Одеський національний медичний університет

Кафедра загальної та клінічної епідеміології та біобезпеки

Методична розробка

практичного заняття для студентів 3 курсу медичних факультетів

з теми:“ Післявакцинальні реакції. Загальні, місцеві. Клінічні форми. Особливості діагностики ПВУ, критерії диф. діагностики. Лікування післявакцинальної патології та екстрених станів. Профілактика ПВП. Моніторинг ПВУ та ПВР. ”

Затверджено

на методичній нараді кафедри

“19” червня 2013 р.

Протокол № 7

Зав. кафедрою___________ М.І. Голубятников

Одеса – 2013 р.

Методична розробка до практичного заняття на тему:

“Післявакцинальні реакції. Загальні, місцеві. Клінічні форми. Особливості діагностики ПВУ, критерії диф. діагностики. Лікування післявакцинальної патології та екстрених станів. Профілактика ПВП. Моніторинг ПВУ та ПВР.”

І. Актуальність теми.

Вакцинація - спосіб створення активного імунітету за допомогою вакцин. Поняття «вакцинація» і «імунізація» дуже подібні, але не ідентичні. Імунізація передбачає можливість створення не тільки активного, але й пасивного імунітету, який може бути створений за допомогою введення готових антитіл або перенесення імунокомпетнтних клітин.

Ефективність вакцинації проти багатьох інфекцій доведена багаторічним світовим досвідом. Тріумфом вакцинації стала ерадикація натуральної віспи у всьому світі.

В Україні щорічно вакцинується близько десяти мільйонів людей і, в першу чергу, діти. Завдяки щепленням показники захворюваності та смертності знизилися в сотні разів.

Імунізація населення з метою створення імунітету проти інфекцій дозволила попередити їх розвиток у багатьох людей. У зв'язку з цим вивчення методів вакцинації і застосування антисироваток є важливим завданням клінічного імунолога. Разом з тим, широке застосування иммунотропных препаратів привело до появи побічних реакцій і ускладнень, при проведенні імунотерапії, що збільшило необхідність імунологічного обстеження і моніторингу контингенту того, що піддається вакцинації. У зв'язку з цим значно зросла роль лікаря-імунолога у визначенні видів вакцин і індивідуальних термінів проведення щеплень при відхиленнях у функціонуванні імунної системи. Погіршення екологічної обстановки в місцях мешкання міського і сільського населення зажадало розробки методів иммунореабилитауции населення.

2. Навчальна мета.

Студент повинен знати :

1. основи законодавства про охорону здоров'я, основні директивні документи (накази, інструкції) з організації та проведення специфічної імунопрофілактики.

2. календар профілактичних щеплень;

3. принципи планування щеплень;

4. післявакцинальні реакції (загальні, місцеві).

5. клінічні форми.

6. особливості діагностики ПВУ, критерії диф. діагностики.

7. лікування післявакцинальної патології та екстрених станів.

8. профілактика ПВП.

9. моніторинг ПВУ та ПВР.

10. Інструкцію щодо організації епідеміологічного нагляду за несприятливими подіями після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного.

.

Студент повинен вміти :

• організувати проведення профілактичних щеплень відповідно до Календаря щеплень та діючих схем імунізації;

• скласти обсяг профілактичних щеплень на рік;

• заповнити журнал і карту профілактичних щеплень;

• відрізняти післявакцинальні реакції та ускладнення;

• проводити діагностику ПВУ;

• проводити профілактику ПВП;

• проводити моніторинг ПВУ та ПВР.

• Заповнювати відповідну документацію про випадок ПВУ чи ПВР ,проводити оперативне розслідування.

з

2. Виховна мета.

На занятті необхідно:

1. Оволодіти вміннями встановлювати психологічний контакт з батьками дітей та дорослими які підлягають терміновій профілактиці.

2. Визначити відповідальність лікаря за правильне і своєчасне проведення щеплень.

