У чому полягає відмінність фінансування при факторингу і кредиту? Відмінності факторингового фінансування та кредиту

Кредит	Факторинг
Кредит повертається банку позичальником	Факторингове фінансування погашається за рахунок грошей , що сплачуються дебіторами клієнта
Кредит надається на фіксований строк	Факторингове фінансування виплачується на строк фактичної відстрочки платежу
Кредит виплачується в обумовлений кредитним договором день	Факторингове фінансування виплачується в день відвантаження поставки товару
Кредит, як правило видається під заставу	Для факторингового фінансування ніякого забезпечення на вимагається.
Кредит надається на заздалегідь обумовлену суму	Розмір факторингового фінансування не обмежений і може зростати в міру зростання обсягів продажу клієнта
Кредит погашається у заздалегідь обумовлений день	Факторингове фінансування погашається в день фактичної оплати дебітором поставленого товару.
Для одержання кредиту необхідно оформляти значну кількість документів	Факторингове фінансування виплачується автоматично при наданні накладної і рахунку-фактури
Погашення кредиту не гарантує одержання нового кредиту	Факторингове фінансування може продовжуватися безстроково
Витрати на сплату відсотків відносяться на собівартість	Факторингова комісія повністю відноситься на собівартість
При кредитовані крім перерахування грошей банк не надає позичальнику ніяких інших послуг	Факторингове фінансування супроводжується управлінням дебіторською заборгованістю

Факторинг необхідний компаніям, які бажають забезпечити зростання обсягів продажу свого товару , використовуючи оборотні кошти Фактор-фірми. Якщо обсяг продажу зростає , то це забезпечить і зростання обсягу фінансування з боку Фактору.

Факторинг привабливий і постачальнику , і фактор-фірмі, і покупцю.

За допомогою факторингу постачальник може:

• збільшити обсяг продаж , кількість покупців і конкурентоспроможність, надаючи покупцям пільгові умови оплати товару (відстрочку) під надійну гарантію ;

• отримати кредит у розмірі до 90% від вартості товару, що постачається, що прискорить оборотність коштів;

• незалежність і свобода від дотримання строків платежів зі сторони дебіторів;

• економія власного капіталу;

• поліпшення фінансового планування;

• зменшення фінансових ризиків.

Покупець за допомогою факторингу може:

• отримати товарний кредит (продавець постачає товар з відстрочкою платежу під гарантії в середньому до 3 місяців);

• запобігти ризиків отримання неякісного товару;

• можливість отримання знижок при негайної сплаті усіх рахунків постачальників;

• збільшити обсяг закупівель.

Фактор-фірма також зацікавлена у проведенні факторингових операцій, тому що вона одержує винагороду у виді комісійних платежів за керування рахунками клієнта, включаючи кредитний ризик і факторинговий збір. У світовій практиці комісійний збір звичайно складає 0,5-3% від загальної вартості куплених рахунків. Його розмір залежить від торгового обороту клієнта, ступеня ризику й обсягу необхідної конторської роботи.

Ступінь ризику, що бере на себе фактор-фірма, залежить від платоспроможності боржників клієнта, а обсяг конторської роботи при даному торговому обороті пов'язаний в основному із середньою величиною рахунків-фактур.

Головна мета факторингового обслуговування - інкасування дебіторських боргів своїх клієнтів і одержання належних їм платежів.

Як правило при факторингу обмежень щодо мінімальної суми дебіторської заборгованості немає. В ході факторингового обслуговування може бути профінансована поставка на будь-яку суму , майже на незначну суму.

Так факторинговому обслуговуванню не підлягають:

• підприємства, які мають значну кількість дебіторів, заборгованість кожного з яких виражається невеликою сумою;

• підприємства, які займаються виробництвом нестандартної або вузькості спеціалізованої продукції;

• будівельні та інші фірми, які працюють із субпідрядниками;

• підприємства, які реалізують свою продукцію на умовах позапродажного обслуговування, які практикують компенсаційні (бартерні) угоди;

• підприємства, які заключили зі своїми клієнтами довгострокові контракти і які виставляють рахунки по завершенні окремих етапів робіт або до виконання поставок (авансові платежі)

Факторингові операції також не виконуються по борговим зобов'язанням фізичних осіб, філіалів або відділень підприємств.

Такі обмеження зумовлені тим, що, у вказаних випадках, факторинговій компанії достатньо важко визначите кредитний ризик, або невигідно брати на себе більш високий об'єм робіт, а невигідно брати на себе більш високий об'єм робіт, а також додатковий ризик, що виникає при переуступці таких вимог, оплата яких може бути не зроблена в у строк із-за невиконання постачальником якихось зобов'язань.

У техніці здійснення факторингу можна виділити кілька основних найпростіших операцій, кожна з котрих окремо давно відома банкам - це ведення дебіторських рахунків, інкасо, фінансування вимог клієнтів, кредитні гарантії, тощо. Фактор - фірми інформують клієнтів про неплатоспроможність покупців, беруть на себе гарантії з неплатежів у зарубіжних країнах, приймають ризики неплатоспроможності боржників. Проте фактор - фірма ніколи не прийме на себе безнадійних боргів,

укладаючи договір із новим клієнтом, тому що фактор пильно вивчає його фінансові показники, маючи потужні інформаційні бази усіх платників, не лише у своїй країні, а й за рубежем.

Разом із тім, не всяке підприємство, яке відноситься до категорії малого, або середнього, може скористатися послугами фактор-фірми.