7.3 Фінансова інвестиційна діяльність підприємства

Вкладення коштів у фінансові активи – це фінансова інвестиційна діяльність.

Управління фінансовими інвестиціями складається з етапів:

І. Приймання рішення

1. Вкладення коштів у цінні папери вигідно, якщо чистий прибуток від цього вкладення перевищує чистий прибуток від розміщення коштів на банківських депозитах.

2. Рентабельність інвестицій вища за рівень інфляції.

3. Рентабельність даного проекту з урахуванням фактора часу вища за рентабельність альтернативних проектів.

4. Рентабельність активів підприємства після здійснення проекту збільшується та буде вищою за середню розрахункову ставку за позиковими коштами.

5. Розглянутий проект відповідає стратегії розвитку підприємства.

Іі. РОзміщення фінансової інвестиції

1. Вибір виду цінних паперів.

2. Оцінка інвестиційних можливостей цінних паперів.

3. Формування портфеля цінних паперів.

4. Вибір методу управління (активне, пасивне, тобто передача в управління спеціалізованому закладу).

Ііі. Управління фінансовими інвестиціями

3.1 Аналіз показників доходності та інших показників по цінних паперах;

3.2 Оцінка ризику та прийняття рішення щодо утримання або зміни портфелю цінних паперів.

3. Прийняття рішення щодо збільшення вкладень або продажу фінансових інструментів.

Портфель – сукупність зібраних різноманітних інвестиційних цінностей, спрямованих на досягнення конкретної інвестиційної мети вкладення.

Інвестиційний портфель – сукупність цінних паперів, самостійний фінансовий продукт.

Дозволяє в інвестиційній діяльності

• Планувати

• Оцінювати

• Контролювати

• Поліпшити умови інвестування

• Мінімізація ризику

• Максимізація прибутку

Завдання

• Безпека вкладень

• Стабільність одержання прибутку

• Ліквідність вкладень

Принципи

• Портфель прибутку (відсотки, дивіденди)

• Портфель росту (курсова вартість цінних паперів)

Види

• Портфель агресивного росту

• Портфель консервативного росту

• Портфель середнього росту

• Портфель регулярного прибутку

• Портфель прибуткових паперів

• Портфель подвійного призначення (росту й прибутку)

• Збалансований портфель

Типи

7.4 Інструменти довгострокового фінансування інвестицій

Довгострокове фінансування – вкладення коштів у довгострокові фінансові активи.

Види довгострокового фінансування

Термінові позики - контракт, у рамках якого той, хто бере кредит, погоджується здійснювати серії відсоткових та основних виплат по зазначених датах кредитору. Термін від 2 до 30 років.

Облігація – довгостроковий фінансовий інструмент, тип кредиту, в рамках якого той, хто позичає, погоджується здійснити сплату відсотків та номінальну вартість облігацій по зазначених датах утримувачам облігації. Термін від 7 до 10 років і більше. Не дає права власності.

Заставна облігація – облігація, яка підтримується фінансовими активами. Всі заставні облігації підпорядковуються контракту, в рамках якого можуть випускатися нові облігації.

Боргове зобов’язання (боргові розписки) - незабезпечена облігація, що не гарантує як заставного утримання особистого майна, так і безпеки для зобов’язання.

Підпорядковані боргові зобов’язання – облігація, яка має вимогу до активів тільки після переважного боргового зобов’язання, яке сплачується у випадку ліквідації.

Інші типи облігацій – конвертовані (конвертуються у звичайні акції за фінансовою ціною за опціоном утримувача облігацій).

Облігації з гарантіями - дозволяють купувати акцію за встановленою ціною.

Прибуткові облігації - сплачують відсотки тільки у тому випадку, коли відсотки є прибутковими.

Індексована облігація - ставка базується на інфляційному індексі.

Акції – цінний папір без установленого терміну обігу, що засвідчує дольову участь у статутному капіталі акціонерного товариства, дає право на власність, управління та одержання частини прибутку у вигляді дивіденду.

Привілейована акція – цінний папір, за своїми властивостями схожий на облігацію та звичайну акцію. Розмір дивідендів має вигляд фінансового відсотка, сплачуються у першу чергу. Але власник не має права управління при збереженні права власності при ліквідації.

Ощадні сертифікати – письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів. Засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту та відсотків за ним.

Інвестиційні сертифікати – цінні папери, що дають право на одержання дивідендів.

Векселі – письмове боргове зобов’язання установленої форми, що дає власнику право вимагати від боржника сплати зазначеної у векселі суми у встановлений строк.

Похідні фінансові інструменти – це строкові угоди, згідно з якими поставляється актив після закінчення визначеного терміну.

Вартість облігації =,

де

INT – сума, що виплачується щороку по відсотках та дорівнює курсу купона, помноженому на номінал облігації;

N – кількість років до моменту, коли облігація підлягає сплаті;

Kd – ставка відсотка по облігації;

M – номінал облігації.

Вартість акції =

де Дt –розмір дивіденду;

K_s – ставка відсотка по дивідендах;

t – період, за який виплачується дивіденд.