Безпека життєдіяльності - Купчик

Евакуація населення після аварії на ЧАЕС. У другій поло вині дня 26

квітня 1986 року радіаційна обстановка в місті При п'ять та його околицях значно ускладнилась. Треба було в негайному порядку евакуювати жителів міста в безпечні райони.

За розпорядженням Урядової комісії о 13 год 26 квітня евакооргани Київської області і м. Прип'ять приступили до підготовки заходів. Оскільки раніше розроблені плани ЦО передбачали проведення евакуації по секторах, а

не по зонах, то порядок евакуації, розрахунки на транспорт виявилися нереальними. Тому фахівці штабів ЦО разом з евакокомісіями в ніч на 27 квітня розробили новий варіант евакуації, уточнили райони розселення, визначили заходи медичного, матеріального забезпечення, охорони громадського порядку.

Щоб скоротити терміни, населення евакуювали без розгортання збірних евакопунктів. Місто Прип'ять було умовно поділено на п'ять мікрорайонів (за кількістю ЖЕКів). У кожному мікрорайоні визначено кількість квартир,

під'їздів, кількість жителів, розраховано потребу в автотранспорті.

Рішення на проведення евакуації населення з м. Прип'ять було прийнято головою Урядової комісії 27 квітня о 12.00.

До початку евакуації робітники міліції обійшли будинки, квартири,

пояснили жителям порядок посадки в автобуси.

Евакуація населення з м. Прип'ять і приватного сектору навколо залізничної станції Янов була проведена 27 квітня з 14.00 до 16.00. Було вивезено в Поліський та Іванківський райони 21 000 чоловік.

У зв'язку з погіршенням радіаційної обстановки на території Чорнобильського і Поліського районів Урядовою комісією було прийнято рішення про евакуацію населення з 30-кілометрової зони. Евакуація проведена в період з 2 по 7 травня. Всього евакуйовано до 41 000 чоловік.

Населення сільської місцевості оповіщали про евакуацію через керівників колгоспів (радгоспів), сільські ради. А в ряді міст використовували гучномовці на машинах служб охорони громадського порядку. Людей в автобуси садовили по вулицях (групі будинків).

Щоб уникнути труднощів з працевлаштуванням, розміщенням і харчуванням, особливо дітей, заповнювали спеціальні

270

бланки із зазначенням прізвища, імені, по батькові, віку, статі, місця попереднього проживання, спеціальності, кількості й віку дітей. Поіменні списки тих, кого вивозять, складали старші автобусів під час руху і з прибуттям у призначене місце віддавали в евакоприймальні комісії.

Евакуйованих жителів поселяли на бази населених пунктів Іванківського,

Поліського, Бородянського, Вишгородського, Макарівського районів Київської області з розрахунку на один будинок два-три приїжджих, а то і повністю сім'я.

Розміщували людей з урахуванням виробничих професій, наприклад механізаторів селили до механізаторів, до голови колгоспу — голову, до бригадира — бригадира. Приїжджих зустрічали із співчуттям, кожний намагався розділити горе потерпілих.

Багато проблем виникло при вивезенні й розміщенні великої рогатої худоби та інших сільськогосподарських тварин. Не вистачало обладнаних твариновозів, місць для розміщення тварин, фуражу, обслуговуючого персоналу. Довелось вирішувати ці проблеми в ході виконання евакозаходів. На вивезення сільськогосподарських тварин було використано 1486 автомашин,

вивезено понад 60 тисяч голів. їх розміщували за принципом — господарство на господарство.

Евакозаходи здійснювались керівними органами усіх ланок, робітниками міліції, штабами і службами ЦО, евакоорганами, начальниками ЦО сільських районів, колгоспів, сільських рад Київської області. Створені оперативні групи штабів ЦО республіки і штабів ЦО Київської і Житомирської областей допомагали евакоорганам і штабам ЦО районів.

Слід відмітити оперативну роботу з підготовки автомобільного і залізничного транспорту Міністерства транспорту УРСР та Управління Південно-Західної залізничної дороги. В ніч на 27 квітня на здійснення евакозаходів у районі м. Прип'ять було зосереджено 1225 автобусів, 350

бортових автомашин, три евакопоїзди, що забезпечувало евакуацію населення м. Прип'ять протягом 2 год.

У цілому проведена евакуація вирішила основне завдання захисту населення — не допустити опромінення людей дозами, небезпечними для здоров'я.

