1.2 Завдання вивчення дисципліни. Знання та вміння

1) представити в систематичному вигляді основне коло етичних тем і проблем.

2) сформувати загальне уявлення про предмет етики, ознайомити з основами термінологічної, теоретичної та практичної сторони моральної філософії;

3) розширити й поглибити знання студентів про етичне та моральне;

4) сформувати уміння побудови етичного дискурсу;

5) поглибити знання: з історії зарубіжної та вітчизняної етичної думки, проблем розвитку й методики етичного аналізу людських вчинків, питань формування й функціонування моральної реальності, структури, сфер і форм існування моралі, основних положень низки найвпливовіших морально- етичних концепцій;

6) виробити практичні навички визначення, аналізу й пошуку шляхів вирішення етичних проблем;

. Студенти повинні мати знання про:

- проблематику, завдання та функції моралі як соціального явища;

- зміст головних етичних категорій та понять;

- специфіку етичного пізнання;

- методику морально – етичного аналізу актуальних соціально – особистісних проблем;

- історію вітчизняної і зарубіжної етики та філософії моралі;

- основні положення низки етиччних концепцій.

Студенти повинні вміти:

- створювати етичний дискурс;

- володіти методами та принципами етичного мислення;

- застосовувати морально-етичні норми і принципи при вирішенні щонайширшого кола проблем: від соціально-політичних до екзистенціально-особистісних.

Змістовий модуль 1.

Тема 1. Етика і мораль. Значення етичного.

Етимологія слів “етика”, “мораль”, “моральність”; широкі і спеціальні значення цих понять. Семантична етимологія відповідних слів в стародавніх і східних мовах. Значення поняття “етос”.

Предмет етики: можливі варіанти предметизації етичного міркування. М.Фуко про три сторони моралі. Д. Фон Гільдебранд про три “сфери моралі”. Б.Хюбнер про “мораль”, “етику” і “етос”. Предметизація етичного на основі базових етичних принципів - золотого правила і заповіді любові . Предмет філософського поняття моралі.

Різноманітність етичних і моральних теорій. Типи етичних теорій відповідно до розуміння джерела моралі і трактування морального ідеалу.

Напрямки етичного аналізу: моральна філософія, нормативна етика (етика цінностей, етика норм, етика чеснот, етика прав людини), прикладна етика.

Моралізаторство і нігілізм. Феномен моралізаторства (моралізування): гіперморалізм. Скептицизм, нігілізм і імморалізм стосовно моралі. Етична, нігілістична і імморалістична критика моралі.

Тема 2. Генеалогія моралі

Походження моралі як этико-філософська проблема. Основні підходи до питання про генеалогію моралі. Логіка генеалогічного дослідження. Генеалогічний метод Ф.Ніцше.

Еволюціоністські теорії походження моралі. Основні представники еволюційної етики, методологічні підходи, ідеї. Соціобіологія як сучасний варіант еволюційної етики. Основні етичні концепції соціобіології, що пояснюють походження моралі, альтруїзму і допомагаючої поведінки: „альтруїстський ген”, „реципрокальний альтруїзм”, „епігенетичні правила”.

Соціально-договірні теорії походження моралі (права). „Нігілістичні” теорії походження моралі (Б.Мандевіль, Ф.Ніцше). Проблема походження моралі у філософії марксизму. Зміст і характер історичної еволюції моралі („релігійної етики”), за М.Вебером; значення тези про становлення моралі в протистоянні реальному світові (в неприйнятті світу).

Формування первинних етичних форм в процесі розкладання первісної общини, соціальної диференціації і відособлення індивідів. Віддзеркалення процесу становлення моралі в мові і в стародавній літературі. Порівняльний аналіз параморальних і протоморальних стандартів Гомера і Гесіода.

Формування імперативно-ціннісного змісту моралі. Таліон, золоте правило, заповідь любові: їхня ціннісна і регулятивна своєрідність.