Анотація (від лат.annotatio - зауваження) – коротка характеристика змісту друкованого твору або рукопису. Вона являє собою стислу описову характеристику першоджерела. У ній в узагальненому виді розкривається тематика публікації без повного розкриття її змісту. Анотація дає відповідь на питання, про що говориться в первинному джерелі інформації. Вона має чисто інформаційне або довідково-бібліографічне призначення. Анотація (abstract), на відміну від реферату (summary), не розкриває зміст матеріалу, а лише повідомляє про наявність матеріалу на певну тему, вказує джерело й дає саме загальне уявлення про його зміст. Анотація повинна дати читачеві попереднє уявлення про незнайому йому публікацію й тим самим допомогти йому в пошуку необхідної інформації.

При складанні анотації не слід переказувати зміст документів (висновки, рекомендації, фактичний матеріал). Потрібно звести до мінімуму використання складних зворотів, вживання особистих і вказівних займенників.

Види анотацій.

Розрізняють два типи анотацій: довідкова (описова) і рекомендаційна.

Довідкова анотація має найбільше поширення в науково-інформаційній діяльності й особливо при анотуванні публікацій, виданих іноземною мовою. Довідкова анотація призначена для швидкого й поверхового перегляду, тому стислі анотації переважніше докладних. Для довідкових анотацій характерне сполучення конкретності й достатньої повноти з певним лаконізмом викладу. Текст довідкової анотації звичайно включає наступні відомості:

- тему анотуємого документа, характеристику його проблематики й основного змісту, основні висновки автора;

- вид анотуємого документа (книга, дисертація, довідник, стаття й т.п.);

- призначення анотуємого документа;

- завдання, поставлені автором анотуємого документа;

- метод, який використовується автором (при анотуванні наукових і

технічних публікацій);

- відомості про автора (авторах);

- характеристику допоміжних і ілюстративних матеріалів,

включаючи бібліографію;

- характеристику новизни, оригінальності проблем, розглянутих в анотуємому документі, а також теоретичної й практичної цінності анотуємої роботи й ін.

Рекомендаційні анотації мають на меті не тільки дати попереднє уявлення про документ, але також і зацікавити читача й показати місце даної публікації серед інших публікацій на аналогічну тематику. Основне призначення рекомендаційної анотації - оцінка документа. Вимога стислості й лаконічності, що пропонується до довідкової анотації, не має для рекомендаційної анотації особливого значення. У рекомендаційній анотації повинні органічно об’єднуватися характеристика змісту анотуємого твору з характеристикою автора, роз'ясненням значення й сутності трактуємих питань, їхньої актуальності й інтересу.

По охопленню змісту анотованого документа й читацького призначення розрізняють загальні й спеціалізовані анотації.

Загальні анотації характеризують документ у цілому й розраховані на широке коло читачів.

Спеціалізовані анотації розкривають документ лише в певних аспектах, що цікавлять вузького фахівця. Вони можуть бути зовсім короткими, що складаються з декількох слів або невеликих фраз, і розгорнутими до 20-30 рядків, але й у цьому випадку, на відміну від реферату, дають у стислій формі тільки самі основні положення й висновки документів.

Структура анотації.

Анотація, як правило, складається із трьох частин:

1. вступна (сюди входять вихідні дані тобто бібліографічний опис);

2. текст анотації (опис основних положень роботи);

3. заключна частина (коротка характеристика й оцінка, призначення анотуємої роботи (кому адресується дана публікація)).

Вимоги, пропоновані до анотацій.

Анотації не стандартизовані. Загальні вимоги, які необхідно враховувати при складанні анотацій, особливо довідкових, зводяться до наступних:

1. Ураховуйте призначення анотації. Від цього залежить повнота й зміст заключної частини.

2. Обсяг анотації коливається від 500-2000 друкованих знаків.

3. Дотримуйтесь логічності структури, що може відрізнятися від порядку викладу в оригіналі.

4. Дотримуйте мовних особливостей анотації, що містить у собі наступне:

- викладайте основні положення оригіналу просто, ясно, коротко;

- уникайте повторень, у тому числі й заголовка статті;

- дотримуйтесь єдності термінів і скорочень;

- використовуйте загальноприйняті скорочення;

- вживайте безособові конструкції типу «розглядається...,

аналізується..., повідомляється...» і пасивний стан;

- уникайте використання прикметників, прислівників, вставних слів, що не впливають на зміст;

- використовуйте деякі узагальнюючі слова й словосполучення, що забезпечують логічні зв'язки між окремими частинами висловлень типу «як показано...», «..., однак», «отже...» і т.д.

Алгоритм написання анотації.

1 Назва роботи іноземною мовою, переклад назви. Прізвище й ініціали автора іноземною мовою.

2 Вихідні дані. Назва журналу іноземною мовою, номер і рік видання, місце видання, кількість сторінок, кількість малюнків, таблиць.

3 Перелік основних проблем, які викладаються у роботі.

4 Характеристика й оцінка анотуємої роботи.

Логіко-граматичні лексичні одиниці, характерні для написання анотації.

a survey-огляд, аналіз;

a treatment — аналіз, розбір, розгляд;

to contain — містити, включати (у себе);

to deal with, to survey, to treat — розглядати, розбирати, досліджувати;

a book, a work, a paper -книга, робота, наукова стаття;

a monograph, a review — монографія, оглядова робота (огляд);

content — зміст; material — матеріал (зміст роботи);

an article constitutes, comprises, deals with,' treats, discusses, presents, summarizes - стаття являє собою, включає, стосується, зачіпає, підсумує (узагальнює);

to be given, to be presented (material) — (матеріал) поданий, представлений;

to be devoted, to be referred to — (стаття) присвячена, відноситься до...

to be emphasized — підкреслюється.

Мовленнєві кліше для написання анотацій

Велику увагу варто приділити обробці спеціальних кліше, характерних для жанру реферату й анотації. Кліше - це мовний стереотип, готовий зворот, який використовується у якості легко відтвореного в певних умовах і контекстах стандарту. У науковому викладі є ряд подібних мовних стереотипів. Вони полегшують процес комунікації, заощаджують зусилля, розумову енергію й час.

Наприклад:

1. Загальна характеристика статті:

The paper (article) under discussion (consideration) is intended (aims) to describe (explain, examine, survey) … - Робота (стаття), що обговорюється (розглядається), спрямована (має за мету) описати (пояснити, досліджувати, вивчити)

2. Завдання, поставлені автором: The author outlines (points out, reviews, analyses)…-Автор підкреслює (вказує, робить огляд, аналізує)...

3. Оцінка отриманих результатів дослідження: The results obtained confirm (lead to, show)…-Отримані результати підтверджують (ведуть до, показують)...

4. Підведення підсумків, висновків по роботі: The paper summarizes, at the end of the article the author sums up... – Доповідь підсумує, наприкінці статті автор підводить підсумки …

The article deals with …- ця стаття розглядає...

As the title implies the article describes ... – як має на увазі заголовок, стаття описує…

Thepaperisconcernedwith…-стаття стосується...

It is known that…-відомо,що

It should be noted about…-варто помітити, що...

The fact that … is stressed...- той факт, що...підкреслюється.

A mention should be made about … - варто згадати про...

It is spoken in detail about…-говориться в деталях про...

It is reported that … - повідомляється, що…

The text gives valuable informationon…-текст подає цінну інформацію по..

Much attention is given to…-багато уваги приділяється ...

It is shown that…-показано, що ...

The following conclusions are drawn…-зроблено наступні висновки...

The main idea of the article is…-головна ідея статті...

It gives a detailed analysis of…-дається детальний аналіз ...

It draws our attention to…-залучається наша увага до...

It is stressed that…-підкреслюється, що...

The article is of great help to …- стаття допомагає...

The article is of interest to … - стаття становить інтерес для...

... are discussed in detail – обговорюється в деталях

A comparison of … with … is made - робиться порівняння з...

A method of … is proposed - пропонується метод ...

An approach to estimating … is present - дається підхід до оцінки ...

An attempt to … is made - робиться спроба ...

Data on … are discussed - обговорюються дані по ...

Discussion will focus on the problem of - обговорення буде сфальцьоване на

Present data encompass a period of … - цї дані охоплюють період …

The design of the experiments was to reveal … - експерименти були спрямовані на виявлення ...

The effect of … on … is discussed - обговорюється вплив ... на ...

The methods used for … are discussed - описуються методи, які використовувались для ...

The most important results are as follows …- найважливіші результати мають такий вигляд ...

