- •Міністерство освіти і науки україни
- •Передмова
- •Розділ 1. Карантинна служба україни.
- •§2. Перелік шкідливих організмів, які мають карантинне значення для України
- •§3. Історія розвитку й міжнародне співробітництво в галузі карантину рослин
- •§4. Функції і структура державної фітосанітарної служби України
- •Міністерство аграрної політики України
- •Головна державна інспекція з карантину рослин
- •Функції Головної державної інспекції з карантину рослин є:
- •§5. Фітосанітарний контроль підконтрольних і підкарантинних матеріалів на державному кордоні України
- •§6. Документальне оформлення карантинних об’єктів і матеріалів при фітосанітарній експертизі в Україні
- •§7. Знезараження та очищення підконтрольних, підкарантинних матеріалів і транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •§2. Класифікація та характеристика асортименту зернових культур
- •§3. Стандартизація зерна
- •§4. Будова зерна
- •§5. Хімічний склад і харчова цінність зерна
- •§6. Вимоги до якості зерна
- •§7. Зараженість зерна шкідниками хлібних злвків
- •Злакові цикадки
- •Злакові попелиці
- •Хлібні клопи
- •Хлібні жуки
- •§8. Вади зерна та їх вплив на якість
- •§9. Хвороби зернових культур
- •§10. 3Берігання сільськогосподарської сировини
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Тема 3. Олійно й ефіроолійні культури
- •§2. Товарознавча характеристика олійної сировини
- •§3. Сучасні уявлення про ефіроолійну сировину
- •§4. Товарознавча характеристика ароматичних ефіроолійних культур
- •§5. Використання ароматичних речовин, одержаних з ефіроолійної сировини в харчовій і парфумерній промисловості Використання ароматизаторів у харчовій промисловості
- •Використання ароматизаторів у парфумерній промисловості
- •§6. Товарознавча характеристика ефірних олій
- •§7. Хміль – як основна сировина у пивоварінні Проблеми та перспективи розвитку хмільництва в Україні та світі
- •Характеристика споживних властивостей хмелю
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 4. Хміль, тютюн і махорка
- •§ 2. Особливості державного регулювання тютюнової галузі в Україні
- •§ 3. Сучасне уявлення про тютюн – як сировину для тютюнових виробів
- •§ 4. Особливості технології переробки сировини та матеріалів для виробництва тютюнових виробів
- •§5. Класифікація та споживні властивості сировини тютюну
- •§6. Сучасне уявлення про махорку та особливості її вирощування
- •§7. Оцінювання якості тютюнової сировини і махорки
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Розділ 5. Рослинна лікарсько-технічна сировина
- •§2. Класифікація рослинної лікарсько-технічної сировини
- •§3. Характеристика окремих видів лікарсько-технічної сировини
- •§3.1. Характеристика сировини квітів і суцвіття Бузина чорна (Sambucus nigra l.) - це рослина родини жимолостевих – Caprifoliaceae. Інші поширені назви: боз, бузок, пищальник.
- •Характеристика різних видів бузини
- •Арніка (arnica montana l.) – це багаторічна трав'яниста, золотисто-пухнаста рослина родини айстрових (складноцвітних). Інші назви: чарник барана, скусівник гірський, трава баряня.
- •§3.2. Характеристика лікарської сировини з листя
- •§3.3. Характеристика сировина трав, мохів і грибів
- •Відмінні ознаки різних видів череди
- •§3.4. Характеристика сировини бруньок
- •§3.5. Характеристика сировини плодів, ягодів, насіння, кори
- •Поширення. Горобина росте повсюдно в лісах, по берегах рік, озер, на полях, уздовж доріг, висаджують її в скверах, парках, садах майже по всій лісовій і лісостеповій зоні України.
