- •1. Предмет та завдання економічної історії ......... 18
- •XIX ст., виділившись з політичної економії. На рубежі XIX
- •1950-Х років в 46 італійських університетах читалося 15 курсів
- •1. Предмет та завдання економічної історії
- •2. Місце економічної історії в системі наук
- •3. Критерії періодизації курсу
- •II. Господарські форми доби середньовіччя (VI — XV ст.).
- •2. Господарство та соціально-економічні
- •IV тис. До н.Е. На високоурожайних полях землероби збирали
- •3. Економічні причини розквіту та занепаду
- •100 Чол. Особливо успішно в Стародавній Греції розвивались
- •1. Охарактеризуйте основні етапи господарської еволюції
- •2. Форми землеволодіння та соціально-еконо-
- •751 Рр.) провів військово-аграрну реформу. Суть її полягала
- •814 Рр.) заборонити відхід селян від землі не мали успіху.
- •3. Середньовічні міста. Ремесла. Цехи
- •XV ст. І мала тоді прогресивне значення в розвитку середньо-
- •4. Внутрішня і зовнішня торгівля. Фінанси
- •XV ст. До Ганзейського союзу входило 160 міст, у т. Ч. Новго-
- •1. Охарактеризуйте шляхи формування, форми і типи
- •500 До 2 тис. Т), поліпшилися мореплавні характеристики. Було
- •2,5 Раза. Одночасно почалося здешевлення дорогоцінних ме-
- •3. Соціально-економічні передумови і наслідки
- •75% Загальної кількості кораблів європейських країн. Гол-
- •4. Англійська революція 1640—1660 рр.:
- •XVII ст., в Англії нові капіталістичні відносини проникли у
- •26 Серпня 1789 року ухвалено Декларацію прав людини і
- •6. Соціально-економічні передумови і наслідки
- •XVI ст. Найбільших успіхів у цьому процесі досягла Англія,
- •1. Назвіть економічні причини і наслідки Великих геогра-
- •1. Промисловий переворот в Англії:
- •2. Особливості промислового перевороту
- •7,7 До 27,8 тис. Протяжність залізниць досягла 17,4 тис. Км.
- •3. Особливості промислового перевороту
- •1837 Р. У промислове розвинутій Сілезії працювало всього 8
- •4. Промисловий переворот у сша
- •XVIII ст. На початковому етапі промислового перевороту вони
- •1. У чому полягає суть промислового перевороту? Які його
- •1. Прогрес науки, техніки і технології виробни-
- •XX ст. Зумовили зміни у галузевій структурі машинної ін-
- •2. Економічне піднесення сша та Німеччини
- •1913 Рр. Збільшилася у 8 разів. Будівництво залізниць стиму-
- •7 Млрд доларів. Монополізація сприяла ефективнішому управлін-
- •3. Основні фактори промислового відставання
- •XX ст. У 100 разів перевищували розміри метрополії.
- •5 Млрд франків контрибуції і як гарантію виплати віддавала
- •4. Становлення індустріального суспільства
- •5. Міжнародні економічні відносини
- •7. Назвіть основні здобутки науки, техніки, технології
- •1917 Р.) вступили у війну. Воювали сша на боці країн Ан-
- •2. План Дауеса та його наслідки
- •1927 Р. Досягло передвоєнного рівня. Частка Німеччини у
- •3. Господарство розвинутих країн у 20-ті роки
- •130 Тис. Фірм, 19 залізничних компаній, 5760 банків. Мільйо-
- •25% Порівняно з 1929 р.
- •1931 Р. Золотого стандарту фунту стерлінга.
- •1936 Р. Найбільшого удару зазнала легка промисловість, під-
- •5. Господарство розвинутих країн світу
- •1934 Рр. Насамперед проведено реформи у фінансово-кредит-
- •1933 Рр. Шляхом мілітаризації. Після встановлення окупа-
- •1. Проаналізуйте економічні наслідки першої світової вій-
- •1940 Р. Німеччина повернула собі втрачені Ельзас і Лотарін-
- •5 Млн чол. Потребу в робочій силі нацисти задовольняли за
- •44 Країн. Підписання цих угод відбулося на валютно-фінан-
- •2. План Маршалла
- •5 Червня 1947 р. У виступі в Гарвардському університеті, її
- •1951 Р. Його реалізація розпочалася фактично після прийнят-
- •1951 Р. Сша видали за планом Маршалла майже 17 млрд
- •3. Передумови та наслідки прискореного
- •9 Млн німців із Східної Пруссії та інших районів.