This paper aims at …- ця робота має за свою мету ...

This paper comments briefly on … - у цій роботі даються короткі зауваження із приводу ...

This paper concerns /considers/ deals with …– ця робота розглядає ...

This paper examines…-у цій роботі досліджується…

Thisstudyisanattempt…-це дослідження є спробою ...

We have been able to show that … - нам удалося показати, що...

Реферат (від лат. «refero», що означає «повідомляю») являє собою короткий виклад у письмовому вигляді або у формі публічної доповіді змісту наукової праці (праць) літератури по темі з розкриттям його основного змісту по всіх порушених питаннях, супроводжуване оцінкою й висновками референта. Він повинен дати читачеві об'єктивне уявлення про характер освітлюваної роботи, викласти найбільш істотні моменти її змісту. На відміну від анотації реферат не тільки дає відповідь на питання про що говориться в первинному друкованому документі, але й що говориться, тобто яка основна інформація викладається в реферируємому першоджерелі. Реферат дає опис первинного документа, сповіщає про вихід й про наявність відповідних первинних документів, також він є джерелом для одержання довідкових даних і самостійним засобом наукової інформації. Реферат може бути виконаний у письмовому виді й у формі усної доповіді. Ціль реферату - дати читачеві відносно повне уявлення про порушені в першоджерелі питання і тим самим звільнити користувача від необхідності повного перекладу першоджерела.

Складання рефератів (реферування) являє собою процес аналітико-синтетичної переробки первинного документа, при якому у вторинному документі - рефераті - викладається основний зміст первинного документа, приводяться дані про характер роботи, методику й результати дослідження, а також місце й час дослідження. Реферування - це складний, творчий процес, побудований на проникненні в сутність що викладається. У процесі реферування відбувається не просто скорочення тексту, а істотна переробка змісту, композиції й мови оригіналу:

- у змісті виділяється головне й викладається скорочено, стисло;

- однотипні факти групуються, і їм дається узагальнена характеристика;

- цифрові дані систематизуються й узагальнюються;

- якщо основна думка сформульована недостатньо чітко, вона повинна бути конкретизована й виділена в рефераті;

- якщо є потреба відбувається переміщення тимчасових планів у послідовності від минулого до майбутнього;

- мова оригіналу перетерплює зміни убік нормативності, нейтральності, простоти й лаконічності. Виключаються образні вислови, епітети, вставні слова, не істотні визначення, обставини, доповнення. Відбувається розукрупнення складних синтаксичних конструкцій, скорочення кількості підрядних речень, заміна їх більш простими зворотами.

У рефераті не використовуються міркування й історичні екскурси. Матеріал подається у формі консультації або опису фактів. Інформація викладається точно, коротко, без перекручувань і суб'єктивних оцінок. Стислість досягається багато в чому за рахунок використання термінологічної лексики, а також застосування таблиць, формул, ілюстрацій. Текст реферату не повинен бути скороченим перекладом або механічним переказом реферуємого матеріалу. У ньому повинне бути виділене все те, що заслуговує на особливу увагу з погляду новизни й можливості використання в майбутній виробничій або науково-дослідній роботі. У тексті реферату не повинне бути повторень і загальних фраз. Виключається використання прямої мови й діалогів. Доцільно включити в текст реферату основні висновки автора першоджерела. Виклад реферату відрізняється граничною точністю, що досягається за рахунок ощадливої структури речення й правильного вживання термінів. Вони допомагають із максимальною точністю передати зміст первинних документів. Для стислості рефератів розумно використовувати скорочення термінів. Система скорочення дозволяє досягти значної економії місця без шкоди для змісту. Такі скорочення можуть бути й загальноприйнятими в мові (adj. - прикметник) і типовими для даного джерела. Для мови реферату властиве використання певних граматико-стилістичних засобів. До них у першу чергу варто віднести прості закінчені речення, які сприяють швидкому сприйняттю реферату. Для характеристики різних процесів можуть бути використані дієприкметникові звороти, що забезпечують економію обсягу. Вживання невизначено-особистих речень дозволяє зосередити увагу читача тільки на істотному, наприклад, «аналізують, застосовують, розглядають і т.д.». Особливістю мови реферату є велика кількість перерахувань, що з'являється в результаті стиску логічного викладу. Перерахування можуть мати вигляд переліку або лише називати порушені в роботі другорядні питання, наприклад, «розглянуті різні підходи до рішення проблеми, представлений докладний перелік їхнього аналізу й т.д.». Для підвищення інформативної й довідкової ролі реферату використовуються ілюстрації й схеми реферируємої роботи. Обсяг реферату коливається залежно від первинного друкованого документа й характеру реферату й може становити 1/8 або 10-15 % від обсягу першоджерела.

План складання реферату:

1) Вступна частина, де говориться про мету й методику дослідження або розробці. Вступна частина починається із предметної рубрики, найменування області й розділа знання, до якої відноситься реферируємий матеріал. Далі вказується тема реферату, тобто більш вузька предметна віднесеність статті.

2) Описова частина, що включає конкретні дані про предмет дослідження або розробки, його досліджуваних властивостях; тимчасові й просторові характеристики дослідження. Описова частина починається з головної думки першоджерела. Звичайно в статті головна думка стає зрозумілою лише при читанні усього матеріалу, у рефераті ж з неї починається виклад змісту, вона передує всім висновкам і доказам. Така послідовність викладу необхідна для того, щоб із самого початку викладу зорієнтувати читача щодо основного змісту джерела. Виявлення головної думки джерела стає досить відповідальною справою референта й жадає від нього вдумливого відношення до реферуємого матеріалу. Іноді ця головна думка самим автором навіть не формулюється, а лише мається на увазі. Референту необхідно зуміти стисло сформулювати цю головну думку, не вносячи в неї своїх коментарів. Далі зміст реферуємого матеріалу викладається в послідовності першоджерела. Як правило, дається формулювання питання, приводиться висновок по цьому питанню й необхідному ланцюгу доказів у їхній логічній послідовності.

3) Заключна частина, що містить висновки автора по реферуємому матеріалу. Безумовно, висновки автора випливають із головної думки, тому виявлення головної думки допомагає зрозуміти й висновки автора. Іноді висновки автора відсутні, і тоді цей пункт реферату випадає. Реферат варто завершувати коротким коментарем за схемою:

- актуальність матеріалу

- на кого цей матеріал розрахований

- ступінь прогресивності матеріалу

Склавши повний текст реферату, його варто перечитати й при необхідності внести стилістичні виправлення, прагнучи з'єднати окремі пункти реферату в єдиний зв'язний текст, домагаючись логічного розвитку єдиної для всього матеріалу думки.

Заголовок реферату може бути представлений у двох варіантах:

а) заголовком реферату служить точний переклад на російську мову заголовка первинного документа, опублікованого англійською мовою,

б) заголовком реферату є значеннєвий переклад заголовка первинного документа, якщо цей заголовок неточно або недостатньо

повно відображає основний зміст документа. У цьому випадку заголовок реферату виноситься у квадратні дужки.

Терміни. У рефераті повинна бути використана наукова термінологія, прийнята в літературі по даній галузі науки й техніки.

Формули. Формули в тексті реферату варто приводити в наступних випадках:

а) коли без них неможливе складання тексту реферату;

б) коли формули виражають підсумки роботи, що викладені в первинному документі.

в) коли формули істотно полегшують розуміння змісту первинного документа.

Ілюстрації й таблиці. Ілюстрації (креслення, карта, схеми, діаграми, фотографії) і таблиці можуть бути включені в реферат повністю або частково, якщо вони відображають основний зміст первинного документа й сприяють скороченню тексту реферату.

Назву країни варто давати з урахуванням установлених скорочень, наприклад: USA, GB і т.д. Назви фірм, установ, організацій даються в оригінальному написанні. Після назви в круглих дужках вказується країна. Наприклад: Lakheed (USA).

Посилання в тексті реферату на інші роботи даються в наступних випадках:

а) коли в первинному документі обговорюється зміст іншого документа;

б) коли первинний документ є продовженням раніше опублікованого документа.

Розрізняють наступні види рефератів:

Інформативний реферат ( реферат-конспект) містить в узагальненому виді всі основні положення оригіналу, відомості про методику дослідження, використане обладнання та сферу застосування.

В індикативному рефераті ( реферат-резюме) приводяться не всі положення, а тільки ті, які тісно пов'язані з темою реферуємого документа.

