8.13. Розкладання солі діазонію

В пробірку наливають 3 мл розчину хлористого фенілдіазонію, одержаного в досліді 5.12 і обережно нагрівають.

Спостерігають за виділенням газу (якого?), записують рівняння реакції.

8.14. Реакція азосполучення

А. Одержання анілінового оранжевого (льодяне фарбування).

Розчиняють 0,1 г β-нафтолу в 5 мл 10%-го розчину гідрокси-ду натрію і змочують цим розчином смужку бавовняної тканини, обережно висушують її над плиткою. Потім занурюють тканину в охолоджуваний розчин хлористого фенілдіазонію (приблизно 5 - 6 мл), одержаного в досліді 5.12, частину розчину, що залишилася, зберігають для подальшого досліду.

Записують спостереження і рівняння реакцій.

Б. Одержання анілінового жовтого

У пробірку поміщають 0,5 мл диметиланіліну, 3 - 4 мл води і додають краплями 10%-ну соляну кислоту до утворення розчину солі аніліну. Потім розчин охолоджують, додають 3 - 4 мл розчину хлористого фенілдіазонію (з досліду 5.13) і 2 - 3 мл насиченого розчину ацетату натрію, необхідного для нейтралізації соляної кислоти. Суміш струшують. Записують спостереження і рівняння реакцій.

8.15. Анілін

У круглодонну колбу із зворотним водяним холодильником загружають 200 г (3,58 моль) залізних стружок, 300 мл води і 20 мл 35%-ної соляної кислоти (0,2 моль НСl).

Для розтравлення заліза суміш кип’ятять в колбонагрівачі 10 хвилин. Потім до киплячої суміші приливають невеликими порціями через лійку і холодильник 100 мл (0,98 моль) нітробензолу на протязі 30-40 хвилин, час від часу струшуючи колбу. Через 2 години припиняють нагрівання і додають додатково 100 г заліза і 10 мл соляної кислоти. Нагрівають ще 2 години до закінчення реакції. Після охолодження суміш переносять у колбу для перегонки з водяною парою, а реакційну колбу ополіскують невеликою кількістю води, що підкислена соляною кислотою.

До реакційної маси в колбі для перегонки з водяною парою додають порціями концентрований або твердий NаОН до лужної реакції за індикаторним папером. Далі анілін відганяють з водяною парою⁽⁵⁾.

Дистилят насичують NaCl, висолюючи анілін. Одержану суміш переносять в подільну лійку. Нижній шар відокремлюють у колбу, а верхній через верхній тубус подільної лійки зливають у чисту суху колбу. Водний солевий шар знову поміщають у подільну лійку і видаляють анілін двічі етером. Етерні витяжки об’єднують з раніш окремо зібраним аніліном і висушують КОН.

Збирають прилад для перегонки. В суху колбу Вюрца фільтрують висушений етерний розчин аніліну. Потім відганяють етер, нагріваючи перегінну колбу на водяній бані, використовуючи водяний холодильник. Далі змінюють холодильник на повітряний і переганяють анілін при атмосферному тиску (т. кип. 180-185^оС) або у вакуумі.

Вихід аніліну становить 90 г.

Примітки.

1. При відсутності перемішування беруть додатково 50% від розрахованої кількості заліза і соляної кислоти.

2. Кінець реакції відновлення визначають за обезбарвленням дистиляту, що стікає із зворотного холодильника.

3. Необхідно спочатку перенести реакційну масу в колбу для перегонки з водяною парою, а потім додавати NаОН , а не навпаки тому, що будуть втрати аніліну.

4. Для зменшення втрат розчин солянокислого аніліну реакційну колбу промивають розчином 5 мл соляної кислоти в 50 мл води.

5. Присутність залишкових кількостей аніліну у дистиляті визначають реакцією з бромною водою (випадає білий осад 2,4,6-триброманіліну).

6. Зверніть увагу на засоби техніки безпеки при роботі з діетиловим етером (на робочому столі не повинно бути відкритого вогню!).