Тема 1.2. Соціальні та організаційні особливості навчання у вищих навчальних закладах

Питання: Закономірності навчального процесу в закладі освіти. Особливості взаємостосунків студентів один з одним, проблеми, які виникають при їхній побудові. Особливості організації позанавчальної діяльності студентів– 3 години.

Закономірності навчального процесу у закладі освіти:

1. Процес навчання у вищій школі підпорядкований розвитку суспільного виробництва. Механізм цієї закономірності визначається потребами суспільства у педагогічних кадрах.

2. Процес навчання у вищому закладі освіти взаємопов’язаний з процесами виховання й розвитку студентів. Зв’язок між виховання і навчанням взаємний. Виявлено, що успішність навчання залежить від рівня вихованості студентів. Навчання є джерелом розвитку особистості.

3. Процес навчання закономірно залежить від зовнішніх умов, за яких він відбувається.

4. Процеси викладання і навчання у цілісному процесі навчання студентів утворюють двосторонній закономірний зв’язок. Студент розглядається як суб’єкт навчання.

5. Цілеспрямоване навчання студентів педагогічній діяльності шляхом включення його в цю діяльність. Діяльність студентів під час практики є аналогом професійної діяльності вчителя.

6. Між метою навчання, змістом освіти, методами й формами навчання існують закономірні залежності. Ця закономірність може бути вираженою у формі декількох дидактичних законів:

• зміст навчання закономірно залежить від його завдань, що відбивають потреби суспільства, рівень й логіку розвитку науки, реальні навчальні можливості студентів й зовнішні умови навчання;

• методи навчання як модель взаємопов’язаних діяльностей викладання й навчання закономірно залежить від цілей вузівського навчання й його змісту;

• форми й засоби навчання закономірно залежать від цілей, змісту й методів навчання у вищій педагогічній школі.

7. Навчальний процес відбувається лише при відповідності цілей студента цілям викладача, за умов, коли діяльність викладача відповідає способу засвоєння навчального матеріалу.

8. Темп й глибина засвоєння змісту освіти пропорційні забезпеченому викладачем інтересу студентів до навчальної діяльності.

9. Успішність й швидкість навчання та розвитку залежить від включення студентів у навчально-пізнавальну діяльність на оптимальному для даного студента рівні вивчення навчального матеріалу.

10. Засвоєння змісту навчального матеріалу тим краще, чим регулярніше організоване повторення цього змісту.

Взаємостосунки у студентському середовищі багато у чому визначаються загальним культурно-історичним (і соціально-економічним) фоном суспільного життя. Взаємостосунки студентів ніби відображають усталену культуру стосунків між людьми у самому суспільстві. На них впливають і стосунки з викладачами.

Проблеми, які виникають у взаємостосунках студентів один з одним:

1. Проблема взаємостосунків між студентами різних курсів. «Студентської дідівщини» у психолого-педагогічних вузах звичайно немає, хоча інколи може бути зарозумілість і заступництво з боку старших студентів щодо студентів молодших курсів. «Дідівські» тенденції більше проявляються серед співкурсників, коли виясняється, що хтось має більші переваги у відносинах з викладачами.

2. Проблема побудови взаємостосунків у переважно жіночих студентських аудиторіях. Ця проблема специфічна саме для психолого-педагогічних вузів, де більшість студентів – дівчата. Ними не захоплюються, як це мого бути у чоловічих аудиторіях, що може сприяти формуванню невпевненості у собі. Своїх небагатьох однокурсників-хлопців дівчата не завжди сприймають як справжніх чоловіків.

3. Проблема входження у навчально-професійне співтовариство. У багатьох закладах неформальними об’єднаннями студентів і працівників створюються такі товариства (тусовки), які можуть значно впливати на суспільну думку, у цілому ситуацію у внз. Часто успішна адаптація студента у внз залежить від його уміння включитися в місцеву престижну соціально-професійну групу, яка багато у чому підстраховує своїх постійних членів, захищає їх від гніву викладачів і адміністрації. Такий адаптований студент має більше шансів на успіх у даному навчальному закладі. Але студент «платить» за входження в престижну «тусовку» (обмеження):

1) відповідність інтелектуальними, комунікативними, статусним, декоративним, фізичним і іншим вимогам і нормам, характерним для даної групи;

2) обмеження певної свободи дій і висловлювань;

3) обмеження у плані побудови власної кар’єри (людина має знаходитися у межах відведеної їй ролі);

4) терпляче ставлення до різних домагань і образ з боку визнаних лідерів «тусовки» (жарти, приколи тощо);

5) обмеження щодо власного дозвілля і різних захоплень.

4. Проблема безболісного виходу з навчально-професійної студентської «тусовки». Плата за це:

1) плітки, наклепи, щира брехня;

2) відмова у допомозі при розв’язанні формальних чи неформальних проблем;

3) остракізм (жорстка критика, гоніння) щодо тих, хто повз «тусовку» зумів швидко розв’язати певні кар’єрні питання;

4) побиття, анонімки, апелювання до старих гріхів, приниження гідності.

Організація позанавчальної діяльності студентів. Ефективність навчальної діяльності значно залежить від організації студентського дозвілля, але саме дозвілля (чи його відсутність) багато у чому визначає і формування професійної самосвідомості майбутнього психолога, його ставлення до психології, визначає дух психологічного співтовариства. В університеті є ряд гуртків, у який беруть участь студенти. Крім того, що навчальний заклад організовує гуртки, самі студенти мають потурбуватися про організацію власного дозвілля, тобто проблема у тому, що можуть зробити самі студенти для того, щоб роки навчання у психологічному внз були більш насиченими і запам’яталися.