Реферати, складені по одному джерелу, називаються монографічними. Реферати, складені по декількох джерелах на одну тему, є оглядовими. Також варто виділити спеціалізовані реферати, у яких виклад орієнтований на фахівців певної області або певного роду діяльності (наприклад, викладачів фізики) і враховує їхні запити.

Навчальний реферат

Навчальний реферат пишеться для того, щоб показати, наскільки глибоко студенти вивчили матеріал, як зрозуміли його. З такими рефератами (доповідями) студенти виступають на семінарах і конференціях, готовлять їх до заліків і іспитів, представляють при вступу до аспірантури. Обсяг такого реферату становить звичайно 10-30 сторінок друкованого тексту.

Навчальний реферат — це самостійна науково-дослідна робота, де розкривається суть досліджуваної проблеми; приводяться різні точки зору, а також власні погляди на неї. Навчальний реферат не повинен носити компілятивний характер. У ньому не повинне бути механічно переписаних із книги, складних для розуміння конструкцій. У рефераті обов'язково повинні бути посилання на використану літературу. Виклад матеріалу повинен носити проблемно-тематичний характер.

Етапи роботи над навчальним рефератом

1. Вибір теми. Тема повинна бути не тільки актуальною за своїм значенням, але й оригінальною, цікавою по змісту.

2. Підбор і вивчення основних джерел по темі (як правило, при розробці реферату використовується не менш 8-10 різних джерел).

3. Складання бібліографії. Нотатки краще робити на окремих картках. На основі карток складається список літератури.

4. Обробка й систематизація інформації.

5. Розробка плану реферату.

6. Написання реферату.

Зразкова структура навчального реферату

- Титульний аркуш.

- Зміст. У ньому послідовно викладаються назви пунктів реферату із вказівкою сторінки, з якого починається кожний пункт.

- Введення. Формулюється суть досліджуваної проблеми, обґрунтовується вибір теми, визначаються її значимість і актуальність, вказуються мета й завдання реферату, дається характеристика використовуваної літератури.

- Основна частина. Кожний розділ її, доказово розкриваючи окрему проблему або одну з її сторін, логічно є продовженням попередньої; в основній частині можуть бути представлені таблиці, графіки, схеми.

- Висновок. Підводять підсумки або дається узагальнений висновок по темі реферату, пропонуються рекомендації.

- Список літератури.

Схема-Модель навчального реферату

1. Вступ

1) Назва статті, де й коли надрукована.

2) Відомості про автора.

3) Чому присвячена стаття, у зв'язку із чим написана.

4) Метод дослідження, який використовувався автором, і спосіб аргументації (Цифрові дані, посилання на джерела, схеми, експериментальні дані й т.п.).

2. Перерахування основних питань, проблем, положень, про які говориться в статті

3. Аналіз найважливіших, на думку автора реферату, питань із перерахованих вище. Завдання типового аналізу:

1) чому ці питання представляються найцікавішими?

2) що говорить із цих питань автор (не приводячи ілюстрацій, прикладів, цифр, сказати про їхню наявність)?

3) що ви думаєте із приводу суджень автора?

4. Загальний висновок про значення теми або проблеми статті.

Мовленеві кліше для написання рефератів

Мета написання статті:

1. The object (purpose) of this paper is to present (to discuss, to describe, to show, to develop, to give)…-Об'єкт (ціль) цієї роботи полягає в тому, щоб представити (обговорити, описати, показати, розкрити, дати)...

2. The paper (article) puts forward the idea (attempts to determine) …- Робота (стаття) висуває ідею (намагається визначити) ...

Питання, обговорювані в статті:

1. The paper (article) discusses some problems relating to (deals with some aspects of, considers the problem of, presents the basic theory, and provides information on, reviews the basic principles of) …- Робота (стаття) розглядає деякі проблеми, що стосуються (розглядає деякі аспекти, розглядає проблему, представляє основну теорію, надає інформацію про, розглядає основні принципи...)

2. The paper (article) is concerned with (is devoted to) …- Робота (стаття) стосується (присвячена)...

Початок статті:

1. The paper (article) begins with a short discussion on (deals firstly with the problem of) … - Робота (стаття) починається з короткого обговорення по (розглядає по-перше проблему)...

2. The first paragraph deals with …- Перший параграф розглядає...

3. First (аt first, аt the beginning) the author points out that (notes that, describes)…-Спочатку (по-перше, на початку) автор вказує, що (відзначає, що; описує)....

Перехід до викладу наступної частини:

1. Then follows a discussion on … - Потім треба обговорення...

2. Then the author goes on to the problem of … - Потім автор переходить до проблеми...

3. The next (following) paragraph deals with (presents, discusses, describes) – Наступний параграф розглядає (представляє, розглядає, описує)

4. After discussing … the author turns to …- Після розгляду...автор вертається до...

5. Next (Further, Then) the author tries to (indicates that, explains that) …- Потім (далі, потім) автор намагається (вказує, що; пояснює, що)...

6. It must be emphasized that (should be noted that, is evident that, is clear that, is interesting to note that) … - Потрібно підкреслити (варто помітити, що; очевидно, що; зрозуміло, що; цікаво відзначити, що)...

Кінець викладу статті:

1. The final paragraph states (describes, ends with) … - Заключний параграф стверджує (описує, закінчується...)

2. The conclusion is that the problem is …- Висновок полягає в тому, що проблема...

3. The author concludes that (summarizes the) …- Автор робить висновок, що (підбиває підсумок)...

4. To sum up (summarize, conclude) the author emphasizes (points out, admits) that … - Щоб підбити підсумок (резюмувати, зробити висновок), автор підкреслює (вказує, допускає) що ....

5. Finally (In the end) the author admits (emphasizes) that …- Наприкінці автор допускає (підкреслює) що...

Оцінка статті:

1. In my opinion (To my mind, I think) … - На мою думку (по-моєму, я думаю...)

2. The paper (article) is interesting (not interesting), of importance (of little importance), up-to-date (out-of-date), useful (useless)…-Робота (стаття) цікава (не цікава) важлива (мало важлива), сучасна (застаріла), корисна (марна)....

The investigation (the research) is carried out …... – Дослідження (дослідницька робота) виконано…

The experiment(analysis)ismade…..... - Експеримент (аналіз) зроблений...

The measurements (calculations) are made … - Виміри (обчислення) зроблені

The research includes (covers, consists of) … - Дослідження включає (охоплює, складається з)…

The data (the results of…) are presented (given, analyzed, compared with, collected)…-Дані (результати...) представлені (подані, проаналізовані, рівняються з, зібрані)

The results agree well with the theory …- Результати відповідають теорії...

The new theory (technique) is developed (worked out, proposed, suggested, advanced) … - Нова теорія (технологія) розроблена (пророблена, представлена, запропонована, висунута)...

The new method is discussed (tested, described, and shown) …- Новий метод обговорюється (перевіряється, описується, показаний) …

This method (theory) is based on …- Цей метод (теорія) заснована на ...

This method is now generally accepted …- Цей метод зараз є загальноприйнятим.

The purpose of the experiment is to show …- Ціль експерименту полягає в тому, щоб показати...

The purpose of the research is to prove (test, develop, summarize, find)…-Ціль дослідження полягає в тому, щоб довести (перевірити, розвити, підсумувати, знайти )...

Special attention is paid (given) to …- Особлива увага звернена (приділяється)..

Some factors are taken into consideration (account) …- Деякі фактори прийняті до розгляду (враховані)...

Some factors are omitted (neglected) …- Деякі фактори опущені (не прийняті до уваги)…

The scientists conclude (come to conclusion)…- Вчені роблять висновок (доходять висновку)...

The paper (instrument) is designed for …- Робота (документ) розроблена для...

The instrument is widely used … - Документ широко використовується...

The author refers to … - Автор звертається до...…

Referenceismadeto…- Посилання зроблене на…

The author gives a review of…-Автор дає огляд ...

There are several solutions of the problem …- Є кілька рішень проблеми...

There is some interesting information in the paper … - У цій роботі є деяка цікава інформація...

It is expected (observed) that …- Передбачається (відзначається) що...

It is reported (known, demonstrated) that …- Повідомляється (відомо, демонструється) що …

It is likely (certain, sure) … - Імовірно (виразно, точно)…

Itispossibletoobtain…-Можливо одержати...

It is important to verify …- Важливо перевірити...

It is necessary to introduce …- Необхідно перевірити...

It should be remembered (noted, mentioned) … - Варто пам'ятати (відзначити, згадати)...

