Економічна наука, або економічна теорія 1

Предмет (об’єкт)

• закони й закономірності економічної діяльності;

• оцінка суб’єктів діяльності - економічні відносини

Функції

• пізнавальна;

• теоретична;

• практична;

• світоглядна;

• прогностична

Методи

• діалектичний;

• суб’єктивно-ідеологічний;

• наукова абстракція;

• аналіз і синтез;

• тощо

Інструменти

• статистика;

• математика;

• кібернетика;

• категоріальний апарат

ЕКОНОМІЧНІ ЗАКОНИ І КАТЕГОРІЇ

Кожна наука має свій понятійний і категоріальний апарат,

свої закони як інструменти пізнання певної сфери діяльності

Виокремлення спільного, яке здійс­нюється через відволікання від усіх особливостей окремих предметів да­ного класу; відображення істотних зв’язків і відносин предметів та явищ; є елементарні та вищі по­няття — категорії

Теоретичне (абстрактне) відображен­ня основних сторін виробничих від­носин. Дає можливість узагальню­вати масові явища економічного життя, пізнавати економічні закони. Категорії мають історичний харак­тер (товар, гроші, рента, зарплата, вартість, капітал тощо)

Поняття

Економічна категорія

Економічний закон — це відображення сталих, суттєвих, причинно-наслідкових зв’язків у еконо­мічних явищах або між явищами; це внутрішньо необхідні, сталі та істотні зв’язки між протилеж­ними сторонами, властивостями явищ, процесів у сфері економічної діяльності

Поняття

економічного

закону

Економічний закон — це відображення сталих, суттєвих, причинно-наслідкових зв’язків у еконо­мічних явищах або між явищами; це внутрішньо необхідні, сталі та істотні зв’язки між протилеж­ними сторонами, властивостями явищ, процесів у сфері економічної діяльності

¹ Теорія сукупність узагальнених положень, які утворюють певну науку або її розділ.

² У західній економічній літературі вживають поняття «закон» і «принцип» — у значеннях основне положення», «вихідний пункт», «першопричина». Наприклад, в «Економіксі» стверджується, що «встановлення І виведення економічних принципів назива­ється економічною теорією (див.: Макконелл К., Брю С. Экономикс. — Т. 1. —- С. 18).

Методологія і методи політичної економії

Методологія — це загальний підхід до вивчення економічних явищ, сис­тема методів і прийомів аналізу за визначеного філософського, світо­глядного підходу. Це головний метод економічного дослідження, який обумовлює суб'єктивізм певної теорії

У методології загальної економічної теорії (політекономії) вирізняють кілька головних підходів.

Термінологічний словник

Економічна категорія — наукове поняття, яке характеризує окремі сторони економічного явища.

Економічний закон — суттєві, стійкі і необхідні причинно-наслідкові зв'язки і взаємозалежності даного економічного процесу.

Метод пізнання — спосіб, шлях дослідження предмета політичної економії.

Нормативна політична економія — така, що спирається на оцінні судження людей стосовно того, якою має бути економічна система су­спільства.

Позитивна політична економія — така, що має справу з фактами об'єктивної дійсності та уникає суб'єктивних оцінних суджень.

Предмет політичної економії — уся система економічних відносин людей в їх єдності і взаємодії з обмеженими продуктивними силами та політичними, ідеологічними і соціальними інститутами суспільства. Вона, пізнаючи закони, показує, як люди і суспільство мають здійсню­вати кінцевий вибір рідкісних ресурсів, як найкраще виробляти різні товари і послуги, розподіляти й обмінювати їх з метою максимального задоволення потреб людей.

Принцип — узагальнення, яке лежить в основі певного економічно­го явища, становить його першооснову.