3. Визначити відповідальність лікаря за правильну тактику в підготовці дітей з “груп ри­зику” до

профілактичних щеплень.

1. IV. Міждисциплінарна інтеграція.

   Дисципліни	Знати	Вміти
   1) Попередні: мікробіологія	Фази імуногенезу та імунну відповідь організму. Види імунітету та їх характеристику. Способи отримання вакцин, імунних сироваток і гамаглобулінів. Види вакцин. Бактеріофаги, їх застосування.	Правильно підібрати препарат для специфічної профілактики інфекційних захворювань. Визначати придатність імунопрепарату до застосування.
   Патологічна фізіологія	Фази розвитку реакцій ГЧНТ і ГЧЗТ.	1.Планувати попередження чи зменшення вираженості алергічних реакцій.
   2) Наступні: Інфекційні хвороби	Інфекційні хвороби, які керуються імунопрепаратами. Терміни та методи введення їх, можливі реакції та ускладнення. Значення щеплень для попередження виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб.	1. Провести термінову імунопрофілактику.

   V. Зміст теми заняття.

   Післявакцинальні реакції. Загальні, місцеві.

2. Клінічні форми.

3. Особливості діагностики ПВУ, критерії диф. діагностики.

4. Лікування післявакцинальної патології та екстрених станів.

5. Профілактика ПВП.

6. Моніторинг ПВУ та ПВР

7. Інструкція щодо організації епідеміологічного нагляду за несприятливими подіями після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного

8. Перелік можливих несприятливих подій після імунізації, що потребують подальшого розслідування

9. Строки розвитку можливих несприятливих подій після імунізації (реакцій та ускладнень)

10. Узагальнені дані про наявність НППІ (реакцій та ускладнень) у ___ (ЛПЗ, територіальні СЕС) за ___ період

11. Перелік інформації про випадок несприятливої події після імунізації (групові реакції та ускладнення) при використанні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного

12. Положення про оперативне реагування на несприятливі події після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного у разі госпіталізації або летального випадку

13. Оперативне повідомлення про несприятливі події після імунізації

14. Заключний висновок груп оперативного реагування щодо розслідування несприятливої події після імунізації

15. Положення про групу оперативного реагування на несприятливі події після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного у разі госпіталізації або летального випадку

VI. План і організаційна структура заняття.

№ гі/п	Основні етапи заняття, їх функції та зміст	Мета в рівнях засвоє ння	Методи навчання та контролю	Матеріали та методичне забезпечення	Розподіл часу
1	2	3	4	5	6
Підготовчий етап
1.	Організаційні заходи.				2 хв.
2.	Постановка навчальної мети та мотивація.				3 хв.
3.	Контроль вихідного рівня знань: види імунітету препарати для створення пасивного імунітету обліково-звітну документацію з імунопрофілактики поняття клінічної, імунологічнох та епідеміологічної ефективності проведення імунопрофілактики. Післявакцинальні реакції. Загальні, місцеві. Клінічні форми.	а-II	тестовий контроль II рівня	тести II рівня	10 хв.

Основний етап

1	2	3	4	5	6
4.	Формування професійних навичок та вмінь: ^ організувати проведення імунопроф і л актики; заповнити обліково- звітну документацію з імунопрофілактики; оволодіти методикою оцінки клінічної, імунологічної і епідеміологічної ефективності імунізації; Особливості діагностики ПВУ, критерії диф. діагностики. Лікування післявакцинальної патології та екстрених станів. ПрофілактикаПВП. Моніторинг ПВУ та ПВР .	а-III	Методи формування навичок - практичний тренінг. Вміння - професійний тренінг у вирішенні задач з організації та проведення активної та пасивної імунопрофілак­тики	Професійний алгоритм Інструктивно- методичні матеріали, задачі III рівня, біопрепарати.	45 хв.
Заключний етап
5.	Контроль та корекція рівня професійних навичок та вмінь.	а - III	Індивідуальний контроль практичних навичок	Опитування, перевірка протоколів заняття.	20 хв.
6.	Підведення підсумків, оголошення оцінок.				5 хв.
7.	Домашнє завдання.			Орієнтовна карта для самостійної роботи 3 літературою.	5 хв.
Всього:					90 хв.