Рецензія (review, book review, recension) Розмір рецензії залежить від обсягу, змісту й значимості рецензуємої роботи. У рецензіях завжди присутній суб'єктивно-оцінний елемент і тому вони досить різноманітні по стилю й побудові. Але, проте, деякі елементи рецензії можна вважати обов'язковими, хоча їхня послідовність далеко не завжди однакова.

Основні розділи рецензії

1. Характеристика роботи. (Опис того, що собою представляє робота.)

2. Структура роботи. (Побудова по розділах і главам і їхній зміст.)

3. Історична довідка. Вихідні дані.

4. Основні вади й недоліки.

5. Оцінка роботи. Рекомендації. Висновок. Побудова абзаців досить стандартна. У них перемежовуються прості й поширені речення. Часова форма присудка, як правило, - Present Indefinite. Переважає дійсний стан.

Характеристика й опис рецензуємого джерела

Щоб охарактеризувати роботу, тобто описати предмет дослідження, основну мету, принципи, покладені в основу даної роботи, розташування матеріалу та ін., користуйтеся наступними іменниками, дієсловами й сполученнями:

Наприклад:

1. The book constitutes a critical review of...- Книга являє собою критичний огляд...

2. Ecological principles are especially emphasized. - Особливо підкреслюється

екологічний принцип.

3. The work treats and summarizes the knowledge on... - Робота аналізує й

узагальнює відомості по...

4. The information is given as part of synthetic whole. - Інформація подається

як частина єдиного цілого.

Вступна частина. Історична довідка. Вихідні дані.

Лексико-синтаксичні структури, що використовуються авторами рецензій

у вступній частині, надзвичайно різноманітні. Все залежить від рецензуємої роботи й завдання рецензента. В історичній довідці мова звичайно йде про рік публікації, про причини публікації або перевидання, про своєчасність опублікування роботи й т.п.

Логіко-граматичні лексичні одиниці, характерні для написання рецензії.

the book (the work) under review — розглянута, рецензуєма

книга (робота);

the first (the second etc.) edition — перше (друге й т.д.) видання;

content — зміст;

a publication-опублікування (видання);

a reason-причина;

an achievement — досягнення, подія;

the main reason (why, of, for) — основна причина того, що (чому, для чого), саме тому;

a revision — переробка, зміна;

an attempt — спроба,

to make an attempt -намагатися, намагатися;

to discuss, explore, handle -розглядати, обговорювати;

to mention -згадувати; to publish -публікувати, видавати;

to undertake — вживати; to witness — свідчити;

to revise — переглядати, виправляти, переробляти,

the revised and completed — виправлене й доповнене,

to keep (bear) in mind-пам'ятати;

to mention just a few... — приводячи (згадуючи) тільки трохи...;

to (warmly) welcome — усіляко привітати;

to appear in print — виходити друком;

recently, lately -за останнім часом;

the last few decades (months, years) — (за) останні десятиліття (місяці, роки).

Наприклад:

1. Thе last few decades have witnessed an increase of importance...- За останні десятиліття зросло значення...

2. Thе authors undertook the complete revision of the second edition. – У другому виданні автори значно переробили й доповнили (монографію).

3. The work under review is an outstanding achievement in the field of...- Розглянута робота є видатним досягненням в області…

4... The peculiar history of the book should be born in mind. - Варто мати на увазі надзвичайну історію цієї книги.

Основні вади й недоліки джерела

Обговорення вад і недоліків будь-якої роботи неминуче пов'язане із суб'єктивною оцінкою автора рецензії. Однак лексико-синтаксичні кліше тут досить певні.

1. Вади:

аdvantages — переваги, вади,

merits — достоїнства;

an achievement — досягнення;

a contribution — внесок;

a grasp — огляд, розуміння;

a coverage — обсяг;

a depth — глибина;

a foundation — основа, обґрунтування;

the considerations — міркування, висновки;

a success — успіх;

a starting point — вихідний момент, початок;

adequate — точний;

clear — чіткий;

comprehensive-повний, вичерпний;

exclusive-винятковий, унікальний;

deep — глибокий;

original-оригінальний, самостійний, перший (у даній області);

profound — глибокий, вдумливий;

rich -багатий (по змісту), глибокий;

successful -успішний;

various — різноманітний;

up-to-date — сучасний;

a great variety of - велика розмаїтість, безліч;

a wide and intelligent grasp of— великий, проникливий критичний огляд ...

at the high level -на високому рівні;

in addition to, besides -крім (того), крім.

Наприклад:

1. The chapters provide interesting reading due to the original approach and

rich contents. - Завдяки оригінальному матеріалу й багатому змісту цих глав, вони читаються з великим інтересом.

2. The main achievement of the work lies in a very profound treatment of the

experimental material. - Основна цінність цієї роботи (полягає) у дуже глибокому аналізі експериментального матеріалу.

3. The presentation of morphological evidence is usually successful. - Вдало представлені морфологічні дані.

4. The coverage of the book is extremely wide. - Книга охоплює досить великий матеріал.

Недоліки. Зауваження.

disadvantages, shortcomings — недоліки;

mistakes — помилки;

misprints — помилки;

misspels — описки;

errors — помилки, омани (у науковому змісті);

lapses -помилки, описки, ляпсуси;

an omission — пропуск, недогляд;

a feature — характерна риса;

references — посилання (на авторів, літературу);

to mention -згадувати;

to refer — згадувати, посилатися;

to replace -заміняти, заміщати;

to retrieve (information) — витягати, одержувати;

to illustrate — підтверджувати, ілюструвати;

to give consideration to — брати до уваги;

difficult — важкий;

disappointing — що розчаровує, зухвале розчарування;

erroneous — помилковий;

generalized — узагальнений;

inadequate — неточний, що не відповідає вимогам;

outdated — застарілий, несучасний;

regretful — зухвалий жаль;

scares — рідкі, мала кількість;

tedious-нудний, стомлюючий;

unfortunately, regretfully — на жаль;

it is to be regretted — залишається пошкодувати, можна пошкодувати.

Наприклад:

1. The information concerning the problem is erroneous. - Інформація, що стосується цього питання, помилкова.

2. A few of the references are given to the long out dated publications. - Деякі посилання надаються на вже застарілі джерела.

3. The absence of theoretical treatment is disappointing, apparently practical, matters are of more interest for the author. - Викликає розчарування відсутність теоретичних положень, очевидно, автора більше цікавлять практичні питання.

4. Unpardonable are numerous misprints and mistakes which can bring to the

erroneous understanding. - Непрощенні численні помилки й помилки в тексті, які можуть привести до перекручування змісту.

Оцінка роботи, рекомендації. Висновок

У звичайній рецензії заключний абзац або речення включає оцінку й іноді рекомендації. Для висновку автори рецензій найчастіше користуються загальноприйнятими штампами типу:

in conclusion-на закінчення

it can be said -можна сказати;

it can be highly recommended — можна із упевненістю рекомендувати;

it is an outstanding event (achievement) — це видатна подія (досягнення);

it is to be warmly welcomed — потрібно всіляко (гаряче) привітати;

in spite of (minor faults) it should be recommended — незважаючи на (дрібні погрішності), вона повинна (може) бути рекомендована;

valuable as it is to ... it is of even greater value to... — при всій своїй цінності для... вона представляє ще більшу цінність (значення) для...

an invaluable aspect of the book is...-неоціненне значення книги в тім, що...

incidental (mistakes) in no way prevent...— випадкові (помилки) жодним чином не заважають (не применшують)...

Наприклад:

1. Such mistakes and omissions are, however, incidental and in no way prevent the book being a most stimulating and useful. - Однак всі ці помилки й недоліки випадкові й жодним чином не применшують вад роботи.

2. Any attempt to continue the investigation is to be warmly welcomed.- Потрібно привітати будь-яку спробу продовжити дослідження.

3. The work under review is an outstanding achievement of the year. - Рецензуєма робота є видатною подією цього року

Text 1. Measures used to produce an energy policy

A national energy policy comprises a set of measures involving that country's laws, treaties and agency directives. The energy policy of a sovereign nation may include one or more of the following measures:

-statement of national policy regarding energy planning, energy generation, transmission and usage

-legislation on commercial energy activities (trading, transport, storage, etc.)

