- •Міністерство освіти і науки україни
- •Передмова
- •Розділ 1. Карантинна служба україни.
- •§2. Перелік шкідливих організмів, які мають карантинне значення для України
- •§3. Історія розвитку й міжнародне співробітництво в галузі карантину рослин
- •§4. Функції і структура державної фітосанітарної служби України
- •Міністерство аграрної політики України
- •Головна державна інспекція з карантину рослин
- •Функції Головної державної інспекції з карантину рослин є:
- •§5. Фітосанітарний контроль підконтрольних і підкарантинних матеріалів на державному кордоні України
- •§6. Документальне оформлення карантинних об’єктів і матеріалів при фітосанітарній експертизі в Україні
- •§7. Знезараження та очищення підконтрольних, підкарантинних матеріалів і транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •§2. Класифікація та характеристика асортименту зернових культур
- •§3. Стандартизація зерна
- •§4. Будова зерна
- •§5. Хімічний склад і харчова цінність зерна
- •§6. Вимоги до якості зерна
- •§7. Зараженість зерна шкідниками хлібних злвків
- •Злакові цикадки
- •Злакові попелиці
- •Хлібні клопи
- •Хлібні жуки
- •§8. Вади зерна та їх вплив на якість
- •§9. Хвороби зернових культур
- •§10. 3Берігання сільськогосподарської сировини
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Тема 3. Олійно й ефіроолійні культури
- •§2. Товарознавча характеристика олійної сировини
- •§3. Сучасні уявлення про ефіроолійну сировину
- •§4. Товарознавча характеристика ароматичних ефіроолійних культур
- •§5. Використання ароматичних речовин, одержаних з ефіроолійної сировини в харчовій і парфумерній промисловості Використання ароматизаторів у харчовій промисловості
- •Використання ароматизаторів у парфумерній промисловості
- •§6. Товарознавча характеристика ефірних олій
- •§7. Хміль – як основна сировина у пивоварінні Проблеми та перспективи розвитку хмільництва в Україні та світі
- •Характеристика споживних властивостей хмелю
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 4. Хміль, тютюн і махорка
- •§ 2. Особливості державного регулювання тютюнової галузі в Україні
- •§ 3. Сучасне уявлення про тютюн – як сировину для тютюнових виробів
- •§ 4. Особливості технології переробки сировини та матеріалів для виробництва тютюнових виробів
- •§5. Класифікація та споживні властивості сировини тютюну
- •§6. Сучасне уявлення про махорку та особливості її вирощування
- •§7. Оцінювання якості тютюнової сировини і махорки
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Розділ 5. Рослинна лікарсько-технічна сировина
- •§2. Класифікація рослинної лікарсько-технічної сировини
- •§3. Характеристика окремих видів лікарсько-технічної сировини
- •§3.1. Характеристика сировини квітів і суцвіття Бузина чорна (Sambucus nigra l.) - це рослина родини жимолостевих – Caprifoliaceae. Інші поширені назви: боз, бузок, пищальник.
- •Характеристика різних видів бузини
- •Арніка (arnica montana l.) – це багаторічна трав'яниста, золотисто-пухнаста рослина родини айстрових (складноцвітних). Інші назви: чарник барана, скусівник гірський, трава баряня.
- •§3.2. Характеристика лікарської сировини з листя
- •§3.3. Характеристика сировина трав, мохів і грибів
- •Відмінні ознаки різних видів череди
- •§3.4. Характеристика сировини бруньок
- •§3.5. Характеристика сировини плодів, ягодів, насіння, кори
- •Поширення. Горобина росте повсюдно в лісах, по берегах рік, озер, на полях, уздовж доріг, висаджують її в скверах, парках, садах майже по всій лісовій і лісостеповій зоні України.