271

6.4. ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ

ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Щоб захистити людину від потрапляння всередину організму, на шкіряні покриви і повсякденну одежу РР, ХОР, СДОР і БЗ, призначено засоби індивідуального захисту (ЗІЗ). В умовах виникнення надзвичайних ситуацій ніякі захисні заходи не виключають використання ЗІЗ населенням; у разі потреби вони можуть бути використані також при перебуванні в сховищах і ПРУ.

За призначенням ЗІЗ поділяють на засоби захисту органів дихання, очей,

обличчя та засоби захисту шкіри; за способом контактування людини із зовнішнім середовищем — на фільтрувальні та ізолювальні.

Крім засобів індивідуального захисту, існують медичні засоби захисту.

Засоби захисту органів дихання. До них належать фільтрувальні,

ізолювальні протигази, респіратори та найпростіші засоби: протипилові маски,

ватно-марлеві пов'язки.

Фільтрувальні протигази призначені для захисту органів дихання, очей,

обличчя від дії ХОР, РР, БЗ, СДОР, а також від шкідливих газів і пари в навколишньому середовищі. Слід пам'ятати, що використання фільтрувальних ЗІЗ допустиме лише за наявності в атмосфері не менше ніж 18 % вільного кисню і концентрації шкідливих газів та пари до 0,5 % об'єму. їх не можна використовувати при роботах у важкодоступних приміщеннях малого об'єму,

замкнутих об'ємах (цистернах, колодязях, трубопроводах тощо), якщо склад і кількість шкідливих речовин у довкіллі невідомі, а також за наявності в повітрі газів, що практично не адсорбуються (метану, етану, бутану, етилену, ацетилену та ін.) У цих випадках слід використовувати виключно ізолювальні протигази.

Однією з основних характеристик ЗІЗ є коефіцієнт захисту Кз. Він означає кратність зниження концентрації шкідливої речовини даним ЗІЗ, визначає умови, при яких гарантується надійність захисту людини від дії шкідливих речовин повітря.

За цим показником фільтрувальні ЗІЗ поділяють на три групи:

272

зКз > 100 — ці засоби гарантують захист при вмісті в повітрі шкідливих речовин у концентраціях, що перевищують рівні ГДК більше ніж у 100 разів;

зКз = 10...100 — гарантують надійний захист від шкідливих речовин при вмісті їх у повітрі в кількостях, що не перевищують рівні ГДК більше ніж у 100

разів;

з Кз < 10 — гарантують захист від нетоксичних аерозолів, газів і пари при вмісті їх у повітрі в кількостях, що не перевищують ГДК більше ніж у 10 разів.

Ізолювальні 3І3 забезпечують перший ступінь захисту.

Фільтрувальні протигази — це цивільні протигази різних модифікацій і промислові протигази: для дорослого населення ГП-5, ГП-5М; ГП-7, ГП-7В; для дітей — ПДФ-Ш, ПДФ-Д; ДП-6М, ПДФ-2Ш, ПДФ-2Д, ПДФ-7, КЗД-4, КЗД-6.

До складу комплекту цивільного фільтрувального протигаза ГП-5 входять два основних елементи: протигазна (фільтрувально-поглинальна) коробка ГП-5 і

лицьова частина ШМ-62у. Крім того, протигаз комплектують сумкою і коробкою з плівками, що не запотівають (рис. 6.8).

У середині фільтрувально-поглинальної коробки ГП-5 розміщено протиаерозольний фільтр і шихта. Лицьова частина ШМ-62у являє собою шолом-маску, виготовлену на основі гуми з натурального або синтетичного каучуку. В шолом-маску вмонтовано окулярний вузол і клапанну коробку, яка має один клапан для вдихання, два клапани для видихання і забезпечує розподіл потоків повітря.

Плівки, що не запотівають виготовляють з целюлози з одностороннім желатиновим покриттям. їх вставляють з внутрішнього боку протигаза желатиновим покриттям до очей і фіксують притискними кільцями. Желатин рівномірно вбирає конденсовану вологу і тим самим зберігає прозорість

Рис. 6.8. Фільтрувальний протигаз ГП-5:

1 — протигазова коробка; 2 — коробка з плівками, що не запотівають; 3 — шолом-маска; 4 — сумка

273

плівки. Утеплювальні манжети використовують тільки взимку при температурі нижче ніж -10 °С. Манжету надівають на обойму окулярів із зовнішнього боку,

простір між скельцями манжет і окулярів захищає окуляри шолом-маски від замерзання.