-legislation affecting energy use, such as efficiency standards, emission standards

-instructions for state owned energy sector assets and organizations

-active participation in, co-ordination of and incentives for mineral fuels exploration and other energy-related research and development

-fiscal policies related to energy products and services (taxes, exemptions, subsidies). Energy security and international policy measures such as:

-international energy sector treaties and alliances,

-general international trade agreements,

-special relations with energy-rich countries, including military presence and/or domination.

Frequently the dominant issue of energy policy is the risk of supply-demand mismatch. Current energy policies also address environmental issues. Some governments state explicit energy policy, but, declared or not, each government practices some type of energy policy. Economic and energy modelling can be used by governmental or inter-governmental bodies as an advisory and analysis tool. There are a number of elements that are naturally contained in a national energy policy, regardless of which of the above measures was used to arrive at the resultant policy. The chief elements intrinsic to an energy policy are:

-What is the extent of energy self-sufficiency for this nation

-Where future energy sources will derive

-How future energy will be consumed

-What fraction of the population will be acceptable to endure energy poverty

-What are the goals for future energy intensity, ratio of energy consumed to GDP

-What is the reliability standard for distribution reliability

-What environmental externalities are acceptable and are forecast

-What form of "portable energy" is forecast (e.g. sources of fuel for motor vehicles)

-How will energy efficient hardware (e.g. hybrid vehicles, household appliances) be encouraged

-How can the national policy drive province, state and municipal functions

-What specific mechanisms (e.g. taxes, incentives, manufacturing standards) are in place to implement the total policy.

Text 2.

According to the International Energy Agency, new bioenergy (biofuel) technologies being developed today, notably cellulosic ethanol biorefineries, could allow biofuels to play a much bigger role in the future than previously thought. Cellulosic ethanol can be made from plant matter composed primarily of inedible cellulose fibers that form the stems and branches of most plants. Crop residues (such as corn stalks, wheat straw and rice straw), wood waste, and municipal solid waste are potential sources of cellulosic biomass. Dedicated energy crops, such as switchgrass, are also promising cellulose sources that can be sustainably produced in many regions of the United States. The world's first commercial tidal stream generator — SeaGen — in Strangford Lough. The strong wake shows the power in the tidal current. In terms of Ocean energy, another third-generation technology, Portugal has the world's first commercial wave farm, the Aguçadora Wave Park, under construction in 2007. The farm will initially use three Pelmis P-750 machines generating 2.25 MW and costs are put at 8.5 million euro. Subject to successful operation, a further 70 million euro is likely to be invested before 2009 on a further 28 machines to generate 525 MW. Funding for a wave farm in Scotland was announced in February, 2007 by the Scottish Executive, at a cost of over 4 million pounds, as part of a £13 million funding packages for ocean power in Scotland. The farm will be the world's largest with a capacity of 3 MW generated by four Pelamis machines. In 2007, the world's first turbine to create commercial amounts of energy using tidal power was installed in the narrows of Strangford Lough in Ireland. The 1.2 MW underwater tidal electricity generator takes advantage of the fast tidal flow in the lough which can be up to 4m/s. Although the generator is powerful enough to power up to a thousand homes, the turbine has a minimal environmental impact, as it is almost entirely submerged, and the rotors turn slowly enough that they pose no danger to wildlife. Solar power panels that use nanotechnology, which can create circuits out of individual silicon molecules, may cost half as much as traditional photovoltaic cells, according to executives and investors involved in developing the products. Nanosolar has secured more than $100 million from investors to build a factory for nanotechnology thin-film solar panels. The company's plant has a planned production capacity of 430 megawatts peak power of solar cells per year. Commercial production started and first panels have been shipped to customers in late 2007. Most current solar power plants are made from an array of similar units where each unit is continuously adjusted, e.g., with some step motors, so that the light converter stays in focus of the sun light. The cost of focusing light on converters such as high-power solar panels, Stirling motors, etc. can be dramatically decreased with a simple and efficient rope mechanics. In this technique many units are connected with a network of ropes so that pulling two or three ropes is sufficient to keep all light converters simultaneously in focus as the direction of the sun changes.

Text 3.

Treatments

Textiles are often dyed, with fabrics available in almost every colour. The dying process often requires several dozen gallons of water for each pound of clothing. Coloured designs in textiles can be created by weaving together fibres of different colours (tartan or Uzbek Ikat), adding coloured stitches to finished fabric (embroidery), creating patterns by resist dyeing methods, tying off areas of cloth and dyeing the rest (tie-dyeing), or drawing wax designs on cloth and dyeing between them (batik), or using various printing processes on finished fabric. Woodblock printing, still used in India and elsewhere today, is the oldest of these dating back to at least 220CE in China. Textiles are also sometimes bleached, making the textile pale or white. Textiles are sometimes finished by chemical processes to change their characteristics. In the 19th century and early 20th century starching was commonly used to make clothing more resistant to stains and wrinkles. Since the 1990s, with advances in technologies such as permanent press process, finishing agents have been used to strengthen fabrics and make them wrinkle free. More recently, nanomaterials research has led to additional advancements, with companies such as Nano-Tex and NanoHorizons developing permanent treatments based on metallic nanoparticles for making textiles more resistant to things such as water, stains, wrinkles, and pathogens such as bacteria and fungi. More so today than ever before, textiles receive a range of treatments before they reach the end-user. From formaldehyde finishes (to improve crease-resistance) to biocidic finishes and from flame retardants to dyeing of many types of fabric, the possibilities are almost endless. However, many of these finishes may also have detrimental effects on the end user. A number of disperse, acid and reactive dyes (for example) have been shown to be allergenic to sensitive individuals. Further to this, specific dyes within this group have also been shown to induce purpuric contact dermatitis. Although formaldehyde levels in clothing are unlikely to be at levels high enough to cause an allergic reaction, due to the presence of such a chemical, quality control and testing are of utmost importance. Flame retardants (mainly in the brominated form) are also of concern where the environment, and their potential toxicity, are concerned. Testing for these additives is possible at a number of commercial laboratories, it is also possible to have textiles tested for according to the Oeko-tex Certification Standard which contains limits levels for the use of certain chemicals in textiles products.

Text 4. Silk

The processes in silk production are similar to those of cotton but take account that reeeled silk is a continuous fibre. The terms used are different.

• Opening bales. Assorting skeins:where silk is sorted by colour, size and quality, scouring: where the silk is washed in water of 40 degrees for 12 hours to remove the natural gum, drying:either by steam heating or centrifuge, softening: by rubbing to remove any remaining hard spots.

• Silk throwing (winding). The skeins are placed on a reel in a frame with many others. The silk is wound onto spools or bobbins.

• Doubling and twisting. The silk is far too fine to be woven, so now it is doubled and twisted to make the warp, known as organzine and the weft, known as tram. In organzine each single is given a few twists per inch (tpi), and combine with several other singles counter twisted hard at 10 to 14 tpi. In tram the two singles are doubled with each other with a light twist, 3 to 6 tpi. Sewing thread is two tram threads, hard twisted and machine-twist is made of three hard twisted tram threads. Tram for the crepe process is twisted at up to 80 tpi to make it 'kick up'.

• Stretching. The thread is tested for consistent size. Any uneven thickness is stretched out. The resulting thread is reeled into containing 500 yds to 2500 yds. The skeins are about 50 in in loop length.

• Dyeing: the skeins are scoured again, and discoloration removed with a sulphur process. This weakens the silk. The skeins are now tinted or dyed. They are dried and rewound onto bobbins, spools and skeins. Looming, and the weaving process on power looms is the same as with cotton.

• Weaving. The organzine is now warped. This is a similar process to in cotton. Firstly, thirty threads or so are wound onto a warping reel, and then using the warping reels, the threads are beamed. A thick layer of paper is lain between each layer on the beam to stop entangling.

Text 5.

