Hotska_mova_Teksty_komentar_slovnyk

25.Прокоментуйте особливості вживання вказівного займенника у віршах 15,20,23,25.

26.Прокоментуйте особливості вживання особових займенників та зворотного займенника у віршах 23,31.

27.Знайдіть у тексті приклади дієслівного керування і прокоментуйте їх.

28.Прокоментуйте структуру заперечення у віршах

16,23,26,31,33.

29.Прокоментуйте структуру питальних речень у тексті.

30.Знайдіть у тексті підрядні сполучники і визначте тип підрядного речення, яке вони приєднують.

31.Виконайте синтаксичний аналіз речень у віршах 20,27.

Текст 11

Aiwaggeljo þairh Marku XIV (5-53)

5 maht wesi auk þata balsan frabugjan in managizo þau þrija hunda skatte jah giban unledaim. jah andstaurraidedun þo.

6 iþ Iesus qaþ: letiþ þo; du#e izai usþriutiþ? þannu goþ waurstw waurhta bi mis.

7sinteino auk þans unledans habaiþ miþ izwis, jah þan wileiþ, maguþ im waila taujan; iþ mik ni sinteino habaiþ.

8þatei habaida so gatawida; faursnau salbon mein leik du usfilha.

9amen, qiþa izwis: þis#aruh þei merjada so aiwaggeljo and alla

manaseþ, jah þatei gatawida so rodjada du gamundai izos.

10 jah Iudas Iskarioteis, ains þize twalibe, galaiþ du þaim gudjam, ei galewidedi ina im.

11 iþ eis gahausjandans faginodedun jah gahaihaitun imma faihu giban; jah sokida #aiwa gatilaba ina galewidedi.

12 jah þamma frumistin daga azwme, þan paska salidedun, qeþun du imma þai siponjos is: #ar wileis ei galeiþandans manwjaima, ei matjais

paska?

61

13jah insandida twans siponje seinaize qaþuh du im: gaggats in þo baurg, jah gamoteiþ igqis manna kas watins bairands: gaggats afar þamma,

14jah þadei inn galeiþai, qiþaits þamma heiwafraujin þatei laisareis

qiþiþ: #ar sind saliþwos þarei paska miþ siponjam meinaim matjau?

15 jah sa izwis taikneiþ kelikn mikilata, gastrawiþ, manwjata; jah jainar manwjaiþ unsis.

16 jah usiddjedun þai siponjos . . . .

41 . . . . sai, galewjada sunus mans in handuns frawaurhtaize.

42urreisiþ, gaggam! sai, sa lewjands mik atne#ida.

43jah sunsaiw nauhþanuh at imma rodjandin qam Iudas, sums þize twalibe, jah miþ imma managei miþ hairum jah triwam fram þaim auhumistam gudjam jah bokarjam jah sinistam.

44at-uh-þan-gaf se lewjands <ina> im bandwon qiþands: þammei kukjau, sa ist: greipiþ þana jah tiuhiþ arniba.

45jah qimands sunsaiw, atgaggands du imma qaþ: rabbei, rabbei!, jah kukida imma.

46iþ eis uslagidedun handuns ana ina jah undgripun ina.

47iþ ains sums þize atstandandane imma uslukands hairu sloh skalk auhumistins gudjins jah afsloh imma auso þata taihswo.

48jah andhafjands Iesus qaþ du im: swe du waidedjin urrunnuþ miþ hairum jah triwam greipan mik.

49daga #ammeh was at izwis in alh laisjands jah ni gripuþ mik: ak ei

usfullnodedeina bokos.

50jah afletandans ina gaþlauhun allai.

51jah ains sums juggalauþs laistida afar imma biwaibiþs leina ana naqadana; jah gripun is þai juggalaudeis.

52iþ is bileiþands þamma leina naqaþs gaþlauh faura im.

53jah gatauhun Iesu du auhumistin gudjin; jah garunnun miþ imma auhumistans gudjans allai jah þai sinistans jah bokarjos.

Коментар до тексту

5. Maht wesi auk þata balsan frabugjan in managizo þau þrija hunda skatte, jah giban unledaim. Бо можна було б продати це миро більше, ніж за тристи динаріїв, і вбогим роздати. - безособова конструкція з mahts ist, яка сполучається з інфінітивом, позначає можливість дії і вживається в модальному значенні.

62

5. þrija – числівник *þreis у знахідному відмінку, середнього роду узгоджується з іменником hundа (множина).

