Тема 8. Гіпотеза

1.Загальна характеристика гіпотези. 2.Види гіпотез. Поняття версії. 3.Способи підтвердження і спростування гіпотез.

1. Загальна характеристика гіпотези. Гіпотеза – це будь-яке припущення про можливий причинний зв’язок між явищами або про інші закономірні зв’язки між відомими явищами і невідомими. Гіпотеза - це форма умовиводу, висновок якого фіксує припущення про можливий зв’язок між явищами, це процес мислення, що веде до формування припущення.

Гіпотеза – це форма розвитку людських знань, що являє собою обґрунтоване припущення, яке пояснює якості і причини досліджуваних явищ.

Умови формування гіпотези.

1. Гіпотеза формулюється, коли виникає практична проблема.

2. Вона повинна бути обґрунтованим припущенням, яке спирається на глибокі наукові знання.

3. Гіпотеза повинна претендувати на максимально можливу широту охоплення явищ дійсності.

4. Гіпотеза повинна втілюватися у досконалий логічний понятійний апарат.

5. Гіпотеза має бути припущенням, яке в принципі може бути перевіреним.

2. Види гіпотез. Поняття версії. Гіпотеза може пояснити або явище в цілому, або якийсь окремий бік явища, тому розрізняють гіпотези загальні і часткові.

Загальна гіпотеза – це припущення, котре пояснює причину явища або групи явищ у цілому.

Часткова гіпотеза – припущення, яке пояснює якийсь окремий бік чи окрему властивість явища чи події.

Також існують наукові і робочі гіпотези.

Наукова гіпотеза – це гіпотеза, що пояснює закономірність розвитку явищ природи і суспільства.

Робоча гіпотеза – це тимчасове припущення, що висувається на перших етапах дослідження.

В судово-слідчій практиці для пояснення окремих фактів часто висувають ряд гіпотез, що по-різному обґрунтовують факти. Такі гіпотези називаються версіями.

У процесі висунення і побудови гіпотези в судово-слідчому пізнанні мислення проходить декілька стадій його розвитку. Головними з них є:

1. виникнення гіпотези,

2. розвиток гіпотези,

3. порівняння з даними спостереження за конкретними фактами,

4. перевірка і спростування гіпотези.

Пізнавальне значення гіпотези досить велике, бо істинна гіпотеза за відомих умов переходить у достовірне знання і сприяє більш ефективному використанню пізнавальних логічних засобів.

Важливою умовою побудови гіпотези як в науці, так і в судово-слідчій практиці є дотримання принципу об’єктивності дослідження, що тлумачиться в двох аспектах: психологічному та логіко-методологічному. В психологічному плані об’єктивність означає відсутність упередженості. В логіко-методологічному плані об’єктивність означає всебічність дослідження:

а) гіпотеза повинна надати раціональне пояснення всім зібраним фактам,

б) всебічність потребує побудови всіх можливих в конкретних умовах гіпотез (версій).

3.Способи підтвердження і спростування гіпотез. Існують два способи підтвердження гіпотез:

- прямий (основний) - виведення з неї наслідків і їх верифікація, тобто перевірка фактами. Логічно цей висновок відбувається за такою схемою

Якщо А, то В

В

Отже, А

- непрямий - проводиться шляхом спростування всіх висунутих гіпотез крім однієї, котра і визнається правильною.

У логічному відношенні непряме доведення гіпотези відбувається за формою заперечення стверджувального модусу розподільно-категоричного силогізму

Х є або А, або В, або С

Х не є ні В, ні С

Отже, Х є А

Спростування гіпотези відбувається шляхом спростування їх наслідків за формою заперечувального модусу умовно-категоричного силогізму:

Якщо мала місце причина (гіпотеза) А, то мають бути наслідки а, в, с

Факти а, в, с відсутні

Отже, не існувало і причини (гіпотези) А.

Контрольні питання:

1. Яке значення має термін “гіпотеза”?

2. Що характерно для гіпотези як форми розвитку знань?

3. Яким умовам повинна відповідати гіпотеза?

4. Які види гіпотез ви знаєте?

5. Чим робоча гіпотеза відрізняється від наукової?

6. Що таке версія?

7. Яка будова гіпотези?

8. Яку роль відіграє гіпотеза у судово-слідчому пізнанні?