Brake

A brake is a device that decelerates a moving object such as a machine or vehicle by converting its kinetic energy into another form of energy, or a device which prevents an object from accelerating. Most commonly brakes use friction convert kinetic energy into heat, but in regenerative braking much of the energy is converted instead into useful electrical energy or potential energy in a form such as pressurized air, oil, or a rotating flywheel. Brakes are often applied to rotating axles or wheels, but may also take forms such as a surface in a moving fluid. Some vehicles use a combination, such as drag racing cars with both wheel brakes and a parachute, or airplanes with both wheel brakes and drag flaps raised in to the air during landing. Since kinetic energy increases quadratically with velocity (K = mv² / 2), an object traveling at 10 kilometers per second has 100 times more energy than one traveling at 1 kilometer per second, and consequently the theoretical braking distance, when braking at the traction limit, is 100 times as long. In practice, fast vehicles usually have significant air drag, and energy lost to air drag rises quickly with speed. Almost all wheeled vehicles have a brake of some sort. Even baggage carts and shopping carts may have them for use on a moving ramp. Most fixed-wing aircraft are fitted with wheel brakes on the undercarriage. Some aircraft also feature air brakes designed to reduce their speed in flight. Notable examples include gliders and some World War II-era aircraft, primarily some fighter aircraft and many dive bombers of the era. These allow the aircraft to maintain a safe speed in a steep descent. The Saab B 17 dive bomber used the deployed undercarriage as an air brake. Friction brakes on automobiles store braking heat in the drum brake or disc brake while braking then conduct it to the air gradually. When traveling downhill some vehicles can use their engines to brake. When the brake is pushed the caliper containing piston pushes the pad towards the brake disc which slows the wheel down. On the brake drum it is similar as the cylinder pushes the brake shoes towards the drum which also slows the wheel down.

Text 6.

Kinds of transportation

Transportation is the act of moving people or goods from one place to another. Transportation takes people where they need or want to go, and it brings them the goods they need or want. Without transportation, there could be no trade. Without trade, there could be no towns and cities. Towns and cities are traditionally the centres of civilization. Therefore, transportation helps make civilization possible.

Throughout most of history, transportation was extremely slow and difficult. In prehistoric limes, people travelled mainly on foot. They transported goods on their backs or heads or by dragging them along the ground. About 5000 B.C. people began to use animals to haul loads hinds. By 3000 R.C. wagons and sailing vessels had been invented. The use of animals, wagons, and sailing vessels enabled people to transport loads farther and more easily than before. But the speed of transportation improved only slightly over the centuries. Inventors produced the first engine-powered vehicles during the late 1700’s and the early 1800's. This development marked the beginning of a revolution in transportation that has continued to the present. Today, jet airliners entry travellers nearly as fast as or faster than the speed of sound. Trains, trucks, and giant cargo ships haul goods to buyers in almost all parts of the world. Automobiles provide convenient transportation for millions of people. Although engine-powered transportation has benefited people in many ways, it has also created problems. For example, it uses great quantities of fuel and so strains the world's energy supplies. Automobiles jam many streets and highways, making travel slow. In addition, their exhaust fumes pollute the air. Such problems are so difficult to solve that governments have become increasingly involved in transportation. There are three main kinds of transportation: (I) land. (2) water, and (3) air. Land transportation depends mainly on wheeled vehicles, especially automobiles, trains, and trucks. Ships and boats are the most important water vehicles. Air transportation depends almost entirely on airplanes. Each kind of transportation can further be classified according to whether the vehicles are engine powered or engineless. Most engine-powered vehicles have gasoline, diesel or jet engines. The majority of engineless vehicles are powered by the muscles of human beings or animals or by natural forces, such as the wind or flowing water. Engine-powered transportation has many advantages over engineless transportation. It is usually faster, more dependable, and can carry greater loads. However, such transportation is costly. Most kinds of engine-powered vehicles cost from several thousands to many millions of dollars, depending on the type of vehicle. In most cases, each type of vehicle also requires certain supporting facilities. Automobiles require roads. Trains must have tracks. Airplanes require airports. Ships need docks and ports. All these facilities are expensive to build and maintain. Every form of engine-powered transportation also requires a source of energy. The combined cost of the vehicles, supporting facilities, and energy makes engine-powered transportation extremely expensive. Land transportation is the most common kind of transportation by far. In many cases, it is the only suitable or available transportation. Engine-powered land transportation. Automobiles, buses, motorcycles, snowmobiles, trains, and trucks are the chief engine-powered land vehicles. All these vehicles ride on wheels. Pipelines are another important form of engine-powered land transportation. Automobiles, buses, and trucks are the main modern road vehicles. In areas well served by roads, they can provide a variety of transportation services. Automobiles enable people to travel whenever and by whatever route they choose. Buses carry passengers along fixed routes between and within cities. Trucks can provide door-to-door freight service. In Europe and Japan, many people drive motorcycles to and from work. In the United States, people use motorcycles mainly for recreation. Unlike road vehicles, trains ride on tracks. As a result, trains usually cannot provide door-to-door freight service as can trucks or convenient connecting services such as buses. But trains can haul far heavier loads than trucks can. They can also carry many more passengers than buses can. Engineless land transportation. Walking is the most elementary means of transportation. Carrying a load on one's back or head or using animals to carry loads is also elementary. Animals used for this purpose are called pack animals or beasts of burden. They include camels, donkeys, elephants, horses, lamas, and oxen. People use pack animals mainly in regions that lack modern roads. Such regions include many deserts, mountainous areas and jungles. Water transportation depends mainly on boats, ships and rafts. Any small watercraft is classed as a boat. People use boats chiefly on rivers, canals and lakes. A ship is a larger vessel sturdy enough for ocean travel. A rail is a floating platform constructed of such materials as logs or barrels. Engine-powered water transportation. Nearly all ships, and many boats are powered by engines. Most ships specialize in hauling cargo. Few ships specialize in transporting passengers. However, various types of motorboats carry passengers locally. Some engine-powered boats, especially tugboats, are used in hauling freight. Barges are actually large rafts. Most barges must be pushed or towed.

Hovercraft, or air cushion vehicles ride above the water on a cushion of air. One or more powerful fans inside the vehicle create the air cushion. Engineless water transportation. Engineless water vehicles include dugouts, canoes, rowboats, sailboats, and rafts. People use paddles or oars to propel dugouts, canoes, and rowboats. Sailboats are powered by the wind. Rafts may he propelled by paddles, poles, sails, or water currents. Air transportation depends almost entirely on engine-powered craft, especially airplanes. Engineless vehicles, such as gliders and hot-air balloons, are used mainly for recreation. Airplanes provide the world's fastest practical means of transporting passengers and freight. Only rocket-powered spacecraft travel faster. Big airliners routinely fly 500 to 600 miles per hour (mph), or 800 to 970 kilometres per hour (kph). Most private planes and some older airliners are powered by gasoline engines and driven by propellers. Nearly all newer airliners and some private planes have jet engines. Supersonic jets fly faster than the speed of sound. These planes travel at about 1,500 mph (2,410 kph). Most airliners chiefly carry passengers. Even the biggest planes can carry only a fraction of the weight that a ship or train can haul. Air freight rates are high as a result. The high cost limits the shipment of goods by air to expensive, lightweight or perishable cargo. Such goods include electronic equipment and fresh flowers. Helicopters, like airplanes, are powered by engines. But helicopters are smaller than most airplanes and cannot fly as fast or as far. Nor can they carry as many passengers as airplanes. Helicopters therefore play a secondary role in air transportation. However, they are much more manoeuvrable and have certain special uses. For example, helicopters are used in rescue work and in fighting forest fires.

Text 7

The subject of economics

There are many definitions of economics. One of them was formulated by Paul Samuelson, a prominent American economist and the author of textbooks on economics which have been used by economics students all over the world for decades: Economics is the study of how societies use scarce resources to produce valuable commodities and distribute them among different people. Economics is a science. However it is of practical value in business. An understanding of the overall operation of the economic system puts the business executive in a better position to formulate policies. The executive who understands the causes and consequences of inflation is better equipped during inflationary periods to make more intelligent decisions than otherwise. Indeed, more and more economists are employed by corporations. Their job? To gather and interpret economic information upon which rational business decisions can be made. In spite of its practical benefits, however, the students must be warned that economics is an academic subject. Unlike accounting, advertising, corporation finance, and marketing, economics is not primarily a how-to-make-money area of study. A knowledge of economists may be helpful in running a business or in managing one’s personal finances, but this is not its primary objective. In economics, problems are usually examined from the social, not from the individual point of view. Production and consumption of goods and services are discussed from the viewpoint of society as a whole, not from the standpoint of one’s own personal financial benefits. Economics is concerned with the following: 1. The production of goods and services: how much the economy produces; what particular combination of goods and services; how much each firm produces; what techniques of production it uses; how many people it employs. 2. The consumption of goods and services: how much the population as a whole spends (and how much it saves); what pattern of consumption is in the economy; how much people buy of particular items; how people’s consumption is affected by prices, advertising, fashion and other factors. As individuals want more than they can have, this makes them behave in certain ways. Economics studies that behaviour of people as consumers of various goods and services. The society as a whole faces the similar problem, so economics also studies the behaviour of producers (firms), and of governments which can influence the level of production and consumption as a whole.