- •35% Меншою від довоєнної, а робочий тиждень був більшим.
- •9%; Протягом цих же років обсяг виробництва товарів зріс у
- •5 Разів, а споживання подвоїлося. Від початку тріумфального
- •4. Динаміка та структурні зміни світового госпо-
- •1977 Рр. Було подолано "нафтовий шок" і досягнуто значного
- •1990 Р. На ці країни припадало 59,3% світового експорту
- •5. "Спільний ринок" — Європейський Союз
- •1993 Р. Функціонує єдиний внутрішній ринок Співтовариства,
- •2002 Р. З'являться і готівкові євро.
- •1. Які економічні наслідки другої світової війни? у чому
- •1) Найбільш розвинуті — Чехословаччина, ндр;
- •2) З рівнем удвоє меншим за цими показниками — Угор-
- •3) Срср, Болгарія, Румунія, показники яких у 2,5 раз а і
- •7%, Трохи менший ріст був досягнутий в Чехії, Угорщині, Хор-
- •2,7 До 10,2%. Всього за п'ятнадцять років, що пройшли від
- •2020 Р. Стане чільною економічною потугою світу.
- •2. Країни, що розвиваються
- •3. Нові індустріальні країни
- •1. У чому полягає суть "соціалістичного господарювання"?
- •VI до II тис. До н. Е. Найвідомішою культурою цього періоду
- •VII ст. Н. Е. У цей час удосконалювалися знаряддя праці, роз-
- •2. Господарство скіфів та античних міст-держав
- •III ст. Н. Е. Наприкінці VI ст. До н. Е. В причорноморських
- •VIII — VI ст. До н. Е. Стародавні греки розпочали колоніза-
- •III ст. Н. Е. Остаточно підірвала сили Римської імперії. Кри-
- •3. Економічний розвиток східнослов'янських
- •IX ст. До н. Е.). На думку багатьох учених, білогрудівці ста-
- •1. Охарактеризуйте основні здобутки господарства пер-
- •IX ст. Це були городища — невеликі укріплені поселення.
- •XIII ст. Майже 300 міст. У них проживали 13—15% населення.
- •4. Економічне становище українських земель
- •XVI ст. Був зумовлений її бездержавним статусом, перебуван-
- •1529 Р., шляхтич мав право лише на рухоме майно, якщо во-
- •XVI ст., коли відбувалася колонізація та заселення Наддні-
- •20 Тис. Жителів), Кам'янець-Подільський, Умань, Біла Церква,
- •1. Опишіть форми і характер землеволодіння на україн-
- •2. Мануфактурний період
- •XVIII ст. Відроджувалися повільно.
- •XVI ст. Здобутки у паперовій промисловості України дозво-
- •3. Внутрішня і зовнішня торгівля. Формування
- •42. Великі ярмарки збирались на Слобожанщині, Правобе-
- •XV ст. Воно успішно освоювало землі Передстепової України,
- •5 Разів більший дохід.
- •1670-Х років тільки на Січі перебувало не менше 100 ковалів,
- •1. Якими були соціально-економічні завоювання україн-
- •1841 Р. Український поміщик Кандиба. На час реформи 1861 р.
