8.1. Одержання метиламіну з ацетаміду (реакція Гофмана)

Дослід проводять у витяжній шафі!

В пробірку з газовідвідною трубкою поміщають суміш рівних кількостей (по 0,5 г) ацетаміду, хлорного вапна та гашеного вапна, прибавляють краплю води. Кінець газовідвідної трубки опускають у пробірку з 3 мл дистильованої води і охолоджують льодом. Реакцій-ну суміш нагрівають у полум’ї пальника, помічають запах метиламі-ну, що виділяється. Записують рівняння реакції і спостереження в лабораторний журнал. (Розчин метиламіну зберігають для подаль-ших дослідів).

8.2. Одержання метиламіну з його солей

Дослід проводять у витяжній шафі!

Наливають у пробірку 0,5 - 1 мл розчину солянокислого метиламіну і 0,5 мл 30%-го розчину гідроксиду натрію. Закривають пробірку пробкою з газовідвідною трубкою, кінець трубки опус-кають у пробірку з дистильованою водою (цю пробірку охолоджу-ють льодом). Реакційну суміш нагрівають і помічають запах метил-аміну, що виділяється.

Записують рівняння реакції. Розчин метиламіну зберігають для подальших дослідів.

8.3. Оснóвні властивості метиламіну

а) Краплю водного розчину метиламіну скляною паличкою наносять на лакмусовий папір.

б) В пробірку вміщюють 2 краплі водяного розчину метиламі-ну і додають одну краплю фенолфталеїну.

Записують спостереження і роблять висновок про реакцію середовища водяного розчину метиламіну та його рН.

8.4. Взаємодія метиламіну з азотистою кислотою

У пробірку, що занурена в стакан з льодом, поміщають 5 крапель розчину метиламіну, 10 крапель 2 М розчину HCl і 5 крапель нітриту натрію. Потім пробірку виймають з стакана і спостерігають виділення газу (якого?). Записують рівняння реакції.

Для цього досліду можна використати і розчин солянокислого метиламіну. У пробірці змішують 0,1 г солі метиламіну з 0,5 мл води і 0,5 мл 10%-го розчину нітриту натрію. До суміші додають декілька крапель концентрованої оцтової кислоти (виділення газу!).

Записують рівняння реакції.

8.5. Оснóвні властивості аніліну

Поміщають у пробірку 0.5 - 1 мл аніліну, додають 3 - 4 мл води і струшують до утворення емульсії. Який висновок можна зробити про розчинність аніліну у воді? Скляною паличкою наносять краплю емульсії на індикаторний папір і записують спостереження. У пробірку наливають 0,5 мл водяного розчину аніліну, додають 1-2 краплі концентрованої соляної кислоти. Яка сполука утворюється і що можна сказати про її розчинність у воді? У другу пробірку поміщають 0,5 мл водяного розчину аніліну і додають 1-2 краплі концентрованої сірчаної кислоти (надіти окуляри!) і струшують суміш. Записують спостереження і порівнюють основні властивості аніліну і метиламіну.

8.6. Бромування аніліну

До 1 мл водного розчину аніліну, який одержано в досліді 5, додають краплями бромну воду.

Записують спостереження і рівняння реакції.

8.7. Реакція аніліну з хромовою сумішшю

До 1 мл водного розчину аніліну додають декілька крапель хромової суміші.

Записують спостереження і рівняння реакції.

8.8. Одержання основи Шиффа і аніліноформальдегідної смоли

У пробірку поміщають 2-3 краплі аніліну і стільки ж 40%-го розчину формальдегіду, закривають пробкою і струшують до утворення білого аморфного осаду, основи Шиффа.

Осад промивають водою і етиловим спиртом (декантація), додають 1 краплю оцтової кислоти і нагрівають у полум’ї пальника до сплавлення.

Записують спостереження і рівняння реакції.

8.9. Ізонітрильна проба на первинні аміни

У пробірці змішують анілін з спиртом і швидко приливають при струшуванні розчин лугу, а потім хлороформ. Реакційну суміш слабко нагрівають до кипіння і нюхають (обережно!).

8.10. Взаємодія дифеніламіну з азотною кислотою

До 0,5 мл розчину дифеніламіну в концентрованій сірчаній кислоті додають по стінкам пробірки декілька крапель азотної кислоти. Що спостерігається? Що відбувається при виливанні суміші у воду?

8.11. Нітрозування дифеніламіну

Дифеніламін розчиняють у спирті і одержаний розчин охолод-жують у бані з льодяною водою. До охолодженого розчину прилива-ють соляну кислоту, а потім краплями насичений розчин азотисто-кислого натрію.

Пробірку періодично струшують.

Що спостерігається? Запишіть рівняння реакції.

Примітка. Якщо при охолодженні спиртового розчину дифеніламіну випадають кристали, то додаванням спирту, їх переводять знову у розчин. Реакцію нітрозування краще проводити при температурі не вищої за 0^оС.

8.12. Взаємодія аніліну з азотистою кислотою (діазотування)

В конічній колбі готують розчин солянокислого аніліну з 1 мл аніліну і 10 мл 10%-ї соляної кислоти. Колбу розміщають у бані з льодом і охолоджують реакційну суміш до 5⁰С. При охолодженні в колбу приливають краплями при постійному перемішуванні 1,5 - 2 мл 10%-го розчину нітриту натрію. Кінець діазотування визначають за допомогою йодидкрохмального паперу. Для цього краплю реакційної суміші наносять скляною паличкою на смужку йодидкрохмального паперу і спостерігають за зміною кольору.

Записують спостереження і рівняння реакції (одержаний розчин зберігають в охолоджувальній суміші для подальших дослідів).