8. þatei habaida so gatawida – що могла, те зробила вона. Дієслово haban має в цьому реченні значення можливості виконання дії.

12. azwme, azyme – родовий відмінок від іменника azymus, azwmus.

Давньогрецька υ в готських рукописах регулярно передається готською літерою w. До недавнього часу в латинській транскрипції

готських текстів вона традиційно передавалася буквою у, хоча більш послідовним є вживання літери w.

Завдання до тексту

1.Зіставте готські слова та їх давньогерманські відповідники з даними інших індоєвропейських мов. Відновіть

tiuhan(44), taihswa(47), boka(49).

2.Дайте пояснення щодо розбіжності у фонетичній структурі готського слова auso(47) та його відповідників в інших давньогерманських мовах.

3.Відновіть спільноіндоєвропейський голосний і дайте

пояснення щодо розбіжності між спільногерманським та індоєвропейським голосним: boka(49), wato(13), sokjan(11).

4.Прокоментуйте розвиток індоєвропейського довгого голосного в давньогерманських мовах на прикладі готських слів та їх етимологічних відповідників: letan(6), -seþs в manaseþs(9).

5.Відновіть спільногерманський голосний і поясніть

особливості готського наголошеного короткого вока-

лізму: giban(5), waurkjan(6), faihu(11), baurgs(13), bairan(13), miþ(14), mikils(15), sunus(41), manna(41), qiþan(44), qiman(45), handus(46), hairus(48), sums(51), faura(52).

6. Поясніть причину появи чергування приголосних у

63

парадигматичних формах таких слів: unledaim(5), unledans(7) – unleþs; twalibe(10) – twalif; triwam(43) – triu; gastrawiþ(15) – gastraujan; naqadana(51) – naqaþs; juggalaudeis(51) – juggalauþs; faursnau(8) – faursniwan.

7.Дайте пояснення фонетичній формі дентального суфікса: waurhta(6).

8.Визначте тип і ступінь аблаута в таких дієслівних формах і прокоментуйте схему альтернації, частиною якої вони є.

Вкажіть клас дієслова: qaþ(6), faursnau(8), galaiþ(10), undgripun(46), sloh(47), gaþlauh(52), gatauhun(53), garunnun(53).

9.Знайдіть у тексті дієслова з превербом usта його

варіантом. Прокоментуйте причини зміни в фонетичній структурі преверба.

10.Знайдіть у тексті дієслова з превербом ga- і прокоментуйте характер його впливу на семантику дієслова.

11.Проаналізуйте семантичні співвідношення між готськими словами та їх етимологічними відповідниками в інших давньогерманських мовах: skatts(5), faihu(11), saljan(12).

12.Визначте, до якого шару лексики належать такі слова: miþ(7), leik(8), ains(10), bokareis(43), handus(46), auso(47), salbon(8), sinteino(7), paska(12), dags(12), mikils(15), jainar(15), gaggan(42), hairus(43), rabbei(45).

13.Знайдіть у тексті запозичення і визначте їх походження, характер і ступінь асиміляції.

14.Визначте твірну основу, від якої утворюються слабкі дієслова: manwjan(12), insandjan(13), matjan(14), taiknjan(15), gastraujan(15), atne#jan(42), rodjan(43), uslagjan(46), usfullnan(49).

15.Знайдіть у тексті слабкі дієслова. Прокоментуйте їх розподіл за класами.

16.Знайдіть у тексті прислівники. Прокоментуйте їх структуру і вкажіть словотвірний засіб, за допомогою якого вони утворюються.

64

17.Проаналізуйте характер вживання енклітичних часток у тексті. В чому полягає особливість вживання часток у готській мові?

18.Знайдіть у тексті форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників, прокоментуйте засіб утворення цих форм.

19.Прокоментуйте морфологічну структуру форм: andstaurraidedun(5), merjada(9), galewidedi(10), galaiþ(10), faginodedun(11), gahaihaitun(11), salidedun(12), siponjos(12), manwjata(15), hairum (43), bandwon(44), handuns(46), usfullnodedeina(49), afletandans(50).

20.Визначте граматичні значення, які передають такі форми:

þo(5), izai(6), habaiþ(7), maguþ(7), rodjada(9), ina(10), wileis(12), manwjaima(12), igqis(13), mikilata(15), gastrawiþ(15), urreisiþ(42), #ammeh(49), naqadana(51), bokarjos(53).

