- •Самостійна робота студентів і семестр
- •1. Стилістичний практикум. Функціональні стилі сучасної української мови (жанри реалізації, підстилі, сфери вживання, призначення, мовні засоби, ознаки).
- •2.1.Правопис власних назв
- •II. Прикметники, утворені від індивідуальних назв
- •III. Назви держав, адміністративно-територіальні, географічні назви
- •IV. Назви установ, організацій, підприємств, партій, творчих спілок і колективів
- •V. Назви історичних епох і подій, знаменних дат
- •VI. Назви посад, звань, титулів
- •VII. Назви конференцій, конгресів, найважливіших документів, пам'яток старовини, творів мистецтва
- •2.2. Правопис м’якого знака
- •2.3. Правопис апострофа
- •2.4. Правопис префіксів
- •2.5. Подовження та подвоєння приголосних
- •2.6. Спрощення приголосних
- •2.7. Зміни приголосних при словотворенні
- •2.8. Правопис складних іменників
- •2.9. Правопис складних прикметників
- •2.10. Правопис слів іншомовного походження
- •II. Буква і пишеться:
- •III. Буква ї пишеться:
- •IV. Правопис е, є
- •V. Вживання апострофа
- •VI. Вживання м’якого знака
- •VII. Подвоєння приголосних
- •Іі семестр
- •3.1. Тире між підметом і присудком
- •3.2. Розділові знаки при однорідних членах речення
- •Однорідні й неоднорідні означення
- •Однорідні члени речення, не з'єднані сполучниками
- •Однорідні члени речення, з'єднані одиничними сполучниками
- •Однорідні члени речення, з'єднані повторюваними сполучниками
- •Однорідні члени речення, з'єднані парними сполучниками
- •Тире і крапка з комою між однорідними членами речення
- •Розділові знаки при узагальнювальних словах
- •3.3. Розділові знаки при відокремлених означеннях
- •3.4. Розділові знаки при відокремлених прикладках
- •3.5. Розділові знаки при відокремлених обставинах
- •II. Відокремлені обставини, виражені сполученням іменників з прийменниками
- •3.6. Розділові знаки при відокремлених додатках
- •3.7. Розділові знаки при звертаннях
- •3.8. Розділові знаки при вставних словах, словосполученнях, реченнях і вставлених компонентах
- •3.9. Складне речення
- •4. Підготовка і виголошення наукової доповіді
- •Ііі семестр
Однорідні й неоднорідні означення
Однорідні означення відрізняються від неоднорідних за такими ознаками:
1. Семантика. Однорідними є означення, які характеризують предмети за однією ознакою (кольором, розміром тощо), а неоднорідними — означення, що характеризують предмети з різних боків: Маяли над нами жовті, голубі, червоні, сині метелики (3 журн.); Відчуває щирість сонця голубий прозорий день (С.Ф.).
2. Спосіб зв'язку означень з означуваним словом. Якщо кожне означення безпосередньо пояснює означуване слово, то означення однорідні; якщо одне з означень безпосередньо залежить від означуваного слова й утворює з ним просте словосполучення, а друге залежить від усього цього словосполучення, то означення неоднорідні: Купили зручний, широкий стіл — однорідні означення; Купили зручний письмовий стіл — неоднорідні означення.
3. Можливість вставити сполучник і. Між неоднорідними означеннями його вставити не можна.
4. Стилістична роль означень. Означення-епітети завжди однорідні: Збирають світлі, золоті меди веселокрилі і прозорі бджоли (М.Р.).
5. Позиція щодо означуваного слова. Якщо означення стоять після означуваного слова, вони однорідні: Ліс стояв тихий, спокійний, зажурений (Ю.З.).
6. Уточнення попереднього означення наступним. Означення вважають однорідними, якщо друге й наступне означення конкретизують, уточнюють попереднє: Високо серед неба стояв ясний, лискучий, повний місяць (Н.-Л.).
Однорідні члени речення, не з'єднані сполучниками
Між однорідними членами речення, не з'єднаними сполучниками, ставиться кома: Під вікнами насадила Ганна бузку, любистку, півників та півонії (Н.-Л.).
Кома не ставиться:
1. Якщо два дієслова в однаковій формі вказують на дію і її мету: Піди купи хліба.
2. Якщо між двома однаковими словами стоїть заперечна частка не: Ти гукай не гукай, а літа не почують (Б.О.).
Однорідні члени речення, з'єднані одиничними сполучниками
Кома ставиться завжди перед протиставними сполучниками а, але, однак, проте, а проте, зате, та (=але), так, хоч (хоча): Задер голову Баглай, стежить, як поволі, але вперто підіймаються голуби над собором (О.Г.). Тече вода в синє море, та не витікає (Т.Ш.).
Кома не ставиться перед єднальними й розділовими сполучниками, вжитими один раз: Було як заговорить або засміється — і старому веселіше стане (М.В.). Картина була надзвичайна, неначе сон чи казка (О.Д.).
Примітка. Кома ставиться перед одиничним сполучником або (= тобто), якщо йдеться про відокремлені прикладки: Орфографію, або правопис, мусить знати кожен.
Однорідні члени речення, з'єднані повторюваними сполучниками
Кома ставиться між однорідними членами речення, з'єднаними двома або більше однаковими сполучниками: і...і (й...й), ні...ні (ані...ані), то...то (не то...не то), чи...чи (чи то...чи то), або...або:
А тим часом місяць пливе оглядать
І небо, і зорі, і землю, і море (Т.Ш.).
Не хотів ані одружитись, ані дома жити — чумакував (М.В.).
Примітка 1. Коли частина однорідних членів з'єднана безсполучниково, а частина — повторюваними сполучниками і (й), та (= і), кома ставиться між усіма однорідними членами, у тому числі й між першими двома (перед першим сполучником): Світе мій гучний, мільйонноокий, пристрасний, збурунений, німий, ніжний, і ласкавий, і жорстокий, дай мені свій простір і неспокій, сонцем душу жадібну налий! (Сим.).
Примітка 2. Якщо однорідні члени речення зв'язані сполучниками і (й), та (=і) в пари, то перед сполучниками коми не ставляться, а пари відокремлюються комами: Життя — це ріка, в якій попутно й навально тече минувшина й теперішність, добро й зло, правда і кривда (Фед.).
Примітка 3. Коли два слова, перед кожним із яких стоїть сполучник і або ні, становлять єдиний усталений вислів, то кома між ними не ставиться: і так і сяк, і туди і сюди, і вдень і вночі; ні туди ні сюди, ні сяк ні так, ні се ні те, ні вдень ні вночі, ні риба ні м'ясо тощо.