- •Самостійна робота студентів і семестр
- •1. Стилістичний практикум. Функціональні стилі сучасної української мови (жанри реалізації, підстилі, сфери вживання, призначення, мовні засоби, ознаки).
- •2.1.Правопис власних назв
- •II. Прикметники, утворені від індивідуальних назв
- •III. Назви держав, адміністративно-територіальні, географічні назви
- •IV. Назви установ, організацій, підприємств, партій, творчих спілок і колективів
- •V. Назви історичних епох і подій, знаменних дат
- •VI. Назви посад, звань, титулів
- •VII. Назви конференцій, конгресів, найважливіших документів, пам'яток старовини, творів мистецтва
- •2.2. Правопис м’якого знака
- •2.3. Правопис апострофа
- •2.4. Правопис префіксів
- •2.5. Подовження та подвоєння приголосних
- •2.6. Спрощення приголосних
- •2.7. Зміни приголосних при словотворенні
- •2.8. Правопис складних іменників
- •2.9. Правопис складних прикметників
- •2.10. Правопис слів іншомовного походження
- •II. Буква і пишеться:
- •III. Буква ї пишеться:
- •IV. Правопис е, є
- •V. Вживання апострофа
- •VI. Вживання м’якого знака
- •VII. Подвоєння приголосних
- •Іі семестр
- •3.1. Тире між підметом і присудком
- •3.2. Розділові знаки при однорідних членах речення
- •Однорідні й неоднорідні означення
- •Однорідні члени речення, не з'єднані сполучниками
- •Однорідні члени речення, з'єднані одиничними сполучниками
- •Однорідні члени речення, з'єднані повторюваними сполучниками
- •Однорідні члени речення, з'єднані парними сполучниками
- •Тире і крапка з комою між однорідними членами речення
- •Розділові знаки при узагальнювальних словах
- •3.3. Розділові знаки при відокремлених означеннях
- •3.4. Розділові знаки при відокремлених прикладках
- •3.5. Розділові знаки при відокремлених обставинах
- •II. Відокремлені обставини, виражені сполученням іменників з прийменниками
- •3.6. Розділові знаки при відокремлених додатках
- •3.7. Розділові знаки при звертаннях
- •3.8. Розділові знаки при вставних словах, словосполученнях, реченнях і вставлених компонентах
- •3.9. Складне речення
- •4. Підготовка і виголошення наукової доповіді
- •Ііі семестр
2.4. Правопис префіксів
Префіксом називається значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для творення нових слів.
В українськiй мовi префiкс з- на письмi й у вимовi переходить в с- перед к, п, т, ф, х (кафе «Птах»): зробити, спитати, зшити, сфотографувати. Якщо корінь слова починається двома чи більше приголосними, префікс з переходить у зі-: зібрати, зіскочити.
У префiксах роз-, без-, воз-, через- завжди пишеться з: розсипати, розпитати, безсистемний, безшумний, вознесiння, черезсiдельник.
У префiксах від-, між-, над-, під-, перед-, понад- кiнцевий дзвiнкий приголосний нiколи не змiнюється: вiдкрити, мiжпланетний, надписати, передплатити, понадплановий.
Префiкс прі- вживаєься лише в трьох словах: прiрва, прiзвище, прiзвисько.
Префiкс пре- вживається для вираження найвищого вияву ознаки: предобрий, прекрасний, премудрий.
Префiкс при- вживається переважно в дiєсловах i означає наближення, приєднання, неповноту дiї: прибiгти, приборкати, присiсти.
Практичні завдання для самоперевірки
1. Вставити пропущенi букви: ...планувати, ...чистити, ...хитрити, ...рiзати, ...клеїти, ро...питати, ро...хитати, бе...системний, бе...хмарний, пр...азовський, пр...дбати, пр...звище, пi...штовхнути, ...формувати, ...скочити, пр...дорогий, пр...гнiчувати, пр...рва, пр...дорожнiй, бе...смертя, ро...сипати, ...класти, пi...палити, бе...турботний, на...пити, вi...чинити, пр...мiський, пр...мiтивний, ...шити, ...кам’янiти, ...торгуватися, пр...звисько, ...в’янути, пр...бiчник, пр...кусити, пр...їздити, на...писати, пi...штовхнути, пр...красний, пр...стосуватися.
