Безпека життєдіяльності - Купчик

Відпал — це завчасний пуск вогню по надґрунтовому покриву назустріч низовій або верховій пожежі з метою створення загороджувальної смуги.

Проводять його від опорних смуг, якими можуть бути дороги, ями, річки та інші природні перешкоди. Якщо таких немає, то опорні смуги у вигляді мінералізованих смуг створюють вручну або за допомогою різних знарядь і механізмів. Відпал можна прискорити, якщо застосувати пуск вогню

"гребінкою". Надґрунтовий покрив підпалюють не тільки вздовж опорної смуги,

а й перпендикулярно до неї через кожні 6...8 м. Глибина зубців, що утворюються, має бути 3...4 м.

При гасінні низових пожеж застосовують два основних прийоми:

оточення пожежі (гасіння кромки вогню по всьому периметру пожежі) {рис. 5.1,

а), гасіння пожежі з фронту (або з тилу) з наступним просуванням до флангів

(рис. 5.1, б, в), а потім у тил (чи до фронту пожежі). Оточення пожежі доцільніше при стійких пожежах, що поволі поширюються, а також тоді, коли сил і засобів, залучених для того, щоб її локалізувати, не більше ніж на 30...40

хв. Сильну пожежу гасять комбінованим способом {рис. 5.1, г). Особовий склад,

що залучається до гасіння пожежі, повинен використовувати спеціальні засоби захисту органів дихання (ізолювальні протигази, фільтрувальні протигази з гопколітовими патронами).

Особливо небезпечними є лісові пожежі, що виникають у лісових масивах,

забруднених радіонуклідами. Під час лісової пожежі радіонукліди, що осіли в лісових і торф'яних масивах, переходять у газоподібний або дрібнодисперсний стан і піднімаються конвективними потоками у верхні шари атмосфери.

Продукти згоряння піднімаються на 6... 12 км, а разом з ними і радіонукліди. "Тривалість існування" аерозольної димової хмари у нижній тропосфері — менше ніж тиждень, у верхній — близько місяця, а у стратосфері, куди радіонукліди прориваються при великих пожежах і нестійкій стратифікації

(шаруватій будові атмосфери на різних у висотах) — від одного до п'яти років.

Розповсюдженню радіонуклідів на такій висоті перешкод немає. Перенесення їх з димом — один із основних шляхів міграції. Крім того, залишається ще й потік,

який легко розноситься приземними вітрами.

Отже, наслідки лісової пожежі на забрудненій радіонуклідами території (а це 137Сs, 90Sr, 241Аm, 241Рu та ін.) будуть відчутними

250

забруднені території Росії, Білорусі й України. Вогнем було знищено близько 12

тис. га лісових насаджень. Вміст радіонуклідів у повітрі в радіусі ЗО км підвищився майже в 200 разів. Через задимленість виникла радіаційна небезпека в населених пунктах, що межують з Чорнобильською зоною. У вогні загинуло кілька хуторів, сіл, загинули люди — місцеві жителі, котрі повернулись до своїх осель з евакуації. На гасіння пожежі було задіяно понад 200 пожежників, більш як 40 одиниць пожежної і спеціальної техніки, гелікоптери.

Лісові пожежі в зонах радіоактивного забруднення повторюються

(торф'яна пожежа весною 2000 р. в Гомельський області).

Пожежний захист має включати профілактику пожеж (обмеження доступу людей в зону забруднення, огородження зони від населених пунктів), раннє виявлення і швидке гасіння одночасно на всій площі горіння, а не тільки обмеження осередку вогню.

Масові інфекції, хвороби людей і тварин. Серед інфекційних захворювань найбільш поширені на всій території України дифтерія, кашлюк,

правець, поліомієліт, кір, епідемічний паротит, гострі кишкові інфекційні хвороби. Реальною епідемічною загрозою населенню України є особливо небезпечні інфекції: аскаридоз, туляремія, чума, лептоспіроз, сибірка,

пропасниця Ку, грип, холера, туберкульоз та ін.

Ураження сільськогосподарських тварин може статися від збудників інфекційних захворювань, які уражають людей і тварин, — сибірки, ящура,

енцефаліту коней, сапу, туляремії, пропасниці Ку та ін., а також від збудників інфекційних захворювань, властивих тільки тваринам, — класичної чуми свиней, лейкозу великої рогатої худоби тощо.

