- •Міністерство освіти і науки україни
- •Передмова
- •Розділ 1. Карантинна служба україни.
- •§2. Перелік шкідливих організмів, які мають карантинне значення для України
- •§3. Історія розвитку й міжнародне співробітництво в галузі карантину рослин
- •§4. Функції і структура державної фітосанітарної служби України
- •Міністерство аграрної політики України
- •Головна державна інспекція з карантину рослин
- •Функції Головної державної інспекції з карантину рослин є:
- •§5. Фітосанітарний контроль підконтрольних і підкарантинних матеріалів на державному кордоні України
- •§6. Документальне оформлення карантинних об’єктів і матеріалів при фітосанітарній експертизі в Україні
- •§7. Знезараження та очищення підконтрольних, підкарантинних матеріалів і транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •§2. Класифікація та характеристика асортименту зернових культур
- •§3. Стандартизація зерна
- •§4. Будова зерна
- •§5. Хімічний склад і харчова цінність зерна
- •§6. Вимоги до якості зерна
- •§7. Зараженість зерна шкідниками хлібних злвків
- •Злакові цикадки
- •Злакові попелиці
- •Хлібні клопи
- •Хлібні жуки
- •§8. Вади зерна та їх вплив на якість
- •§9. Хвороби зернових культур
- •§10. 3Берігання сільськогосподарської сировини
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Тема 3. Олійно й ефіроолійні культури
- •§2. Товарознавча характеристика олійної сировини
- •§3. Сучасні уявлення про ефіроолійну сировину
- •§4. Товарознавча характеристика ароматичних ефіроолійних культур
- •§5. Використання ароматичних речовин, одержаних з ефіроолійної сировини в харчовій і парфумерній промисловості Використання ароматизаторів у харчовій промисловості
- •Використання ароматизаторів у парфумерній промисловості
- •§6. Товарознавча характеристика ефірних олій
- •§7. Хміль – як основна сировина у пивоварінні Проблеми та перспективи розвитку хмільництва в Україні та світі
- •Характеристика споживних властивостей хмелю
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 4. Хміль, тютюн і махорка
- •§ 2. Особливості державного регулювання тютюнової галузі в Україні
- •§ 3. Сучасне уявлення про тютюн – як сировину для тютюнових виробів
- •§ 4. Особливості технології переробки сировини та матеріалів для виробництва тютюнових виробів
- •§5. Класифікація та споживні властивості сировини тютюну
- •§6. Сучасне уявлення про махорку та особливості її вирощування
- •§7. Оцінювання якості тютюнової сировини і махорки
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Розділ 5. Рослинна лікарсько-технічна сировина
- •§2. Класифікація рослинної лікарсько-технічної сировини
- •§3. Характеристика окремих видів лікарсько-технічної сировини
- •§3.1. Характеристика сировини квітів і суцвіття Бузина чорна (Sambucus nigra l.) - це рослина родини жимолостевих – Caprifoliaceae. Інші поширені назви: боз, бузок, пищальник.
- •Характеристика різних видів бузини
- •Арніка (arnica montana l.) – це багаторічна трав'яниста, золотисто-пухнаста рослина родини айстрових (складноцвітних). Інші назви: чарник барана, скусівник гірський, трава баряня.
- •§3.2. Характеристика лікарської сировини з листя
- •§3.3. Характеристика сировина трав, мохів і грибів
- •Відмінні ознаки різних видів череди
- •§3.4. Характеристика сировини бруньок
- •§3.5. Характеристика сировини плодів, ягодів, насіння, кори
- •Поширення. Горобина росте повсюдно в лісах, по берегах рік, озер, на полях, уздовж доріг, висаджують її в скверах, парках, садах майже по всій лісовій і лісостеповій зоні України.
