ЗМІСТ
1.Вступ……………………………………………………………………..…2
2. Вимоги до якості сировини та готової продукції……………………….4
3. Технологічні схеми виробництва………………...……………………....6
3.1. Обґрунтування вибору технологічних схем…………………………6
3.2. Технологічна схема переробки м’ясо-кісткового борошна у векторному виконанні…………………………………………. …….…......7
3.3. Технологічна схема переробки м’ясо-кісткового борошна в апаратурному зображенні…………………………………….……………9
4. Розрахунки маси сировини та готової продукції………………...........10
5. Обґрунтування вибору, характеристика та підбір технологічного обладнання…………………………………………………………….……13
6. Опис технологічного процесу м’ясо-кісткового борошна………………………………………………………………….….15
7. Організація виробничого контролю………………...……….................17
8. Розрахунки енерговитрат при переробці м’ясо-кісткового борошна …..……………………………………………………………………….…..19
9. Організація санітарної обробки при переробці м’ясо-кісткового борошна………………………………………………………...……….......20
10. Техніка безпеки на виробництві………………………...................
11. Екологічна безпека………………………………………………………..
Список літератури……………………………………………………..
Вступ
На протязі десятиліть серйозною проблемою, яка гальмує розвиток тваринництва, була незбалансованість кормів, як за вмістом білка, так і по амінокислотним складом.
Важливим білковим компонентом комбікормів є м'ясо-кісткове борошно. М'ясо-кісткове борошно виробляється в основному на м'ясокомбінатах, в технічних цехах.
М'ясо-кісткове борошно є найбільш доступною сировиною тваринного походження при виробництві комбікормів. З допомогою м'ясо-кісткового борошна хорошої якості (1 і 2 сорт) досягається балансування незамінних амінокислот у комбікормі, крім метіоніну і цистину. М'ясо-кісткове борошно є хорошим джерелом вітамінів В 1 особливо: рибофлавіну, холіну, нікотинової кислоти.
Щоденне додавання в корм м'ясо-кісткового борошна в годівлі тварин дозволить:
- збільшити продуктивність,
- збагатити протеїнами, амінокислотами, вітамінами, мінералами корму і збільшити їх поживну цінність,
- нормалізації обміну речовин,
- скоротити витрати корму.
Тваринні корми є цінним компонентом комбікорму й особливо корисним для відгодівлі свиней і птиці, в раціон яких його можна вводити до 15 % (для курей-несучок і поросят), а в раціон свиней — до 10 %. М’ясо-кісткове борошно є джерелом повноцінного білка, амінокислоти лізину, а також кальцію, фосфору та магнію, необхідних для організму тварин.Мінімальний вміст сирого протеїну в борошні 30%
Білки м’ясо-кісткового борошна мають високий ступінь перетравлення і засвоєння. Так, якщо в кормі міститься 51 % сирого протеїну, то перетравлюваність його пепсином становить 91,8 %, що встановлено фізіологічними дослідами на поросятах.
2. Вимоги до якості сировини і готової продукції
Вміст білкових речовин в тваринних кормах являється основним показником, визначающих їх якість і харчову цінність. Біологічна цінність білків тваринних кориів вище, чим рослинних. Сухі тваринні корма вводять в склад комбікормів в кількості 5-12% маси сировини.
Жир міститьця в сухих тваринних кормах, збільшує їх харчову цінність. Проте при зберіганні муки внаслідок контакту з киснем повітря він окисляється. Прогорканія жира погіршує властивості тваринних кормів.
Збільшення вмісту вологи в кормовій мукі створює сприятливі умови для розвитку міклофлори і може бути причиною бистрого псування продукта. Внаслідок цього вміст вологи в мукі не повинно перевищувати 9-10%.
Цінність сухих тваринних кормів наряду з життево необхідними амінокислотами і жирними кислотами зумовлене наявністю в них найважливіших вітамінів групи В, жиророзчинних вітамінів А, Е і інших, а також мікроелементів, фосфорних солей кальція і мінеральних солей.
Мінеральний склад сухих тваринних кормів залежить від кількості кості в вихідній сировині. В склад золи переважають соль кальцію і фосфора складові для м'ясокісткового і кісткової муки 55-90%.
Харчова цінність тваринних кормів залежить від їх складу і виражене в кормових оденицях (за оденицю принята кормова цінність 1 кг зерна овса). В середньому харчова цінність 100 кг м'ясо-кісткової муки составляє 89 кормових одениць.