- •§4.6. Характеристика сировини коренів, бульб, кореневищ
- •Використання. У другій половині хх століття було налагоджене виробництво клітинних культур кореня женьшеню.Препарати женьшеню застосовують:
- •§4. Характеристика сировини різного походження
- •§5. Організація збирання і заготівель рослинної лікарсько-технічної сировини
- •Список видів лікарських рослин з обмеженим поширенням і невеликими запасами сировини, збирання яких здійснюється за документами органів лісового господарства
- •Список видів лікарських рослин, запаси яких дуже обмежені і збирання здійснюється за квитками органів лісового господарства, погодженими з державними органами охорони природи
- •Список видів лікарських рослин, обсяги заготівель яких не обмежені при суворому дотриманні правил збирання
- •Види лікарських рослин, занесені в «Червону книгу України»
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Вимоги до якості насіння цукрових буряків
- •Ефективність захисту цукрових буряків від бур'янів з використанням гм-гібридів (Ліберті) у порівнянні з традиційною системою
- •Валовий збір цукрових буряків (фабричних) за регіонами (тис. Т)
- •§ 2. Походження цукрових буряків
- •§3.Ботанічна характеристика цукрових буряків
- •Хімічний склад речовин у 100 кг коренеплодів цукрових буряків
- •Періоди та фази росту цукрових буряків
- •§4. Характеристика біологічних особливостей цукрових буряків
- •Вплив температури на швидкість проростання цукрових буряків
- •§5. Технологічні показники якості цукрових буряків
- •Технологічні показники якості цукрових буряків
- •§6 Особливості приймання та визначення технічних показників якості цукрових буряків
- •Технічні вимоги до коренеплодів цукрових буряків
- •§ 7 Способи й умови зберігання цукрових буряків
- •§8. Захист посівів цукрових буряків від бур’янів
- •§9. Захист цукрових буряків від шкідників
- •Комплекс заходів із захисту иукрових буряків від шкідників
- •Норма препаратів у композиції для інкрустації насіння цукрових буряків
- •Економічні пороги шкодочинності основних шкідників цукрових буряків
- •Застосування пестицидів цукрових буряків
- •§10. Захист цукрових буряків від хворіб
- •Застосування фунгіцидів (протруйників)
- •Хвороби листків
- •Вірусні хвороби
- •Хвороби голодування буряків
- •Хвороби коренеплодів під час вегетації
- •Обгрунтування необхідності застосування фунгіцидів
- •Періоди ефективної шкодочинності і захисту від хвороб по фазах розвитку цукрових буряків
- •Застосування фунгіцидів
- •Регламенти застосування фунгіцидів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 7
- •§2. Товарознавча характеристика коноплі (Сannabis) і конопляних волокон. Використання конопель у промисловості.
- •Коноплі – це цінна прядильна культура, що нараховує 3 види. Посівні коноплі містять у сухих стеблах - до 25% волокон-пеньків; насіннях – 17-38% висихаючої олії.
- •§3. Товарознавча характеристика льону та лляних волокон, їх застосування на практиці
- •§3. Товарознавча характеристика джуту та його волокон
- •§5. Товарознавча характеристика кенафу та його волокон, їх застосування на практиці
- •§6. Товарознавча характеристика бавовника та його волокон, їх застосування на практиці
- •Посівні площі під бавовником у різних країнах світу, га
- •Обсяг виробництва бавовни тис. Т
- •Світове споживання бавовни, тис. Т
- •§7. Характеристика інших волокон (сизаль, генекен, маніла, кендир, койр, рамі, морська трава)
- •Волокно абаки – це об'ємний натуральний матеріал, що складається з висушених волокон стебел і листків бананової пальми. Волокна переплетені з основою і є рухливими.
- •Рамі (кропива китайська, біла рамі (ramie), бомерія білосніжна) - це рослина із родини кропивних, батьківщиною якої є Східна Азія.
- •§8. Характеристика мінеральних волокон з гірського льону (азбесту)
- •Азбест має високу вогнестійкість, тому входить до складу тих тканин, де необхідне сполучення гнучкості й термостійкості.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Список використаних джерел
Хвороби голодування буряків
Пожовтіння листків або хлороз (азотне голодування) спостерігається частіше в районах достатнього зволоження (західна та центральна частини України), особливо після значних дощів, коли легкорозчинні сполуки азоту потрапляють у більш ґлибокі шари ґрунту.
.
Рис.6.5. Хвороби, які виникають внаслідок голодування цукрових буряків:
азотне голодування;
фосфорне годування;
калійне голодування;
нестача магнію;
нестача марганцю;
нестача заліза.