- •197 Вугільних шахт, на яких видобувалося 86,3 млн пудів
- •10 Тис. Км залізничної сітки. Залізниці з'єднали найбільші
- •2. Аграрна реформа 1848 р. В Австрійській
- •1848 Р. В Австрії та інших країнах Західної та Центральної
- •1848 Р. Австрійський уряд оголосив про скасування панщи-
- •7 Вересня 1848 року віденський парламент ліквідував при-
- •3. Селянська реформа 1861 р. В Росії
- •4. Промисловий розвиток
- •5. Фінансова політика
- •50 Коп. Асигнаціями (девальвація). У 1841 р. Випущено нові,
- •1. Охарактеризуйте передумови, основні етапи та на-
- •9 З них належали іноземним: англійським, бельгійським та
- •XX ст. Переломним моментом стала економічна криза 1900—
- •1903 Рр., внаслідок якої збанкрутіли сотні дрібних і слабких
- •2, Зрушення в сільському господарстві. Столипін-
- •3. Зародження і розвиток кооперативного руху
- •1904 Р. Кср почав видавати часопис "Економіст", навколо
- •4. Фінанси та кредит
- •1. У чому полягає суть індустріалізації України? Якими
- •1918Р. "Проект загальних основ земельної реформи". Перед-
- •2. Економічні експерименти більшовиків
- •1921—22 Рр. Хлібний дефіцит степових губерній України ста-
- •3. Сталінська індустріалізація в Україні: хід,
- •1,2 Млрд крб. 78% призначалось на Донецько-Криворізький
- •4. Колективізація сільського господарства та її
- •1927—1928 Рр. За умов зростання ринкової ціни на хліб се-
- •5 Січня 1930 р. "Про темпи колективізації і заходи допомоги
- •1933 Рр. Це була спланована акція комуністичного режиму
- •1988—1990 Рр. Та й сам Сталін визнавав, що загальний вро-
- •1932—1933 Рр. В Україні загинуло від 5 до 9 млн чол. Цим
- •5. Економічний розвиток західноукраїнських
- •1926 Р. Налічувалось всього 92 підприємства, які до того ж були
- •1. Як вплинула перша світова війна на економіку україн-
- •1941 Р. Асигнування на оборону становили більше 43% дер-
- •2. Економічне становище України в 1941—1944 рр.
- •10 Млн чоловік залишилися без даху над головою.
- •3. Труднощі післявоєнної відбудови
- •11,2% Сталі. Всього до травня 1945 р. Було відбудовано і вве-
- •10000 Крб. — з розрахунку 3:2, а понад 10000 — зменшува-
- •1. Проаналізуйте економічну політику радянського уряду
- •1965—1985 Рр. У цьому сенсі роки правління Хрущова були
- •1964 Рр. — на 3%. У 1962 р. Срср вперше змушений був за-
- •2. Причини і форми застійних явищ в економіч-
- •15 Місці у Радянському Союзі. Все це мало турбувало центр, кот-
- •50 До 14%; продуктивність суспільної праці — з 32 до 13%;
- •1985 Р. Частка паливно-сировинного експорту з срср збільши-
- •30%. Адже підвищення номінальної заробітної платні не озна-
- •3. Пошуки шляхів реформування господарської
- •1. Реформа а. Аганбегяна (квітень 1985 р.), суттю якої було
- •2. Реформа м. Рижкова—л. Абалкіна (1987—1989 рр.), сут-
- •3. Концепція переходу до регульованої ринкової економі-
- •1992 Р. Вони вже перевищували рівень грудня 1990 р. У8 разів
- •1. Якими були причини та наслідки реорганізації управ-
- •50%, Тобто стала гіперінфляцією. Порівняно з попереднім
- •13 Жовтня 1992 р. Верховна Рада України затвердила но-
- •2. Економічне становище держави
- •1996 Р. Фінансової стабілізації. У результаті темпи зростан-
- •1997 Р. Зросла у валютному еквіваленті більш як у 4 рази —
- •1997 Р. Збитковим було кожне друге підприємство (в 1995 —
- •62%. В шинній і нафтохімічній промисловості бартер став
- •1992 Р. До 5% в 1996. Значно сприяє бартеризації і діюча по-
- •11 Млрд гривень. За оцінкою Рахункової палати, лише за 9 мі-
- •60,6%, В прибутку (без сільського господарства) — до 29,7%.
- •1. Як вплинув тривалий бездержавний статус України
- •Тема 3. Становлення та розвиток феодальної
- •Тема 4. Мануфактурний період світової еконо-
- •Тема 5. Епоха переходу до індустріального
- •Тема 6. Господарство провідних країн світу
- •Тема 7. Господарство провідних країн світу
- •Тема 8. Господарство провідних країн світу
- •Тема 9. Загальна характеристика економіки
- •Тема 10. Господарство українських земель
- •Тема 11. Розвиток феодальної системи госпо-
- •Тема 12. Господарство українських земель
- •Тема 13. Криза феодально-кріпосницької сис-
- •1843 Рр. Банківсько-кредитна система.
- •Тема 14. Господарство україни
- •1897 Рр. Банківсько-кредитна система.
- •Тема 15. Господарство україни у міжвоєнний
- •1929—1933 Рр. На економіку Західної України. Стан сільсько-
- •Тема 16. Економіка україни у роки другої світо-
- •1947 Рр. Грошова реформа 1947 р. Колективізація та індуст-
- •Тема 17. Господарський розвиток україни
- •Тема 18. Економіка незалежної україни
- •Тема 1. Економічний розвиток перших цивілізацій
- •2. Одиниці міри
- •01001, М. Київ, вул. Інститутська, 25
IX ст. Це були городища — невеликі укріплені поселення.
