Тема 5 Студент як об’єкт і суб’єкт навчального процесу.

Основні питання теми: Студент вищого навчального закладу як об’єкт і суб’єкт навчання і виховання. Права і обов'язки студентів. Загальна характеристика студентів вищого навчального закладу. Адаптація студентства у професійному навчальному закладі. Професійне самовдосконалення майбутніх фахівців.

"Студент" у перекладі з латинської означає "той, хто вчиться". За визначення А.С. Власенко, "студентство - це особлива соціальна група, що формується з різних соціальних утворень суспільства і характеризується особливими умовами життя, праці, побуту, особливою суспільною поведінкою і психологією, для якої набуття знань і підготовка себе для майбутньої роботи у суспільному виробництві, науці і культурі є головним і здебільшого єдиним заняттям". Студентство є складовою частиною такої суспільної групи як молодь. Ця група наділена всіма якостями, властивими молоді. Водночас студентство має свої особливості. Однією з таких специфічних особливостей є соціальний престиж, оскільки більшість студентів усвідомлюють, що професійний навчальний заклад є одним із засобів соціального просування.

Права і обов'язки студентства визначені законом України "Про освіту" (ст. 51.), Положенням про вищий навчальний заклад.

Студенти мають гарантоване державою право на:

1. навчання для здобуття певного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів;

2. вибір закладу освіти, форми навчання, освітньо-професійних та індивідуальних програм, позакласних занять;

3. додаткову відпустку за місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;

4. продовження освіти за професією, спеціальністю на основі одержаного освітньо-кваліфікаційного рівня, здобуття додаткової освіти відповідно до угоди з закладом освіти;

5. одержання направлення на навчання, стажування до інших закладів освіти, у тому числі за кордон;

6. користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою закладу освіти;

7. доступ до інформації в усіх галузях освіти;

8. участь у науково-дослідній, дослідно-конструкторській та інших видах наукової діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах;

9. особисту або через своїх представників участь у громадському самоврядуванні, в обговоренні, вирішенні питань удосконалення навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендії, організації дозвілля, побуту тощо;

10. участь в об'єднаннях громадян;

11. безпечні і нешкідливі умови навчання та праці;

12. забезпечення стипендіями, гуртожитками, інтернатами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

13. трудову діяльність у встановленому порядку в позаурочний час;

14. перерву у навчанні у вищих та професійно-технічних закладах освіти;

15. користування послугами закладів охорони здоров'я, засобами лікування, профілактики захворювань та зміцнення здоров'я;

16. захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, від дій педагогічних та інших працівників, які порушують права або принижують їх честь і гідність.

Обов'язками студентів є:

• дотримання законодавства, моральних, етичних норм;

• систематичне й глибоке оволодіння знаннями, практичними навичками, професійною майстерністю;

• підвищення загального культурного рівня;

• додержання статуту, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти.

Вік людини від 17 до 25 років це - доленосний період у житті. Інтенсивні пошуки поклику, вибір пріоритету, перехід від книжних романтичних уявлень до зіткнення з реальними інститутами, професійне самовизначення, працевлаштування, любов, становлення сім'ї. Все це пов'язане з такою гостротою емоційних переживань, з такою кількістю рішень, які необхідно прийняти в найкоротший період і які величезною мірою визначають долю людини. Це - період найбільш інтенсивного дозрівання особистості; переоцінки цінностей і мотивації поведінки, посилення свідомих мотивів поведінки при недостатній розвиненості здатності до свідомої саморегуляції своєї.

Протягом усього цього вікового періоду найбільших змін набуває короткотривала, вербальна пам'ять, найменше змінюється образна пам'ять. У цьому віці посилюється роль практичного мислення, в студентському віці найчастіше розвиток випереджує навчання і виховання. На цей вік припадає процес активного формування соціальної зрілості: здатності кожної молодої особи оволодіти необхідною для суспільства сукупністю соціальних ролей (спеціаліста, батька, матері, громадського діяча). У студентів підвищується інтерес до моральних проблем (мета, образ життя, обов’язки, любов, вірність тощо), посилюється цілеспрямованість, рішучість, настирливість, самостійність, індивідуальність, ініціативність у процесі діяльності та спілкування, вміння володіти собою. Але в юнацькому віці бажання і прагнення розвивається раніше, ніж воля і характер. В силу недостатності життєвого досвіду студентська молодь плутає ідеали з ілюзіями, романтику з екзотикою.

