Тема3.2. Види і форми діяльності практичного психолога

Питання: Особливості психологічної реабілітації, психологічної прогностики та психологічної провіти як напрямків діяльності практичного психолога. Індивідуальна та групова форми роботи практичного психолога– 2 години.

Психологічна реабілітація– надання психолого-педагогічної допомоги дітям, підліткам, молоді, які перебувають у кризовій ситуації (постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо), з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності.

Психологічна прогностика– розробка, апробація і застосування моделей поведінки групи та особистості у різних умовах, проектування змісту і напрямків індивідуального розвитку дитини та складання на цій основі життєвих планів, визначення тенденцій розвитку груп, міжгрупових взаємин та освітньої ситуації у регіоні.

Психологічна просвіта – підвищення психологічної культури населення, формування запиту на психологічні послуги та забезпечення інформацією з психологічних проблем. Може здійснюватися у формі лекцій, тематичних виставок психологічної літератури, бесід, семінарів, батьківських та інших клубів, психологічних газет, диспути, виступи на ТБ, радіо, «круглі столи».

Завданнями просвітницької діяльності є:

• поступове усвідомлення громадянами цілей, завдань та можливостей соціально-психологічної служби, розуміння кола проблем, які вони можуть розв'язати за допомогою психолога чи соціального працівника; уявлення про те, до якої саме служби варто звертатися;

• підвищення психологічної компетентності людей з метою розширення їхніх можливостей самостійно розв'язувати проблеми й конфлікти, які виникають в особистому житті та професійній діяльності;

• підвищення психологічної культури суспільства в цілому, оскільки розв'язання багатьох соціальних проблем, що виникають у суспільстві, неможливе без знання та врахування психологічних чинників (це, зокрема, такі проблеми, як наслідки Чорнобильської аварії, міжнаціональні конфлікти, феномен «Білого братства» тощо);

• «надання» психологічних знань державним діячам, політикам та керівникам всіх рангів.

Індивідуальна та групова форми психологічної роботи. Переваги групової роботи.

1. Опинившись у тренінгової або психотерапевтичній групі, людина уникає непродуктивного замикання в самому собі зі своїми труднощами і виявляє, що його проблеми не унікальні, що і інші переживають схожі почуття. Часто у групі людина зустрічає тих, хто має значно складніші проблеми, ніж власні. А вони — ці інші учасники групи — живуть, діють і не втрачають оптимізму. Для багатьох людей подібне відкриття само по собі є потужним психотерапевтичним чинником. Але, якщо життєві труднощі, що переживаються людиною, насправді значно серйозніше, ніж у інших учасників, то робота в тренінгової гурті може виявитися для неї менш корисною, чим індивідуальні консультації.

2. Група відображає суспільство в мініатюрі, що дозволяє простежити значення прихованих чинників, як тиск партнерів, соціальний вплив і конформізм. Тобто, в групі яскраво моделюється система взаємин і взаємозв'язків, характерна для реального життя учасників, а це дає їм можливість побачити і проаналізувати в умовах психологічної безпеки психологічні закономірності спілкування і поведінки інших людей і самих себе, які не є очевидними в життєвих ситуаціях. Адже в групі можна, наприклад, зайнятися рольовими іграми і буквально відтворити конкретні життєві ситуації когось з учасників. Скажімо, поставити сцену звичайного шкільного конфлікту, що включає декілька учасників, і програти різні варіанти його протікання, апробовувати різні стратегії поведінки. Змоделювати складний простір людських відносин в соціумі майже неможливо при індивідуальній психологічній роботі — хоч би тому, що «акторів» замало.

3. Психологічний тренінг у практичній психології.