При таких умовах азотне голодування може проявитися й на добре удобрених ґрунтах. Характерною ознакою азотного голодування є пожовтіння листків, які набувають блідо-зеленого хлоротичного кольору і швидко відмирають. Недостача азоту затримує ріст рослин, вони хоча й не гинуть, але залишаються в карликовому стані до кінця вегетації.
Краєлистий некроз (калійне голодування) проявляється на буряках при недостачі калію. Симптоми хвороби спостерігаються через 1,5-2 місяці після сівби: по краях листків з'являються сухі темно-бурі або сіруваті плями, які, зливаючись, утворюють буру кайму, через це хвороба одержала назву краєлистий некроз. При подальшому розвитку хвороби плями з'являються в центрі листка, на черешках, і весь листок відмирає.
Буруватість листків (фосфорне голодування) спостерігається в усіх зонах бурякосіяння при порушенні правильного співвідношення елементів живлення. Недостача фосфору зумовлює зниження інтенсивності ростових процесів. Характерною ознакою фосфорного голодування є посилення засвоєння рослиною азоту, внаслідок чого листки набувають темно-зеленого або навіть червоного кольору. При хімічному аналізі складу в таких рослинах можна виявити підвищену концентрацію нітратного азоту.
Борне голодування (гниль сердечка і суха гниль коренеплоду) проявляється, як правило, в кінці липня - серпня в західних областях України на дерново-підзолистих, сірих лісових ґрунтах, опідзолених і карбонатних чорноземах, сіроземах. Недостача бору в ґрунті викликає в рослин відмирання точки росту і найбільш молодих листків розетки-сердечка, яке згодом чорніє, відмирає і згниває, тому хвороба носить назву гниль сердечка. У насінників недостача бору проявляється відмиранням молодих пагонів або їх частин, пазушних бруньок, які усихають і чорніють, спостерігається недорозвиненість квітконосних органів і плодів, що негативно впливає на якість насіння.
Кальцієве голодування виявляється в другій половині вегетації і виражається в тому, що пластинки старих листків зморщуються. На їх кінчиках з'являються бурі опіки, а в центрі - хлороз і некроз.
Для попередження хвороб голодування головне значення має науково обґрунтована система удобрення буряків з дотриманням рекомендованих для даної зони доз і співвідношень елементів живлення. У разі появи ознак однієї з хвороб голодування доцільно негайно підживити рослини відповідним видом мінерального добрива.
Хвороби коренеплодів під час вегетації
Фузаріозна гниль (Fusarium Link) розвивається протягом усього вегетаційного періоду. На її розвиток позитивно впливає недостача вологи в ґрунті. Перші симптоми захворювання з'являються в червні-липні місяці в результаті проникнення в тканини коренеплоду збудників хвороби - грибів роду Fusarium або через частково відмерлі бокові корінці та при механічних пошкодженнях кореневою попелицею, личинками хрущів та іншими шкідниками. Уражені коренеплоди відстають у рості та розвитку, при їх розрізі видно поздовжні порожнини, заповнені білою або білувато-рожевою грибницею. При сильному розвитку хвороби гниль переходить на зовнішні тканини, викликаючи загнивання хвостової частини, а іноді шийки та головки коренеплоду. Часто фузаріозна гниль розвивається на коренеплодах, що були уражені коренеїдом.
Бура гниль (Rhizoctonia solani Kuhn) вражує коренеплоди під час вегетації частіше у вогнищах - на перезволожених і ущільнених ґрунтах.
Уражені рослини легко помітити по листках. Вони чорніють, скручуються в нижньому ярусі. Коренеплід загниває з хвостової частини. Уражені місця дещо вдавлені, на них утворюються глибокі тріщини, заповнені бурою павутинною грибницею збудника хвороби. На розрізі темно-бура уражена тканина різко відмежована від здорової. При значному ураженні весь коренеплід покривається бурою густою грибницею, яка поширюється і на черешки листків.
