§3. Характеристика окремих видів лікарсько-технічної сировини

§3.1. Характеристика сировини квітів і суцвіття Бузина чорна (Sambucus nigra l.) - це рослина родини жимолостевих – Caprifoliaceae. Інші поширені назви: боз, бузок, пищальник.

Ботанічна характеристика. Невеликий гіллястий кущ дерево або чагарник висотою до 7 м. Стовбур до 30 см в діаметрі зі світло-бурою корою. Молоді пагони спочатку сіро-зелені, потім бурувато-чорні з бузини жовтуватими сочевинками. Серцевина стовбура біла, м'яка. Крона округла. Листя черешкові довжиною 20-30 см, супротивні, непарноперисті, з 5-7 видовжено-яйцевидними загостреними гостропилчастими листочками. Квіти дрібні, правильні, зі зрослопелюстковим колесовидним жовтувато-білим віночком, запашні, зібрані в щитовидних суцвіттях. Крайові квітки сидячі, інші – знаходяться на квітконіжках. Плоди бузини - соковиті, чорно-фіолетові, кулясті кістянки з 2-4 зморшкуватими кісточками. Цвіте у травні - червні; плоди дозрівають у серпні й тримаються, не обсипаючись, аж до кінця вересня. Рослина розмножується насіннями. Вона росте на родючих ґрунтах.

Поширення. Зустрічається в центральних і південно-західних районах європейської частини країни - у всіх лісистих районах Передкавказзя, Західного й Східного Закавказзя. Для задоволення потреб промисловості щорічно заготовляють квіти й плоди з бузини чорної, червоної і трав’янистої (табл.5.1).

Таблиця 5.1

Характеристика різних видів бузини

Назва рослиної сировини	Діагностичні ознаки
	життєва форма	висота, м	серцевина стовбура	суцвіття	віночки	плоди
Бузина чорна - Sambucus nigra L.	кущ	до 7	біла	щитовидні, численні, що обвисають	білі, іззовні червону-ваті	чорна-фіолетова куляста кістянка
Бузина червона - Sambucus racemosa L. (калина)	кущ	до 2-4	бурувата	яйцевидне, щільне, спрямоване вгору	жовтувато-білі	червона кістянка
Бузина трав'яниста - Sambucus ebulus L. (смердюча)	трав'яниста багаторічна рослина	до 2	не виражена	двостатева щитовидна волоть з трьома головними гілочками	спочатку зеленуваті, пізніше жовтувато-білі	чорна кістянка

Хімічний склад. Квіти бузини чорної містять глікозид самбунігрин, що розщеплюється на синильну кислоту, бензальдегід і глюкозу; ефірну олію (0,027-0,032%), холін, рутин, оцтову, яблучну, хлорогеновую, кавову й валеріанову кислоти, слиз, дубильні речовини, фітостерин.

Листя бузини містять самбунігрин (0,11%), каротин (14-50%) смоли, що володіють проносними властивостями, і невелика кількість ефірної олії. У свіжих листях знайдено аскорбінову кислоту (200-280 мг%) і каротин. У корі виявлено ефірну олію, холін, тритерпенові сполуки, урсолову кислоту у вигляді метилового ефіру, бетулін, α-америн, β-ситостерин, спирт, фітостерин. У плодах бузини є цукри, аскорбінова кислота (10-49%), рутин, каротин, інші барвники, самбуцин, хризантемін, дубильні речовини (0,29-0,34%), а також органічні карбонові кислоти й амінокислоти (тирозин). У насіннях знайдене ефірно-жирову олію.

Фармакологічні властивості залежать від кількісного і якісного складу біологічно-активних речовин. Квіти бузини чорної володіють потогінними, сечогінними, відхаркувальними, регулюючими вуглеводний обмін, цукрознижуючими властивостями, а також протизапальною дією, пов'язаною з наявністю рутину, що зменшує проникність стінок кровоносних судин. Квіти також мають болетамувальну, дезінфікуючу й в'язку дію. Потогінна дія їх пов'язане з підвищенням чутливості центрів, що регулюють потовиділення. Сечогінна й дезинфікуюча дія проявляються за рахунок вмісту дубильних речовин. Плоди володіють проносною, потогінною й в'язкою властивостями. Кора бузини дає сечогінний ефект.

Рослина вважається помірковано-отруйною для тварин. Токсичність всіх частин рослини, крім квітів, оболонки й м'якоті спілих кістянок зумовлена вмістом глікозиду самбунігрін. Глікозид розкладається на ціаністий водень, бензальдегід і глюкозу при гідролізі . Кора бузини містить оксалат кальцію.

Використання. Препарати із квітів бузини чорної, завдяки потогінній, сечогінній, протизапальній, дезинфікуючій дії, застосовують у вигляді настоїв і відварів, відварів при простуді, грипі, захворюваннях верхніх дихальних шляхів, нирок і сечового міхура, для полоскання порожнини рота, в гінекології.

Ягоди бузини чорної використовують у харчовій промисловості з метою одержання екологічно чистого, натурального харчового барвника. Із них виготовляють варення, повидло, киселі.

Заготівля. Кістянки збирають у період їх повної зрілості. Зривають секаторами цілі грона, прив'ялюють, сушать за температури 60°С на горищі або під навісами з доброю вентиляцією, розкладаючи суцвіття в один шар товщиною 1 см на чистому папері. Кінець сушіння сировини визначають за ламкістю гілочок суцвіття. Прискореним методом сировину сушать в сушарках зі штучним обігрівом за температури 40-50°С. Після висихання суцвіття та плоди обмолочують і відокремлюють квітки від гілочок суцвіття, а плоди – від плодоніжок та інших домішок. Вихід сухої сировини становить 12,5% від маси свіжозібраної бузини.

Вимоги до якості. Сировина бузини чорної повинна складатися з окремих квітів, бутонів із короткими голими квітконіжками або без них. Квіти повинні складатися з щитковидного суцвіття з 5 головими гілочками. Їх колір жовтуватий, запах ароматний, смак пряний. Суха сировина включає чорно-фіолетові зморшкуваті ягоди, без запаху, кисло-солодкого смаку. При заготівлі забороняється ламати гілки бузини тому, що це веде до знищення кущів.

Квіти бузини пакують в ящики, а плоди – в мішки масою нетто 50 кг. Сировина бузини легко зволожується й пліснявіє. Тому її зберігають на стелажах у сухих, затінених, добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності сировини до споживання не нормовано.