4. Вплив літературно-суспільного руху „Бурі та натиску” (штюрмерство) на визначення і розвиток ідей Просвітництва

«Sturm und Drang» / «Буря та натиск» / «Буремні генії»

• літературний та суспільний рух німецької бюргерської молоді 1770-80 рр. (названий за однойменною драмою Ф.Клінгера), спрямований проти феодального деспотизму, аристократичної культури, догм класицизму та манірності рококо

• програмний документ штюрмерів – “Про німецький характер в мистецтві” (1775)

• осередки – Франкфурт, Страсбург

Естетична програма штюрмерства (І.Гердер – теоретик)

• Ідея “характерного мистецтва” (емоційна насиченість)

• Інтерес до національного коріння мистецтва, увага до фольклору (нац. самобутність)

• Історизм в усвідомленні явищ культури (статика й динаміка)

• Соціальна дієвість (соц. функція літератури)

• Особлива роль фантазії та емоційного начала в літературі

Мета – об'єднати роздрібнену Німеччину, пробудити національний дух німців

Штюрмерство – основа для наступної епохи

Реалізатори ідей – Ґете та Шіллер

5. Штюрмерські періоди в творчості Гете й Шіллера

Творчий шлях Гете

1-й період

• Руйнація існуючих тенденцій

• Життєрадісність, анакреонтика

• Наслідування народної традиції у поезії – вірш “Степова троянда”

2-й період – штюрмерство

• Знайомство з Гердером (1775)

• Обробка народних мотивів – відновлення жанру балади

Історична драма “Гец фон Берліхінген”

– часи поч. Реформації та селянської війни (прототип Геца – ватажок Томас Мюнгер)

- 1-й образ “буремного генія” у Гете (Гец) – задум “Фауста”

“Страждання молодого Вертера”

Передісторія: 1772р., м. Вецлар – самогубство через кохання молодого Ієрузалема + автобіографічна історія нещасного кохання Гете (Шарлотта Буфф)

• Ідеї Руссо, Гердера (штюрмерство + сентименталізм / руссоїзм)

• Жанрова форма – епістолярний роман (сконцентрований у змісті та за обсягом vs.Річардсону)

• Вплив на Європу на різних рівнях: мода (мінорінсть в одязі, культ сліз, розчарування, сум, песимізм тощо), хвиля самогубств 

В літературі – наслідування сюжету та структури  Вертеризм (2-а рівні: духовна чуйність та слабка воля)

«ни одна очаровательная женщина не вызвала столько самоубийств, как Вертер»

«Широко распространяется склонность к уединённым прогулкам, к созерцанию бледной луны, к писанию пространных и сентиментальных писем, к меланхолическим декламациям, кгипертрофированнойчувствительности»

«Горесті молодої Вертеріни» (1775);

«Мазури або молодий Вертер» (1775);

«Горесті молодого франконця, генія» (1777);

«Радощі молодого Вертера у кращому світі» (1780);

«Листи Шарлотти, написані під час знайомства з Вертером» (1788);

«Шарлотта та Вертер» (1787);

«Російський Вертер» (1802)

3-й період

• Розчарування в ідеології штюрмерства

• Захоплення ідеями поступової освіти і гуманістичного виховання

• Тема митця (мистецтво та гроші) – “Земне буття художника”

• Філософська лірика (переспів давньогрец. Поета Алкмана)

• Актуалізація жанру балади (“Лісовий цар”) – розмежування реалістичного та магічного світів (до Романтизму!)

4-й період:

• Повернення до класицизму

• Вибіркове звернення до певних рис давньоримської літератури (напр. До теми почуттів – “Римські елегії” – насолода життям + християнське “все вирішує Бог...”)

• 1790 – “Роки навчання Вільгельма Мейстра”

“Пандора”

• Образ бунтаря – Прометей / Вільгельм

• Мотив зречення (релігійне, філософське, заради кохання)

5-й період

1827 р. – термін “всесвітня література”

Збірка філософської лірики “Західно-східний диван” – ідея поєднання всього найкращого на Заході та на Сході

“Фауст” – знаменує кінець Просвітництва в усіх країнах