- •Комунікативний процес та його складники
- •Комунікативна особистість у спілкуванні
- •Види девіацій
- •Комунікативні девіації
- •Соціальна профілактика
- •Теоретичні аспекти соціально-педагогічної профілактичної роботи з підлітками
- •Аутистична поведінка
- •Гіперкомунікабельність
- •Конформна поведінка
- •Псевдологія
- •Мовленнєві особливості молодіжної субкультури
- •Вербальна агресія
- •Інші прояви комунікативних девіацій
- •Формування комунікативної компетентності школярів
- •15 Практичні аспекти соціально-педагогічної профілактичної роботи з підлітками
Комунікативний процес та його складники
Спілкування, у процесі якого в людини, яка вступає в контакт, проявляється доброта як якість її особистості - |
*Особистісне спілкування |
Процес повернення індивіда на попередні стадії розвитку особистості, об'єктних відносин чи когнітивних процесів, що відбувається в умовах різкого погіршення умов існування, при хворобах, травмах або в межах спеціального психотерапевтичного впливу (аналітична регресія) - |
*Регресія |
Вимоги до спілкування людини – ц |
*Вимоги до особистості |
Поділювані особистістю соціальні цінності, що виступають як мета життя й основних засобів досягнення її і з огляду на це набувають функції найважливіших регуляторів соціального поводження індивідів - це: |
*Ціннісні орієнтації особистості |
Психологічний стан, що виникає в ситуації розчарування, нездійснення якої-небудь значимої для людини мети, потреби; гнітюча тривога, почуття напруженості, безвихідності - |
*Фрустрація |
Наука про зв’язок між зовнішнім виглядом людини та її належністю до визначеного типу особистості, завдяки чому за зовнішніми ознаками можуть бути встановлені психологічні -характеристики цього типу - це: |
*Фізіогноміка |
Толерантність– це: |
*терпимість |
Невербальна комунікація, пов’язана з тактильною системою сприйняття; включає найрізноманітніші дотики — рукостискання, поцілунки, погладжування, поплескування, обійми і т. д. - |
*такесика |
Здатність людини ефективно взаємодіяти з навколишніми людьми в системі міжособистісних стосунків; уміння орієнтуватися в соціальних ситуаціях, правильно визначати особистісні особливості й емоційні стани інших людей, вибирати адекватні способи реакції і реалізовувати ці способи в процесі взаємодії; уміння поставити себе на місце іншого - це: |
*Стоціально-психологічна компетентність |
Цілісна система індивідуальних вибіркових, свідомих зв’язків особистості з різними сторонами об’єктивної дійсності, що охоплює три взаємозалежні компоненти: ставлення людини до людей, до себе, до предмета зовнішнього світу - це: |
*Стосунки |
Індивідуальна стабільна форма комунікативної поведінки людини, що виявляється в будь-яких умовах взаємодії — у ділових і особистих стосунках, у способах прийняття і здійснення рішень, у прийомах психологічного впливу на людей, у методах розв’язку міжособистісних і ділових конфліктів - це: |
*Стиль спілкування |
Складний багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, породжуваний потребами в спільній діяльності та обміні, що включає в себе обмін інформацією, вироблення єдиної стратегії взаємодії, сприйняття і розуміння іншої людини – це: |
*Спілкування |
Духовне утворення, що склалося у свідомості людей, емоційно змальований образ, який передає значення, що має елементи опису, оцінки і розпорядження - це: |
*Стереотип |
Прагненнялюдини до можливобільшповноговиявлення і розвиткусвоїхособистіснихможливостей - це: |
*Самоактуалізація |
Процес, який виникає під час взаємодії між людьми на основі природного спілкування і який відбувається у формі сприйняття і розуміння однієї людини іншою - |
*Соціальна перцепція |
Різніповедінкові тактики, спрямовані на те, щобвплинути на сприйняттянавколишнімидіяльноїособистості - це: |
*Самопрезентація |
Соціальна функція особистості; відповідний усталеним нормам спосіб поводження людей залежно від їхнього статусу чи позиції в суспільстві, у системі міжособистісних стосунків - це: |
*Роль |
Рівень спілкування діловий — рівень спілкування, на якому людей об’єднують інтереси, справи, спільна діяльність, пошук засобів підвищення ефективності співробітництва; спілкування психологічно відсторонене, домінує Я-Ви контакт - це: |
*спілкування ділове |
Рівень спілкування, на якому від людини очікується виконання визначеної рольової функції, демонстрація знання норм соціального середовища, підтвердження себе, свого статусу; спілкування, як правило, має анонімний характер - це: |
*спілкування соціально-рольове |
Рівень, на якому основною метою спілкування є задоволення потреби в розумінні, співчутті, переживанні; від партнерів очікуються психологічна близькість, емпатія, довірливість - |
*спілкування інтимно-особистісне |
Суб’єкт, якийсприймаєадресованейомуповідомлення, реагує на повідомлення - це: |
*Реципієнт |
Стереотипні моделі поводження, обмін прийнятими в суспільстві фразами і жестами, доречними в даній ситуації, що виконують функції стабілізації стосунків, соціального контролю, передавання досвіду - це: |
*Ритуали міжособистісні |
Сукупність установлених звичаєм дій (включає мовне поводження), що у символічній упорядкованій формі відтворюють зв’язок індивідів, соціальних груп, суспільства з найбільш значимими для них явищами: соціальними цінностями, інститутами, історичними подіями, людьми, природними об’єктами і процесами тощо - це: |
* Ритуал |
Створення і підтримка (відтворення) зрозумілогоклієнтам образа, іміджу – це: |
*Позиціонування |
Просторовівзаємини людей у процесіспілкування - це: |
*Проксеміка |
Механізмпсихологічногозахисту, щополягає в неусвідомленомунаділеннііншоїлюдини мотивами, рисами і властивостями, властивимиданійособистості - це: |
*Проекція |