Text 8

The central economic problem is about scarcity and choice. Human wants are virtually unlimited whilst the resources to satisfy our wants are limited. The most pressing wants are food, housing, clothing and warmth. They have to be satisfied first. Advances in technology, however, have added new wants and brought about new ways of satisfying existing wants. For example, our wants for cars and television sets were unknown to previous generations and the wants to travel, regarded as difficult in the past, can be satisfied easily because of many different types of transport. At any time people in different countries of the world can produce only a limited amount of goods and services because the available resources are limited, or scarce. These resources or factors of production as they are often called are of three types: Labour: all forms of human input, both physical and mental, into production. The labor force is limited both in number and in skills. Natural resources: land and raw materials. They are inputs into production that are provided by nature. The world’s land area is limited, as are its raw materials. Capital: all inputs that have themselves been produced, e.g. factories, machines, transportation and other equipment. All of them are also limited. Moreover, the productivity of capital is limited by the state of technology. Three fundamental questions of economics arise because of scarcity and the need to choose between alternative uses of scarce resources. 1. What goods and services are going to be produced? For example, how many cars, how much wheat, how many rock concerts, how mush education, etc. The answer depends not only on resources but also on the needs: in Finland consumers need mare warm clothes because of the climate. In China consumers need more rice because it is traditional everyday food there. 2. How are things going to be produced? Resources can be used in different proportions. Labour-intensive production versus capital-intensive production: In Brazil maize is grown with a lot of labour and limited capital, and in the Netherlands tomatoes are grown with a lot of capital and limited labour. In India electronic devices are produced in small workshops with relatively more labour than capital, and in Germany electronic goods are made with more capital and less labour than in India. 3. For whom are things going to be produced? How will the nation’s income be distributed? Historically there have been various answers: according to traditions and customs: in the primitive society hunters got the best food; according to the principle of equality: in the former communist-block countries; according to people’s ability to pay: in contemporary Russia. In answering this question, modern economics is more focused on the following aspects of the problem: What will the wages of farm workers, builders, accountants, teachers be? How much will pensioners receive? How much will go to shareholders?

Text 9

How the Internet Runs

 Because the Internet is a loose organization of networks, no single group runs it and pays for it. Instead, many private organizations, universities, and government agencies pay for and run parts of it. They all work together in a democratic, loosely organized alliance. Private organizations range from small, homegrown networks to commercial online ser­vices, such as America Online and CompuServe, and private Internet service providers (ISPs) that sell access to the Internet. Through agencies such as the National Science Foundation, the federal government pays for some high-speed backbones that carry Internet traffic across the country and the world. The high-speed vBNS (very high-speed Backbone Network Services), for example, provides a high-speed infrastructure for the research and education community by linking together super­computer centers. Often, a large corporation or organization such as NASA will provide backbones to link sites across the country or the world. The government has also funded the Internet2 for use by universities, a super-fast network that can transfer data at an astounding 2.4 gigabits per second. A number of universities are already connected to it. When finished in 2003, it will link 140 universities. Eventually, the entire Internet may run at its speed. Regional networks provide and maintain Internet access within a geographic area. Regional nets may consist of smaller networks and organizations within the area that have banded together to provide better service. Private companies called Internet Registrars are responsible for registering Internet domains, such as www.zdnet.com, to people and businesses. Until recently, a quasi-public company called the InterNIC had sole responsibility for doing this, but other registrars can now register domains as well. Internet Registrars are overseen by boards made up of people from private and public institutions. The InterNIC is responsible for maintaining the domains registered through registries. It tracks the connections between Internet addresses, such as 125.34.24.21, and domain names, such as www.zdnet.com The Internet Society is a private nonprofit organization that makes technological and architectural recommendations that pertain to the Internet, such as how TCP/IP and other Internet protocols should work. This body guides the direction of the Internet and its growth. ISPs sell people monthly connections to the Internet. They run their own segments of the Internet and may also supply long-distance connections called backbones. Telephone companies are another source of long­distance connections for the Internet.

Text 10

Email Spam And Blocking

 ONE of the most contentious issues to surface on the Internet in the last few years has to do with what Internet users call "spam." Spam is unsolicited junk email that commercial companies send out, asking you to buy their goods and services. At times it may contain inducements to visit the seller's site. The email usually contains a phone number to call, an address to send money to, or a Web site to visit to buy the goods and services. The term "spam" comes from a Monty Python skit in which every item on a menu contained Spam luncheon meat. It was originally used to refer to unsolicited postings for commercial products or ser­vices on Usenet, especially when they were cross-posted to several newsgroups.

Spam might seem like a minor annoyance, but the truth is, it can cause major problems. Spam floods the Internet with unwanted mail, which can lead to delayed or lost mail. It clogs the Internet pipeline, making other information slower to send. It wastes time for those who have to go through their email boxes deleting unsolicited mail, especially when they pay for their email service by the hour. Additionally, it's fairly common for spammers to hide their real email addresses by forging other peo­ple's names onto the From or Sender header of an email message. So, those people whose names were forged might be the target of angry mail. This makes it difficult for Webmasters and mail administra­tors to filter spam messages by From address or domain name. Sometimes spammers even use other people's servers to deliver their bulk email; in essence, forcing someone else to pay the costs of the spammer's mail delivery. In some ways, spam is not very different from traditional junk mail. Spammers buy or compile massive lists of email addresses, in the same way that junk mailers buy or compile U.S. Postal addresses. The spammer then uses special software to send a solicitation to every person on the list—not uncom­monly, tens of thousands of pieces of email in a single spam mailing. To hide their true identity, spammers forge names onto the headers of email messages, and even "relay" their spam to another mail server on the Internet, so that it is impossible to find out where the mail comes from. Often, a user will request to be taken off the list by replying to email addresses that the spammers provide. However, this verifies the user's address and he or she will get even more spam. A variety of ways have been devised to block spam, including having email filters on email software ignore any mail from known spammers. This doesn't always work well, however, because spammers often change or forge their email addresses. There are also calls for the courts or Congress to take ac­tion. Congress has considered several laws, including one that would ban spam entirely, in the same way that junk faxes were banned several years ago. Until then, try doing an Internet search for Web sites that will help you download and install software to help filter your email and stop spam.

Text 11

Metallurgy is the largest key industry in the economy of Ukraine. Its importance is due to the fact that the machine building and metal-working industries depend on the production of ferrous and non-ferrous metals, and that metal is the main source of engineering materials and an important export article. The metallurgy sector includes 14 integrated steel making plants, 7 pipe plants, 10 plants producing metallic articles, 16 merchant-coke plants, 17 refractory production plants, 3 ferroalloy plants, 20 non-ferrous metallurgical works, 35 factories reprocessing ferrous and non-ferrous scrap metal, and other enterprises. Metallurgy in Ukraine has long history. In the 19th century, blast furnaces were in operation and cast iron was smelted in Donetsk and Luhansk. The main factors of development of metallurgy in Ukraine are the proximity of iron and manganese ore deposits, coking coal, and non-metallic materials – limestone, molding sand, and refractory clay. In addition, the dense transport network makes for efficient delivery of raw materials and goods to the plants. There is also a developed system of training the workforce, and a presence of reliable consumer – the machine building industry and other industries that consume large quantities of metal. The main raw material for ferrous metallurgy is iron ore. Ukraine is completely self-sufficient in iron ore, coke, manganese, and various supplementary materials. Kryvy Rih basin is the source of most iron ore (about 90%). It is the world’s largest area of iron ore extraction. From there, iron ore is shipped not only to Ukrainian plants, but also to the countries of Western and Eastern Europe. The total iron ore deposits in Ukraine (categories A, B and C) amount to 27 billion tons. The main area of manganese ore extraction is the Transdnipro manganese-ore basin, an area with unique deposit contents. Both the manganese ore from Transdnipro and Chasiv Yar deposit of refractory clay are well known far beyond Ukraine’s borders. The unique proximity of all the raw materials necessary for the metallurgy industry to each other is the cause of the economic prevalence of the Ukrainian metallurgy industry in the national economy and its significance for the economies of other European countries. Ukraine had been the metallurgy workshop of the former USSR; it used to be the second in the world in steel production, and the fourth in cast iron smelting. In steel production per capita (1059 kg), Ukraine used to be the first in the world. Most of the facilities of the industry are engaged in production of ferrous metals (over 44%) and extraction and enrichment of crude ore (over 30%). The third largest subsector in terms of production assets involved is the by-product-coking industry. There are four iron-ore basins in Ukraine: Kryvy Rih, Kremenchuk, Bilozerske and Kerch basins. There are two manganese ore basins, one in Nikopol and the other in Velyky Tokmak. In addition, there are several non-metallic raw material deposits: fluxing limestone (Donbas, Transdnipro, Crimea), dolomites, and refractory clays. The vast majority of metallurgy enterprises of Ukraine are powerful integrated companies that produce over five million tons of metal per year. The largest of them are Azovstal, Zaporizhstal, and Kryvorizhstal. Three metallurgical regions have developed in Ukraine: Transdnipro, Donetsk, and Transazov. Non-ferrous metallurgy includes ore extraction and enrichment, non-ferrous metal production, and secondary raw material processing. Most prominent in the non-ferrous metallurgy industry is aluminum production, using bauxites, alunites, etc. as raw materials. The availability of resources and the rising needs encourage creation of a large aluminum industry in Ukraine. Two large aluminum and titanium-magnesium plants are situated in Zaporizhia. The aluminum plant gets its raw materials from Mykolayiv alumina plant, and the titanium-magnesium plant – from Irzhansk. Verkhniodniprovsky mining-and-smelting integrated works manufactures zirconium and titanium articles exported to dozens of countries. The production of magnesium uses the salts of Sivash Gulf. Mykytivka mercury deposit (Donetsk Oblast) is the main production source of this metal. The lead-zinc industry is well developed too – zinc is smelted in Kostiantynivka (Donetsk Oblast). Secondary metal enterprises also belong to non-ferrous metallurgy: the hard alloy works (Torez), the rolled brass and copper mill (Artemivsk), pure metal works, etc. In the future a production of superconducting materials, hard alloys, pure metals, etc. is expected to develop fast.