- •§4.6. Характеристика сировини коренів, бульб, кореневищ
- •Використання. У другій половині хх століття було налагоджене виробництво клітинних культур кореня женьшеню.Препарати женьшеню застосовують:
- •§4. Характеристика сировини різного походження
- •§5. Організація збирання і заготівель рослинної лікарсько-технічної сировини
- •Список видів лікарських рослин з обмеженим поширенням і невеликими запасами сировини, збирання яких здійснюється за документами органів лісового господарства
- •Список видів лікарських рослин, запаси яких дуже обмежені і збирання здійснюється за квитками органів лісового господарства, погодженими з державними органами охорони природи
- •Список видів лікарських рослин, обсяги заготівель яких не обмежені при суворому дотриманні правил збирання
- •Види лікарських рослин, занесені в «Червону книгу України»
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Вимоги до якості насіння цукрових буряків
- •Ефективність захисту цукрових буряків від бур'янів з використанням гм-гібридів (Ліберті) у порівнянні з традиційною системою
- •Валовий збір цукрових буряків (фабричних) за регіонами (тис. Т)
- •§ 2. Походження цукрових буряків
- •§3.Ботанічна характеристика цукрових буряків
- •Хімічний склад речовин у 100 кг коренеплодів цукрових буряків
- •Періоди та фази росту цукрових буряків
- •§4. Характеристика біологічних особливостей цукрових буряків
- •Вплив температури на швидкість проростання цукрових буряків
- •§5. Технологічні показники якості цукрових буряків
- •Технологічні показники якості цукрових буряків
- •§6 Особливості приймання та визначення технічних показників якості цукрових буряків
- •Технічні вимоги до коренеплодів цукрових буряків
- •§ 7 Способи й умови зберігання цукрових буряків
- •§8. Захист посівів цукрових буряків від бур’янів
- •§9. Захист цукрових буряків від шкідників
- •Комплекс заходів із захисту иукрових буряків від шкідників
- •Норма препаратів у композиції для інкрустації насіння цукрових буряків
- •Економічні пороги шкодочинності основних шкідників цукрових буряків
- •Застосування пестицидів цукрових буряків
- •§10. Захист цукрових буряків від хворіб
- •Застосування фунгіцидів (протруйників)
- •Хвороби листків
- •Вірусні хвороби
- •Хвороби голодування буряків
- •Хвороби коренеплодів під час вегетації
- •Обгрунтування необхідності застосування фунгіцидів
- •Періоди ефективної шкодочинності і захисту від хвороб по фазах розвитку цукрових буряків
- •Застосування фунгіцидів
- •Регламенти застосування фунгіцидів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 7
- •§2. Товарознавча характеристика коноплі (Сannabis) і конопляних волокон. Використання конопель у промисловості.
- •Коноплі – це цінна прядильна культура, що нараховує 3 види. Посівні коноплі містять у сухих стеблах - до 25% волокон-пеньків; насіннях – 17-38% висихаючої олії.
- •§3. Товарознавча характеристика льону та лляних волокон, їх застосування на практиці
- •§3. Товарознавча характеристика джуту та його волокон
- •§5. Товарознавча характеристика кенафу та його волокон, їх застосування на практиці
- •§6. Товарознавча характеристика бавовника та його волокон, їх застосування на практиці
- •Посівні площі під бавовником у різних країнах світу, га
- •Обсяг виробництва бавовни тис. Т
- •Світове споживання бавовни, тис. Т
- •§7. Характеристика інших волокон (сизаль, генекен, маніла, кендир, койр, рамі, морська трава)
- •Волокно абаки – це об'ємний натуральний матеріал, що складається з висушених волокон стебел і листків бананової пальми. Волокна переплетені з основою і є рухливими.
- •Рамі (кропива китайська, біла рамі (ramie), бомерія білосніжна) - це рослина із родини кропивних, батьківщиною якої є Східна Азія.
- •§8. Характеристика мінеральних волокон з гірського льону (азбесту)
- •Азбест має високу вогнестійкість, тому входить до складу тих тканин, де необхідне сполучення гнучкості й термостійкості.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Список використаних джерел
Застосування фунгіцидів (протруйників)
Препарат |
Діюча речовина |
Норматив витрат на: | |
1 пос. од., г, мл |
1 т., кг, л | ||
1 |
2 |
3 |
4 |
Апрон ХL, 35% Т.К.С. |
металаксил |
3 |
2 |
Прсвікур 607 СЛ 70%в.р. |
прокамокарб гідрохлорид |
6 |
4 |
Сульфокарбатіон-К, 90-95% П |
N-диоксотиолат 3-іл (дитиокарбамат) |
6 |
4 |
*) Тачигарен, 70% з.п. |
гімексазон |
9 |
6 |
*) - найбільш ефективний на важких за механічним складом грунтах
Хвороби листків
Пероноспороз або несправжня борошниста роса (Peronospora Schachtii Fuck.) уражує найбільш молоді органи буряків першого року життя і насінників: сім'ядолі, центральні листки розетки, верхівки квітконосних пагонів, оплодень насінини. Уражені листки скручуються краями донизу, стають крихкими, блідо-зеленими, переважно з нижнього боку покриваються сіро-фіолетовим нальотом, що складається з конідій гриба і є найбільш характерною ознакою хвороби.