- •§4.6. Характеристика сировини коренів, бульб, кореневищ
- •Використання. У другій половині хх століття було налагоджене виробництво клітинних культур кореня женьшеню.Препарати женьшеню застосовують:
- •§4. Характеристика сировини різного походження
- •§5. Організація збирання і заготівель рослинної лікарсько-технічної сировини
- •Список видів лікарських рослин з обмеженим поширенням і невеликими запасами сировини, збирання яких здійснюється за документами органів лісового господарства
- •Список видів лікарських рослин, запаси яких дуже обмежені і збирання здійснюється за квитками органів лісового господарства, погодженими з державними органами охорони природи
- •Список видів лікарських рослин, обсяги заготівель яких не обмежені при суворому дотриманні правил збирання
- •Види лікарських рослин, занесені в «Червону книгу України»
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Вимоги до якості насіння цукрових буряків
- •Ефективність захисту цукрових буряків від бур'янів з використанням гм-гібридів (Ліберті) у порівнянні з традиційною системою
- •Валовий збір цукрових буряків (фабричних) за регіонами (тис. Т)
- •§ 2. Походження цукрових буряків
- •§3.Ботанічна характеристика цукрових буряків
- •Хімічний склад речовин у 100 кг коренеплодів цукрових буряків
- •Періоди та фази росту цукрових буряків
- •§4. Характеристика біологічних особливостей цукрових буряків
- •Вплив температури на швидкість проростання цукрових буряків
- •§5. Технологічні показники якості цукрових буряків
- •Технологічні показники якості цукрових буряків
- •§6 Особливості приймання та визначення технічних показників якості цукрових буряків
- •Технічні вимоги до коренеплодів цукрових буряків
- •§ 7 Способи й умови зберігання цукрових буряків
- •§8. Захист посівів цукрових буряків від бур’янів
- •§9. Захист цукрових буряків від шкідників
- •Комплекс заходів із захисту иукрових буряків від шкідників
- •Норма препаратів у композиції для інкрустації насіння цукрових буряків
- •Економічні пороги шкодочинності основних шкідників цукрових буряків
- •Застосування пестицидів цукрових буряків
- •§10. Захист цукрових буряків від хворіб
- •Застосування фунгіцидів (протруйників)
- •Хвороби листків
- •Вірусні хвороби
- •Хвороби голодування буряків
- •Хвороби коренеплодів під час вегетації
- •Обгрунтування необхідності застосування фунгіцидів
- •Періоди ефективної шкодочинності і захисту від хвороб по фазах розвитку цукрових буряків
- •Застосування фунгіцидів
- •Регламенти застосування фунгіцидів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 7
- •§2. Товарознавча характеристика коноплі (Сannabis) і конопляних волокон. Використання конопель у промисловості.
- •Коноплі – це цінна прядильна культура, що нараховує 3 види. Посівні коноплі містять у сухих стеблах - до 25% волокон-пеньків; насіннях – 17-38% висихаючої олії.
- •§3. Товарознавча характеристика льону та лляних волокон, їх застосування на практиці
- •§3. Товарознавча характеристика джуту та його волокон
- •§5. Товарознавча характеристика кенафу та його волокон, їх застосування на практиці
- •§6. Товарознавча характеристика бавовника та його волокон, їх застосування на практиці
- •Посівні площі під бавовником у різних країнах світу, га
- •Обсяг виробництва бавовни тис. Т
- •Світове споживання бавовни, тис. Т
- •§7. Характеристика інших волокон (сизаль, генекен, маніла, кендир, койр, рамі, морська трава)
- •Волокно абаки – це об'ємний натуральний матеріал, що складається з висушених волокон стебел і листків бананової пальми. Волокна переплетені з основою і є рухливими.
- •Рамі (кропива китайська, біла рамі (ramie), бомерія білосніжна) - це рослина із родини кропивних, батьківщиною якої є Східна Азія.
- •§8. Характеристика мінеральних волокон з гірського льону (азбесту)
- •Азбест має високу вогнестійкість, тому входить до складу тих тканин, де необхідне сполучення гнучкості й термостійкості.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Список використаних джерел
Розділ 1. Карантинна служба україни.
