2. Господарство та соціально-економічні

відносини у країнах Стародавнього Сходу

До країн Стародавнього Сходу відносяться Стародавній Єги-

пет, державні утворення Межиріччя (Шумер, Ур, Вавилонське

царство), Стародавня Індія, Китай та інші.

Господарство перших цивілізацій в історії людства мало

багато спільних рис, разом з тим відзначалося певними особ-

ливостями, що відрізняли їх від країн античного світу

давня Греція та Рим), які виникли і розвивалися на госпо-

дарській та духовній основі Сходу, але значно пізніше.

Країни Стародавнього Сходу були розташовані у вигідних

географічних та кліматичних умовах. Саме ці обставини спри-

яли інтенсивному розвитку землеробства на високоурожайних

поливних землях долини річки Ніл у Єгипті. Єгиптяни винай-

шли соху, навчилися виливати з міді ножі, сокири, наконечни-

ки стріл, посуд. Проте найбільшим їхнім господарським до-

сягненням стала зрошувальна система землеробства, яка пе-

ретворила Єгипет у могутню централізовану державу, квіту-

чий оазис світу. Згодом стародавні єгиптяни навчилися ви-

плавляти бронзові вироби, виробляти тонке лляне полотно, при-

краси з золота і срібла. Особливо високого рівня розвитку

досягли обробка каменю і будівельна справа, свідченням чого

є єгипетські піраміди, інші архітектурні пам'ятки, які зберег-

лися до наших днів.

Оскільки на півночі Єгипту переважало тваринництво, а на

півдні землеробство, то між цими регіонами велася жвава тор-

гівля. Згодом у торгівлю з Єгиптом були залучені сусідні

держави та народи. Єгипетські купці торгували зерном, золо-

том, сріблом, міддю, оловом, шкурами, слоновою кісткою, дере-

виною. У країні існували невільничі ринки, де вільно купува-

ли і продавали рабів.

До країн східного рабства, а саме так називають історики

країни Стародавнього Сходу, належали також державні утво-

рення Межиріччя (Месопотамії). У долинах рік Тигр і Євфрат

місцеві жителі успішно займалися землеробством, споруджу-

вали греблі, канали, інші іригаційні споруди. Найпоширеніши-

ми сільськогосподарськими культурами тут були ячмінь, про-

со, льон, горох, цибуля, часник, огірки, виноград, яблуні. Зрос-

тання сільськогосподарського виробництва стимулювало роз-

виток ремесел і торгівлі. З ремісничих професій поширеними

були каменярі, теслярі, ковалі, металурги, пекарі. У часи існу-

вання могутнього централізованого Вавилонського царства

значного розвитку набула зовнішня та внутрішня торгівля.

Вавилонські купці вивозили фініки, інжир, зерно, вовну, реміс-

ничі вироби, а ввозили рабів, предмети розкоші, ліс, метали,

камінь. Як свідчить кодекс законів царя Хаммурапі, у Вави-

лонському царстві існувало лихварство.

землеробство високого рівня, а також тваринництво були

основними видами господарської діяльності в Стародавньому

Китаї та Індії. У долинах рік Інд і Ганг в Індії та Хуанхе і

Янцзи у Китаї зрошувальне землеробство зародилося вже у

IV тис. До н.Е. На високоурожайних полях землероби збирали

по два рази в рік урожаї бавовни, цукрової тростини, рису, пше-

ниці, проса, льону та інших культур. Високого рівня розвитку

досягли ремесла — ковальство, ткацтво, гончарство, ювелірна

справа тощо. Бурхливо розвивалася торгівля, яка мала регіо-

нальну спеціалізацію.

Для суспільно-економічного устрою країн Стародавнього

Сходу характерним було так зване східне рабство. Особ-

ливість його полягає у тому, що основною продуктивною си-

лою суспільства тут були селяни-общинники, землероби, а та-

кож вільні ремісники. Раби становили незначний відсоток

населення, належали в основному державі, використовувались

як домашня прислуга в господарствах царів, деспотів, числен-

них чиновників, при храмах.

Рабів використовували також на будівництві пірамід, храмів,

доріг, палаців, іригаційних споруд. Лише частково рабська

праця використовувалася для обробітку землі, як правило, в

системі царського і храмового господарства. Головними дже-

релами рабства були війни, піратство, заборгованість селян

общинам.

Отже, в країнах Стародавнього Сходу рабство мало патріар-

хальний характер, сільська община була домінуючою в еко-

номіці цих країн.