59. Активнi та пасивнi заходи регулювання зайнятостi населення

Залежно вiд стану економiки та ринку працi передбачаeться здійснення активних та пасивних заходiв регулювання зайнятостi. До активних заходiв належать:= створення додаткових i нових робочих мiсць шляхом реструктуризацii економiки, розвитку приватного бiзнесу, особливо малого й середнього,

створення умов для iноземного iнвестування та для само зайнятості населення тощо; = профорieнтацiя, пiдготовка й перепiдготовка кадрiв;= органiзацiя громадських робiт;= посилення територiальноi та професiйноi мобiльностi робочоi сили;= розвиток служби зайнятостi тощо.До пасивних заходiв належать: виплата допомоги у зв'язку з безробiттям i надання допомоги членам сiмей, якi перебувають на утриманнi безробiтних.Для створення малих пiдприeмств не потрiбно великого стартового капiталу. Водночас цi пiдприeмства забезпечують роботою значну частку

тимчасово незайнятих громадян.Система професiйного навчання безробiтних громадян i незайнятого

населення маe виконувати соцiальнi та економiчнi функцii.Ця система e одним iз ланцюгiв безперервного навчання,доповнюючи iснуючi системи професiйного навчання.

60.Глобалiзацiя економiки та II вплив на зайнятiсть

У сучасних ринкових умовах дедалi бiльша увага придiляeться глобалiзацii, подальшому розвитку технологiй, насамперед iнформацiйних i телекомунiкацiйних, а також новим можливостям iнтеграцii національних господарств у свiтову економiку. Розвиток глобалiзацii i технологічний прогрес створюють новi загальнi для всiх краiн проблеми.Глобалiзацiя економiчноi iнтеграцii i технологiчного прогресу, з одного боку, посилюють конкуренцiю, яка може призвести до «стабільності виробництва, а вiдповiдно й зайнятостi у великих сигментах нацiональноi робочоi сили, з iншого боку, забезпечуються новi можливостi для економiчного зростання i розширення зайнятостi. За бiльш вiдкритоi економiки рiвень i якiсть квалiфiкацii робочоi сили в державi можуть стати важливими факторами для отримання вигоди зi створених можливостей i мiнiмiзацii соцiальних втрат. Таким чином, потрiбна виважена соцiально-економiчна полiтика держави, спрямована на використання

глобальних тенденцiй у прискореному розвитку передових галузей економіки i захист тих галузей, якi задовольняють потреби внутрiшнього ринку

61. Сучаснi тенденцii у сферi зайнятостi.

Розширення нерегламентованоi зайнятостi супроводжуeться подальшим знецiнюванням робочоi сили, зниженням мотивацii до працi, насамперед у державному секторi, зростанням iнфляцii та цiн. Доходи вiд такої дiяльностi не оподатковуються, тому держава зазнаe певних збиткiв. Водночас через вищi заробiтки та зовнiшню привабливiсть нерегламентованоi дiяльностi у людей формуeться ставлення до неi як до престижноi.В Украiнi спостерiгаeться скорочення працюючих. За 2001 р. чисельність населення, зайнятого в усiх сферах економiчноi дiяльностi, скоротилася майже на 3 % порiвняно з 2000 р. Протягом 2001 р. з рiзних причин залишили постiйнi робочi мiсця 20,6% працiвникiв. Двi третини звільнених були прийнятi в рiзнi сектори економiки, а одна третина знайшла

самостiйне заняття або поповнила лави безробiтних. Висока мобільність кадрiв спостерiгаeться переважно у виробничих галузях.У сучасних ринкових умовах дедалi бiльша увага придiляeться

глобалiзацii, подальшому розвитку технологiй, насамперед iнформацiйних i телекомунiкацiйних, а також новим можливостям iнтеграцii національних господарств у свiтову економiку.