КАРАНТИННІ ХВОРОБИ І ЇХ ШКІДНИКИ
§1. Значення карантину рослин і фітосанітарного контролю в Україні.
§2. Перелік шкідливих організмів, які мають карантинне значення для України.
§3. Історія розвитку й міжнародне співробітництво в галузі карантину рослин.
§4. Функції і структура державної фітосанітарної служби України.
§5. Фітосанітарний контроль підконтрольних і підкарантинних матеріалів на державному кордоні України.
§6. Документальне оформлення карантинних об’єктів і матеріалів при фітосанітарній експертизі в Україні.
§7. Знезараження та очищення підконтрольних, підкарантинних матеріалів і транспортних засобів.
Запитання для самоконтролю.
Тестові завдання.
Ситуаційні задачі.
§1. Значення карантину рослин і фітосанітарного контролю в Україні
У сучасну епоху розвитку інтеграційних процесів у галузі економіки, сільськогосподарського виробництва і торгівлі, що відбуваються в світі, створюються нові умови для здійснення державних заходів щодо запобігання проникненню і розповсюдженню карантинних шкідливих організмів.
Вченими доведено, що розповсюдження шкідливих організмів у різних географічних регіонах земної кулі зумовлено кліматичними факторами та наслідками господарської діяльності людини.
Фітосанітарна експертиза є складовою частиною державної системи фітосанітарного контролю в Україні. Вона представляє собою систему заходів, метою яких є охорона території та здоров’я населення України від проникнення з-за кордону карантинних та інших небезпечних шкідників, хвороб, рослин і бур’янів. Це може завдати значних збитків народному господарству України.
Термін “фітосанітарний” складається із поєднання грецького слова phytos– рослина і “санітарний”. При вивченні фітосанітарної експертизи і контролю застосовують спеціальні терміни. Розглянемо основні з них.
Карантинрослинпредставляє собою правовий режим, який включає систему державних заходів, спрямованих на захист рослин, продукції їх переробки, сировини, окремих вантажів від карантинних об’єктів.
В особливих випадках встановлюють особливийкарантинний режим; сутність якого полягає в режимі діяльності державних органів, який обумовлює тимчасове обмеження перевезення рослин і продукції з неї; режим спрямований на локалізацію та ліквідацію спалахів хвороб і вогнищ карантинних об’єктів.
За визначенням Міжнародної Конвенції з захисту рослин, карантинний шкідливий організм– це організм, що становить потенційну небезпеку для економіки країни, де він відсутній або має обмежене розповсюдження і проти якого здійснюється активна боротьба та застосовуються регламентовані заходи. Згідно з термінологією Конвенції шкідливим організмом може бути “будь-яка форма рослини чи тварини або будь-який патогенний організм, що завдає шкоди і є потенційною загрозою для рослин або рослинної продукції”. Це передусім: комахи, гриби, бактерії, віруси, бур’яни та ін.
Вступ України до СОТ значно активізував торговельні зв’язки суб’єктів підприємницької діяльності з різними країнами всіх континентів світу, що, безумовно, створює реальну загрозу проникнення карантинних адвентивних видів шкідливих організмів на територію України.
Безумовно, слід враховувати те, з яких країн і континентів найбільше надходить карантинних видів в Україну. Передусім це країни тропічного і субтропічного поясів Південної Азії та інших континентів, з яких походять такі потенційно небезпечні карантинні види: капроновий жук, інші види роду трогодерма, пальмовий трипс, картопляна міль тощо. Не меншу небезпеку у цьому відношенні становлять країни американського континенту, про що свідчать хоча б назви багатьох шкідників: американський білий метелик, колорадський жук, каліфорнійська щитівка, західний кукурудзяний жук та ін.
Слід зазначити, що у 1993 році вперше в Європі (Югославія) виявлено вогнища західного кукурудзяного жука – Diabrotikavirgiferav., який до цього траплявся лише в Америці. На сьогодні сильні пошкодження кукурудзи зареєстровано в країнах колишньої Югославії, Угорщині, Італії. За прогнозами вчених впливових міжнародних організацій, в Україні вогнища вищезгаданого шкідника можуть з’явитися найближчим часом.
