- •10. Теорема, її структура. Види теорем. Методи доведення.
- •2. Операції над множинами. Обєднання і переріз множин. Основні властивості цих операцій.
- •5. Кортеж. Декартів добуток множини.
- •19. Теоретико-множинний підхід до визначення нат числа.
- •33.Додатні раціональні числа. Додавання додатних раціональних чисел
- •37. Десяткове вимірювання відрізків. Ірраціональні числа.
- •34. Відношення порядку на мн-ні ладанних рац чисел. Віднімання рац чисел (додатних)
- •14. Поняття про нерівність з 1 змінною. Обл визначення змінної та мн-ни розв’язків.
- •22. Ділення на мн-ни цілих невідємних чисел та його основні властивості
- •31. Вимоги до вимірювання. Приклади
- •30. Величини. Властивості приклади
- •28.Прості і складені числа. Основна теорема, нск,нсд.
- •20. Теоретико-множинний підхід до визначення різниці цілих невідємних чисел.
- •18. Пряма,обернена пропорційність. Лінійна функція. Їх властивості графіки
- •6. Висловлення. Логічні операції над висловленням
30. Величини. Властивості приклади
в початк школі вивчають такі величини як кількість, маса, площа, об’єм, час
величина назив властивість бути порівн. між елементами заданої скінченої мн-ни. види порівнянь: -безпосереднє, - спосіб порівняння за допомогою посередників. Універсальний посередникам виступає числом, як результат вимірюв величин
властивоі величин?
1. в. бути порівн. між однородними величинами
Однородні- які можна порівняти між собою
2. будь-яка величина має суму величин міра величина, яка с клад з кількох складових дорівн сумі значен цих складових
3 В. не обмеж подільності: яка великою не бути величина а і який би не було великим натур числом н, завжди знайдеться така величина в, яка н разів вміщується у величині а
4, в аксіомі архімеда. яким б не були величина а, завжди знайд таке натур число н, що н*в=а
38запис раціональних чисел у вигляджі десяткових дробів.
якщо знамен звич дробу не має простими множниками жодної 2,5, то такий звич дроб переходить в нескінчений 10-ти періодичн чистий дріб. чистий дріб- почин відр після коми 0,33333+0,(3). мішаний - 2, 82150
кількість періодів визнач кіл-тю цих в найменш з чисел, які склад з девяток, що діляться на знаменник якщо знайменш звич дробів крім 2 і 5 має простий множник, то такий дріб переходить в нескінченний періодичний мішаний десятк. кількість цифр в періоді визнач кіл-тю цифр в найменшому з чисел, яке склад з 9, яке ділиться на добуток множенників знаменника відмінних від 2 і 5. кіл-ть цифр в до період частині визнач найбільш з показників множників 2і5.
28.Прості і складені числа. Основна теорема, нск,нсд.
простими числами назив такі натур числа які діляться на самі себе та на 1.
складні числа назив такфі натур числа найбільш спільний дільник=1.
теореми:
1. мн-на простих чисел є нескінченою.
2. якщо число натур є складеним т овоно має хоча б 1 простоий дільник не більший ніж корень квадратн зведень
осн теорема: будь-яке натур число завжди можна представити у вигляді добутка його простих множників
найбільш спільний дільник – найбільш натур число яке ділиться числа а і в найбільш спільне кратне – найменш натур число на яке ділиться число а і властивості:
1. будь-яке СК заданих чисел завжди ділиться на найменше спільне кратне
2. якщо є НСК 2-ох чисел, то те є НСК чисел а і в
3. НСД(а,в) НСК(А,В)=А,В Добуток НСК заданих чисел на НСД цих чисел дорівнює добутку цих чисел
4. НСК=ав/НСД(а;в). НСК взаємопростих чисел дорівнює добуток цих чисел алгоритм знаходження
25.аксіоматичне означ додав цілих невідємних чисел. закони додавання.
алгебраїчна операція- певні закони і правила, які дозвол. будь-якій упорядкованій та у ставити у відповідності елементі зед цієї мн-ни при цьму х перший компонент, у-другий, зед-результат операції. знак + означає від обр (N02 N0) або бінар алгебраїчну операцію(додавання), яка зіставляє з кожною парою х,у яке належ N0 натур число, що назив «сумою» познач х+у числа х і у назмив доданки і задов. таким чином
сума будь=якого нат числа х і у дорівнює цьому числу (х+0=Х)
сума будь-якого числа х і у дорівнює (х+у)
32.поняття звич дроби. властивості. перетворення звич дробів
звичайний дріб- це число у вигляді m/n, де m і n- натур числа. а n- знаменник, а m-чисельник.
властивості:
основна властивость
- якщо чисельник і знаменник помножити на одне і теж число . то дріб не зміниться
-поріняння
-скорочення
-призведеннядо одного знаменника