Юність – пора самоаналізу і самооцінок. Самооцінка здійснюється шляхом порівняння ідеального "Я" з реальним. Проте, разом з тим ідеальне "Я" може бути ілюзорним. Це викликає невпевненість в собі, що супроводжується зовнішньою різкістю і розв’язаністю. Другий період юності характеризується максималізмом і категоричністю думок, які не завжди свідчать про принциповість. Іноді категоричність переходить в негативне ставлення до думки дорослих, особливо літніх людей і неприйняття їх порад. Оскільки юність має підвищену соціальну активність, при відсутності необхідного виховання це призводить до конфліктів. На сучасному етапі розвитку нашого суспільства постають нові проблеми; невпевненість у завтрашньому дні призводить до "запрограмованого" неблагополуччя молоді; агресивність з одного боку, соціальна інфантильність з іншого частіше й частіше характеризують студентів, особливо енергійних і романтичних. Романтизм часто змінюється скептицизмом і цинізмом, прагнення до високих ідеалів – споживацькою психологією.

Юнацький вік характеризується суперечливістю та протиріччями:

1. між розвитком інтелектуальних і фізичних сил і жорстоким лімітом часу та економічних можливостей для задоволення збільшених потреб (соціально-психологічна);

2. між прагненням до самостійності у доборі знань і досить жорстокими формами і методами підготовки спеціаліста певного профілю (дидактична);

3. між великою кількістю інформації, що надходить різними каналами, розширює знання учнів або студентів, і відсутністю часу, а іноді бажання розумової переробки.

Питання: Які ще протиріччя юнацького віку Ви вважаєте важливими для їх врахування при роботі зі студентами?

При діяльнісному підході до навчального процесу учень розглядається як суб'єкт учбової діяльності - учіння. Процес і результат учбової діяльності істотно залежить від характеристики особи студента, здатності навчатися з тією або іншою якістю: його психологічної характеристики, психологічної установки, соціодемографічної характеристики і навченості.

Психологічна характеристика студентів включає характеристику типа нервової системи, особливості пам'яті і мислення і навченості.

Тип нервової системи робить істотний вплив на сприйняття і засвоєння студентами навчальної інформації. Так, холерики легко перемикаються з одного виду діяльності на іншій, швидко включаються в роботу після відпочинку, схильність до збудження у них сильніше, ніж до гальмування. Тому заняття з такими студентами краще вести в швидкому темпі, перемикатися з одного виду роботи на іншій. У сангвініків гармонійно поєднуються збудження і гальмування, такі студенти здатні ставити і досить швидкий вирішувати складні завдання. Студенти - флегматики повільно входять в діяльність, але обов'язково доводять справу до кінця. Їх дратує вимога терміновості виконання роботи, вони погано адаптуються у вузі. Проте, засвоєний матеріал такі учні довго не забувають. Меланхоліки розгублюються в стресових ситуаціях, не завжди можуть знайти вихід з них, вимагають до себе дбайливого, доброзичливого відношення.

Питання: Чи враховуєте Ви особливості нервової системи студентів в своїй педагогічній практиці? Якщо так, то яким чином?

Запам'ятовування засвоєної інформації пов'язане з типами пам'яті (яка може бути зоровою, слуховою, моторною) і здатністю використовувати прийоми запам'ятовування. Більшість учнів краще запам'ятовують навчальний матеріал при використанні всіх типів пам'яті, хоча в кожного з них може бути розвиненіший той або інший тип пам'яті.

Студенти розрізняються і типом розумової діяльності. Близько половини з них мислять логічно, при цьому 25% з них переходять до образного мислення. Серед «логіків» є як «теоретики» (краще всього пам'ятають абстрактний матеріал), так і «практики» (у їх пам'яті залишаються лише конкретні факти і їх описи). Інша половина студентів мислить образно і 26% з них переходять до логічного мислення. Ці особливості необхідно враховувати при виборі методів пред'явлення навчального матеріалу.

Питання: Чи враховуєте Ви особливості типу розумової діяльності та пам'яті студентів в своїй педагогічній практиці? Якщо так, то яким чином?

Психологічна особиста установка студентів включає професійну спрямованість і схильність до певної професії, а також мотивацію учбової діяльності, відношення до навчання і навчальних дисциплін.

Соціодемографічна характеристика враховує місце і умови мешкання, стан, вік, фінансово-економічні умови.

Здатність навчатися - це здатність сприйняти нові знання, і нові способи учбової діяльності, а також готовність до переходу на нові рівні розумового розвитку.

