Політична та правова культура юриста.

Політична культура - це система знань про політику, вміння реалізовувати ці знання, а також реальне втілення цих знань і вміння в життя.

Структура політичної культури:

І. Сукупність знань про політику: суб’єктів політики, політичну систему, політичні партії, політичні норми , культуру тощо.

ІІ. Певна політична орієнтація юриста. Визнання політичного та ідеологічного плюралізму означає, що громадяни, зокрема, юристи, можуть бути прихильниками різних напрямів політичного розвитку своєї країни, які не заборонені Конституцією і законами України, але ідеологічні погляди юриста не повинні впливати на його професійний обов'язок.

ІІІ. Уміння та звички реалізувати свої політичні знання та погляди на практиці.

Правова культура юриста

Правова культура юриста - це міцні знання юридичних теорій, діючого законодавства, наявність вміння і навичок його реалізації, а також повага і дотримання цього законодавства.

Естетична культура юриста

Естетична культура юриста - це розуміння юристом правил зовнішньої гармонії своєї професійної діяльності та реалізація їх на практиці для ефективного, оптимального розв'язання юридичних задач.

Вона складається із:

1. Культури мови;

2. Культури зовнішнього вигляду;

3. Культури, організації робочого місця;

4. Культури підготовки юридичних документів.

Економічна культура юриста.

Економічна культура юриста передусім передбачає ґрунтовне знання чинного законодавства у галузі економіки для ефективного здійснення економіко-правового регулювання.

Основними принципами економічної культури можна вважати такі:

• цивілізованість;

• мобілізованість,

• компенсаційність,

• контрольованість,

• знання тіньового ринку,

• раціональність,

• діловитість.

Функції економічної культури:

1. Всебічне перетворення тіньової економіки у державну;

2. Запобігання негативним наслідкам міграційних процесів;

3. Встановлення причинно-наслідкових зв’язків між економічними та правовими явищами;

4. Формування нового економічного мислення.

Отже, економічна культура юриста допомагає йому глибше зрозуміти суть економічних реформ ринкового типу, ознайомитися з основними методами саморегулювання господарства й особливостями розвитку нових форм господарювання, що зміцнює економічний і науковий потенціал. України.

Інформаційна культура.

Інформаційна культура юриста – це ступень володіння належним обсягом інформації для забезпечення прав і свобод громадян, вміння одержати й ефективно реалізувати її у юридичній діяльності.

Принципи одержання інформації:

• права на інформацію;

• достовірність;

• точність;

• повнота;

• необхідність;

• корисність.

Функції інформаційної культури:

• гуманістична;

• управлінська,

• комунікативна,

• орієнтаційна,

• режимна,

• функція моральної та юридичної відповідальності.

Висновок:

Таким чином, культура юриста складається з політичної, правової, етичної, естетичної, економічної, інформаційної тощо культур. Культура в даному випадку сприймається як єдність знань і навичок у повсякденній юридичній діяльності. Необхідно підкреслити, що тільки високий рівень культури дає можливість юристу реалізувати своє високе соціальне призначення.