового виготовлення покладена на штаби цивільної оборони об'єктів господарювання, міст, районів; ці ж штаби ведуть облік наявних ЗІЗ. Заявки на потрібну кількість табельних ЗІЗ подає штаб об'єкта до відділу з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту району. Розподіл централізований за підлеглістю, зверху вниз за номенклатурою, встановленою керівними органами ЦО з відповідною оплатою виділених засобів. Засобами промислового виготовлення забезпечується насамперед особовий склад формувань ЦО на підприємствах і територіях. Далі ЗІЗ одержує виробничий персонал об'єктів господарювання. Решту населення забезпечують ЗІЗ у міру можливості їх придбання.
Незалежно від забезпеченості протигазами і респіраторами все населення, у тому числі й особовий склад формувань ЦО, має знати, як самостійно завчасно виготовити тканинні маски і ватно-марлеві пов'язки, а
також, як приготувати одяг для захисту в разі потреби.
297
Табельні засоби індивідуального захисту зберігають у складах об'єктів господарювання на такому віддаленні, щоб можна було їх швидко видати.
Видають ЗІЗ згідно із планом ЦО об'єкта господарювання, району за розпорядженням відділів з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту в разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.
6.5. ПРОТИРАДІАЦІЙНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ
Одним із основних завдань цивільної оборони є організація і проведення протирадіаційного захисту. Це завдання набуло найбільшої ваги після катастрофи на Чорнобильській АЕС. Наслідки цієї катастрофи і сьогодні потребують проведення засобів захисту від іонізуючого випромінювання.
Протирадіаційний захист — це сукупність нормативно-правових,
проектно-конструкторських, медичних, технічних та організаційних заходів, що гарантують радіаційну безпеку. Радіаційна безпека—це стан радіаційно-ядерних об'єктів і навколишнього середовища, що забезпечує дотримання основних дозових норм, виключає будь-яке невиправдане опромінення та зменшує дози опромінення персоналу і населення нижче за встановлені дозові ліміти настільки, наскільки це можливо та економічно обґрунтовано.
Протирадіаційний захист має бути забезпечений: при всіх видах практичної діяльності в умовах нормальної експлуатації індустріальних і медичних джерел іонізуючого випромінювання; при втручанні, що спричинює аварійне опромінення населення, а також при хронічному опроміненні техногенно підсилених джерел природного походження.
Втручання в інтересах протирадіаційного захисту — це такий вид людської діяльності, що завжди спрямований на зниження і відвернення неконтрольованого та непередбачуваного опромінення або ймовірності опромінення в аварійних ситуаціях та в інших ситуаціях хронічного чи тимчасового опромінення. Протирадіаційний захист у разі втручання будують на принципах: виправданості — коли отримана користь від відвернутої дози буде більшою, ніж сумарний збиток від втручання; неперевищення — коли застосовують усі можливі заходи, щоб обмежити індивідуальні
298
дози на рівні, нижчому за поріг детерміністичних радіаційних ефектів;
оптимізації — коли контрзаходи проводять таким чином, щоб різниця між сумарною користю і сумарним збитком була не тільки позитивною, а й максимальною.
Заходи протирадіаційного захисті/ в умовах повсякденної діяльності.
До таких заходів належать: інженерно-технічні, організаційні, санітарно-
гігієнічні та медико-профілактичні.
Інженерно-технічні заходи гарантують безпеку роботи АЕС. Її треба будувати у сейсмобезпечному районі, що не затоплюється під час будь-якої повені, з рівнем ґрунтових вод не нижче ніж 1,5 м (тобто нижче підземних місткостей з радіоактивними відходами). Будівлі АЕС мають розміщуватися з підвітряного боку відносно населених пунктів. Атомні електростанції потужністю 440 МВт і більше треба розміщувати не ближче ніж за 25 км від міст з населенням понад 1 млн чоловік.
Щоб гарантувати необхідний рівень захисту від зовнішнього опромінення,
всі захисні споруди (сховища, протирадіаційні укриття та спеціально обладнані підвальні приміщення) в 30-кіло-метровій зоні навколо АЕС повинні мати підвищений захист, а на відстані до 5 км вони повинні мати захист від ударної хвилі і знижувати рівень опромінення не менше ніж у 5000 разів.
Для проведення евакуаційних заходів будують шляхи з твердим покриттям.
Організаційні заходи — це планування захисту персоналу АЕС і населення на випадок аварії; створення і підтримання в постійній готовності сил і засобів для ліквідації аварії; забезпечення персоналу АЕС і населення (в першу чергу в
30-кілометровій зоні) засобами індивідуального захисту (протигазами,
респіраторами, йодними препаратами), виготовлення населенням найпростіших засобів захисту органів дихання; контроль радіаційної обстановки, створення локальної системи оповіщення населення в 5-кілометровій зоні навколо АЕС;
підготовка персоналу АЕС і населення до дій в умовах радіоактивного забруднення.
Санітарно-гігієнічні і медико-профілактичні заходи — це створення навколо АЕС санітарно-захисної зони (радіусом не менше ніж 3 км), проведення регулярного дозиметричного контролю населення та дотримання населенням гігієнічних норм.
299