- •Міністерство освіти і науки україни кіровоградський національний технічний університет нарисна геометрія
- •Кіровоград 2004
- •П е р е д м о в а
- •Прийнята система скорочень і позначень
- •2. Лінії
- •3. Площини і поверхні
- •4. Кути
- •5. Натуральні величини, довжина, відстань
- •Л е к ц і я 1 м е т о д п р о е к ц і й. К о м п л е к с н е к р е с л е н н я т о ч к и
- •1.1. Предмет і метод нарисної геометрії
- •Центральне і паралельне проекціювання. Властивості проекцій
- •Властивості паралельних проекцій
- •1.3. Двокартинне комплексне креслення точки
- •1.4. Проекції точки на три площини
- •1.5. Ортогональні проекції і система прямокутних координат
- •1.6. Конкуруючі точки
- •1.7. Точка в квадрантах і октантах простору
- •Запитання для самоперевірки
- •2.2. Точка на прямій. Взаємне положення точки і прямої
- •Рис 2.11 Рис. 2.12
- •2.3. Сліди прямої
- •2.4. Визначення натуральної величини відрізка прямої і кутів його нахилу до площин проекцій
- •2.5. Взаємне положення двох прямих
- •Запитання для самоперевірки
- •Л е к ц і я 3 к о м п л е к с н е к р е с л е н н я п л о щ и н и
- •3.1. Способи зображення площини на комплексному кресленні
- •3.2. Сліди площини
- •3.3. Положення площини в просторі відносно площин проекцій
- •3.4. Прямі і точки, що лежать у площині
- •3.5. Головні лінії площини
- •Запитання для самоперевірки
- •Л е к ц і я 4 взаємне положення прямих і площин
- •Запитання для самоперевірки
- •Л е к ц і я 5 п е р п е н д и к у л я р н і с т ь
- •5.1. Теорема про проектування прямого кута
- •5.2. Взаємна перпендикулярність прямої і площини
- •5.3. Взаємна перпендикулярність двох площин
- •5.4. Взаємна перпендикулярність двох прямих
- •5.5. Визначення кута нахилу площини до площини проекцій
- •Запитання для самоперевірки
- •Л е к ц і я 6 с п о с о б и п е р е т в о р е н н я к о м п л е к с н о г о к р е с л е н н я
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Спосіб заміни площин проекцій
- •6.3. Спосіб плоско-паралельного переміщення
- •Запитання для самоперевірки
- •Л е к ц і я 7 с п о с о б и п е р е т в о р е н н я к о м п л е к с н о г о к р е с л е н н я
- •7.1. Спосіб обертання навколо проектуючої прямої
- •7.2. Обертання навколо лінії рівня (спосіб суміщення)
- •Запитання для самоперевірки
- •Л е к ц і я 8 м н о г о г р а н н и к и
- •8.1. Побудова проекцій многогранників
- •8.2. Переріз многогранника площиною
- •8.3. Перетин многогранника з прямою
- •Запитання для самоперевірки
- •Лекція 9 криві лінії
- •9.1. Способи утворення кривих ліній
- •9.2. Класифікація кривих ліній
- •9.3. Плоскі криві лінії
- •9.4. Проекції кола, яке лежить у площині
- •Б) в проектуючій площині
- •В) в площині загального положення
- •9.5. Просторові криві лінії
- •Циліндрична гвинтова лінія
- •Конічна гвинтова лінія
- •Запитання для самоперевірки
- •Лекція 10 поверхні
- •10.1. Способи утворення поверхонь
- •10.3. Лінійчаті поверхні
- •3). Лінійчаті поверхні з площиною паралелізму.
- •10.5. Поверхні паралельного переносу
- •10.6. Гвинтові поверхні
- •Запитання для самоперевірки
- •Лекція 11 переріз кривої поверхні площиною
- •11.1. Переріз кривої поверхні площиною
- •11.2. Види конічних перерізів. Переріз конуса площиною
- •Запитання для самоперевірки
- •Лекція 12 перетин прямої лінії з поверхнею
- •12.1. Перетин прямої лінії з поверхнею
- •12.2. Пряма та площина, дотичні до поверхні. Нормаль до поверхні
- •Запитання для самоперевірки
- •Лекція 13 взаємний перетин поверхонь
- •13.1. Побудова лінії перетину поверхонь (загальний випадок)
- •13.2. Перетин многогранних поверхонь
- •13.3. Перетин кривої поверхні з поверхнею многогранника
- •13.4. Взаємний перетин кривих поверхонь. Посередник площина рівня (загальний випадок)
- •Запитання для самоперевірки
- •Лекція 14 взаємний перетин поверхонь
- •14.1. Взаємний перетин поверхонь. Посередник - площина загального положення
- •Запитання для самоперевірки
- •Лекція 15 взаємний перетин поверхонь
- •15.1. Побудова лінії перетину поверхонь за допомогою січних сфер
- •15.2. Спосіб концентричних сфер
- •15.3. Спосіб ексцентричних сфер
- •15.4. Перетин кривих поверхонь другого порядку по плоских кривих
- •Запитання для самоперевірки
- •16.2. Розгортка многогранних поверхонь
- •16.3. Розгортка лінійчатих поверхонь
- •. Умовна розгортка поверхонь
- •Запитання для самоперевірки
- •Лекція 17 аксонометричні проекції
- •17.1. Загальні визначення і види аксонометричних проекцій
- •Теорема Польке
- •17.3. Трикутник слідів і його властивості
- •З цих прямокутних трикутників можна записати:
- •Прямокутні аксонометричні проекції
- •17.5. Коло в прямокутній аксонометричній проекції
- •17.6. Косокутні аксонометричні проекції
- •Запитання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Питання до екзамену
2. Лінії
а, b, c, … – малі букви латинського алфавіту;
h – тільки горизонтальна пряма;
f – тільки фронтальна пряма;
р – тільки профільна пряма;
АВ, (АВ) – пряма, яка визначається точками А і В;
[А,В] – відрізок прямої, який обмежений точками А і В.