Основні параметри, що характеризують здатність навчатися:

· швидкість (засвоює або перенавчається швидко або повільно, легко або насилу, міцно або поверхнево),

· ретельність (вчиться сумлінно або недбало, ґрунтовно або поверхнево),

· мотивація (вчиться охоче або неохоче, добровільно або по обов'язку, із власної волі або під тиском, старанно або недбайливо),

· регуляція дії (вчиться самостійно або несамостійно, планомірно, цілеспрямовано або безцільно, безсистемно, наполегливо, постійно або періодично),

· когнітивна організація (вчиться усвідомлено, з розумінням або механічно, раціонально, економно або нераціонально, неефективно).

Навченість студентів характеризується рівнем накопичених знань і способів діяльності, тобто загальнотеоретичною і практичною підготовкою в різних галузях знань і діяльності. При цьому грають роль як засвоєні фонові (сумарні) так і базові знання, необхідні для засвоєння конкретного навчального матеріалу, а також - способи діяльності: прийоми учбової діяльності і навики самоосвіти. До таких відносять: всі прийоми логічного мислення та критичного, психологічні дії (запам'ятовування, контроль, корекція своїх дій), знаково - символічні дії (моделювання, кодування, декодування і ін.

При організації викладачем впливу на студента потрібно враховувати те, що студент розвивається за своїми законами, властивими його психіці Саме викладачі мають допомогти студентові стати суб'єктом діяльності учіння, в основі якої лежить саморух, самоутвердження, самовдосконалення.

Зі вступом до освітнього закладу учень та студент проходить соціальну адаптацію до процесу в освітньому закладі, тобто засвоює норми міжособових стосунків групи. Процес адаптації студентів проходить на декількох рівнях "пристосування": 1) до нової системи навчання; 2) до зміни режиму праці і відпочинку; 3) до входження в новий колектив. Період адаптації пов'язаний із руйнуванням попередніх стереотипів, він на перших порах може зумовлювати порівняно низьку успішність та труднощі у спілкуванні.

У першокурсників часто можна спостерігати досить різкий перехід від захоплюючого очікування при вступі до вищого навчального закладу і в перші місяці навчання в ньому до скептичного, критичного та іронічного ставлення до викладачів, вузівського режиму. На основі досліджень процесу адаптації першокурсників можна виділити такі труднощі. Вони різні за своїм походженням, одні з них – об’єктивні, інші – носять суб’єктивний характер:

1. негативні переживання, пов’язані з виходом учорашніх учнів з шкільних колективів з їх моральною допомогою і моральною підтримкою;

2. невизначеність мотивації вибору професії;

3. недостатня психологічна підготовка до неї;

4. невміння здійснювати психологічну саморегуляцію поведінки і діяльності;

5. відсутність повсякденного контролю педагогів;

6. пошук оптимального режиму праці і відпочинку в нових умовах;

7. налагодження побуту і самообслуговування, особливо при переході з домашніх до умов гуртожитку;

8. відсутність навичок самостійної роботи;

9. невміння конспектувати, працювати з першоджерелами, словниками, каталогами, довідниками, показниками.

Процес адаптації кожного студента проходить по-різному. Юнаки і дівчата, що мають трудовий стаж, легше адаптуються, ніж вчорашні школярі.

Адаптації першокурсників професійного навчального закладу сприяють такі заходи, як: комплектування академічних груп з урахуванням психологічних особливостей студентів і їх психологічною сумісності; виступи викладачів; навчальний курс "Вступ до спеціальності"; знайомство з історію вищого навального закладу і його випускниками; організація консультативних пунктів у гуртожитку; ведення щомісячної атестації, що дозволяє контролювати самостійну роботу і допомагати першокурсникам.

Важливе значення при цьому набуває розвиток студентського самоврядування. Студентське самоврядування у вищому навчальному закладі освіти функціонує з метою забезпечення виконання студентами обов’язків та захисту їх прав і сприяє гармонійному розвитку особистості студента, формуванню у нього навичок майбутнього організатора, керівника.

Основними завданнями органів студентського самоврядування є:

1. забезпечення і захист прав і інтересів учнів та студенів;

2. забезпечення виконання учнями, студентами своїх обов’язків;

3. сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності учнів, студентів;

4. сприяння у створенні умов для проживання і відпочинку учнів, студентів;

5. створення різноманітних учнівських та студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами;

6. організація співробітництва із учнями та студентами інших вищих закладів освіти і молодіжними організаціями;

7. сприяння працевлаштуванню випускників;

8. участь у вирішенні питань міжнародного обміну учнями та студентами.

Питання: Які заходи передбачені в вузі, в якому Ви працюєте, для адаптації першокурсників?