Практика свідчить, що шкідливі організми, які проникли на нову територію, більш шкодочинні, ніж у місцях їх природного мешкання. За даними департаменту сільського господарства США, прямі економічні збитки від південного гельмінтоспоріозу кукурудзи раси Т сягнули 1 млрд. доларів.
Локалізація і ліквідація вогнищ нових карантинних організмів потребує значних економічних втрат. Наприклад, тільки на ліквідацію вогнищ капрового жука в 1987 р. у СРСР витрачено 1,4 млрд. карбованців. У зв’язку з цим зростає роль карантинних заходів, спрямованих на запобігання завезенню і розповсюдженню адвентивних видів економічно небезпечних карантинних шкідливих організмів, а також локалізацію і ліквідацію вогнищ карантинних організмів, обмежено розповсюджених на території країни.
Фітосанітарний контроль здійснюється на основі Конституції України та наступних діючих нормативно-правових документів:
Закону України “Про карантин рослин” від 30.06.1993 р., № 3349-ХІІ;
Статуту Державної служби з карантину рослин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.1993 р., № 892;
Постанови Кабінету Міністрів України “Про вступ України до Конвенції заснування Європейської і Середземноморської організації захисту рослин” від 27.10.1994 р., № 38;
Нормативних документів Європейської і Середземноморської організації карантину і захисту рослин, членом якої є Україна 01.03.1994 р.;
Міжнародної конвенції з захисту рослин (з поправками від 1992 р.);
Міжнародних правових угод про співробітництво в галузі карантину рослин між Україною та Польщею, Болгарією, Нідерландами, Росією, Чехією, Білоруссю, Словаччиною, Угорщиною, Молдовою, Узбекистаном, Румунією;
директиви Європейського співтовариства “Фітосанітарні правила країн ЄС” № 77/93 (з поправками від 1998 р.);
Угоди про співробітництво в галузі карантину рослин між країнами СНД від 13.11.1992 р.;
Закону України “Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Закону України “Про карантин рослин” від 25.02.1996 р. № 4044-ХІІ;
Правил фітосанітарного контролю на Державному кордоні України, зареєстрованих у Міністерстві юстиції 27.12.1996 р. за № 754/1779;
Переліку шкідників, хвороб рослин та бур’янів, що мають карантинне значення в Україні, затвердженого Мінагропромом України 31.12.1997 р.;
нормативних документів Головної державної інспекції з карантину рослин України.
Таким чином, оцінка карантинного значення відсутніх на території України шкідливих організмів при ввезенні імпортної підкарантинної продукції досить складна і потребує повної інформації щодо їх розповсюдження в країнах світу, шкодочинності, біологічних особливостей (кількість поколінь, гідротермічні межі розвитку, біологічні та інші фактори обмеження їх чисельності тощо), можливості завезення з підкарантинною рослинною продукцією тощо.
Не менш важливим у нових умовах є і виконання міжнародних вимог з сертифікації підкарантинної продукції при експорті: інформація про фітосанітарний стан території України, оцінка карантинного стану рослинної продукції відповідно до міжнародних стандартів і виконання фітосанітарних вимог країн-імпортерів.
Все це потребує організаційних рішень і наукового обґрунтування карантинних заходів щодо охорони території України від завезення та розповсюдження економічно небезпечних карантинних шкідливих організмів.
Фітосанітарний контроль здійснюється як в межах держави, так і на державному кордоні, тому розрізняють контроль внутрішній і зовнішній, як і карантин рослин. Фітосанітарному контролю підлягають усі підкарантинні матеріали і об’єкти, що перетинають державний кордон України та межі особливих карантинних зон.
Контроль поширюється на всі підкарантинні матеріали та об’єкти, транспортні засоби, що надходять в Україну.