VII. Матеріали методичного забезпечення заняття.

VII. Матеріали методичного забезпечення заняття.

VII. Матеріали методичного забезпечення заняття

Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття

32. Через декілька хвилин після введення АДС-м у чоловіка з'явилося відчуття страху, наростаюча слабкість, відчуття здавлення за грудиною. Шкірні покриви бліді, покриті холодним липким потім. Хворий знепритомнів, з'явилися судоми. Зіниці розширені, на світло не реагують. Пульс частий, ниткоподібний. АТ не визначається. Дихання утруднене. Який стан розвинувся у хворого?

А)септический шок;

У)анафилактический шок;

С) колапс;

D) непритомність;

Е) набряк Квінке.

33. Під час проведення вакцинації у пацієнта З, 34 років, почалися явища анафілактичного шоку за асфіктичним типом: запаморочення, спастичний кашель, прискорене дихання. Які препарати необхідно ввести в першу чергу при наданні невідкладної допомоги?

А) тавегіл 1% 2 мл;

В) преднізолон 60 міліграм;

С) эуфиллин 2,4% 5 мл;

D) кордіамін 1% 2 мл;

Е) адреналін 0,1% 1 мл.

34. Після проведення вакцинації у пацієнта швидко розвинувся набряк тканин особи, шкіра щільна, злегка гиперемирована, безболісна, особа нагадує маску. Яке ускладнення розвинулося?

А) абсцес;

В) флегмона;

С) анафілактичний шок;

D) набряк Квінке;

Е) кропив'янка.

35. У хворий, після внутрішньом'язового введення вакцини на лівій половині особи навколо рота, на губах, слизовій оболонці ротової порожнини з'явився набряк (твердий, без ямок при натиску). Через 2 години з'явилася осипла голосу, кашель, утруднений вдих. Яка причина погіршення стану?

А) кропив'янка;

В) токсикодермия;

С) набряк Квінке в області особи і голосових зв'язок;

D) медикаментозна хвороба;

Е) анафілактичний шок.

36. Дитині 7 років, здорова. В пологовому будинку зроблено щеплення БЦЖ. Рубчик 5 мм. Проведена реакція Манту 3 дні тому, результат - папула 3 мм. Вирішить питання про ревакцинацію проти туберкульозу.

A) Ревакцинацію БЦЖ провести через 1 місяць

B) Ревакцинацію БЦЖ не проводити

C) Назначити повторне проведення реакції Манту через 1 місяць, після чого ввести БЦЖ

D) Ревакцинацію БЦЖ провести не пізніше за 2 тижні

E) Ревакцинацію БЦЖ провести в 11 років

37 У дитини у віці 4 місяці на друге введення АКДП-вакцини в першу добу мала місце патологічна реакція (судоми). Як бути у майбутньому відносно щеплень для цієї дитини?

A) Щеплення проти дифтерії, правця, кашлюку припинити

B) В подальшому для імунізації дитини використовувати препарат АaКДП

C) В подальшому для імунізації дитини використовувати препарат АДП

D) В подальшому для імунізації дитини використовувати препарат АДП-М

E) Провести лікування дитини і продовжити щеплення препаратом АКДП

Матеріали методичного забезпечення основного етапу.

1. Інструктивно-методичні матеріали:

а) Постанова Кабінету Міністрів України № 288 від 21.03.93 р. Про затвердження Національної програми імунопрофілактики населення на 1993-2000 рр.

б) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 р.№ 595«Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів».

2Табличне забезпечення:

1. Види імунітету

2. Види щеплень

3. Організація щеплень

4. Календар профілактичних щеплень

5. Строки розвитку поствакцинальних реакцій та ускладнень