У сучасній економічній теорії називають

Чотири основні фактори виробництва

• Природні ресурси землі.

• Обмеженість природних ресурсів.

• Спадна віддача

• Уся сукупність засобів виробництва.

• Фізичний людський капітал.

• Фінансовий капітал.

• Обмеженість на певному етапі

• Це споживання, функціонування робочої сили.

• Це взаємодія трьох простих моментів.

• Різновид праці, пов’язаної з ризиком, нововведеннями.

• Здібності людей в ефективній організації виробництва

Земля

Капітал

Праця

Підприємництво

та інші фактори

Організація виробництва, управління

Інформація

Освіта, знання, наука

Екологія

Фактор часу

Енергія

¹ Теорія факторів – еклектична теорія, яка розглядає процес виробництва і створення вартості виробленого продукту як результат взаємодії різних, але однаково важливих факторів.

Класифікація факторів виробництва

(марксистська теорія)

Матеріально-речові

Фактори (елементи)

Особисті фактори

• Предмети праці:

земля, первинні

предмети праці,

сировина.

• Перетворюється в

кінцевий продукт

• Люди з їхніми знаннями, навичками, досвідом.

• Народонаселення, трудові ресурси.

• Головний визначальний фактор виробництва

Засоби виробництва

• Засоби праці: знаряддя праці, кістково-мускульна та судинна системи виробництва, загальні умови виробництва

Робоча сила

Об’єктивні фактори (елементи) виробництва самі по собі не є капіталом, а стають ним лише за певних історичних умов, певних виробничих відносин. Капітал розглядається як соціально-економічні відносини між найманою робочою силою та власниками засобів виробництва, які стають капіталом у натуральній формі та носієм капіталістичних економічних відносин

ФУНКЦІЇ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА

• Створення знарядь, засобів праці, засобів виробництва.

• Виробництво матеріальних і духов­них благ, знань.

• Організація й управління вироб­ництвом.

• Створення вартості п умовах рин­кової економіки.

• Посилення продуктивної сили людини, суспільства

• Зростання ролі уречевленої праці у виробництві та витіснення робітника з безпосереднього виробництва.

• Предмет праці стає матеріальною основою продукту праці

Функції особистого

суб’єктивного фактора

Функція матеріально – речових елементів (засобів виробництва)

Термінологічний словник

Абсолютні потреби — такі потреби в матеріальних благах і послу­гах, які породжені сучасним рівнем розвитку економіки і виробництво яких лише починає освоюватися.

Виробничий потенціал суспільства — сукупність виробничих ре­сурсів, тобто факторів виробництва, з урахуванням їх обсягу, структу­ри, технічного рівня та якості за умови повного використання робочої сили і підприємницького ресурсу.

Виробництво — процес створення людьми у взаємодії з іншими виробничими факторами різноманітних благ, необхідних для забезпе­чення життєдіяльності, добробуту і розвитку всього суспільства.

Гранична корисність — додаткова корисність, або задоволення, одержуване людиною від споживання ще однієї одиниці конкретного блага.

Дійсні потреби — ті, які в основному відповідають рівню розвитку виробництва відповідних благ і можуть бути задоволені.

Економічний інтерес — реальний, зумовлений економічними від­носинами та принципом економічної вигоди мотив і стимул соціальних дій людей щодо задоволення потреб.

Економічні потреби — ставлення людей до економічних умов їх життєдіяльності, котрі дають їм задоволення, насолоду або втіху і які спонукають людей до діяльності, щоб мати і володіти такими умовами.

Закон зростання потреб — невтомне бажання людей мати все біль­ше матеріальних благ і послуг, які дають їм насолоду, тобто задоволь­няють їхні зростаючі потреби.

Закон спадної корисності — зменшення граничної корисності в мі­ру споживання людиною кожної додаткової одиниці певного продукту.

Засоби виробництва — створені людиною в процесі виробництва засоби праці та предмети праці. Земля, чи, більш широко, природні ресурси, — дар природи для ви­робничих процесів.

Корисність — здатність матеріального блага чи послуги задоволь­няти ту чи іншу потребу людини.

Межа виробничих можливостей національної економіки — макси­мальний обсяг продукції, що її може виробити економіка за даного рів­ня технологічного розвитку і наявних факторів виробництва.

Підприємницька здібність — особливий вид людського капіталу, представленого діяльністю з координації і комбінування всіх інших фа­кторів виробництва.

Платоспроможні потреби — ті, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів і рівня цін.

Потреба — категорія, що відбиває ставлення людей до умов їх жит­тєдіяльності, а звідси визначає і поведінку.

Продукція виробництва — вироблені матеріальні блага і послуги, які є корисними для забезпечення потреб суспільства.

Рідкість ресурсів — нестача (обмеженість) землі, засобів виробниц­тва, робочої сили і підприємницької здібності для задоволення безмеж­них матеріальних потреб людей.

Робоча сила — сукупність фізичних і розумових здібностей люди­ни, її здатність до праці.