- •Комунікативний процес та його складники
- •Комунікативна особистість у спілкуванні
- •Види девіацій
- •Комунікативні девіації
- •Соціальна профілактика
- •Теоретичні аспекти соціально-педагогічної профілактичної роботи з підлітками
- •Аутистична поведінка
- •Гіперкомунікабельність
- •Конформна поведінка
- •Псевдологія
- •Мовленнєві особливості молодіжної субкультури
- •Вербальна агресія
- •Інші прояви комунікативних девіацій
- •Формування комунікативної компетентності школярів
- •15 Практичні аспекти соціально-педагогічної профілактичної роботи з підлітками
Теоретичні аспекти соціально-педагогічної профілактичної роботи з підлітками
Внутрішня комунікативна установка комунікатора стосовно себе і реципієнта, вербальні і невербальні особливості повідомлення, характеристики комунікативного простору спілкування, складові соціально-психологічного середовища - |
*Комунікативний вплив |
Комунікативні можливості, що можуть бути використані для забезпечення всіх її реальних відносин і зв’язків (внутрішніх і зовнішніх) - |
*Комунікативний потенціал |
Соціально-психологічне середовище, в якому можливе формування адекватної комунікативної моделі спілкування - |
*Комунікативний простір |
Відносини індивідів між собою і навколишнім середовищем, які спрямовані на актуалізацію комунікативного потенціалу групи і реалізуються в системі інформаційних зв’язків - |
*Комунікативна структура малої групи |
Пасивне, пристосовницьке прийняття групових стандартів поведінки, безапеляційне визнання існуючих порядків, норм і правил, безумовне схиляння перед авторитетами - |
*Конформізм |
Невелика за чисельністю спільність, в якій індивіди безпосередньо контактують між собою, об’єднані спільною метою та завданнями, що є передумовою їх взаємодії, взаємовпливу, спільних норм, процесів та інтересів, міжособистісних відносин і тривалості їх існування - |
*Мала група |
Дія людини, яка проявляється у її податливості реальному чи уявному тиску групи! зміні установок і вчинків відповідно до позиції спільноти, до якої вона причетна - |
*Конформна |
Схильність індивіда піддаватися думці групової більшості, реальному чи уявному тискові групи - |
*Конформність |
Здатність індивіда використовувати оптимальні для конкретної ситуації мовні засоби, етичні норми - |
*Культура мовлення |
Сукупність соціальних норм і цінностей, якими індивід керується в процесі практичної діяльності, реалізовуючи свої потреби й інтереси у взаємодії із соціальним оточенням - |
*Культура особистості |
Сукупність знань і вмінь, способів і навичок комунікативної взаємодії, а також пов’язаних з нею загальних для конкретного суспільства і конкретних ситуацій етико-психологічних принципів і норм - |
*Культура спілкування |
Наділений найбільшим ціннісним потенціалом індивід, який має провідний вплив у групі - |
*Лідер |
Один з процесів організації й управління малою соціальною групою, який сприяє досягненню групових цілей в оптимальні терміни та з оптимальним ефектом - |
*Лідерство |
Спонукання до діяльності, пов’язане із задоволенням потреб; сукупність зовнішніх чи внутрішніх умов, які зумовлюють активність суб’єкта і визначають її спрямованість - |
*Мотив |
Складне інтегральне психологічне утворення, основу якого становлять потреби, тобто динамічно-активні стани особистості, які виражають її залежність від конкретних умов існування і породжують діяльність, спрямовану на ліквідацію цієї залежності - |
*Мотиваційна сфера |
Поведінка — найрізноманітніші рухи (жести, експресія обличчя, пози, інтонаційно-ритмічні особливості голосу, дотик), які виражають психічні стани людини, її ставлення до партнера, до ситуації спілкування загалом - |
*Невербальна |
Система відчужених і незалежних від психологічних і соціально-психологічних властивостей людини, наділених чіткими значеннями символів, знаків, жестів, що використовуються для передавання повідомлення - |
*Невербальні комунікації |
Емоційно забарвлені зв’язки, які відтворюють неофіційні взаємини між членами групи - |
*Неформальна структура малої групи |
Вид спілкування, для якого характерне використання невербальної поведінки і невербальних комунікацій як головного засобу передавання інформації, організації взаємодії, формування образу, думки про партнера, здійснення впливу на іншу людину - |
*Невербальне спілкування |
Суб’єкт власної життєдіяльності, суспільна істота, наділена свідомістю і представлена психологічними характеристиками, які є стійкими, соціально зумовленими, виявляються у суспільних зв’язках, відносинах з навколишнім світом, іншими людьми, визначають поведінку людини - |
*Особистість |
Емоційний стан, різновид поведінки великої сукупності людей, породжений дефіцитом або надлишком інформації, загрозливим впливом зовнішніх умов і виражений почуттям страху - |
*Паніка |
Метод свідомого та організованого впливу на психіку індивіда через звернення до його критичного судження - |
*Переконання |
Властивість, особистісна якість, сутнісна сила людини, які виявляються у здатності впливати на іншу особу спонукальним, стримуючим, заспокійливим або іншим розвивальним способом, змінюючи не тільки її поведінку, а й погляди, мотиви, свідомість, характер - |
*Особистий вплив |
Стійка система відносин людини з певними аспектами дійсності, що виявляється у відповідній поведінці та вчинках; узагальнена характеристика поглядів, уявлень, установок людини, групи у статусно-рольовій структурі - |
*Позиція |
Інтегральне психічне утворення, яке включає в себе когнітивний (суїцидальні думки і наміри), емоційно-мотиваційний {наявність емоцій, в яких домінують депресія, тривожність, почуття вини), поведінковий (підготовка і реалізація суїцидальних дій) компоненти - |
*Песимістична особистісна установка |
Усвідомлення індивідом того, як його сприймають і оцінюють інші індивіди або спільності; вид пізнання, у процесі якого суб’єкт стає об’єктом свого спостереження; аналіз власного психічного стану - |
*Рефлексія |