Червона гниль (Rhizoctonia violacea Tul.) вражує коренеплоди з хвостової частини або з бокових корінців. Характерною ознакою її є утворення на поверхні коренеплоду численних темно червоно-фіолетових крапок і ледь помітної тонкої мережчатої грибниці. Вони оточують коренеплід густим оксамитовим нальотом. Проте загниває тільки поверхнева тканина, що добре видно на поздовжньому розрізі коренеплоду. Червона гниль розповсюджується вогнищами, частіше на одних і тих же полях або ділянках з важкими малоструктурними запливаючими ґрунтами.
Хвостова гниль (Bacillus beate, B. bussei, B. lacerans) розвивається з хвоста коренеплоду, потім поширюється до головки. При значному ураженні загниває весь коренеплід, листки стають хлоротичними, поступово відмирають. Тканина, що загниває, має світло-жовтий колір, стає слизькою і має різкий запах браги. Найчастіше рослини уражуються при підвищених температурах на ділянках, де застоюються води, при підвищеній щільності ґрунту та утворенні кірки після дощів і поливів.
Некроз судин. При розрізі коренеплодів видно бурі почорнілі судинно-волокнисті пучки (центральний і кільцевий). Відмирання та почорніння судин у коренеплодів починається в період вегетації і продовжується до збирання. Спричинює некрози поява у судинно-волокнистих пучках грибів роду Fuzarion Link та бактерій, які проникають в коренеплоди. Проявляється хвороба протягом вегетації. Уражені коренеплоди частіше загнивають, гірше зберігаються в кагатах.
Парша коренеплодів. Коренеплоди цукрових буряків уражуються трьома видами парші: звичайна, пояскова і прищувата (рис.6.6).
1 2 3
Рис.6.6. Різновиди парші цукрових буріків:
звичайна,
пояскова,
прищувата
Звичайна парша (рис.6.6) розвивається на будь-якій частині коренеплоду. На уражених місцях виникає темно-бура шорсткувата кірка завтовшки 2-3 мм, яка при значному розвитку хвороби засихає та відокремлюється. Хвороба найбільш розповсюджена та проявляється на коренеплодах у червні – липні місяцях в основному при підвищеній температурі і вологості ґрунту, при його запливанні та ущільненні. Розвитку хвороби сприяє надмірна кількість органічних речовин при лужній реакції ґрунту.
Пояскова парша (рис.6.6) вражає коренеплід в області шийки, утворюючи кільцевий перехват її. Уражена ділянка хвиляста, вдавлена в тканину. Корінь набуває вигляду затягненого пояска.
Частіше всього пояскова парша спостерігається на важких за механічним складом ґрунтах та при їх ущільненні після значних опадів, у понижених місцях, після ураження рослин коренеїдом.
Прищувата парша(рис.6.6) проявляється спочатку у вигляді бородавок, а потім виразок темно-бурого, майже чорного кольору. При сильному розвитку хвороби бородавки зливаються, утворюючи плями, розміщені переважно у верхній частині коренеплоду, інколи у вигляді стрічки. Хвороба вражає тільки покривні тканини.
Дуплистість головки коренеплоду зустрічається в усіх бурякосіючих господарствах і проявляється в утворенні всередині головки коренеплоду порожнини (дупла), яка часто буває відкритою. Дупла спостерігаються як у великих, так і дрібних коренеплодів. Причиною їх утворення є нерівномірність наростання листків і коренеплодів, в результаті чого порушуються фізіолого-біохімічні функції головки.
Отже, для попередження розвитку хвороб коренеплодів у період вегетації необхідно, застосовувати комплекс агротехнічних заходів (глибока оранка восени, внесення оптимальних доз органічно-мінеральних добрив, дотримання сівозміни тощо). При ущільненні ґрунту після рясних дощів необхідно проводити міжрядні розпушування. Також потрібно запобігати механічному пошкодженню коренеплодів під час обробітку ґрунту.
Хімічні заходи захисту цукрових буряків, необхідність яких зумовлюється загрозою масового розповсюдження хвороб, визначаються на основі запасів інфекції в попередні роки, сприятливих температурних умов та режиму вологи для розвитку і розповсюдження їх а також попереднього обстеження полів. У табл. 6.14 представлені основні фунгіциди, які боряться з хворобами.
Таблиця 6.14