• Це спеціалізація господарств на ви­готовленні окремих видів продукції або послуг. Є об’єктивною основою обміну продуктами праці між вироб­никами у сфері виробництва. Товар­них відносин СПП не породжує.

• Реалізується у виникненні та збіль­шенні кількості галузей у народному господарстві. Поглиблення СПП по­силює необхідність обміну й усклад­нює його організацію. Є необхідною умовою товарного обміну

• Є безпосередньою причиною то­варного обміну.

• Економічна відокремленість вироб­ників означає появу певних форм, ви­дів власності. Суть її в тому, що вироб­ники самостійно вирішують питання, що виробляти, як і кому, привлас­нюють вироблену продукцію і само­стійно нею розпоряджаються на свій страх і ризик. Економічна відокрем­леність визначає необхідність ринко­вих відносин товарообміну на основі еквівалентності та відплатності

Спп Економічна відокремленість виробників

¹ Товарне виробництво неможливе без існування ринку – місця, де відбувається товарообмін, купівля – продаж товарів. У цьому розумінні поняття «товарне господарство» і «ринкова економіка» є синонімами

Стадії (типи, види, форми) розвитку товарного виробицтва

• Це виробництво товарів, яке ґрунтується на особистій праці власників засобів виробництва (трудовій приватній власності).

• Це вихідна форма товарного виробництва, «передісторія суспільства»

• Це дрібне виробництво самостійних виробників.

• Це виробництво товарів, яке базується на використанні спільної найманої праці робітників, які відчуженні від засобів виробництва і змушені продавати свою робочу силу на ринку праці.

• З КТВ пов’язують історію людства.

Просте (нерозвинуте)

товарне виробництво (ПТВ)

Капіталістичне (розширене, розвинуте)

товарне виробництво (КТВ)

ВІДМІННОСТІ МІЖ ПРОСТИМ

І КАПІТАЛІСТИЧНИМ ТОВАРНИМ ВИРОБНИКОМ

Просте товарне виробництво Т-Г-Т

Розвинуте товарне виробництво Т-Г-Т

Пряме поєднання виробника із засобами виробництва – трудова приватна власність

Відокремлення виробників від засобів виробництва – капіталістична приватна власність (нетрудова)

Базується на особистій праці власника засобів виробництва. Немає експлуатації.

Базується на спільній колективній праці найманих робітників. Виникає капіталістична

експлуатація

Метою простого товаровиробника є задоволення потреб шляхом обміну, продажу. Це «економіка» за Арістотелем

Метою капіталістичного товаровиробника є отримання прибутку, нагромадження капіталу. Це «хремастика», нажива

Товарами стає незначна частина продукції (засоби виробництва, предмети споживання). Робоча сила не є товаром.

Товаром стає вся продукція і робоча сила людини. Товарні відносини стають загальними, розвиненими. Усе продається і купується

Дрібні масштаби, відстала техніка, технологія, організація

Великі масштаби виробництва машинне виробництво, механізація

Виникнення особистої залежності робітника від власника факторів, засобів виробництва і зародження експлуататорських способів виробництва – рабовласницького, феодального в межах простого товарного виробництва

Виникнення економічної залежності робітника (за юридичної свободи) від власника засобів виробництва – капіталіста і розвиток капіталістичного способу виробництва та капіталістичної експлуатації

Товар і його властивості

Сутність

товару

Товар – це продукт праці, вироблений не для особистого споживання, а для обміну, продажу на ринку

Праця є першою умовою існування людини та суспільства, джерелом створення життєвих благ, продуктів, які за певних умов стають товарами. Це й було підставою для виникнення теорії трудової вартості, яку започаткували В. Петті, А. Сміт та Д.Рікардо. На думку К. Маркса з виникненням товарного обміну праця набуває двоїстого характеру, що й визначає властивості товару

ДВОЇСТИЙ ХАРАКТЕР ПРАЦІ,

ВТІЛЕНОЇ В ТОВАРІ

Конкретна й абстрактна праця — це дві різні форми витрат людської робочої сили. Для першої характерно те, як вона здійснюється і що виробляє, а для другої — скільки праці витрачається і скільки часу вона триває. Це дві сторони тієї самої корисної, продуктивної праці

ХАРАКТЕРНІ РИСИ КОНКРЕТНОЇ

Й АБСТРАКТНОЇ ПРАЦІ