Середньовічні міста України—Русі утворювалися по-різному:
були це, найперше, центри племінних союзів. Чимало міст (Га-
лич, Львів, Ярослав, Ізяслав, Володимир, Холм) заснували князі.
Виростали міста із боярських поселень, часто у них перетво-
рювалися окремі села. Найбільше міст виникало на перетині
сухопутних торговельних шляхів, а також на берегах судно-
плавних річок — Дніпра, Дністра, Дону, Волги та їхніх приток.
XI — XIII ст. — це період урбанізації Русі і найбільшого
розквіту її міст. Літопис "Повість временних літ" нараховує у
XIII ст. Майже 300 міст. У них проживали 13—15% населення.
Місто, як правило, складалося з кількох частин: власне міста,
оточеного стіною, яке називалося ще "дитинцем" і передмістя,
що виникло внаслідок нових поселень і в якому проживали
ремісники, торговельники, розміщувалися склади, майстерні
тощо. Стіни міста були, як правило, дерев'яні, хоча трапляли-
ся й кам'яні, з вежами, брамами. Передмістя ділилися на кінці,
а кінці — на вулиці. Міські будівлі були дерев'яні, а церкви
— кам'яні або дерев'яні. Літопис згадує про будівництво мос-
ту через Дніпро у 1115 р. за князювання Володимира Моно-
маха. Внаслідок дерев'яного характеру забудови міст, у них
досить часто виникали пожежі.
Керівними особами в місті були: в стольному — князь, який
тримав біля себе тіуна, в нестольному — посадник, який та-
кож мав тіуна; тисячник, сотник, десятник, старости кінців,
вулиць, старости для окремих промислів. Крім місцевих жи-
телів, у містах проживали іноземні громадяни: євреї, німці,
поляки та ін.
Міста належали державі, церкві та князям. З волі міських
урядників чи правителів на міщан накладалися податки та
різні повинності. Міста зберігали тісний зв'язок з сільським
господарством.
Ремесла. Київська Русь славилася майстрами-ремісника-
ми та їхніми виробами. Існувало понад 60 видів ремесел. Важ-
ливою галуззю ремесла була металургія та обробка заліза. Мала
місце спеціалізація ковальської справи. Основна продукція —
сокири, серпи, коси, нараменники, лопати, ножі, цвяхи, підкови,
замки, ключі, гаки, обручі тощо. Виготовлення зброї та військо-
вої амуніції займало провідне місце.
Ливарна справа, центрами якої були Київ, Володимир, Чер-
нігів та інші міста, досягла значних успіхів, особливо після
прийняття християнства. Будівництво церков, соборів, монас-
тирів сприяло виготовленню предметів релігійного призначен-
ня, розвитку ювелірного мистецтва. Руські ремісники вироб-
ляли прикраси способом чеканки срібла і золота, волочіння
дроту, виготовлення назерні, філіграні, застосовувалась техні-
ка позолоти, оздоблення черню і т. ін.
Успішно розвивалося гончарство, широко поширене і в міс-
тах, і в селах. Вироблялася цегла — плінфа, високоякісний
будівельний матеріал, з якої будувалися собори, церкви, фор-
теці та палаци.
Високого рівня розвитку досягло склоробне виробництво,
обробка дерева, з якого робили все: вози, колеса, човни, діжки,
бодні, відра, корита, ложки, колиски, меблі та ін. Добре розви-
валися кравецтво і шевство. Та найбільший успіх мали зодчі
— будівельники, архітектори Київської Русі.
В організації ремесла визначним явищем була спеціаліза-
ція та існування корпорацій, спілок. Так, наприклад, у Києві
була спілка візників, що возили дерево з київської пристані,
корпорація тесль — "дереводілів" (так їх називає літопис). У
таких спілках могли працювати вільні майстри — ремісники
чи наймані працівники, чи навіть княжі ремісники — невільни-
ки, холопи. Є дані про те, що професійні спілки ремісників
називалися на Русі дружиною і були зародками цехів.
Монголо-татарська навала призвела до тимчасового занепаду
ремесла.