Протигаз ГП-5М відрізняється від протигазу ГП-5 шоломом-маскою.

Шолом-маска ШМ-ббму, що входить до комплекту протигаза ГП-5М, на відміну від ШМ-62у має переговорний пристрій мембранного типу і вирізи для вух.

До складу комплекту фільтрувального протигаза ГП-7 (рис. 6.9) входять:

фільтрувально-поглинальна коробка ГП-7к, лицьова частина у вигляді маски цивільного протигаза (МГП), сумка, гідрофобний трикотажний чохол, коробка з плівками, що не запотівають. Фільтрувально-поглинальна коробка протигаза ГП-7к за конструкцією подібна до коробки ГП-5, але з поліпшеними характеристиками. Лицьова частина МГП являє собою маску об'ємного типу з наголовником у вигляді пластини з п'яти лямок і уступів для регулювання.

Гідрофобний трикотажний чохол надівають на протигазну коробку, щоб захистити її від снігу, пилу, вологи.

До складу комплекту протигаза ГП-7В входить лицьова частина МГП-В,

яка подібна до лицьової частини МГП, але додатково під переговорним пристроєм є пристрій для приймання води — це гумова трубка з мундштуком і ніпелем. Пристрій за допомогою спеціальної кришки може приєднуватися до фляги.

Дитячий фільтрувальний протигаз ПДФ-Д (рис. 6.10) призначений для захисту дітей віком від 1,5 року. Для дітей віком до 1,5 року застосовують захисну дитячу камеру, наприклад КЗД-4 (рис. 6.11).

Вона захищає від ОР, РР і БС в інтервалі температур від +30 до -30 °С. До комплекту входить власне

Рис. 6.9. Протигаз ГП-7:

1 — лицьова частина; 2 — фільтрувальнопоглинальна коробка; 3

— трикотажний чохол; 4 — вузол клапана для вдихання; 5 —

переговорний пристрій (мембрана); 6 — вузол клапанів для видихання

274

Шолом-маску протигазів ПДФ-Д добирають так само, як і шолом-маску протигазів для дорослих.

Правильно дібрана лицьова частина має щільно прилягати до обличчя дитини і не зміщуватися при різких поворотах голови, для цього її треба притримувати за патрубки вдиху і видиху.

Отримавши протигаз, треба оглянути і перевірити на справність всі його частини, потім зібрати і перевірити протигаз на герметичність. Перевірений і справний протигаз у зібраному вигляді скласти у сумку. Носять його вкладеним у сумку на лівому боці клапаном до себе, плечова лямка сумки — через праве плече. Верх сумки має бути на рівні талії, клапан — закритим. Таке положення протигаза називається похідним.

Є ще два положення утримання протигаза — напоготові і бойове.

Уположення напоготові протигаз переводять за командою "Протигаз готуй". Тоді сумку з протигазом треба закріпити поясною тасьмою на лівому боці, клапан сумки відкрити.

Убойове положення (протигаз надітий) протигаз переводять за командою

"Гази!", а також самостійно при виявленні ознак радіоактивного зараження,

наявності ОР і БЗ. Щоб перевести протигаз у бойове положення, треба: стати проти вітру, заплющити очі, зняти головний убір, вийняти протигаз із сумки,

затамувати подих, надіти лицьову частину, зробити різкий видих, відкрити очі,

надіти головний убір і закрити клапан сумки. Протигаз вважається надітим правильно, якщо скельця окулярів лицьової частини розміщені проти очей,

маска щільно прилягає до обличчя.

Знімають протигаз за командою безпосереднього керівника (командира) "Протигаз зняти!". Самостійно протигаз можна зняти тільки тоді, якщо стане достовірно відомо про те, що небезпека минула. Зняту шолом-маску після знезараження слід вивернути, добре протерти чи просушити і тільки після цього можна вкласти її в сумку.

Промислові фільтрувальні протигази (рис. 6.12) захищають органи дихання, очі й обличчя від дії шкідливих речовин, що наявні в повітрі у вигляді газів і пари, а протигази, що обладнані аерозольними фільтрами, додатково захищають від аерозолів СДОР. У комплект протигаза входять лицьова частина від

276