Text 12

Alloys

Common engineering metals include aluminium, chromium, copper, iron, magnesium, nickel, titanium and zinc. These are most often used as alloys. Much effort has been placed on understanding the iron-carbon alloy system, which includes steels and cast irons. Plain carbon steels is used in low cost, high strength applications where weight and corrosion are not a problem. Cast irons, including ductile iron are also part of the iron-carbon system. Stainless steel or galvanized steel are used where resistance to corrosion is important. Aluminium alloys and magnesium alloys are used for applications where strength and lightness are required. Copper-nickel alloys (such as Monel) are used in highly corrosive environments and for non-magnetic applications. Nickel-based superalloys like Inconel are used in high temperature applications such as turbochargers, pressure vessel, and heat exchangers. For extremely high temperatures, single crystal alloys are used to minimize creep. In production engineering, metallurgy is concerned with the production of metallic components for use in consumer or engineering products. This involves the production of alloys, the shaping, the heat treatment and the surface treatment of the product. The task of the metallurgist is to achieve balance between material properties such as cost, weight, strength, toughness, hardness, corrosion and fatigue resistance, and performance in temperature extremes. To achieve this goal, the operating environment must be carefully considered. In a saltwater environment, ferrous metals and some aluminium alloys corrode quickly. Metals exposed to cold or cryogenic conditions may endure a ductile to brittle transition and lose their toughness, becoming more brittle and prone to cracking. Metals under continual cyclic loading can suffer from metal fatigue. Metals under constant stress at elevated temperatures can creep.

Text 13

Although printing has been used in Western countries for more than 500 years, the creation of reproduction by mechanical means has a much longer history. Relief printing using stamps to impress designs into soft clay or wax has been known for thousand of years in the Middle East and in other parts of Asia. China was the first country to print with paper, ink and carved wooden blocks, a process called xylography. The invention of paper in China in the 8^th century provided a smooth, flexible surface on which to reproduce an image. In this process, a single carved wooden block of text was used to print impressions on whole pages. By the 11^th century the Chinese had cut the blocks into individual characters, creating the world’s first movable type. Xylography was also the first printing method used in Europe in the early 1400s. by 1450 Gutenberg’s combination of movable metal type and the printing press had produced Europe’s first typeset book - the Gutenberg Bible. Gutenberg’s process spread quickly to other European nations. Over time the literacy rate gradually rose among the population of Europe. Literature ans scientific and religious texts, once read only by scholars, nobility, and the educated priesthood, were now available to an ever-widening audience.

As the demand for printed books steadily increased, printers had to improve their methods and equipment. They developed metal presses to replace the common wooden press, created stereotype and electrotype plates to make greater numbers of copies, and designed mechanically driven and automatically inked presses to increase printing speed and quality. Not all advances in printing technology came from printers or designers and manufacturers. In 1796 German author Aloysius Senefelder, in his search for an inexpensive means of publishing his own plays, developed the techniques of lithography. Joseph-Nicephore Niepce, a French landowner and inventor, discovered in the 1820s that certain chemical compounds were sensitive to light. His work marked the origins of photogravure and eventually led to the invention of photography and the use of photographic processes to reproduce images. Beginning with the invention of the offset technique in the United States, a series of 20^th century innovations made mass production, high speed and economy in printing possible. Automated composition, first developed after the 1920s, gave way to programmed composition in the 1950s. Many of today’s computerized typesetting machines can set 1,000 characters per second. Phototypesetting equipment of the future could conceivably reach speeds of nearly 3,000 characters per second, or about 10,000,000 characters per hour. Inventors also created pressure less printing, which eliminated the need for a printing press. In 1948 two Americans conceived of a type of electrostatic printing in which the colouring agent is not ink but a powder that is sensitive to the pull of an electric charge induced on a plate. This technique gave birth to xerography and the now-familiar copying machines. The various processes developed to duplicate and reproduce documents have been grouped under the name reprography.

Text 14

Gutenberg’s Press.

In the mid-15^th century Johannes Gutenberg invented a mechanical way of making books. This was the first example of mass book production. Before the invention of printing, multiple copies of a manuscript had to be made by hand, a laborious task that could take many years. Gutenberg began experimenting with metal typography (letterpress printing) after he had moved from his native town of Mainz to Strassburg around 1430. Knowing that wood-block type involved a great deal of time and expence to reproduce, because it had to be hand carved, Gutenberg concluded that metal type could be reproduced much more quickly once a single mold had been fashioned. When Johannes Gutenberg began building his press in 1436, he was unlikely to have realised that he was giving birth to an art form which would take center stage in the social and industrial revolutions which followed. The invention of the printing press by Johannes Gutenberg in 1440, should be classed with the greatest events in the history of the world. Culture and knowledge, until then considered aristocratic privileges peculiar to certain classes, were popularized by typography. The German printer Johannes Gutenberg is generally credited as being the first European to bring together in about 1450, the two main concepts of modern printing: movable pieces of metal type that could be reused, and a printing press for producing sharp impressions on paper over and over. Until the advent of computerized printing, this fundamental process remained virtually unchanged for five centuries. Gutenberg’s invention spread rapidly after his death in 1468. The names of more than 1000 printers, mostly of Gernam origin, have come down to us from the 15^th century. In Italy we find well over 100 German printers, in France 30, in Spain 26. By 1499 print-houses had become established in more than 2500 cities in Europe. Fifteen million books had been flung into a world where scholars would travel miles to visit a library stocked with twenty hand-written volumes. By 1424, Cambridge University library owned only 122 books – each of which had a value equal to a farm or vineyard. The demand for these books was driven by rising literacy amongst the middle class and students in Western Europe. The inventor’s method of printing, from movable type, including the use of metal molds and alloys, a special press, and oil-based inks, allowed for the first time the mass production of printed books. Books produced in this period, between the first work of Johannes Gutenberg in 1450 and the year 1500, are collectively referred to as incunabula. The success of printing meant that books soon became cheaper, and a much larger part of the population could afford them. More than ever before, it enabled people to follow debates and take part in discussions of matters that concerned them. Thus, intellectual life soon was no longer the exclusive domain of church and court, and literacy became a necessity of urban existence. The printing press stoked intellectual fires at the end of the Middle Ages. A great cultural rebirth was inspired by widespread access to classical art and literature. Without inexpensive printing to make books available to a large portion of society, the Renaissance may never have happened. What civilization gained from Gutenberg’s invention is incalculable.

Для нотаток для нотаток для нотаток

1

60

2

59

3

58

4

57

5

56

6

55

7

54

8

53

9

52

10

51

11

50

12

49

13

48

14

47

15

46

16

45

17

44

18

43

19

42

20

41

21

40

22

39

23

38

24

37

25

36

26

35

27

34

28

33

29

32

30

31