Щоб знизити ризик виникнення та зменшити наслідки природних НС,

треба:

спрогнозувати небезпечні природні явища та екологічну ситуацію,

враховуючи ймовірні збитки і втрати від них;

науково обґрунтувати, раціонально (для новобудов) розмістити виробничий потенціал, об'єкти господарської і соціальної інфраструктури, аби гарантувати безпечне функціонування їх;

практично провести превентивні та оперативні роботи щодо захисту виробничого персоналу, населення, об'єктів природного

252

середовища, а також здійснити інженерно-технічних заходи з цивільної оборони і заходи з охорони праці й техніки безпеки;

збільшувати кількість сховищ та укриттів для населення і виробничого персоналу потенційно небезпечних об'єктів і підтримувати їх у готовності.

5.3. ВОЄННІ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

Надзвичайні ситуації воєнного характеру виникають у разі застосування зброї масового знищення або звичайних засобів ураження під час бойових дій.

Вони пов'язані з вторинними факторами ураження населення внаслідок зруйнування атомних електростанцій, гідроелектростанцій, складів радіоактивних і токсичних речовин, нафтопродуктів, вибухівки тощо.

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру — це здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення та утримування важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного або морського судна),

а також викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення заручників, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях,

викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

253

6.1. ОПОВІЩЕННЯ ТА ІНФОРМУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ

Це одне з основних завдань захисту в надзвичайних ситуаціях. Завчасно на території держави створюють систему оповіщення, основою якої є автоматизована система централізованого оповіщення. Крім того, створюють:

постійно діючі локальні системи оповіщення та інформування населення в зонах можливого катастрофічного затоплення, в районах розміщення радіаційних і хімічних підприємств та інших потенційно небезпечних об'єктів; територіальні системи централізованого оповіщення і системи оповіщення на об'єктах господарювання. Всі названі складові системи оповіщення поєднані організаційно-технічно.

Для оповіщення використовують загальнодержавні й відомчі системи зв'язку, радіопровідного, телевізійного оповіщення, радіотрансляційні мережі,

сирени, гудки та інші технічні засоби передачі інформації. Оповіщення населення забезпечують органи управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту і штаби цивільної оборони на всіх адміністративно-

територіальних рівнях. Вони відповідальні за організацію оповіщення про загрозу та виникнення надзвичайної ситуації і за постійне інформування населення про обстановку.

Одночасно з сигналами про надзвичайну ситуацію передають вказівки про порядок дій і поведінку населення. Сигнали, надані вищим штабом ЦО,

дублюють усі підпорядковані штаби за допомогою місцевого радіотрансляційного вузла, сирени, гудків підприємств, транспорту, ударів у рейку, дзвонів.

Сигнал "Увага всім", який передають органи ЦО за допомогою тривалого звучання сирен, гудків, повідомляє населення про надзвичайну ситуацію в мирний час і загрозу нападу противника у воєнний час. Почувши цей сигнал,

треба ввімкнути радіо, телевізор і прослухати повідомлення про дії населення після одержання сигналу. Якщо немає радіо, телевізора або вони не працюють,

то слід з'ясувати у когось, що трапилося. Після одержання повідомлення треба виконати всі вказівки, що наведені в ньому.

Повідомлення у воєнний час. "Повітряна небезпека". Подають для всього населення міста чи району, попереджаючи про небезпеку ураження противником. Його передає відділ з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту міста (району) по радіо,

255

телебаченню, а на об'єктах господарювання — ретрансляційними вузлами. У виробничих і службових приміщеннях сигнал дублюється голосом. За цим повідомленням об'єкти припиняють роботу, транспорт зупиняється і все населення укривається в захисних спорудах.

"Відбій повітряної небезпеки". За цим повідомленням населення залишає захисні споруди і повертається на свої робочі місця і в житла.

"Радіаційна небезпека". Подають у населених пунктах, у напрямку до яких рухається радіоактивна хмара. Прослухавши це повідомлення, треба вжити протирадіаційний препарат (шість таблеток радіозахисного препарату № 1 із гнізда № 4 індивідуальної аптечки АИ-2, цистамін), надіти респіратор (протипилову пов'язку, ватно-марлеву маску або протигаз), взяти запас продуктів, документи, медикаменти, предмети першої потреби і прямувати в сховище або в протирадіаційне укриття.

"Хімічна небезпека". Подають при загрозі хімічного нападу або в разі виявлення хімічного чи бактеріологічного зараження. Прослухавши це повідомлення, треба вжити з індивідуальної аптечки АИ-2 одну таблетку із гнізда № 2 (тарен) або п'ять таблеток протибактеріального препарату (тетрациклін), швидко надіти протигаз, а в разі потреби — і засоби захисту шкіри; якщо є можливість — укритися в захисних спорудах. Якщо захисних споруд немає, то від аерозольних отруйних речовин і бактеріальних засобів можна сховатися в загерметизованих житлових чи виробничих приміщеннях.