Торгівля. У господарському житті Київської Русі важливе
значення мала торгівля: внутрішня і особливо зовнішня. Внут-
рішня торгівля забезпечувала обмін між сільськогосподар-
ськими і ремісничими виробниками. Велася вона переважно
на міських торгах, у визначені дні тижня, у більших містах —
щоденно. На торгах можна було придбати зерно, хліб, овочі,
фрукти, рибу, м'ясо, молоко, сіль, а також ремісничі вироби. У
цілому внутрішня торгівля розвивалася повільно.
Зовнішня торгівля була краще розвиненою. Через Київську
проходило кілька міжнародних торговельних шляхів,
серед яких особливе місце займав шлях "із варяг у греки".
Проходив він по Дніпру, його притоках, з'єднував Балтійське
і Чорне моря. На цьому шляху виросли великі міста: Київ,
Великий Новгород (на Дніпрових притоках: Смоленськ, Лю-
беч, Чернігів, Вишгород) таін. Новгородські купці торгували з
німцями, нідерландцями. Добиралися до Уральського хребта,
де скуповували хутро, шкіри та іншу сировину і збували її в
прибалтійських країнах. З вигодою торгували із киянами.
Важливими торговими шляхами були Соляний і Залозний,
які з'єднували Київську Русь з Кримським узбережжям Чор-
ного моря та Кавказом.
У Києві, за свідченням літописців та іноземних очевидців,
було багато складів, а саме місто — важливим центром грець-
кої (візантійської) торгівлі. До Візантії руські купці вивози-
ли мед, віск, хутро, мечі; у меншій кількості хліб та ліс. При-
возили дорогі тканини, заморську зброю, південні фрукти, пря-
нощі, дорогоцінні ювелірні вироби, прикраси, художній посуд
тощо.
Через Київ, Нижній Новгород зносилися русичі з країнами
Сходу — Хозарським каганатом, Булгарським царством, се-
редньоазіатськими та арабськими країнами. Про це свідчать
як археологічні, так і писемні згадки. Асортимент товарів, що
обмінювалися, був надзвичайно багатим.
Руські купці торгували із країнами Центральної та Захід-
ної Європи: Чехією, Польщею, придунайськими країнами. Вони
бували на торгах Франції, Італії і навіть Іспанії. Досить ста-
більними були торгові зв'язки із німецькими князівствами.
Зовнішня торгівля Київської Русі своїми успіхами завдя-
чувала вигідному географічному розташуванню. Участь у ній
брали не лише купці, а й державні провідники. Князі й бояри
збирали данину від своїх підданих, і вона не тільки задоволь-
няла їхні особисті потреби, а й була об'єктом вивозу.
Монголо-татарська навала змінила напрямки і характер зов-
нішньої торгівлі Східної Європи, в т. ч. Київської Русі. Зов-
нішня торгівля мала неабияке значення для культурного роз-
витку Київської держави. Відбувався інтенсивний обмін духов-
ними, культурними цінностями між сусідніми народами. У
Русь у великій кількості поступали книги, ікони, інші цінності.
Гроші. У Київській державі існувала досить розвинена гро-
шова система. Головну роль у розрахунках та обміні відігра-
вала срібна гривня. Походження терміна виводять від "гри-
ви" — волосся, отже (на думку М. Грушевського) у первісно-
му вигляді гривня — це намисто із срібла, чи обруч. Спочатку
обруч міг бути мірою ваги, а згодом став грошовою одиницею.
Монетні гривні мали вигляд шестикутних злитків срібла (київ-
ські гривні), крім них існували ще гривні новгородські та
чернігівські.
Як менші одиниці розрахунків, відомі ногати, куни, різони і
вівериці. Деякі кодекси Руської Правди свідчать, що гривня
мала 20 ногат чи 50 різан. Щодо куни, то М. Грушевський, ана-
лізуючи окремі джерела, робить висновок, що гривня дорівню-
вала десь 20—ЗО кунам. Рубель, відомий також з княжих часів,
був половиною гривні. Вівериця була найменшою одиницею
розрахунків, а отже найдрібнішою монетою. Одну віверицю
коштувала воскова свічка.
Серед археологічних знахідок зустрічаються менші від грив-
ні золоті та срібні карбовані руські монети. Золотих, на думку
вчених, було небагато, зате срібні широко використовувалися
в купецьких операціях. Існували між ними значні відмінності
і тому їх важко класифікувати.