2. Перекласти українською мовою, пояснити правопис слiв: сберечь, сцементировать, беззащитный, бесконечность, бессилие, раскидать, размешать, прибыть, премудрость, подписать, счищать, бессмертный, сжечь, снимать, сшивать, ссыпать, бесконечность, безнадежный, разогреть, раскидать, рассаживать, расшифровать, поддержать, причалить, придорожный, презабавный, преодолеть.
2.5. Подовження та подвоєння приголосних
Подвоєння відбувається:
1. Унаслідок збігу однакових приголосних:
а) префікса й кореня: беззмістовний, відданий;
б) кореня і суфікса: корінний, законний, годинник;
в) двох суфіксів: письменник, іменник;
г) основи дієслова й постфікса -ся: розрісся, піднісся;
ґ) двох частин складноскороченого слова: міськком (міський комітет), військкомат (військовий комісаріат), юннат (юний натураліст).
2. У наголошених прикметникових і прислівникових суфіксах -енн-, -анн-: священний, непримиренний, мерзенний, невблаганно, старанно.
Примітка:
В українській мові, на відміну від російської, подвоєння не відбувається в суфіксах дієприкметників: нагороджений, сказаний, рублений. Але треба розрізняти такі слова, як незлічéнний (представлений у дуже великій кількості – прикметник) і незлíчений (не порахований – дієприкметник), нездолáнний (непереможний – прикметник) і нездóланий (якого не подолали – дієприкметник). Подвоєння не відбувається також у прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -ан, -ин, -їн-: морквяний, лебединий, чаїний. Немає подвоєння у прикметниках шалений, довгожданий, буквений, потомствений.
3. Подвоюються приголосні у словах: Ганна, ссати, бовваніти, ссавці, овва.
Приголосні д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш подовжуються (а на письмі позначаються двома літерами), коли вони стоять між голосними:
а) у деяких іменниках чоловічого та жіночого роду І відміни: суддя, рілля, стаття (але: статей);
б) в іменниках середнього роду II відміни з кінцевим -а (графічно -я): знання, життя, зілля, читання. Подовження зберігається й у похідних прикметниках: життєвий;
в) в іменниках жіночого роду III відміни в орудному відмінку однини: сіллю, заповіддю, міццю, ніччю;
г) у деяких прислівниках: навмання, спросоння, зрання, попідтинню, попідвіконню.
Подовжується звук л в особових формах дієслова лити та похідних від нього дієсловах: ллю, виллєш, наллю...
Увага! Не подовжуються губні приголосні та р: сім'я, любов'ю, матір'ю.
Подовжуються тільки приголосні звуки, які стоять між голосними.
Практичні завдання для самоперевірки
1. Утворіть від поданих слів нові слова, в яких було б подвоєння букв на межі різних частин слова: день, з'єднати, зброя, закон, стіна, змістовний, дякувати, звук, дати, туман, захищати, даль, машина, година, ділити, без імені, дзеркало, ціна, шаблон, число, будень.
2. Перепишіть слова, замість крапок, де потрібно, поставте пропущені букви: незбагнен...ий, підвікон...я, зібран...ий, від...ача, числен...ість, л...ється, сказан...ий, підніс..я, затиш...я, міськ...ом, століт...я, буквен...ий, Запоріж…я, спросон...я, священ...ий, Прикарпат…я, тверджен...я.
3. Запишіть іменники у формі орудного відмінка однини, обґрунтуйте написання: розкіш, почесть, грань, велич, віддаль, печаль, мить, повість, свіжість, любов, даль, деталь, вірність, подорож, Керч, державність, постать, галузь, міць, радість, честь, єдність, гостинність, вічність.