Підконтрольні об’єкти відносяться до категорії підкарантинних матеріалів і об’Єктів іконтролюються спеціалістами державної служби з карантину рослин.
До таких об’єктів відносяться транспортні засоби – вітчизняні і закордонні, які прибувають в Україну з інших країн, сільськогосподарські та лісові угіддя, які знаходяться на кордонах; приміщення, де зберігаються об’єкти.
Підконтрольні матеріали також відносяться до категорії підкарантинних матеріалів і об’єктів і підлягають карантинному догляду без супроводження фітосанітарними документами. До них відносяться тара, пакувальні матеріали, вироби з рослинних матеріалів, які можуть бути носіями карантинних і небезпечних шкідників, хвороб рослин і бур’янів; продукти рослинного походження, які пройшли технічну переробку, а також цукор, багаж, поштові відправлення.
Підкарантинні матеріали відносяться до тієї ж категорії, що і попередні, вонипідлягають контролю на державному кордоні тасупроводжуються фітосанітарними документами.
До підкарантинних матеріалів відноситься наступна рослинна сировина і харчові продукти:
свіжі овочі, фрукти, бахчеві культури, зерно (продовольче, технічне), солод, крупи, борошно і вироби з нього, горіхоплодні;
кава-зерно, какао-боби, кондитерські вироби, чай, пряна сировина, спеції;
сушені овочі, фрукти, гриби;
культур живих грибів, бактерій, вірусів, нематод, кліщів, які є збудниками і носіями хвороб рослин, а також комах, що завдають шкоди живим рослинам і продукції рослинного походження тощо.
Непродовольчі товари:
волокно бавовни, льону та інших прядильно-волокнистих культур, вовни немитої і нечесаної, шкірсировини, що не пройшла хімічну обробку;
деревина та хімічно необроблені вироби з неї, пиломатеріали;
тара і контейнери, що надходять з країн розповсюдження роду Frogodermaтощо.
Карантинні заходи розповсюджуються на підкарантинні матеріали й об’єкти, до яких відноситься:
насіння, рослини та їх частини (цибулини, бульби, плоди та інше), а також інша продукція рослинного походження, яка може бути джерелом розповсюдження хвороб рослин, бур’янів, шкідників;
колекції комах, збудники хвороб рослин і зразки пошкоджень, що наносяться ним, а також гербарії і колекції насіння;
культури живих грибів, бактерії, віруси, а також нематоди, кліщі, інші комахи;
всі види тари, окремі промислові товари, упакування і вироби із рослинних матеріалів, що можуть переносити шкідників; хвороби рослин і бур’ян; транспортні засоби, які надходять з інших областей України, де введено особливий карантинний режим і які надходять з-за кордону тощо.
До карантинних об’єктіввідносять збудників хвороб рослин, бур’яни, шкідники, які відсутні або знаходяться в обмеженій кількості на території України, однак при розповсюдженні можуть завдати значної шкоди рослинам і рослинній продукції.
Перелік карантинних об’єктів визначається Статутом з карантину рослин, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Пов’язані з карантинними об’єктами підкарантинні матеріал і об’єкти, це може бути будь-який матеріал і об’єкт, які сприяють поширенню або за допомогою яких можуть поширюватися карантинні об’єкти.
Для обмеження розповсюдження карантинних об’єктів створюють карантинну зону, на якій встановлюється особливий карантинний режим.
Карантин рослин є необхідним захисним заходом, який сприяє збереженню культурних видів рослин, підвищенню їх врожайності і підвищенню ефективності сільського господарства.
Основними завданнями карантину рослин є:
охорона території України від занесення або самостійного проникнення з-за кордону, карантинної зони карантинних об’єктів;
проведення державних контролюючих заходів з карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, перевезенні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні підкарантинних матеріалів та об’єктів, а також при виникненні вогнищ дотримання особливого карантинного режиму;
здійснення державного контролю за своєчасним виявленням, локалізацією і ліквідацією карантинних об’єктів, а також попередження проникнення їх в регіони країни, де вони відсутні.