Тема № 5. Моральна культура юриста

Поняття й зміст моральної культури юриста.

Перш ніж розкрити зміст поняття моральної культури, треба з’ясувати співвідношення таких понять як „мораль”, „моральність”, „етика”.

Після з’ясування основних цих понять ми можемо дати визначення і моральній культурі.

Моральна культура — це один із аспектів загальної культури особи, що характеризується системою моральних цінностей, які формуються протягом всього життя особи і виступають як головний критерій у виборі моделі, мети, засобів здійснення поведінки, а також домінуючого мотиву всякої свідомої діяльності.

Щоб глибше розібратися в системі моральних цінностей, необхідно більш детально зупинитися на структурній характерис­тиці моральної культури, а особливо на характеристиці її базового компонента - моральної свідомості. В моральній свідомості особи, незалежно від її професійної спрямованості (політик, юрист, економіст), можна виділити два структурних рівні: теоретичний (раціональний) та психологічний (почуттєвий). Обидва рівні е необхідними та взаємодоповнюючими складовими єдиного цілого, які лише умовно можна відокремити один від одного.

Постійне вдосконалення рівня моральної культури юристів – справа не лише освітянська, а й обов’язок кожного співробітника.

Причини моральної деформації юриста та шляхами її подолання.

Аналіз діяльності працівників юридичної сфери свідчить, як про їх професійну майстерність і високу моральну культуру, так і про недоліки, які зустрічаються у цій сфері. Постійна емоційна напруга, що пов’язана з професійним ризиком, підвищене нервове збудження, застосування заходів примусового примусу, конфронтаційний характер спілкування тощо призводять до деформації моральної свідомості юристів.

Деформація моральної свідомості юриста – це негативні явища, риси, які формуються стихійно чи свідомо у окремих представників цієї професійної групи всупереч суспільним, державним вимогам, стандартам професійної діяльності і поведінки.

Гусарєв С. Д. та Тихомиров О. Д. вважають, що деформація моральної свідомості юриста має три основні напрями: емоційний, функціональний, комунікативний.

Слід зазначити, що на деформація моральної свідомості юриста впливають фактори як зовнішнього, що породжуються визначеними умовами громадського життя, так і внутрішнього походження, що породжуються специфічним характером професійної праці.

До зовнішні причини моральної деформації юриста відносять недоліки системи політичної та економічної організації суспільства, а саме:

• політична нестабільність;

• соціальна нестабільність;

• криза соціальних, ідейних та моральних ідеалів;

• корумпованість владних структур;

• низький рівень якості нормативно-правових актів, протиріччя в офіційному тлумаченні законів, невиконання законів;

• низький рівень соціальної та правової захищеності діяльності правоохоронних органів;

• переважність негативних оцінок у висвітленні діяльності правоохоронних органів;

• низький соціальний престиж правоохоронних структур;

• виконання співробітниками не властивих їм функцій.

До внутрішніх причин моральної деформації юристів, на думку

С.Д. Гусарєва, О.Д.Тихомирова, В.О.Лозового відносять:

• формальний підхід до підбору кадрів;

• негативний морально-психологічний клімат у деяких колективах, формально-бюрократичний стиль керівництва колективами;

• перевантаження роботою та відсутність контролю за її виконанням;

• вплив негативних моральних факторів, з якими доводиться мати справу юристові в процесі службової діяльності;

• зловживання владою в корисних егоїстичних цілях;

• незадоволеність рівнем матеріального забезпечення, іншими умовами праці;

• кар’єризм. Кар’єрист підпорядковує всю свою діяльність головній меті - просуванню по службі і готовий виконати пред’явлені до нього вимоги лише тому, що це сприяє поліпшенню його особистого становища;

• невідповідність рівня кваліфікації співробітників до займаних посад та інші.

Шляхи подолання деформацій моральної й правової свідомості юристів пов'язані з організацією виховного процесу в відповідних колективах; якістю підбору юридичних кадрів; формуванням здорового морально-психологічного клімату в них; особистий приклад авторитетних людей і керівництва; пропаганда передового досвіду діяльності, морально-етичне просвітництво, єдність слова і справи тощо.

Необхідно проаналізувати досвід морального виховання майбутніх юристів у кожному закладі освіти. Варто будувати навчання у напрямку формування навичок правильного вирі­шення моральних протиріч, сприяти виробленню у курсантів, слухачів чи студентів гуманного ставлення до людей, почуття загостреної соціальної відповідальності і нетерпимого відно­шення до помилок у юридичній практиці.

Отже велике значення у підготовці фахівця має виховання та самовиховання юриста.