10. Діагностика корпоративної культури підприємства
10.1. Сутнісна характеристика та передумови становлення корпоративної культури на підприємстві
Питання корпоративної культури почали системно і активно вивчатись на Заході на початку 80-х років минулого століття. На пострадянському просторі подібні дослідження припадають на кінець 90-х років. Позначена проблема вивчається як вченими, причому на стику різних наукових напрямів (соціології, економіки, психології, менеджменту), так і практиками, зокрема, консультантами консалтингових фірм.
К
орпоративна
культура– це сукупність моделей
поведінки, отриманих організацією в
процесі адаптації до зовнішнього
середовища і внутрішньої інтеграції,
що показали свою ефективність і
поділяються більшістю членів організації.
Окрім терміну «корпоративна культура», використовуються також терміни «організаційна культура», «економічна культура», які за своєю суттю принципово не відрізняються. Так, наприклад, під організаційною культурою розуміють систему цінностей, уявлень, стереотипів, норм поведінки, знань, які розділяються всіма співробітниками підприємства і вживаються при вирішенні поставлених завдань [17]. Економічна культура – це притаманна підприємству система матеріальних та духовних цінностей, еталонів поведінки, настроїв, символів, методів управління, що зумовлює індивідуальність підприємства [14].
Компонентами корпоративної культури є: система цінностей, переконань, уявлень, ділових принципів, норм поведінки, лідерства, стилі вирішення конфліктів, діюча система комунікації, становище індивіда в організації, прийнята символіка: гасла, організаційні табу, ритуали [23].
На рівні підприємства корпоративна культура виконує такі функції [14]:
оціночно-нормативна (порівняння реальної поведінки індивідуума, групи, підприємства з нормами культурної поведінки);
регулююча (індикатор та регулятор поведінки);
пізнавальна (засвоєння індивідуумом норм існуючої корпоративної культури дозволяє йому швидше адаптуватись у колективі);
комунікаційна (через елементи корпоративної культури забезпечується взаєморозуміння та взаємодія співробітників);
змістоутворююча функція (корпоративна культура впливає на світогляд особистості);
функція суспільної пам’яті, збереження та нагромадження досвіду підприємства.
До складу елементів корпоративної культури відносять культуру засобів праці та трудового процесу, культуру умов праці, управління, міжособистих відношень, культуру співробітника, культуру комунікацій та фірмовий стиль [14].
Культуру засобів праці та трудового процесу характеризують такі елементи, як упровадження досягнень науки та техніки у виробництво, рівень механізації та автоматизації, якість обладнання, ритмічність та планомірність роботи підприємства, якість продукції, методи оцінки результатів праці.
Культура умов праці — це сукупність об’єктивних умов та суб’єктивних факторів, що визначають поведінку людини в процесі виробничої діяльності. Ця частина включає характеристики та показники санітарно-гігієнічних, психофізичних, соціально-психологічних та естетичних умов праці.
Культуру управління визначають методи управління, стиль керівництва, ступінь гуманізму, індивідуальний підхід, професіоналізм управлінців, методи стимулювання, що використовуються.
Культура міжособистісних стосунків — це соціально-психологічний клімат, наявність почуття колективізму, взаємодопомоги, наявність та сприйняття робітниками цінностей корпорації.
Культуру працівника представляють у вигляді особистої культури та культури праці. Вона має зовнішню складову та проявляється через поведінку людини, знання етикету, правил поведінки. Внутрішню культуру складають моральність мислення, ціннісні орієнтації, культура почуттів. Визначають її виходячи з рівня освіти та кваліфікації робітника, дисциплінованості, творчості на робочому місці.
Фірмовий стиль та культура комунікацій проявляються в культурі одягу; етичності поведінки та культурі проведення нарад, винесення доган, звільнення співробітників, бесід по телефону та спілкування з відвідувачами.
Корпоративна культура формує внутрішню політику підприємства, яка є основою зовнішньої прозорості бізнесу. Розвиток корпоративної культури необхідний для позиціонування підприємства на ринку і для розвитку його бренду. Культура дає підприємству відчуття стабільності, а його співробітникам - відчуття емоційного залучення до діяльності підприємства, що сприяє реалізації основної потреби людини - потреби в самоповазі, яка мотивує позитивну оцінку будь-якого працівника [9].
Формування корпоративної культури на підприємстві – це достатньо складний процес. Його успіх залежить від культурного рівня, професіоналізму, компетентності керівництва підприємства, менеджерів верхньої і середньої ланок управління, застосування сучасних та ефективних технологій управління. Тому для формування нової корпоративної культури керівництву важливо підготувати чи запросити висококваліфікованих фахівців, здатних займатися цим питанням, а також здійснити оцінку готовності до змін у колективі.
Якщо підприємство готове адаптуватися до змін, то ідеї корпоративної культури можна упроваджувати на основі щоденних прикладів, здійснюваної роботи, внутрішньої політики. Тільки тоді вони принесуть користь у вигляді економічного ефекту.
До процесу упровадження нової корпоративної культури важливо надати співробітникам потрібну інформацію, сформулювати проблеми, визначити напрямки небажаного розвитку підприємства. Зміни в культурі необхідно впроваджувати, дотримуючись загальноприйнятої послідовності: виявлення проблеми, що загрожує ефективному функціонуванню підприємства, потім упровадження в життя бажаних принципів поведінки та господарювання методами переконання, прямого тиску тощо. На кожному етапі таких змін обов'язково слід здійснювати контроль і коригування.