21.Прокоментуйте парадигматичні і синтагматичні значення дієслівних форм: wesi(5), wileiþ(7), merjada(9), galewidedi(10), matjais(12), gaggats(13), gamoteiþ(13), galeiþai(14), qiþaits(14), qiþiþ(14), matjau(14), taikneiþ(15), manwjaiþ(15), kukjau(44), urrunnuþ(48).

22.На основі цього тексту вкажіть, які граматичні форми дієслова можуть виражати футуральність у готській мові.

23.Визначте основні умови вживання форм оптатива та ірреаліса у готській мові. Вкажіть основні значення, які виражають ці форми.

24.Прокоментуйте часове значення дієприкметників щодо часової характеристики присудка у віршах

11,12,13,45,47,49,50,52.

25.Прокоментуйте особливості парадигми іменників слабкої відміни (на приголосний –n) на прикладі іменника wato(13).

26.Прокоментуйте особливості вживання форми давального відмінка у віршах 9,43,48,49,51,52,53.

27. Прокоментуйте особливості вживання форми родового

65

відмінка у віршах 5,13,41,47.

28.Прокоментуйте на основі тексту структуру варіативного дієслівного керування у готській мові.

29.Знайдіть у тексті прийменники, визначте їх структуру, семантику та значення відмінка, яким вони керують.

30.Визначте функціональне навантаження вказівних займенників у віршах 12,13,44,47.

31.Визначте синтаксичну функцію інфінітива у віршах

7,8,11,48.

32.Прокоментуйте комунікативний статус речень у віршах

6,13,14,42,44.

33.Визначте тип підрядних речень, які приєднуються підрядним сполучником еі у віршах 10,12,49.

34.Визначте типи підрядних речень у віршах 8,11,14,44.

35.Виконайте синтаксичний аналіз речень у віршах 46,47,52.

Текст 12

Aiwaggeljo þairh Marku XIV (54-72)

54 jah Paitrus fairraþro laistida afar imma, unte qam in garda þis auhumistins gudjins; jah was sitands miþ andbahtam jah warmjands sik at liuhada.

55 iþ þai auhumistans gudjans jah alla so gafaurds sokidedun ana Iesu weitwodiþa du afdauþjan ina jah ni bigetun.

56 managai auk galiug weitwodidedun ana ina, jah samaleikos þos weitwodiþos ni wesun.

57 jah sumai usstandandans galiug weitwodidedun ana ina qiþandans:

58þatei weis gahausidedun qiþandan ina þatei ik gataira alh þo handuwaurhton jah bi þrins dagans anþara unhanduwaurhta gatimrja.

59jah ni swa samaleika was weitwodiþa ize.

60jah usstandandans sa auhumista gudja in midjaim frah Iesu qiþands:

niu andhafjis waiht, #a þai ana þuk weitwodjand?

66

61 iþ is þahaida jah waiht ni andhof. aftra sa auhumista gudja frah ina jah qaþ du imma: þu is Xristus sa sunus þis þiuþeigins?

62 iþ is qaþuh: ik im; jah gasai#iþ þana sunu mans af taihswon sitandan

mahtais jah qimandan miþ milhmam himinis.

63 iþ sa auhumista gudja disskreitands wastjos seinos qaþ: #a þanamais

þaurbum weis weitwode?

64 hausideduþ þo wajamerein is: #a izwis þugkeiþ? þaruh eis allai

gadomidedun ina skulan wisan dauþau.

65 jah dugunnun sumai speiwan ana wlit is jah huljan andwairþi is jah kaupatjan ina; jah qeþun du imma: praufetei! jah andbahtos [gabaurjaba] lofam slohun ina.

66jah wisandin Paitrau in rohsnai dalaþa [jah] atiddja aina þiujo þis auhumistins gudjins.

67jah gasai#andei Paitru warmjandan sik, insai#andei du imma qaþ:

jah þu miþ Iesua þamma Nazoreinau wast.

68 iþ is afaiaik qiþands: ni wait, ni kann #a þu qiþis. jah galaiþ faur

gard, jah hana wopida.

69 jah þiwi gasai#andei ina aftra dugann qiþan þaim faurastandandam,

þatei sa þizei ist.

70 iþ is aftra laugnida. jah afar leitil aftra þai atstandandans qeþun du Paitrau: bi sunjai, þizei is; jah auk <Galeilaius is jah> razda þeina galeika ist.

