123. Суть та значення аудиту у сферi працi

Аудит – незалежний контроль, який проводиться аудиторськими органiзацiями. Основна цiль аудиту – комплексний аналiз фiн-господ дiяльностi пiдприємства. В тому числi цiлями аудиторськоi дiяльностi є проблеми економiчного i ефективного використання ресурсiв робочоi сили. Аудиторська дiяльнiсть повинна виявити проблеми, що виникли в органiзацii, дослiдити причини появлення та дати необхiднi рекомендацii щодо усунення. Необхiднiсть в аудитi персоналу має значення в ринк умовах, коли вiд ефективностi управлiння персоналом залежить виживання органiзацii на ринку.

124. Напрями, етапи I методи проведення аудиту в сферi працi.

Аудит може проводитись за певний вiдрiзок часу, а саме мiсяць, квартал, пiвроку, рiк. Аудит може бути поточним, оперативним, систематичним i одноразовим. Класичний набiр аудит перевiрок включає такi напрямки: - аналiз результативностi i ефективного використання i функцiонування персонал з точки зору його потенцiалу; - аналiз рiвня органiзацii працi; - аналiз динамiки продуктивностi працi; - аналiз ефективностi використання робочого часу; - аналiз рацiональностi використання соц-труд вiдносин; - аналiз методiв i систем пiдвищення мотивацii до працi;

- аналiз ефективностi систем оплати працi; - аналiз iнших напрямiв в сферi працi.

126. Сутнiсть монiторингу соц-труд сфери I його положення

Монiторинг соцiально-трудовоi сфери являє собою систему безупинного спостереження за фактичним положенням справ у соцiально-трудовiй сферi для своєчасного виявлення i системного аналiзу змiн, що вiдбуваються в нiй, попередження негативних тенденцiй, що ведуть до формування i розвитку вогнищ соцiальноi напруженостi, а також для короткострокового прогнозування розвитку найважливiших процесiв у цiй сферi. Монiторинг є одним з iнструментiв розробки державноi соцiальноi полiтики. Об’єктами монiторингу є спецiально вiдiбранi (базовi) пiдприємства, установи й iншi органiзацii рiзних форм власностi i галузей економiки, регiони, а також вiдiбранi по соцiально-демографiчних i професiйних ознаках групи населення. Основнi напрямки монiторингу: 1)доходи i рiвень життя населення; 2)ринок робочоi сили, зайнятiсть i безробiття; 3)соцiально-трудовi процеси на пiдприємствах, в установах i iнших органiзацiях; 4)умови й охорона працi; 5)соцiально-демографiчнi i мiграцiйнi процеси. Iнформацiйною базою монiторингу є: 1)данi державноi централiзованоi статистичноi звiтностi i галузевiй статистичнiй звiтностi, наданi учасникам монiторингу на безоплатнiй основi; 2)данi базових пiдприємств, установ i iнших органiзацiй, не враховуванi державною статистикою i наданi учасникам монiторингу на договiрнiй основi; 3)данi вибiркових одноразових обстежень пiдприємств, установ, iнших органiзацiй, регiонiв, окремих груп населення, домашнiх господарств; 4)данi спецiальних соцiологiчних опитувань населення.

Монiторинг проводиться по єдинiй системi показникiв i на основi методичних рекомендацiй, що затверджуються Мiнiстерством працi.