Завдання 2. Таблиця. Сучасні напрями мовознавства

Напрям мовознавства

Час і місце виникнення

Основні школи, їх представники та праці

Проблематика

Ключові поняття

психолінгвістика

У 50-і роки ХХ століття(Термін «психолінгвістика» з’явився у США але ідеї, близькі до проблематики психолінгвістикирозвивалися в СРСР ще на початку 30-х рр.

американська психолінгвістична школи(Дж. Дьюі «Психологія з точки зору біхевіориста», книга 1925 р. «Біхевіоризм») Д. Слобін «Психолингвистика» (1976), Ч. Осгуд, 3. Харрис, Б. Блок, Б. Скіннер, Дж. Трейджер,);радянська школа (О. О. Леонтьєва «Деятельность сознания»(1975), І.О. Зимня, О.Р. Лурій, М.І. Жинкін, І.П. Сусов, І.М. Горєлова та ін. ); українська школа (О.Потебня,«Язык и народность», 1895)

французька (Ж. Мьёллер та Ж. Нуаз), школа Хомського ("Синтаксичні структури");

школа психолога Чарльза Осгуда (1916—1991) і школа лінгвіста Н. Хомського («Синтактичні структури» (1957) «Логічна структура лінгвістичної теорії» 1955)

проблеми мовленнєвої здатності, мовної свідомості, мовленнєвого розвитку людини, механізмів породження і сприйняття мовлення; вербальна організація та вербальна поведінка людини, проблематика когнітивної психології

Постблумфілдіанський необіхевіоризм, менталізм, нативізм, компетенція, інтерпретація, продовжувальна семантика, інтегрованість, цілісність, афазія, Біхевіоризм, дескриптивіз, генеративістика, автономний синтаксис

соціолінгвістика

у другій половині XX ст. у США

французька соціологічна школа під керівництвом А. Мейє, до якої належали (Ф. Брюно, П. Лафарг, М. Коен), Швейцарії (Женевська школа Ш. Баллі, А. Сеше), Великобританії (Лондонська школа під керівництвом Дж. Фьорса), СІНА (У. Уітні, Е. Сепір, Б. Уорф, Дж. Мід, Ч. Фергюсон, Дж. Гамперц, Дж. Фішман і представники антрополінгвістики), Норвегії (А. Зоммерфельт), Німеччини (Лейпцизька школа), Японії (школа мовного існування -генго-сейкацу - М. Токіеда та Н. Мінору), Чехії (Празька школа - В. Матезіус, Б. Гавранек, Й. Вахек, Я. Мукаржовський та ін.), в СРСР (Московська школа - Л. Щерба, С. Карцевський, Л. Якубінський, С. Поливанов,

В. Жирмунський, Б. Ларин, М. Марр, «Нове вчення», Р. Шор, О. Сєліщев, Г. Винокур та ін.).

проблеми співвідношення мови та суспільства, функціональне розшарування мови, зв’язок мови й культури, функціонування мови в різних соціальних ситуаціях, зв’язок мови, суспільства й особистості

Мова, мовна ситуація, мовна політика. мовлення, діморфізм, оцінка, символічна функція

етнолінгвістика

кін. XIX —поч. XX ст в США

Американськ школа (Ф.Боас, Е. Сепір трактат «Мова» Б. Уорф, Хойджер, Лі, Клакхон,У. Гуденаф таФ. Лонсбері), французька школа (К. Леві-Строс«Сумні тропіки»;М. Лейріс «Примарна Африка»; М. Абелєс «Про антропологію у Франції»); польська школа («Мова, фольклор, поетика» Є.Бартмінського;«Мовна картина світу у злексикалізованих порівняннях» В. Височанського); московська школа (О. Белов «Славянский бестиарий. Словарь названий и символики»; А. Гур «Символика животных в славянской культурной традиции»; Т. Агапкин «Этнографические связи календарных песен»); українська школа (О.Потебня та Г. Шпет)

Проблеми табу, евфемізмів, теорія номінацій, пов’язаних з характеристиками архаїчної свідомості

Табу, евфемізм, антропологія, номінація, Антропологічна лінгвістика, Лінгвістична антропологія, етнографія

когнітивна лінгвістика

Виникла у 70-ті роки XX ст. (у 1975 р. в назві статті американських мовознавців Дж. Лакоффа та Х. Томпсона з’явився термін когнітивна граматика). Деякі вчені часом виникнення к.л. вважають організований у 1989 р. Р. Дірвеном у Луйсбурзькому університеті ( Німеччина) симпозіум, на якому було засновано журнал «Когнітивна лінгвістика»

Американська школа( Дж.Лакофф Жінки, вогонь і небезпечні речі: «Що категорії мови говорять нам про мислення», Р. Лангакер, Р. Джекендофф «Семантика і когнітивна діяльність»(1983), Ч. Філмор, Л. Талмі, А. Гольдберг, А. Пайвіо, Дж. Тейлор, Ж. Фоконьє, Б. Рудзка-Остін та ін.) (Н. Д. Арутюнова та її школа, Т. В. Булигіна, А. Д. Шмельов; вітчизняна школа (О. Кубрякова «Короткий словник когнітивних термінів» (1996))

Проблема ролі мови у процесах пізнання й осмислення світу, в проведенні процесів його концептуалізації й категоризації; проблема співвідношення концептуальних систем із мовними, наукової та звичайної (буденної) картини світу з мовною

Когнітологія, експансіонізм, антропоцентризм, функціоналізм, експланаторність, когнітивна психологія, категоризація, прототип, поняття ментальних репрезентацій, концептуальна система, фрейм, сценарій, плани, фігури, фони.