3. Площини і поверхні
Г, Δ, Ω, Σ, Θ, Φ, … – великі букви грецького алфавіту;
П – велика буква грецького алфавіту “ПІ”, використовується для позначення площин проекцій;
П1, П2, П3, П4, … – площини проекцій з відповідним підрядковим індексом;
Σ (А, В, С) – площина, що задана точками А, В, С;
Σ (А, m) – площина, що задана точкою А і прямою m;
Σ (d // m) – площина, що задана паралельними прямими d і m;
Σ (а ∩ с) – площина, що задана прямими а і с, які перетинаються;
Σ (Δ АВС) – площина, що задана трикутним відсіком АВС.
4. Кути
α, β, γ, … – малі букви грецького алфавіту;
а ^ с – кут між прямими а і с;
b ^ Г – кут між прямою b і площиною Г;
Σ ^ Г – кут між площинами Σ і Г.
5. Натуральні величини, довжина, відстань
|А, В| – відстань між точками А і В, довжина відрізка [АВ];
|А, b| – відстань від точки А до прямої b;
|а // с| – відстань між паралельними прямими а і с;
|Σ // Г| – відстань між паралельними площинами Σ і Г;
|d b| – відстань між мимобіжними прямими;
|Δ ABC| – натуральна величина трикутника АВС;
|Σ ^ Г| – величина кута між площинами Σ і Г;
|а ^ с| – величина кута між прямими а і с;
|b ^ Г| – величина кута між прямою b і площиною Г.
ІІ. Позначення геометричних елементів креслення
Проекції геометричних елементів
Проекції геометричних елементів позначаються тими ж знаками, як і у просторі, з додаванням підрядкового індексу, який відповідає індексу площини проекцій:
А1, А2, А3, …, 11, 12, 13, … - проекції точок;
а1, а2, а3, …, h1, h2, f1, f2,… - проекції ліній;
Г1, Г2, Σ1, Σ2, … - проекції проектуючих поверхонь.
Позначення залежностей і інші символи
≡ – тотожно збігаються;
= – рівність, результат дії;
// – паралельність;
–перпендикулярність;
∩ – перетин;
∪– з'єднання;
– мимобіжність;
–належність елемента;
– належність точки;
; – не належить і т.п. ;
– – дотик.
Осі проекцій на комплексному кресленні
Х12 – вісь проекцій в системі площин проекцій (П1, П2);
Y13 – вісь проекцій в системі площин проекцій (П1, П3);
Z23 – вісь проекцій в системі площин проекцій (П2, П3);
Хіу – вісь проекцій в системі площин проекцій (Пі, Пу).
Лінії зв’язку
(А1А2) – вертикальна лінія зв’язку (лінія зв’язку в системі площин проекцій П1 і П2);
(А2А3) – горизонтальна лінія зв’язку (лінія зв’язку в системі площин проекцій П2 і П3).
Л е к ц і я 1 м е т о д п р о е к ц і й. К о м п л е к с н е к р е с л е н н я т о ч к и
1.1. Предмет і метод нарисної геометрії
Нарисна геометрія входить до числа дисциплін, які складають основу інженерної освіти. Предметом нарисної геометрії є виклад і обгрунтування методів побудови зображень просторових форм на площині і способів розв'язання задач геометричного характеру за заданими зображеннями. Нарисна геометрія передає ряд своїх висновків у практику виконання технічних креслень, до яких ставиться ряд вимог:
- креслення повинне бути наочним;
- креслення повинне бути оборотним;
- креслення повинне бути достатньо простим з точки зору його графічного виконання;
- графічні операції, які виконуються на кресленні, повинні давати достатньо точний розв'язок.
Правила побудови зображень, які викладаються в нарисній геометрії грунтуються на методі проекціювання (проектування). У зв’язку з цим, креслення, які виконуються в нарисній геометрії, називають проекційними кресленнями. При побудові цих креслень широко використовуються проекційні властивості предметів.
Змістом нарисної геометрії є :
- дослідження способів побудови проекційних креслень;
- розв'язання геометричних задач, які пов'язані з просторовими фігурами;
застосування способів нарисної геометрії при дослідженнях практичних і теоретичних питань науки і техніки.