Пероноспороз частіше зустрічається в насінницьких господарствах, особливо на півдні при вирощуванні насіння безвисадковим способом, де зосереджені його первинні вогнища.
Церкоспороз (Cercospora beticola Sacc.) починається в кінці липня - на початку серпня місяця з появи на добре розвинутих листках буряків округлих світло-бурих плям розміром 2-3 мм в діаметрі з червонуватою чи бурою каймою. Найбільш характерною ознакою церкоспорозних плям є сірувато-білий оксамитовий наліт на них з обох сторін листка. Цей наліт являє собою спори гриба, які в масі утворюються при вологій погоді або після інтенсивної роси і розповсюджують хворобу. Церкоспороз найбільш розповсюджений в центральних і південних областях. Він викликає масове відмирання листкової поверхні і зумовлює втрати врожаю та цукристості. Гриб уражує всі види буряків і близько 40 видів інших культурних і диких видів рослин. Сприятливі умови для поширення церкоспорозу створюються при температурі повітря 20-25°С і відносній вологості понад 70%. Значний розвиток хвороб спостерігається в роки з чергуванням влітку сухої жаркої та помірно теплої вологої погоди, а також при великих ранкових росах.
Рамуляріоз (Ramularia betae Rostr.) утворює на листках плями менш правильної форми, ніж при церкоспорозі, які поступово збільшуються в розмірі, середня частина їх бура, але темно-бура кайма, як правило, відсутня, плями покриті білим порошкоподібним нальотом.
Зональна плямистість або фомоз (Phoma beatea Frank) починається з появи на старіючих листках нижнього ярусу спочатку невеликих, діаметром 23-5 мм, округлих плям буруватої сухої тканини. Плями поступово збільшуються (до 1-2 см) наростаючи концентричними кругами. На їх поверхні появляються дуже мілкі чорні крапки-пікніди гриба, занурені в тканину. У вологу погоду з пікнід виділяється маса пікноспор, які вітром і краплями дощу розповсюджуються на далеку відстань. Фомоз зустрічається всюди, частіше на насінниках. Ураження листків фомозом прискорює їх відмирання, що негативно впливає на врожай насіння і його якість.
Бактеріальна плямистість (Bacillus mycoides Flugge, B. Mesentericus vulgatus, Flugge, B. Buthyricus beate Kotshura) утворює на листках плями неправильно-округлоїформи, некротичні, оточені темно-бурою або чорною широкою каймою. У середині плями прозорі, наче маслянисті. Пізніше тканина їх підсихає, перетворюючись у тонку суху плівочку, яка кришиться і випадає. На листках з'являються дірочки, тому хвороба ще називається дірчастою плямистістю. Хвороба зустрічається в усіх зонах бурякосіяння.
Борошниста росаабо ерізіфоз (Erysiphe communis Grev.) проявляється на листках середнього і нижнього ярусів у вигляді білого борошнистого нальоту, який порошиться. Біла ніжна павутинка спочатку покриває верхню частину листків плямами, а потім (частіше в серпні місяці) плями розростаються, зливаючись у суцільний білий наліт. Восени на білому фоні грибниці утворюються плодові тіла у вигляді чорних крапок.
Ерізіфоз широко розповсюджений в південних і центральних областях України. Хвороба викликає передчасне відмирання листків, що зумовлює зниження врожаю і цукристості коренеплодів. Поширенню борошнистої роси сприяє суха і жарка погода (середня температура повітря 20-25°С, максимальна 34-35°С, відносна вологість повітря вдень нижче 60%, вночі - вище 90%.)
Іржа (Uromyces beate Pers) вражує черешки і листки буряків, а в насінників - оплодні насіння. Проявляється в травні на нижніх листках насінників у вигляді опуклих плям жовтогарячого кольору. Іржа спостерігається на цукрових буряках і насінниках в центральних і західних областях України. Вона обумовлює порушення транспірації, дихання та інших життєвих процесів, що викликає передчасне відмирання листкової поверхні, зниження врожаю і цукристості. Уражені іржею маточні коренеплоди більше уражуються гнилями в кагатах.