71 iþ is dugann afaikan jah swaran þatei ni kann þana mannan þanei qiþiþ.

72 jah anþaramma sinþa hana wopida. jah gamunda Paitrus þata waurd, swe qaþ imma Iesus, þatei faurþize hana hrukjai twaim sinþam, inwidis mik þrim sinþam. jah dugann greitan.

Коментар до тексту

56. managai auk galiug weitwodidedun ana ina багато свідчили фальшиво проти Нього - weitwodjan galiug лжесвідчити; неправдиво, фальшиво свідчити.

64. eis allai gadomidedun ina skulan wisan dauþau вони ж усі присудили, що Він повинен умерти – випадок вживання конструкції

Accusativus cum Infinitivo.

67

72. greitan - див. gretan.

Завдання до тексту

1.Визначте основні характеристики готського ненаголошеного вокалізму: managai(56), samaleikos(56), wesun(56), taihswon(62), mahtais(62), seinos(63), þugkeiþ(64), dauþau(64), þizei(69), sunjai(70), faurþize(72).

2.Дайте фонетичну характеристику приголосним, які позначаються літерами b,d,g: laistida(54), garda(54), gudjins(54), liuhada(54), galiug(56), dagans(58), laugnida(70), andbahtam(54), bigetun(55), þaurbum(63), weitwode(63), gadomidedun(64), þugkeiþ(64), gabaurjaba(65).

3.Прокоментуйте акцентну структуру форм: laistida(54), andbahtam(54), auhumistins(54), weitwodiþa(55), afdauþjan(55), samaleikos(56), usstandandans(57), weitwodidedun(57), handuwaurhton(58), gabaurjaba(65), kaupatjan(65), dalaþa(66).

4.Знайдіть у тексті приклади чергування приголосних у парадигматичних формах слова і прокоментуйте причини цих фонетичних змін.

5.Зіставте готські слова і їх давньогерманські відповідники з даними інших індоєвропейських мов. Відновіть спільноіндоєвропейський приголосний та поясніть походження приголосного у давньогерманських мовах: liuhaþ(54), gatairan(58), midjis(60), hrukjan(72), hana(72).

6.Відновіть спільноіндоєвропейський кореневий голосний. Поясніть відповідність спільноіндоєвропейського голосного спільногерманському голосному в словах: midjis(60), gards(68). Вкажіть, комбінаторні чи спонтанні зміни пояснюють ці розбіжності.

7.Відновіть спільногерманський голосний. Дайте пояснення фонетичних змін, які відбулись у фонетичній структурі слів у давньогерманських мовах. Визначте ареал цього фонетичного явища: anþar(58), sinþs(72).

8.Поясніть різницю у фонетичній структурі готського слова

68

razda(70) та його відповідників в інших давньогерманських мовах.

9.Визначте ступінь аблаута, відновіть готську, спільногерманську, індоєвропейську схеми альтернацій. Поясніть відповідність альтернацій: qam(54), gataira(58), frah(60), andhof(61), dugunnun(65), speiwan(65), slohun(65), qiþands(68), wait(68), kann(68), galaiþ(68), swaran(71), dugann(72).

10.Поясніть фономорфологічну структуру форм: bigetun(55), qeþun(70).

11.Поясніть походження словотвірних рядів: gatairan(58) – gataura; dauþs(64) – dauþjan – afdauþjan(55) - dauþa – dauþus

– dauþeins; liugan – laugnjan(70).

12.Поясніть словотвірну структуру слів: fairraþro(54), samaleiks(56), handuwaurhts(58), unhanduwaurhts(58), gatimrjan(58), disskreitan(63), þiuþeigs(61), dalaþa(66).

13.Визначте, до якого шару лексики належать такі слова: gards(54), sitan(54), andbahts(54), anþar(58), sunus(61), weis(63), speiwan(65), warmjan(67), razda(70), afaikan(71), waurd(72), hana(72), twa(72), qiþan(72).

14.Проаналізуйте семантичні співвідношення між готськими словами та їх етимологічними відповідниками в інших давньогерманських мовах: wlits(65), sinþs(72).

15.Порівняйте парадигму готського іменника hana з парадигмою його відповідників в інших давньогерманських мовах. Вкажіть спільногерманські типологічні риси й ареальні розбіжності гот. hana(72), ді. hane, да. hana, дс.hano,

двн. hano.

69