Повідомлення в мирний час. "Аварія на атомній електростанцій.

Повідомляють про місце, час, масштаби аварії, а також про радіаційну обстановку та дії населення.

"Аварія на хімічно небезпечному об'єкті". Повідомляють про місце, час, масштаби аварії, а також про можливе хімічне зараження території, напрямок та швидкість переміщення зараженого повітря, райони, яким загрожує небезпека. Дають рекомендації щодо поведінки населення. Наприклад: "Увага! Говорить штаб ЦО. Громадяни, відбулась аварія на м'ясокомбінаті з викидом в атмосферу парів аміаку. Забруднене повітря рухається на північ у напрямку населеного пункту Слобода. В зону хімічного зараження потрапляє завод "Зоря" і смт Прохорівка.

256

У зв'язку з цим необхідно зупинити завод "Зоря" і вивести виробничий персонал та жителів смт Прохорівка в район Лисої гори. В подальшому діяти відповідно до вказівок штабу ЦО".

"Землетрус". Повідомляють про загрозу землетрусу або його початок.

Населення попереджають про необхідність перекрити газ, воду, вимкнути електроприлади та освітлення, погасити вогонь у печах. Повідомити сусідів про одержану інформацію. Взяти необхідний одяг, документи, харчові продукти,

вийти на вулицю й розміститися на відкритій місцевості на безпечній відстані від будинків, споруд, ліній електропередачі.

"Затоплення". Повідомляють район, в якому очікується затоплення внаслідок підіймання рівня води в річці чи аварії на дамбі. Населення, яке проживає в даному районі, повинне взяти необхідні речі, документи, харчові продукти, воду, вимкнути електроприлади та освітлення, перекрити газ, воду і зібратись у вказаному місці для евакуації. Повідомити сусідів про наближення лиха і надалі діяти за вказівками штабу ЦО.

"Штормове попередження". Подають інформацію про посилення вітру.

Треба зачинити вікна, двері, повідомити сусідів і, якщо є можливість, перейти в підвали, погреби.

Успіх захисту населення значно залежить від своєчасного і повного виконання сигналу і рекомендацій у надзвичайній ситуації, а також від своєчасного, повного і правдивого інформування населення. Так, під час аварії на ЧАЕС місцеві органи влади ні по радіо, ні в газетах ані словом не прохопилися про те, що трапилося, навіть після повідомлень центральних ЗМІ.

Це призвело до неадекватної поведінки населення в перші дні аварії.

6.2. УКРИТТЯ НАСЕЛЕННЯ

В ЗАХИСНИХ СПОРУДАХ

Це надійний захист населення від ураження під час війни і в надзвичайних ситуаціях мирного часу, спричинених техногенними аваріями і деякими природними явищами (ураган тощо).

До захисних споруд належать сховища, протирадіаційні укриття (ПРУ), а

також найпростіші укриття у вигляді відкритих і перекритих щілин.

Найнадійнішими захисними спорудами

257

є типові сховища та ПРУ, що будуються заздалегідь за спеціально розробленою проектною документацією. Вони мають подвійне призначення: захистити населення в НС і на господарські потреби (склади різноманітного призначення,

приміщення для торгівлі, громадського харчування, культурного та санітарнопобутового обслуговування тощо).

Сховища (рис. 6.1) — це підземні спеціально побудовані захисні споруди з герметичних конструкцій, з міцними стінами, перекриттям, герметичними дверима. Захищають від усіх уражальних факторів ядерного вибуху, отруйних і сильнодіючих речовин, бактеріальних засобів, уражальної дії зброї звичайних видів, обвалів і уламків зруйнованих будівель, газів, високих температур під час пожежі.

Будують сховища з різними захисними властивостями, під будівлями (рис. 6.2) і окремо, різної місткості і з різним фільтровентиляційними

Рис. 6.1. План сховища:

1,17 — входи; 2 — тамбури; 3 — комора; 4, 10 — приміщення для людей; 5 — складське приміщення; 6 — фільтраційно-вентиляційна камера; 7 — розширювальна камера; 8,9 —

санвузли; 11 — шлюз рампи; 12 — рампа; 13 — дизельна електростанція; 14 — аварійний вихід; 15 — щитова; 16 — склад паливно-мастильних матеріалів

258