До цього часу не з'ясовано, якими були на вигляд куна,
ногата, вівериця. Є думка, що куна та вівериця — це хутра
тварин. У зв'язку з цим в Русі—Україні є багато нез'ясова-
них питань з цього приводу. Вони вимагають глибшого дослі-
дження і висвітлення.
Фінансова система Київської держави базувалася на зби-
ранні податків із населення, які називалися даниною. Впер-
ше цей термін згадується у "Повісті временних літ". Трива-
лий час збирання данини мало хижацький, стихійний харак-
тер. Після вбивства князя Ігоря деревлянами княгиня Ольга
ввела регламентацію у відносини щодо данини. Були встанов-
лені норми — "уроки", назначався час і пункти збору — "по-
гости", в які звозилася данина.
Одиницею обкладання даниною (оподаткуванням) в деяких
місцевостях був "дим" — сім'я, в інших — "плуг" чи "рало"
— норма землі, якою користувалася сім'я. Поступово данина
отримала форму державного, феодального податку чи ренти.
Князі одержували також доходи у вигляді торгових мит, пла-
ти за судочинство і штрафів.
О. леності та монголо-татарського поневолення
(XII — середина XIV ст.)
Тенденція до виокремлення руських князівств проявилася
ще в часи розквіту Київської держави, під час правління Ярос-
лава Мудрого. Після його смерті Русь поступово розпадається
на окремі удільні князівства. Це був закономірний процес,
притаманний всім державам середньовічної Європи. Причи-
ни феодальної роздробленості випливали з самого характеру
суспільно-політичного та економічного розвитку Київської
Русі. Головними з них були: прагнення окремих князівств до
економічної та політичної самостійності; неможливість конт-
ролювати з єдиного центру таку велику територію, як Київ-
ська Русь, особливо при відсутності вироблених комунікацій;
перенесення світових торгових шляхів з України—Русі на
Середземномор'я; постійні напади степовиків.
Важливе місце серед держав, які утворилися на теренах
Київської Русі, належить Галицько-Волинському князівству.
На його прикладі ми покажемо хід господарського розвитку
України—Русі часів роздробленості.
Господарство Галицько-Волинського князівства суттєво не
відрізнялося від господарства Київської держави. Тут також
співіснували князівське, боярське, монастирське та селянське
землеволодіння. На відміну від Київської держави, в Галиць-
ко-Волинській сильні позиції мало боярство, особливо галиць-
ке. У жорстокій боротьбі з князями воно збільшувало свої
земельні наділи, зосереджувало у своїх руках торгівлю, постійно
претендувало на владу в князівстві.
Разом з тим, тут відбувалося визрівання інших форм фео-
дальної власності. Зміцнювалося, перш за все, князівське зем-
леволодіння і поступово утверджувалася ієрархічна структура
земельної власності, що ґрунтувалися на міжкнязівських і
князівсько-боярських відносинах. У Галицько-Волинському
князівстві, на думку окремих істориків, утверджувалася бене-
фіціально-ленна система західноєвропейського типу. Надан-
ня землі у власність своїм слугам боярам галицько-волинські
князі пов'язували з службою та васалітетом. Землі, які нада-
валися у довічне володіння, називалися "державою".
Поступово зростало велике землеволодіння, землевласники
иудочипільа, сіиііралил данини,
всіма категоріями селянства, яке все більше потрапляло в еко-
номічну та юридичну залежність.
Найкраще розвивалося князівське вотчинне господарство,
яке за своєю природою було багатогалузевим, разом з тим
зберігало свій натуральний характер. Крім землеробства, у
вотчині займалися тваринництвом та різними промислами:
рибальством, бджільництвом, млинарством тощо. Деяка час-
тина продукції вироблялася для обміну.
Селянські господарства ("дим", "рало") залишалися основою
економічного життя, хоча вотчинні господарства князів та бояр
були перспективнішими.
Торгівля у Галицько-Волинському князівстві, особливо внут-
рішня, суттєво відрізнялася від зовнішньої торгівлі Київської
Русі. Змінилися напрямки торгівлі. Сухопутні торгові шляхи,
якими русичі відправляли товари традиційного експорту вели,
як правило, на Захід. Центрами торгівлі були Львів, Перемишль,
Володимир, Луцьк, Галич. Інтенсивною залишалася торгівля
з Києвом. Однак після монголо-татарської навали вона зане-
падає, як і торговельні стосунки русичів зі Сходом.