- •10. Теорема, її структура. Види теорем. Методи доведення.
- •2. Операції над множинами. Обєднання і переріз множин. Основні властивості цих операцій.
- •5. Кортеж. Декартів добуток множини.
- •19. Теоретико-множинний підхід до визначення нат числа.
- •33.Додатні раціональні числа. Додавання додатних раціональних чисел
- •37. Десяткове вимірювання відрізків. Ірраціональні числа.
- •34. Відношення порядку на мн-ні ладанних рац чисел. Віднімання рац чисел (додатних)
- •14. Поняття про нерівність з 1 змінною. Обл визначення змінної та мн-ни розв’язків.
- •22. Ділення на мн-ни цілих невідємних чисел та його основні властивості
- •31. Вимоги до вимірювання. Приклади
- •30. Величини. Властивості приклади
- •28.Прості і складені числа. Основна теорема, нск,нсд.
- •20. Теоретико-множинний підхід до визначення різниці цілих невідємних чисел.
- •18. Пряма,обернена пропорційність. Лінійна функція. Їх властивості графіки
- •6. Висловлення. Логічні операції над висловленням
1. множина. види множин, способи їх розв’язування.
Множина́ — одне з основних понять сучасної математики. Строго воно не визначається, але може бути дано інтуїтивне визначення множини як сукупності певних і різних об'єктів довільної природи, яка розглядається як одне ціле. Об'єкти, які складають множину, називаються її елементами. Наприклад, можна говорити про множину усіх книг в певній бібліотеці, множину літер українського алфавіту або про множину всіх коренів певного рівняння тощо.
види множин:
- нескінчена:нат
скінчена (те що можна перелічити)
порожня (те чого немає х+1=0, А={x2+5=0}
способи задавання
1. перелічення елементів А={2;3;5;0;4}-такий запис порядок елементів не має значення, повторення в множині не припускається.
2. за допомогою характерної властивості
В={х/x2-5х+6=0}= {2$3}$ C={c/c- парні; C<=10}; C={2,4,6,8,10}; C={C/C=2k, k принадлежит N, k<=5}
3. за допомогою кругів ейлера
А
В В А
А={x/x - парні} B={x/x- не парні}
відношення між множинами
а)множина які перетинаються між собою
б)множини, які не перетинаються між собою
в)множини які знаходяться в відношенні включ між собою В ᴄ А
10. Теорема, її структура. Види теорем. Методи доведення.
теорема- стверджувальне речення у вигляді імплікації або іквеваленції 2-х предикатів істинність якого треба довести для всіх значень змінної з області визначення.
структура: 1) пояснюв структура в ції частині говориться про мн-ну, для якої формування данної теореми. 2. умовна А(х)В(х) 2. наслідок. теоремою вважається ті речення у вигляді імплекаціїї або уеквіваленції предикатів, які відповідають або лог слідування, або лог еквіваленції.
види теорем: пряма А(х) В(х)-і 2. обернена В(х)=А(х) – х 3. промежна до прямої 4. протилежна до оберненої
пряма і протилежна до оберненої завжди еквівалентні. способи доведень:
1. за повної індукції.
=
2ю за неповної індукції доведення проводиться для деяких, але не всіх можливих випадках.
1+1=12 n=1, 1+3=22 n=2, 1+3+5=33 n=3
3. метод атем ындукцыъ
4. метод контрприкладу- коли треба спрстувати якесь твердження
5. вид супротивного
рызны формування теорем:
2. Операції над множинами. Обєднання і переріз множин. Основні властивості цих операцій.
основні властивості цих операцій.
операції над множинами: 1)переріз 2)обєднання 3)різниця 4) декартовий 5)розбиття множини на підмножини, що не перетинаються
1)переріз мн-н називається мн-на елементів мн-ни елементів, які єелементами мн-ни. А і мн-на В
А∩В={4/4 С А, у € В}
а)
б)
в)
г)
властивості
т(А) – потужність множин А (к-ть елементів множин А)
1)комунікативність А∩В=В∩А
2)АСОЦІАТИВНІСТЬ (СПОЛУЧНА) (А∩В)∩С=А∩(В∩С)
3)
А∩А=А,
А∩0=0,
А1∩А,
А2∩А,
А3∩А,
А4∩А,
Множина А назив універсальною до множин А1, А2, А3, А4. якщо ці множини є підмножинами А.
І- універсальна множина
2) обєднання множин називається мн-на елементів якої належить або до 1-ої або до 2=ї мн-ни А∩В (або)
а)
б)
в)
г) А={1,3,4,8} В={0,2,4,8} АỤВ={1,2,3,4,8,0}
властивості
1) АỤВ=
ВỤА
(комунікативна) 2) (АỤВ)ỤС=АỤ(ВỤС)
–асоціативна 3) АỤА=А,
АỤІ=І,
АỤ0=А
3)дистрибутивна (розподільна) АỤ(ВỤС)=
АỤ(ВỤС)
АỤ(ВỤС)∩(АỤС)
АỤ(ВỤС)=
(АỤВ)∩
(АỤС)
ОПЕРАЦІЯ ОБЄДНАННЯ МНОЖИН, ЩО МІЖ СОБОЮ НЕ ПЕРЕТИНАЮТЬСЯє теоретичною основою форм=ння поняття натуральних чисел. правило суми за цим правилом знаходять кіл-ть елементів в обєднанні двох або кількох мн-н.
3)операція над мн-на. віднімання множин, доповнення до підмножини. основні властив.
основні властивості цих операцій.
операції над множинами: 1)переріз 2)обєднання 3)різниця 4) декартовий 5)розбиття множини на підмножини, що не перетинаються
3) різниця двох множин назив. мн-на елементи якої належать до множини перщої мн-ни і не належить до другої. А\В={x/xF, x В} A\B A={2.3.4.5} B={3.5.7} A\B={2.4}
опЕРАЦІЯ РІЗНИЦІ МНОЖИНИ У ВИПАДКУ, КОЛИ 2-ГА МНОЖИНА Є ПІДМНОЖИНОЮ 1 МНОЖИНИ Є ТЕОРЕТИЧНОЮ ОСНОВОЮ ФОРМУВАННЯ ПОНЯТТЯ ВІДНІМАННЯ НАТУР ЧИСЕЛ.
властивості:
1.не є комунікативною А\ВВ\А
2.не є асоціативною А\(В\С) (А\В)\С
3.дистрибутивна А\(В∩С)= (А\В)Ụ(А\С) А\(ВỤС)=(А\В)∩(А\С)
4. (А∩В)’y=A’yỤB’y; (АỤВ)’y=A’y∩B’y;
Довнення мн-ни В до мн-ни А назив мн-на елементів А крім того, що входять до мн-ни В.
4.розбити множини на підмножини, що попарно не перетинаються . класифікація понять
ця операція є основою будь-якогї класифікації. умови конкретного проведення цієї операції. 1) Кожня підмножина множини не порожня Аі
2)дві будь – які множини не перетинаються між собою Аі∩Аn
3)обєднання всіх підмножин розбитих дає універсальну мн-ну
натуральні числа діляться на парні і не парні. для цього викон все три умови. Осі трикутника діляться на рівнобедрені, нерівнобедр, прямі, гострі. для цього приклада поруш 2 умови, значить – не вірно. розбити множини за допомогою 1,2,3 властивості А={а/а-трикутн} властив бути пря покутним трикут
А1 А1 А1={а/а прямі трикутн n=2}
2 вл – бути рівнобедреним трикутн, бути прям трикутн n=4
3 вл. бути прямим трикутн
бути рівнобедрен трикутн
бути рівностор трикутн n=8