Вміст посторонніх примісей в муці (пісок, стікло, великі металеві частинки, неподрібнена кістка і.т.д) які можуть принести шкоду тварині, не допускається. Кількість металевих примісей в вигляді
частинок розміром не більше 2 мм обмежується.
Кормове борошно тваринного походження за органолептичними, фізико-хімічними та бактеріологічними показниками має відповідати вимогам державного стандарту, згідно з яким продукт повинен бути сипким без твердих грудочок, без гнильного, затхлого та інших побічних запахів, мати колір від темно-коричневого до світло-сірого з різними відтінками залежно від набору сировини. Регламентується крупність помелу: залишок частинок на ситі з діаметром отворів 3 мм — не більше ніж 5 %, 5 мм — не допускається; масова частка металомагнітних домішок — частинок розміром до 2 мм має становити не більш як 350 мг на 1 кг — для м’ясо-кісткового, м’ясного і кісткового борошна.
Вміст патогенних мікроорганізмів і спор не допускається. Допустима кількість сапрофітної міклофлори в кормовій муці 300 тис –
1 млн колоній в 1 г (в залежності від призначення і сорта продукта). При наявності більше 1 млн. колоній в 1 г муки її необхідно направлять на вторичну стерелізацію.
Таблиця 2.1 Якісні показники м'ясо-кісткового борошна
Показник |
М'ясо кісткове борошно |
||
|
I |
ІІ |
ІІІ |
Масова частка,%: |
|
|
|
Вологи, не більше |
9 |
10 |
10 |
Протеїну, не менше |
50 |
42 |
30 |
Жиру, не більше |
13 |
18 |
20 |
Клітковини, не більше |
26 |
28 |
38 |
Антиокислювачів, не більше |
2 |
2 |
2 |
Зміст сторонніх домішок: металомагнітних, розміром до 2 мм, м/т |
0,02 |
0,02 |
0,02 |
Мінеральних, нерозчинних в соляній кислоті,% не більше |
150 |
200 |
200 |
Наявність патогенних мікроорганізмів |
Не допускається |
||
Загальна токсичність |
Не допускається |
3.1. Обґрунтування вибору технологічних схем
Технологічна схема виробництва – це послідовний перелік всіх операцій і процесів обробки сировини, починаючи з моменту його приймання і закінчуючи випуском готової продукції, з зазначенням застосованих режимів обробки.
Вибір і складання технологічної схеми виробництва є однією з основних задач при проектуванні промислових підприємств, оскільки саме технологічна схема дозволяє визначити послідовність операцій, їх тривалість і режими обробки. Технологічні схеми слугують основою для підбору і розрахунку обладнання, робочої сили, транспортних засобів і виробничих енерговитрат.
Ця схема переробки нехарчової сировини ґрунтується на використанні вакуумних котлів з проміжним відбиранням жиру у відстійних центрифугах періодичної дії і наступним досушуванням знежиреної шквари у вакуумних котлах
В апаратному відділенні встановлено дві групи котлів: у першій проводять стерилізацію, розварювання та часткове підсушування сировини і шквари, у другій — досушування шквари після оброблення в центрифузі. З першої групи котлів вологу шквару вивантажують у горизонтальний шнек, а потім похилим шнеком подають до центрифуг. Після відділення жиру шквара системою шнеків подається для завантаження у другу групу котлів на досушування. Працюючи за цією схемою, передбачають можливість збільшення тиску в корпусах котлів другого технологічного етапу, що потрібно для стерилізації (без розварювання) кісткового напівфабрикату, коагульованої крові, яєчної шкаралупи, що додаються до знежиреної шквари на другому етапі.
3.2 Технологічні схема у векторному виконанні
Технологічна схема технічної сировини
Приймання, зважування і накопичення сировини
Сортування і дозування
Тверда сировина
М’ягка сировина
Подрібнення
Жировая
сировина
Жировмісна
сировина
Нежировмісна
сировина
Подрібнення, промивка,
зневоднення забрудненої сировини
Промивна
вода
Завантаження сировини в
ГВК
Термічна обробка:
1.підсушка T=72-80 °С τ = 2 хв
2.розварювання-стерелізація
T=118-122 °С τ = 45-60 хв
3.підсушка шквари
T=78-80 °С τ = 1-2 хв
1
1
Злив жиру при переробці
жировмістної та жирової
сировини
Вивантаження шквари
Відціжування жиру
Шквара
Жир
Центрифугуванн
шквари
Змішування з гарячою водою T=85-90 °С
Сепарування жиру
Дроблення, просіювання
Внесення антиокислювача
Упаковка, зважування та
маркування
Охолодження
Зберігання
Затарювання та
маркування
Зберігання