2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: забезпечення процесу психолого-педагогічної підготовки аспірантів до викладацької діяльності, формування їхньої професійно-педагогічної компетентності та розвиток науково-дослідницьких умінь.

Завдання:

• розкрити зміст основних педагогічних категорій, а саме: вища школа, педагогіка вищої школи, вимоги до організації педагогічного процесу у вищому навчальному закладі, зміст, методи, форми роботи зі студентами, контроль та оцінювання їхніх навчальних досягнень;

• сформувати в аспірантів вміння професійно-педагогічної самореалізації (розв’язувати педагогічні завдання, ситуації; формувати індивідуальний стиль науково-педагогічної діяльності; засвоювати і передавати педагогічні цінності майбутнім фахівцям; самостійно працювати з науковою (спеціальною, педагогічною) літературою, пошуково-довідниковою системою Інтернет тощо);

• ознайомити майбутніх науковців з інформацією про історію і сучасні тенденції розвитку вищої освіти в Україні та зарубіжних країнах;

• мобілізувати дослідницький потенціал аспірантів на розробку та запровадження педагогічних технологій у вищому навчальному закладі;

• сприяти самовдосконаленню, саморозвитку майбутніх викладачів засобами інформаційних технологій;

• розвивати творче, конструктивне мислення майбутніх викладачів як основи новаторства, майстерності та професіоналізму.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: науково-понятійний апарат педагогіки вищої школи як науки; методи науково-педагогічних досліджень; зміст і напрями діяльності викладача вищого навчального закладу; основи дидактики вищої школи; історію вітчизняної та зарубіжної вищої школи.

вміти: самостійно та вільно орієнтуватися у змісті педагогіки вищої школи; обґрунтовувати власну точку зору щодо актуальних проблем вищої школи; застосовувати знання з педагогіки вищої школи в процесі вивчення фахових дисциплін; розробляти і запроваджувати педагогічні технології у практику підготовки студентів, визначати внесок видатних вітчизняних і зарубіжних учених у розвиток педагогіки вищої школи; оцінювати практичну значущість нововведень у вищій школі; створювати умови для самореалізації студентів; удосконалювати навчально-виховний процес у вищому навчальному закладі; проводити виховну роботу серед студентів; здійснювати пошукову діяльність з базових дисциплін.

3. Програма навчальної дисципліни Модуль 1

Змістовий модуль 1. Вища школа та освіта

Тема 1. Вища школа як педагогічна система

Мета і завдання, структура і функції вищої школи; вища школа як науково-педагогічна система (вищий навчальний заклад, наглядова рада, вчена рада, спеціалізована рада, робочі і дорадчі органи, ректорат, відділи, факультети, кафедри, викладачі, співробітники, студенти, магістри, спеціалісти, аспіранти, докторанти).

Вищий навчальний заклад (державної, комунальної і приватної форми власності) як освітня установа, котра має статус юридичної особи й реалізує професійні освітні програми вищої професійної освіти; його завдання, структура і напрями діяльності; види вищих навчальних закладів (університет, академія, інститут, консерваторія, музична академія).

Вища освіта як результат засвоєння такої сукупності систематизованих знань і навичок діяльності, яка дає можливість фахівцеві самостійно й відповідально вирішувати дослідницькі і практичні завдання, творчо використовуючи й розвиваючи досягнення культури, науки, техніки; мета, завдання, принципи побудови системи вищої освіти України (доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою; рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей; органічний зв’язок освіти з національною історією, культурою, традиціями; незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій; науковий світський характер освіти; інтеграція з наукою та виробництвом; взаємозв’язок із наукою інших країн; гнучкість і прогностичність системи освіти; єдність і наступність системи освіти; безперервність і різноманітність системи освіти; поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті); ключові позиції Болонського процесу із удосконалення вищої освіти в Україні (двоциклове навчання; кредитна система; контроль якості освіти; розширення мобільності; забезпечення працевлаштування випускників; забезпечення привабливості європейської системи освіти); ступневість вищої освіти (підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст», «магістр»); приватна освіта в Україні.

Офіційно-нормативні документи, що регламентують діяльність вищих навчальних закладів, а саме: Загальна декларація прав людини (1948 р.), Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття») (1993 р.), Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» (1993 р.), Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (1993 р.), Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України (1993 р.), Указ Президента України «Про положення про національний заклад (установу) України» (1995 р.), Закон України «Про освіту» (1996 р.), Конвенція «Про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні» (1997 р.), Типове положення про бібліотеку вищого навчального закладу (1998 р.), Закон України «Про вищу освіту» (2002 р.), Закон України «Загальнодержавна програма підтримки молоді на 2004-2008рр.» (2003 р.), Примірний статут вищого навчального закладу (2003 р.), Примірне положення про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах України (2007 р.).